Ухвала від 24.04.2025 по справі 0814/14822/2012

Дата документу 24.04.2025 Справа № 0814/14822/2012

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУН 0814/14822/2012 Головуючий у І інстанції: Турбіна Т.Ф.

Провадження №22-ц/807/1013/25

У Х В А Л А

24 квітня 2025 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого Полякова О.З.,

суддів Гончар М.С.,

Кочеткової І.В.,

під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 лютого 2025 рокуу справі за заявою ПАТ «Український комунальний банк», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 28 лютого 2025 рокузаяву задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, 10 квітня 2025 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання зазначено, що апеляційна скарга подається вдруге.

Так, вперше апеляційну скаргу подано 16 березня 2025 року, з дотриманням строку апеляційного оскарження, передбаченого ст. 354 ЦПК України, що підтверджено матеріалами справи (а.с. 198). Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 02 квітня 2025 року вказану апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала на підставі п. 1 ч. 5 ст. 357 України.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справі, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 ст. 358 ЦПК України.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).

Право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі, гарантує стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка ратифікована Україною Законом від 17.07.1997 №475/97-ВР.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Також колегія суддів зазначає, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зістаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а.

Конституційний Суд України в Рішенні №9-зп від 25 грудня 1997 року зазначив, що частина першастатті 55 Конституції Українимістить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв чи скарг, які відповідають встановленимзакономвимогам, є порушенням права на судовий захист, яке відповідно достатті 64 Конституції Українине може бути обмежене. Таким чином, положення частини першоїстатті 55 Конституції Українизакріплює одну з найважливіших гарантій здійснення як конституційних, так й інших прав та свобод людини і громадянина.

Відповідно доРішення Конституційного Суду України № 6-зп від 25 листопада 1997 рокуГоловним обов`язком держави, згідно зістаттею 3 Конституції України, є утвердження і забезпечення прав і свобод людини. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставіКонституції Українигарантується (стаття 8 Конституції України).

Крім того, відповідно до абзацу другого підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частиниРішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019, утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті8, частини першої статті55 Основного Закону Україниполягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні ефективного механізму такого захисту.

У свою чергу, в абзаці п`ятому підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частиниРішення Конституційного Суду України від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012зазначено, що гарантованаКонституцією Українирівність усіх людей у їхніх правах і свободах означає потребу забезпечення їм рівних юридичних можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод; у правовій державі звернення до суду є універсальним механізмом захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 2-р(II)/2022 від 6 квітня 2022 року гарантованаКонституцією Українирівність усіх людей у їхніх правах і свободах означає конечність забезпечення їм рівних юридичних можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод. У державі, керованій правовладдям, звернення до суду є універсальним механізмом захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, а додержання загальних принципів рівності громадян передзакономта заборони дискримінації, що їх визначено приписами частин першої, другоїстатті 24 Конституції України, є неодмінним складником реалізації права на судовий захист.

У своїй постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зробив висновок, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження в разі повторного подання апеляційної скарги, може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

-первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

-повторне подання апеляційної скарги відбулось у межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або впродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

-скаржник продемонстрував добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження і вжив усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

-доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції та не могли бути усунуті скаржником;

-наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

З урахуванням вищевикладеного, з огляду на те, що первісне звернення ОСОБА_1 з апеляційною скаргою відбулося в межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження (а.с. 198), повторне подання апеляційної скарги відбулось протягом розумного строку після повернення первісної апеляційної скарги, скаржник продемонстрував добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження, беручи до уваги, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, а також поважність причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, для забезпечення можливості реалізації конституційного права на апеляційне оскарження, є підстави для поновлення строку.

Проте апеляційне провадження за апеляційною скаргою не може бути відкрито, оскільки в порушення п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, до апеляційної скарги не додано документа, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025» встановлено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 грн.

Відповідно до вимог п.п. 9 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, заявник за подання апеляційної скарги має сплатити605,60 грн.

Реквізитами банківської установи з 01 січня 2021 року є:

22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України)

Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м. Запоріжжя Вознес./22030101;

Рахунок отримувача (IBAN): UA498999980313121206080008513;

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Відомча ознака: «80» Апеляційні суди

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на судове рішення від

---

(Дата оскарження справи) по справі

---

(Номер справи), Запорізький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

Порядок сплати судового збору визначеностаттею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановленихстаттею 356цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно дочастини шостоїстатті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положеннястатті 185цього Кодексу.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначеністаттями 175і177цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі ст. 185, ч. 2 ст. 357 ЦПК України апеляційну скаргу необхідно залишити без руху і апелянту надати строк для усунення недоліків скарги.

Керуючись ст. ст. 185, 354, 357 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Ленінськогорайонного судум.Запоріжжя від28лютого 2025рокув цій справі задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 лютого 2025 року.

Апеляційну скаргу залишити без руху.

Надати скаржниці строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для надання суду апеляційної інстанції документа,що підтверджуєсплату судовогозбору в сумі 605,60грн зі сплатою на вказані реквізити.

Роз`яснити, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржнику відповідно до вимог, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 357 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: