Вирок

від 24.04.2025 по справі 646/9926/23

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/9926/23

№ провадження 1-кп/646/258/2025

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2025 року м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12023221100003181 від 25.11.2023 щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Куп`янська Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , місце мешкання як тимчасово переміщеної особи АДРЕСА_2 , раніше не судимого, який обвинувачується за ст.336 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

19.07.2023 ОСОБА_3 , будучи особою, що підлягає загальній мобілізації, прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_3 для встановлення його облікових даних та направлення останнього на медогляд, після чого пройшов обстеження та медичний огляд у військово-лікарській комісії КНП «Шевченківська ЦРЛ» на ступінь придатності до військової служби, за результатами якого був визнаний придатним до військової служби. 27.07.2023 ОСОБА_3 отримав повістку про призов на військову службу за мобілізацією та був направлений до ВЧ НОМЕР_1 . В подальшому ОСОБА_3 , реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на ухилення від мобілізації, будучи військовозобов`язаним і придатним до військової служби, не маючи права на відстрочку, з метою ухилення від призову у зв`язку з оголошенням загальної мобілізації та призовом на військову службу у Збройні сили України, без поважних на це причин, безпідставно, умисно не прибув для відправки 03.08.2023 року по повістці на відправлення у вказану військову частину, тим самим ухилився від призову за мобілізацією, чим порушив ст.65 Конституції України, Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та порядок комплектування Збройних сил України.

Також 22.11.2023 ОСОБА_3 , вдруге отримав повістку про призов на військову службу за мобілізацією та був направлений до ВЧ НОМЕР_2 . Продовжуючи реалізовувати свій умисел, направлений на ухилення від мобілізації, будучи військовозобов`язаним і придатним до військової служби, не маючи права на відстрочку, з метою ухилення від призову у зв`язку з оголошенням загальної мобілізації та призовом на військову службу у Збройні сили України, без поважних на це причин, безпідставно, умисно ОСОБА_3 не прибув для відправки 23.11.2023 року по повістці на відправлення у вказану військову частину, тим самим ухилився від призову за мобілізацією, чим порушив ст.65 Конституції України, Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та порядок комплектування Збройних сил України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину за пред`явленим обвинуваченням визнав повністю, розкаявся у скоєному та пояснив наступне. З моменту початку бойових дій він перебував у м. Куп`янську Харківської області, був обізнаний про введення військового стану та мобілізацію, є військовозобов`язаним та перебував до 2024 року на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також додав, що за першою повісткою він не з`явився, бо не знав, куди саме треба прийти, а восени 2023 він з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але запізнився, відправка до військової частини вже відбулася. Крім того, вказав, що влітку 2023 року він возив гуманітарну допомогу мешканцям м. Куп`янська на замовлення військової адміністрації, мав офіційну перепустку ІНФОРМАЦІЯ_2 та до нього не було претензій щодо ухилення від призову. На теперішній час він має бронювання, оскільки працює на «Харківському заводі спеціальних машин» АТ «Укроборонпром», просить суворо його не карати, додав, що працює на безпеку і оборону держави в оборонній промисловості, де приносить користь ЗСУ.

Захисник обвинуваченого пояснила, що ОСОБА_3 самостійно з`являвся до ІНФОРМАЦІЯ_3 , але відправка до військової частини вже відбулася, він займався волонтерством, допомагав жителям Куп`янської громади, для чого мав відповідну перепустку від військомата, до нього не було ніяких претензій, прямий умисел на ухилення від мобілізації у ОСОБА_3 відсутній. Просила у разі визнання його винуватим застосувати положення ст.75 КК України, оскільки він позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має сім`ю, неповнолітню доньку, є тимчасово переміщеною особою, його родина втратила своє житло у м. Куп`янську, він працевлаштований на оборонному підприємстві та працює на безпеку і оборону України, має бронювання від призову.

Крім визнання своєї винуватості ОСОБА_3 , його вина у вчиненні кримінального правопорушення за ст.336 КК України - ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації підтверджується також сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що займає посаду начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 2 рази ( один раз влітку, другий-восени) було видано бойові повістки для відправки у військову частину, він не з`являвся, про причини неявки не повідомляв. Співробітники ІНФОРМАЦІЯ_2 проводили заходи з встановлення його місця перебування, але за місцем мешкання він був відсутній. В повістках було зазначено адресу прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 . В липні 2023 року він проходив медичний огляд, 19.07.2023 йому було видано направлення на ВЛК, 27.07.2023 -дата завершення огляду та висновку комісії ВЛК.

Як пояснив у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , він є інструктором мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_3 був направлений на проходження ВЛК, пройшов та був визнаний придатним до військової служби. Потім йому було вручено повістку з датою явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресами АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 (з міркувань безпеки) зазначено дві адреси, але особисто вказували, за якою саме адресою треба прибути. Він не з`явився, не повідомив про причини неявки, в нього не було підстав для відстрочки. Повторно була вручена повістка, але він також не з`явився, у зв`язку з чим працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 виїжджали за місцем його мешкання та ОСОБА_3 не знайшли. Після повторної неявки документи були передані до Куп`янського РВ ГУНП в Харківській області для вирішення питання притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності.

