Ухвала від 24.04.2025 по справі 357/9468/24

Справа № 357/9468/24

Провадження № 2-п/357/14/25

У Х В А Л А

24 квітня 2025 року Білоцерківський міськрайоннийсуд Київськоїобласті в складі: головуючого судді Бондаренко О. В., за участю секретаря судового засідання Каплічної Ж.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення від 14.11.2024 у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна Оселя-6» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

13.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з даною заявою, у якій просив скасувати заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.11.2024 по справі №357/9468/24 та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Заяву обґрунтовує тим, що 14 листопада 2024 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області розглянуто цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна Оселя» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості. Однак, про відкриття провадження у цивільній справі та про розгляд даної справи, а також про прийняте рішення йому не було відомо. 04.02.2025 він не зміг скористатися своєю банківською карткою до якої був обмежений доступ, як потім з`ясувалося через дію, що ВДВС наклав арешт на його банківський рахунок, в результаті чого він дізнався про прийняте рішення Білоцерківським міськрайонним судом Київської області щодо стягнення з нього заборгованості. Використовуючи надане йому ЦПК право, він 06.02.2025 особисто, на підставі поданої заяви, ознайомився з матеріалами справи. Вивчивши викладені у заочному рішенні факти, він вважає, що воно підлягає до перегляду виходячи з наступного. Взяти особисту участь у судових засіданнях по даній справі він не мав можливості оскільки перебував на військовій службі та не знав про розгляд даної справи в суді. Згідно рішення суду з нього стягнуто 14310 грн боргу та 3028 грн судових витрат, однак, у зв`язку з тим, що він не міг бути присутнім на судовому засіданні, у нього не було можливості повідомити суд про свої заперечення щодо суми заборгованості та суми судових витрат. Він не погоджується з сумою заборгованості та має намір оскаржити дану суму. Отже, вважає, що дане заочне рішення підлягає скасуванню.

05.03.2025 судом постановлено ухвалу, якою поновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, прийнято до провадження заяву, про перегляд заочного рішення від 14.11.2024, та призначено судове засідання на 20.03.2025 15:30 год.

20.03.2025 судове засідання було перенесено на 10.04.2025 14:00 год, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі.

10.04.2025 судове засідання було відкладено на 24.04.2025 14:30 год, за клопотанням відповідача.

23.04.2025 представник позивача подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна Оселя-6».

24.04.2025 відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оглянувши матеріали додані до заяви та матеріали цивільної справи №357/9513/24, при вирішенні заяви про перегляд заочного рішення виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 10.09.2024, після отримання відповіді на запит щодо зареєстрованого місця проживання відповідача та усунення позивачем недоліків позову, судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

14.11.2024 заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна Оселя-6» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, задоволено та стягнуту з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна Оселя-6» заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 14310,00 грн, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна Оселя-6» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

П. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 визначено, що суд скасовує заочне рішення, якщо визнає, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Поважними причинами, на думку суду, можуть бути лише ті обставини, які об`єктивно перешкоджали явці відповідача до суду, і які безумовно, повинні бути документально підтверджені відповідними доказами, і в силу вимог ст. 285 ЦПК України, повинні бути подані відповідачем до його заяви про перегляд заочного рішення. Разом із цим, сама по собі поважність причин неявки у судове засідання не може бути підставою для скасування судом заочного рішення. Для цього відповідач зобов`язаний подати докази, які мають значення для справи та можуть призвести до ухвалення рішення, яке за своїм змістом повністю чи частково протилежне винесеному судом заочному рішенню, або може призвести до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то суд ухвалив би інше рішення.

Отже, з наведеного вбачається, що лише за наявності двох умов можливе скасування заочного рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається, зокрема, фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно інформації з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області (а.с. 49), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , і відповідач повідомлявся про розгляд справи, шляхом направлення судових документів за вказаною адресою його реєстрації місця проживання (а.с. 91), які повернулися з відміткою «за закінченням терміну зберігання» та шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 98).

Так, у Постанові Верховного Суду від 26.11.2020 №522/106/15-ц зроблено правовий висновок, що судові повістки про розгляд справи, призначений судом, ні позивач, ні її представник не отримували, що підтверджується поверненими до суду апеляційної інстанції повідомленнями про вручення поштового відправлення з відміткою служби поштового зв`язку «за закінченням встановленого строку зберігання», а розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод».

У постанові у постанові від 18.01.2023 у справі №947/15524/20 Верховний Суд зазначив, що повернення повістки про виклик до суду з відміткою про причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування учасника справи про час і місце розгляду справи.

Водночас, згідно положення ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, з наведеного вбачається, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, оскільки з опублікуванням оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №921/6/18 наведено правову позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, скасування заочного рішення суду можливе за наявності сукупності умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити.

Відповідач зазначає про те, що він не мав можливості взяти особисту участь у судових засіданнях у справі, оскільки перебував на військовій службі, на підтвердження чого надав довідку ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.01.2025 про перебування підполковника ОСОБА_1 на військовій службі у ІНФОРМАЦІЯ_3 з 24.02.2022 і по теперішній час.

Однак, суд критично оцінює зазначене твердження відповідача, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що військове формування це створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об`єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв`язку та кібербезпеки; органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Отже, Збройні Сили України складаються з військових частин, вищих військових навчальних закладів, установ та організацій, з`єднань та органів військового управління і саме до останніх і відносяться територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Тобто, ТЦК та СП це складова Збройних Сил України.

Як слідує з довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.01.2025 (а.с. 127), підполковник ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у ІНФОРМАЦІЯ_3 з 24.02.2022 і по теперішній час.

Водночас, будь-яких доказів того, що відповідач бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, що передбачає його фактичне знаходження на лінії зіткнення та безпосередньої участі у бойових діях, внаслідок чого останній не міг брати участь у судових засіданнях безпосередньо у приміщенні суду або в режимі відеоконференції, суду не надано.

Отже, відповідачем не надано до суду належних, допустимих та достовірних доказів у підтвердження поважності причин неявки до суду та не подання відзиву на позовну заяву з поважних причин.

Також, відповідачем не надав до суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів у підтвердження заперечень проти позову, а саме щодо наявності на час розгляду справи та ухвалення рішення у справі істотних обставин, які мали значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, враховуючи, вищезазначене, суд дійшов висновку, що заява про перегляд заочного рішення суду, не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 287-288, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення від 14.11.2024 у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна Оселя-6» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, залишити без задоволення.

Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала складена 24.04.2025.

Суддя: О. В. Бондаренко