Рішення

від 16.04.2025 по справі 463/9342/24

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/9342/24

Провадження № 2/463/225/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді - Жовніра Г.Б.,

з участю секретаря судового засідання - Косопуд М.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача- ОСОБА_2 ,

представника відповідача- ОСОБА_3 ,

представника третьої особи- ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини, -

в с т а н о в и в :

позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, зареєстрованого 17 січня 2019 року Відділом реєстрації актів цивільного стану, нерухомості та комерційної діяльності у м. Бенавенте, в країні Португалії, актовий запис №7, у зв`язку з тим, що подальше збереження шлюбу суперечить інтересам одного із подружжя, що має істотне значення. Також просить визначити місце проживання доньки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю за адресою : АДРЕСА_1 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 17 січня 2019 року позивач уклала шлюб із відповідачем, зареєстрований у Відділі реєстрації актів цивільного стану, нерухомості та комерційної діяльності у м. Бенавенте, у країні Португалії. 10 березня 2019 року з відповідачем переїхали до Лондона, де проживали разом близько 4 років. ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дитина - ОСОБА_6 .

Протягом останнього року, як стверджує позивач, сімейне життя погіршувалось, у подружжя протилежні погляди на шлюб, сім`ю та виховання дитини. Відповідач постійно нехтував сімейними цінностями, систематично ображав та застосовував фізичне насилля, між подружжям часто виникали сварки, свідком яких нерідко ставала дитина. Описані вище обставини зумовили звернення до суду із вимогою про розірвання шлюбу.

На підставі непорозумінь, агресії відповідача з метою забезпечення безпеки дитини, 29 червня 2024 року ОСОБА_1 з дитиною повернулись до України, де і проживають по теперішній час за адресою : АДРЕСА_1 . Окрім цього, позивач зазначає, що існує спір щодо місця проживання дитини, що і стало підставою для звернення до суду у порядку ст.161 Сімейного кодексу України. Відтак, просить суд визначити місце проживання дитини за адресою місця реєстрації позивача : АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 07 жовтня 2024 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

19 грудня 2024 року на адресу суду надійшов відзив від представника відповідача - адвоката Салашник Галини Ігорівни. Як вбачається із такого, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, проте не погоджується із причинами розірвання такого. Зокрема зазначає, що сварки і конфлікти між подружжям виникали в основному з ініціативи позивачки, адже остання часто жалілась про те, що відповідач не приділяє достатньо часу їй та дитині, не займається вихованням доньки. Відповідач також заперечує слова позивача про застосування фізичного насилля щодо неї, навпаки, вказує про свої намагання зберегти шлюб.

У відзиві представник також зазначила, що у червні 2024 року позивач без дозволу відповідача вивезла доньку на територію України. Проти розірвання шлюбу не заперечує і вважає, що примирення є неможливим. Стосовно позовної вимоги про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 не заперечує за умови, що ОСОБА_1 не буде чинити перешкод у спілкуванні з донькою.

07.01.2025 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач додатково пояснила суду причини розірвання шлюбу і підтримала свої позовні вимоги.

Ухвалою судді від 27 січня 2025 року було залучено третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Личаківську районну адміністрацію Львівської міської ради, як орган опіки і піклування.

10 березня 2025 року ухвалою судді закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

24 березня 2025 року підсистемою ЄСІТС «Електронний суд» Личаківська районна адміністрація скерувала на адресу суду Висновок органу опіки і піклування від 12.03.2025 №260001-вих.36264. Із висновку вбачається, що Личаківська районна адміністрація, як орган опіки і піклування, вважає за недоцільне визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_7 із одним із батьків у зв`язку із відсутністю спору між батьками.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, просила суд про задоволення таких. Додатково зазначила, що рішення про розірвання шлюбу є остаточним, примирення з відповідачем вважає неможливим. Просить суд визначити місце проживання малолітньої дитини за своїм місцем реєстрації, адже на словах відповідач проти цього не заперечує, проте фактично своєї згоди на реєстрацію дитини, за її місцем проживання, не надає.

Представник позивача ОСОБА_2 просила задоволити позовні вимоги з мотивів та підстав, викладених у позовній заяві. Окрім цього, звернула увагу суду на ст. 3 Конвенції про права дитини , зокрема, в частині врахування якнайкращих інтересів дитини при ухваленні рішення.

Представник відповідача ОСОБА_3 підтримала позицію, висловлену у відзиві, зазначила, що відповідач у зв`язку із неприязними стосунками з позивачем не надає свою згоду для реєстрації дитини за місцем проживання позивача, проте не заперечує проти проживання доньки з ОСОБА_1 . Проти розірвання шлюбу відповідач не заперечує.

Представник Личаківської адміністрації Львівської міської ради як органу опіки і піклування підтримала Висновок органу опіки і піклування від 12.03.2025 №260001-вих.36264.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 112 СК України з метою встановлення наявності підстав для розірвання шлюбу суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.

