Ухвала

від 24.04.2025 по справі 706/376/25

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 706/376/25

Провадження № 2/702/303/25

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24.04.2025 м. Монастирище

Суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області Барська Т.М., ознайомившись з позовом ОСОБА_1 до Христинівської міської ради, Уманської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання рішення органу місцевого самоврядування недійсним, скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку, визнання Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно недійсним, визнання договору дарування недійсним,

в с т а н о в и в:

24.04.2025 у провадження судді Барської Т.М. надійшов вищевказаний позов.

Приписами ч.1 ст.187 ЦПК України визначено, що суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам ст.175, 177 ЦПК України, встановлено що вона не відповідає положенням зазначених процесуальних норм.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Одночасно з поданням позовної заяви, позивач заявив клопотання про звільнення його від сплати частини судового збору у розмірі 2488,80 грн на підставі ст.8 Закону України «Про судовий збір». Клопотання обґрунтував тим, що він досяг 81 річного віку, хворіє, виховав 4-х дітей, тому не зміг нагромадити заощаджень і з доходів має тільки пенсію в розмірі 5926 грн, тому сплачує судовий збір 2000 грн, оскільки сплатити більше змоги не має.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що таке клопотання позивача задоволенню не підлягає відповідно до такого.

Згідно ч. 2 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення по справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 р. у справі № 940/2276/18 зробила висновок, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду, навіть, за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Разом із тим, Верховний Суд у постанові від 30.03.2021 р. у справі № 338/158/19 зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

За приписами частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Тобто, основним у вирішенні питання про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору є оцінювання фінансового стану особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» від 26.07.2005 р.).

З аналізу наведеного випливає, що вказані позивачем обставини не можуть бути підставою для звільнення його від сплати судового збору, оскільки ним не надано доказів на підтвердження того, що його майновий стан на день звернення з даним позовом перешкоджає сплаті судового збору в установлених законодавством порядку і розмірі.

При цьому надана позивачем не завірена копія довідки про доходи за період з 01.03.2024 по 28.02.2025 (а.с.28) не є беззаперечним і достатнім доказом його скрутного майнового стану та не підтверджує з достовірністю тієї обставини, що позивач не може сплатити судовий збір, оскільки одночасно доведенню також підлягає відсутність інших доходів, рухомого або нерухомого майна та їх обсягу, цінних паперів, можливості розпоряджатися ними, грошових коштів на банківських рахунках.

Варто зазначити, що відмова в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, не може вважатися обмеженням позивача доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

У рішенні від 14 грудня 2011року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).

Слід також зазначити, що в рішенні у справі «Креуз проти Польщі» Європейський Суд з прав людини зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатись обмеженням доступу до суду.

Враховуючи вищевикладене, категорію справи, зважаючи на предмет спору, відсутність доказів щодо скрутного майнового стану, доходжу до висновку щодо відмови у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати частини судового збору за подання позовної заяви.

Крім того, відповідно до п.8 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Також позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (ч. 1 ст. 177 ЦПК України).

Згідно зі ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином завіреній копії.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Отже, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів, підтверджені підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Вказуючи на належність засвідчення копії суддя зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів «Згідно з оригіналом», назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).

Порушуючи зазначені норми, позивач надав до суду додатки до позовної заяви у копіях, які не завірені, без зазначення відомостей про місце знаходження оригіналів цих копій, а також в поганій якості( копія рішення від 09.04.2019, копія типового договору оренди землі, копії квитанцій про сплату податку на землю, Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.06.2021).

Також, суддя зазначає, що копії доданих до позовної заяви документів містять вчинені невіфдомою особою роз`яснювальні надписи, що спофторює зміст документів як доказів.

Згідно з ч.1ст.185 ЦПК України, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог статей175і177 ЦПК України, суддя протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заявипостановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2ст.185ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Правові засади справляння судового збору визначеніЗаконом України «Про судовий збір», відповідно до положень ст.2 якого за позовну заяву немайнового характеру, подану фізичною особою, сплаті підлягає судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 грн.

Позивачем заявлено чотири позовних вимоги немайнового характеру та сплачено судовий збір у розмірі 2000 грн.

Враховуючи вище зазначене, позовну заяву необхідно залишити без руху відповідно до ст. 185 ЦПК України та надати строк позивачу для виправлення викладених недоліківшляхом долученнядокументів,що підтверджуютьсплату судовогозбору врозмірі 2844,80 грн. (реквізити для сплати судового збору: номер рахунку UA208999980313161206000023745, Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), Отримувач ГУК у Черк.обл./тг м.Монастир/22030101, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код ЄДРПОУ37930566) або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Також, запропонувати позивачу, надати до суду завірені належним чином якісно виготовлені копії документів доданих до позовної заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст185,187, 175-177, 258-261, 353 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

У задоволені клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати частини судового збору у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Христинівської міської ради, Уманської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання рішення органу місцевого самоврядування недійсним, скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку, визнання Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно недійсним, визнання договору дарування недійсним - відмовити.

Позов ОСОБА_1 до Христинівської міської ради, Уманської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання рішення органу місцевого самоврядування недійсним, скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку, визнання Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно недійсним, визнання договору дарування недійсним залишити безруху,надавши позивачу ОСОБА_1 строк на усунення вказаних в ухвалі недоліків 10днів здня отриманнякопії ухвали шляхом сплати зазначеної в ухвалі суми судового збору або надання доказів, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону, та надати до суду завірені належним чином якісно виготовлені копії документів доданих до позовної заяви.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк, заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Тетяна БАРСЬКА