Рішення

від 23.04.2025 по справі 127/20921/24

НЕ ВКАЗАНО

Справа № 127/20921/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2025 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шевчук Л.П.,

при секретарі судового засідання Нагірняк Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В позовній заяві викладено наступну позицію.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивачки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок та земельні ділянки, що знаходяться в с. Малі Крушлинці Вінницького району Вінницької області. 22.03.2012 дід склав заповіт, яким все своє майно заповів позивачці. У встановленому законом порядку вона оформила заяву від 28.02.2023, якою повідомила про прийняття спадщини після смерті діда за заповітом, а також вказала про наявність інших спадкоємців за законом дочки померлого ОСОБА_2 та сина померлого ОСОБА_3 .. Цього ж дня, 28.02.2023 т.в.о. Стадницького старостинського округу було зареєстровано заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відмову від прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , які не заперечували щодо отримання позивачкою свідоцтв про право на спадщину за заповітом. Відтак, позивача є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_4 .. Як їй було роз`яснено т.в.о. Стадницького старостинського округу Ю.Давидюк, що заява про прийняття спадщини має бути подана до нотаріуса протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини, а також, що заяву про прийняття спадщини можна надіслати нотаріуса засобами поштового зв`язку. 20.07.2023 позивачка відправила на ім`я приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Білозарецької О.Ю. заяву про прийняття спадщини, а також інші необхідні документи. Однак, згодом конверт із документами повернувся позивачці не вручений нотаріусу. Коли позивачка прийшла до приватного нотаріуса Білозарецької О.Ю., то довідалася, що та у липні 2023 перебувала у щорічній відпустці, через що не отримувала документи позивачки. Враховуючи, що позивачка звернулася до нотаріуса за межами 6 місячного строку, то нотаріусом було відмовлено їй у прийнятті заяви про прийняття спадщини і рекомендовано звернутися до суду із відповідним позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Таким чином, вирішити питання прийняття спадщини в позасудовому порядку вона не має можливості, а тому просить визначити їй додатковий строк в два місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 діда ОСОБА_4 .. Судові витрати просила залишити за нею.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.06.2024 справу передано на розгляд до Вінницького районного суду Вінницької області за підсудністю в порядку ст. 30, 31 ЦПК України (а.с. 21).

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 06.08.2024 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с. 23).

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 04.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 63).

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Шикунова А.О. в судове засідання для розгляду справи по суті не з`явились. Представником позивачки подано заяву, в якій позовні вимоги підтримує повністю та просить справу розглянути у її відсутність та відсутність позивачки (а.с. 60,61).

Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, надіслали до суду заяви, в яких просили справу розглянути у їх відсутність, не заперечували щодо задоволення позову (а.с. 43, 45).

Представник відповідача Вінницької міської ради, будучи користувачем системи «Електронний суд» та повідомленим про день, час та місце розгляду справи належним чином і завчасно, в судовезасідання нез`явився,про причининеявки неповідомив,відзив напозовну заявудо судуне надав (а.с. 64).

Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 223 ЦПК України не вбачається, нез`явлення в судове засідання сторін, які попередньо подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, не перешкоджає вирішенню спору, а відтак судом ухвалено проводити судове засідання у відсутність сторін.

Згідно з п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до частини другоїстатті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки розгляд справи відповідно до положень цьогоКодексупроводиться судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

На підставі досліджених безпосередньо у судовому засіданні доказів судом встановлено, що відповідно до копії поспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Малі Крушлинці Вінницького району Вінницької області, ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрована в АДРЕСА_1 (а.с. 3).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Малі Крушлинці Вінницького району Вінницької області (а.с. 5).

З копії заяви ОСОБА_1 від 28.02.2023, що адресована «за місцем вимоги», вбачається, що позивачка повідомляє, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід ОСОБА_4 , який залишив заповіт на її ім`я. Даною заявою ОСОБА_1 повідомляє, що вона приймає спадщину після смерті діда ОСОБА_4 , та, що після смерті ОСОБА_4 є інші спадкоємці, його діти ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .. Заява ОСОБА_1 посвідчена т.в.о. старости Стадницького старостинського округу Ю. ОСОБА_5 (а.с. 6).

З копій заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 28.02.2023, що адресовані «за місцем вимоги», вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повідомляють, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_4 , який залишив заповіт. Даною заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повідомляють, що вони не заперечують щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом спадкоємцю за заповітом, претензій до нього вони не мають. Заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_2 посвідчені т.в.о. старости Стадницького старостинського округу Ю.Давидюк (а.с.7, 8).

