Ухвала

від 18.04.2025 по справі 611/283/25

БАРВІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 611/283/25

Провадження №2/611/169/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 квітня 2025 року суддя Барвінківського районного суду Харківської області Коптєв Ю.А., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересахякого діє ОСОБА_2 до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересахякого діє ОСОБА_2 до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

При перевірці наявності підстав щодо залишення позовної заяви без руху суддею перевіряються відповідність форми, змісту та порядку подання заяви вимогам, встановленим статтями 175-177 ЦПК України.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та впливає на можливість порушення судом провадження у справі.

Ознайомившись із змістом позовної заяви, оригіналами та копіями доданих до неї документів судом встановлено, що дана позовна заява не може бути прийнята до розгляду в зв`язку з недодержанням представником позивача вимог статей 175, 177 ЦПК України.

Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Розмір судового збору визначається відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Позивачем до позовної заяви додано клопотання про звільнення від сплати судового збору з тих підстав, що позивач знаходиться у скрутному матеріальному становищі.

Розглянувши зазначене клопотання, приходжу до наступного висновку.

Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підстави для відстрочення сплати судового збору визначено ст.136 ЦПК України та ст.8 Закону України «Про судовий збір».

Так, відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

При цьому, ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, зо визначено ч.2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

З аналізу ст.8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених ст. 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням. Так, умови, визначені у п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у п. 3 ч. 1 ст. 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 76, ч.1, 2 ст.77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Представник позивача надав довідку про доходи ОСОБА_1 за попередній рік. Разом з тим виходячи з розміру судового збору, який необхідно сплатити за подання позовної заяви 1848,56 грн. не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній рік, а отже відсутні підстави для звільнення від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Щодо звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п.22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», слід зазначити наступне.

Відповідно до п.22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звертається до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно, у зв`язку з тим, що існують перешкоди для його оформлення у нотаріальному порядку, а тому підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до п.22 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», відсутні.

На інші підстави для звільнення від сплати судового збору, передбачені п.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» представник позивача не посилалася та відповідних доказів на їх підтвердження до матеріалів справи не долучив.

Таким чином, приходжу до висновку, що підстави для звільнення від сплати позивачем судового збору відсутні, а тому в задоволенні вищевказаного клопотання позивачу слід відмовити.

Виходячи із вищевикладеного, позивачу слід сплатити судовий збір та подати суду оригінал платіжного документа про сплату судового збору, або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Враховуючи виявлені недоліки при оформлені позовної заяви, на виконання вимог частини першої статті 185 ЦПК України, суддею постановляється ухвала про залишення позовної заяви без руху та позивачеві встановлюється строк усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 95, 175-177, 185, ч. 2 ст. 261, ст.ст. 272, 353-355 ЦПК України, суддя

у х в а л и в:

Відмовити представнику позивача ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору по справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересахякого діє ОСОБА_2 до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування.

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересахякого діє ОСОБА_2 до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Копію ухвали про залишення заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою до суду, роз`яснивши, що у випадку виконання ухвали та усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона буде вважатись поданою у день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява буде вважатися не поданою і повернута разом із доданими до неї матеріалами, що не позбавить заявника права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.А. Коптєв