Відповідно до повідомлення від 14.11.2023 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 , зареєстрованого Куп`янським РВ ГУНП в Харківській області за №4882 15.11.2023, він просив внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за ст.336 КК України вчинене ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підтвердження чого додано його рапорт, довідку ВЛК від 19.07.2023 №1401 щодо придатності до військової служби ОСОБА_3 , картку медичного огляду, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, копію паспорта ОСОБА_3 , копію корінця від повістки про одержання ОСОБА_3 27.07.2023 повістки, список військовозобов`язаних, направлених 03.08.2023до в/ч НОМЕР_1 , де зазначений солдат ОСОБА_3 , рапорт інструктора мобілізаційного відділення ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_3 , який отримав повістку 27.07.2023 щодо явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 03.08.2023 на 17 год для відправки у військову частину, не з`явився у зазначену дату та час.

Відповідно до повідомлення від 25.11.2023 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 , зареєстрованого Куп`янським РВ ГУНП в Харківській області за №5047 23.11.2023, він просив внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за ст.336 КК України вчинене ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підтвердження чого додано його рапорт, довідку ВЛК від 19.07.2023 №1401 щодо придатності до військової служби ОСОБА_3 , картку медичного огляду, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, копію паспорта ОСОБА_3 , копію корінця від повістки про одержання ОСОБА_3 22.11.2023 повістки, список військовозобов`язаних, направлених 23.08.2023до в/ч НОМЕР_2 , де зазначений солдат ОСОБА_3 , рапорт начальника мобілізаційного відділення ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_3 , який отримав повістку 22.11.2023 щодо явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 23.11.2023 на 12 год для відправки у військову частину, не з`явився у зазначену дату та час.

За повідомленням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 від 12.11.2024 №1860 на адресу керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснювався виїзд за адресою реєстрації ОСОБА_3 АДРЕСА_1 та за місцем фактичного проживання АДРЕСА_5 з метою з`ясування причин його неявки за повістками від 27.07.2023 та 22.11.2023. За результатами виїзду за даними адресами ОСОБА_9 на місці не було, зі слів сусідів, його давно бачили.

Згідно книги протоколів ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) ОСОБА_3 був оглянутий комісією та зроблений висновок про придатність до військової служби, про що мається запис від 19.07.2023 , постанова ВЛК від 27.07.2023.

Оцінюючи в сукупності досліджені докази, суд вважає встановленим, що ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, яке суд кваліфікує за ст.336 КК України як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.

Доводи захисника про відсутність прямого умислу у ОСОБА_3 на вчинення вказаного кримінального правопорушення та визнання недопустимим доказами повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, які направлялися до Куп`янського РВ ГУНП в Харківській області та не були розглянуті протягом доби, рапортів співробітників ІНФОРМАЦІЯ_2 ,які немістять датискладання,копій корінцівповісток,в якихне зазначеноконкретну адресуприбуття,суд вважаєнадуманими табезпідставними,оскільки вказанідокази здобутіу порядку,встановленому КПКУкраїни,є належними,допустимим татакими,що усукупності зіншими доказамимістять фактичнідані,які вказуютьна обставинивчиненого кримінальногоправопорушення.

Що стосується відомостей про особу ОСОБА_3 , встановлено, що він одружений, має неповнолітню доньку ОСОБА_10 , 2013 року народження, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, має статус внутрішньо переміщеної особи. Згідно довідки ТОВ «Харківський завод спеціальних машин» Укроборонпрому» ОСОБА_3 з 14.10.2024 по теперішній час працює на посаді вантажника кабіно-кузовного цеху. За даними службової характеристики ОСОБА_3 характеризується позитивно, має бронювання за підприємством.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає його щире каяття та той факт, що він працевлаштувався на підприємство оборони, тим самим своєю працею сприяє зміцненню обороноздатності країни. Обставиною, що обтяжує його покарання, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

При призначенні покарання суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також, достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, пом`якшуючі покарання обставини, відсутність обтяжуючих обставин, данні щодо особи обвинуваченого, його поведінку після вчинення кримінального правопорушення, працевлаштування до оборонного підприємства.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Європейський суд) передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 682/956/17 вказала про те, що визначені у ст.65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Суд індивідуалізує покарання, необхідне і достатнє для виправлення засуджених, а також для запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника випливає зі статті 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також з принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.

Тому, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, враховуючи те, що ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, на теперішній час працює на безпеку і оборону України, позитивно характеризується за місцем роботи, є обставинами, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дає суду підстави для призначення останньому покарання із застосуваннямст. 75 КК України.

Беручи до уваги вказані вище обставини в їх сукупності, враховуючи дані щодо особи обвинуваченого, суд вважає за можливе у даному випадку, призначившийомупокарання у вигляді позбавлення волі, застосувавши положення ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, одночасно поклавши обов`язки, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нового злочину.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.369,370,371,373,374,376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення за ст.336 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити його від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строкуне вчинить нового злочину та виконає покладені на нього відповідно до ст.76 КК України обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок суду може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Червонозаводський районний суд м.Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_3 в той же строк з дня отримання його копії.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий : ОСОБА_1