Відповідно до копії заповіту від 22.03.2012 ОСОБА_4 все своє майно заповів своїй онучці ОСОБА_1 (а.с. 9).

Згідно копій Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію праві власності №81420393 від 28.02.2017 (а.с. 10), Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0505874571017 від 07.02.2017 (а.с. 11) та копії Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №553470 (а.с. 12), ОСОБА_4 на праві власності належать на земельні ділянки: площею 0,25 га, кадастровий номер 0520683500:02:002:0244, цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в АДРЕСА_2 ; площею 2,2585 га, кадастровий номер 0520683500:01:004:0098, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Малокрушлинецької сільської ради (за межами населеного пункту).

На а.с. 13 міститься копія титульної сторінки конверта, де відправником є ОСОБА_1 , одержувач Приватний нотаріус Білозарецька О.Ю., а також довідка працівника АТ «Укрпошта» про те, що поштова кореспонденція повертається.

На будь-які інші докази сторона позивача не посилається та суду не надавала.

Установленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, пов`язані зі спадкуванням, які регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України).

Відповідно до статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 12611265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не відмовився від неї.

Згідно зі статтею 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Отже, закон розрізняє факти, які свідчать про прийняття спадщини особою, яка на час відкриття спадщини постійно проживала зі спадкодавцем, та особою, яка на час відкриття спадщини не проживала (постійно не проживала) зі спадкодавцем.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може лише спадкоємець, який на час відкриття спадщини постійно не проживав зі спадкодавцем.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20 січня 2021 року у справі №752/11156/18-ц (провадження № 61-14082св20).

Водночас відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом зазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.

Отже, лише якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Водночас необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Крім того, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібних висновків, дійшов Верховний Суд України у постановах від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 та Верховний Суд у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17,від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 28 червня 2023 року у справі №205/7626/21, від 31 липня 2024 у справі №706/275/22.

У позовній заяві позивачка вказує, що 20.07.2023 вона відправила приватному нотаріусу Вінницького районного нотаріального округу Білозарецькій О.Ю. заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті діда ОСОБА_4 .. Проте, даний лист не був вручений нотаріусу з підстав того, що остання перебувала у відпустці та лист повернувся назад позивачці. Звернувшись до приватного нотаріуса Білозарецької О.Ю., позивачці було роз`яснено, що нею пропущено строк для прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду із даний позовом.

Разом із тим, суд не може взяти до уваги такі причини пропуску строку для прийняття спадщини, адже із долученої до позовної заяви копії титульної сторінки конверта, що адресований приватному нотаріусу Білозарецькій О.Ю., не вбачається дати його направлення. Окрім того, із даного доказу неможливо встановити зміст документів, що надсилався нотаріусу, зокрема, що у даному конверті позивачка направляла нотаріусу саме заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті діда ОСОБА_4 , а не будь-які інші документи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами ч. 1, 2 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтями 79, 80 ЦПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписамич.1ст.81ЦПК Україникожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Пунктом 2 Постанови пленуму Верховного суду України № 14 від 18 грудня 2009 року встановлено, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Частиною третьою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання, зокрема: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позивачкою не доведено належними, допустимими та достовірними доказами факт того, що нею, у строк визначений ст. 1270 ЦК України, засобами поштового зв`язку було направлено приватному нотаріусу Білозарецькій О.Ю. заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті діда ОСОБА_4 .. Окрім того, позивачкою не надано суду доказів того, що саме із цих підстав їй було відмовлено приватним нотаріусом Білозарецькою О.Ю. у прийнятті її заяви про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Таким чином,позивачкою ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами викладені у позовній заяві обставини, які б переконливо свідчили про існування поважних причин, пов`язаних із об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивачки як спадкоємця для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_4 , а тому позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217, 1220, 1221, 1222, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись, ст.ст. 1, 2, 4, 10, 12, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 280, 293-294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасники справи:

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканка АДРЕСА_3 ;

Відповідач Вінницька міська рада, адреса: м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 59, код ЄДРПОУ 25512617.

Третя особа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , мешканець с. Малі Крушлинці Вінницького району Вінницької області;

Третя особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , мешканка АДРЕСА_1 .

Суддя Л.П. Шевчук