В якості додатків до позовної заяви долучено, зокрема, свідоцтво про шлюб, видане Відділом реєстрації актів цивільного стану, нерухомості та комерційної діяльності м. Бенавенте. Із такого вбачається, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 уклали шлюб 17 січня 2019 року(а.с.9).

Із долученої копії актового запису від 19.04.2022, що видана реєстратором ОСОБА_10 видно, що ОСОБА_11 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний запис №77.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сімейні відносини між подружжям фактично припинені, подружжя проживає у різних країнах, сімейне життя не склалося і в подальшому сторони не бажають проживати разом, більше цього, враховуючи пояснення сторін, примирення не є можливим.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Беручи до уваги, що причини, які спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, суд вважає за можливе задоволити позовні вимоги в частині розірвання шлюбу, укладеного між позивачем та відповідачем.

Щодо позовних вимог в частині визначення місця проживання дитини з матір`ю слід зазначити наступне.

Частинами 6, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України визначено, що жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті (ч. 1 ст. 157 СК України).

Відповідно до вимог ст. 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно ч.1 ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. В ч. 2 цієї ж статті вказано, що орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Згідно з ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Аналізуючи норми сімейного законодавства, можна зробити висновок, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Першочерговим критерієм визначення місця проживання дитини, яка не досягла десяти років, є спільна згода батьків, що визначено ч.1 ст.160 СК України. І тільки у випадку наявності спору між батьками щодо місця проживання малолітньої дитини, яка не досягла десяти років, такий спір може вирішуватися органом опіки та піклування або судом, як визначено ч.1 ст.161 СК України.

У судовому засіданні встановлено, що незважаючи на той факт, що відповідач формально не заперечує проти проживання ОСОБА_6 з ОСОБА_1 , однак своєї згоди на реєстрацію доньки з позивачем не надає. Окрім цього, в ході розгляду справи було встановлено, що відповідач звернувся із позовом до позивача про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною. За таких обставин, суд приходить до висновку, що спір щодо місця проживання малолітньої дитини фактично існує, а тому доцільно вирішити такий у судовому порядку.

Судом встановлено, що згідно з Витягом з реєстру територіальної громади від 08.07.2024 а також з Актом про фактичне місце проживання від 02.10.2024 ОСОБА_1 проживає за адресою : АДРЕСА_1 (а. с. 15, 23).

При вирішенні спору щодо місця проживання дитини, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, бажання дитини, стать, вік дитини, матеріальне забезпечення батьків, їх працевлаштування та інші обставини, що мають істотне значення.

До матеріалів справи також долучено довідку, погоджену директором ЗДО «Веселка» ОСОБА_12 , яка фактично засвідчує те, що ОСОБА_13 відвідує заклад дошкільної освіти «Веселка», дитина активна, розкута, легко встановлює контакт з іншими дітьми та є емоційно- стійкою. У ЗДО приходить охайна та чиста. Мама, бабуся та дідусь приділяють достатньо уваги вихованню дитини. Позивачем долучено також довідку від 20.02.2025 про те, що ОСОБА_13 відвідує гурток плавання. Зазначене вище свідчить про стійкий соціальний зв`язок дитини з місцем проживання її матері.

Судом також взята до уваги характеристика з місця роботи ОСОБА_1 -ТОВ «Медіальт». З такої вбачається, що позивач проявила себе як надійна, сумлінна та відповідальна працівниця, яка успішно виконує всі поставлені завдання. З колегами поводить себе ввічливо, дотримується службової дисципліни.

Враховуючи той факт, що станом на час розгляду справи ОСОБА_14 лише 3 роки, суд не може з`ясувати бажання та особисту прихильність дитини щодо проживання з одним з батьків.

У Висновку органу опіки і піклування від 12.03.2025 №260001-вих.36264 міститься інформація, зокрема, щодо умов проживання позивача за адресою : АДРЕСА_1 . Квартира складається із 3 кімнат, кухні, коридору, санвузла. Умови проживання є належними, наявна вся необхідна техніка. Для дитини відведене окреме спальне місце, шафа для одягу, письмовий стіл та куточок для проведення вільного часу. Їжею та одягом дитина забезпечена. Отже, суд вважає, що ОСОБА_1 створені належні умови для гармонійного та всебічного розвитку дитини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) вказано, що положення Конвенції про права дитини про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.

Враховуючи наведене вище та аналізуючи подані до суду докази, як окремо кожен, так і в сукупності і взаємозв`язку між собою, враховуючи якнайкращі інтереси малолітньої дитини, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись ст.ст.12, 81, 259, 294, 315, 319 ЦПК України , суд -

у х в а л и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 , та ОСОБА_5 зареєстрований 17 січня 2019 року відділом реєстрації актів цивільного стану, нерухомості та комерційної діяльності у м. Бенавенте, в країні Португалії, актовий запис №7.

Визначити місцем проживання малолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання її матері - ОСОБА_1 , за адресою : АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень).

Дата складання повного рішення суду - 24 квітня 2025 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження)

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

Третя особа: Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради, місце знаходження: м. Львів, вулиця Левицького, 67, ЄРДПОУ 04056109.

Суддя Г.Б. Жовнір