Рішення

від 04.03.2025 по справі 705/923/24

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/923/24

2/705/437/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Піньковського Р.В.

секретаря судового засідання Романовій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Перший відділ Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Відділ Державноївиконавчої службиу містіУмані Уманськогорайону Черкаськоїобласті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арешту з нерухомого майна,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Патрікєєва І.В. звернулася до суду з позовом до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в подальшому заявивши клопотання про заміну відповідача на належного, а саме на ОСОБА_2 , та залучення в якості третіх осіб Перший відділ Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Відділ Державноївиконавчої службиу містіУмані Уманськогорайону Черкаськоїобласті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про скасування арешту з нерухомого майна в обґрунтування зазначивши наступне.

Позивач ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , у цьому шлюбі в них народилося двоє дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13.12.2017 вищевказаний шлюб був розірваний, але через невеликий проміжок часу відносини між ними відновилися, тобто вони продовжили подружнє життя, вести спільний побут та виховувати дітей.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 раптово помер.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23.06.2023 було встановлено факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу у період з грудня 2017 року по жовтень 2022 року.

Позивач в своїх інтересах та в інтересах своїх дітей, як спадкоємців першої черги за законом, звернулася до приватного нотаріуса Животовської Н.Г. із заявою, на підставі якої була відкрита спадкова справа. У процесі оформлення спадкових прав позивачу стало відомо про наявність арешту на нерухоме майно померлого чоловіка, накладеного в межах виконавчого провадження № 29255079 Соснівським відділом державної виконавчої служби міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-К-1-2009, виданого 04.06.2009 Уманським районним судом.

ОСОБА_1 звернулася із заявою до центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси із заявою щодо зняття арешту з майна, у зв`язку зі смертю боржника, та 20.12.2023 отримала відповідь про те, що згідно бази даних автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , яке 23.02.2018 завершено відповідно до п. 7 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». У вказаній відповіді було роз`яснено, що матеріали виконавчого провадження знищено відповідно до вимог чинного законодавства та рекомендовано звернутися до суду з вимогою про зняття арешту з майна.

У зв`язку з наявним арештом, позивач та її діти, як спадкоємці після смерті чоловіка та батька, не можуть отримати свідоцтво про право на спадщину, що порушує їх права на спадкування, право володіння, користування та розпорядження належним майном, а тому позивач і була змушена звернутися до суду з цим позовом.

Просить суд зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_3 , рнокпп НОМЕР_1 , який накладений в рамках виконавчого провадження № 29255079, щодо виконавчого листа № 2-К-1-2009 від 04.06.2009.

В подальшому, після ознайомлення із відзивом направленим до суду первісним відповідачем Першим відділом Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), представник позивача подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, які виклала в наступній редакції, а саме просить зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_3 , рнокпп НОМЕР_1 , який накладений в рамках виконавчого провадження № 25205395 від 05.09.2011, реєстраційний номер обтяження 11574679 на об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно.

Представник відділу ДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ), як первісний відповідач залучений позивачем при звернені до суду з даним позовом, подав до суду відзив, у якому зазначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій, визначених у Законі України «Про виконавче провадження» (далі Закон), органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону, а також рішеннями, які відповідно до попередньо зазначеного Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до Закону, арешт майна боржника застосовується для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації; для виконання рішення про конфіскацію майна боржника; при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб. Законом визначено порядок накладення арешту на майно та визначено вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

Також вказують, що частиною 1 статті 59 Закону передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У пункті 8 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року вказано, що в одному провадженні можуть розглядатися вимоги про визнання права власності та зняття арешту з майна. При цьому, якщо позивач є власником спірного майна, то вирішується вимога про зняття арешту. Звертають увагу суду, що позивач серед своїх позовних вимог не зазначає такого пункту, як визнання права власності, а лише вимагає зняти арешт з нерухомого майна (без зазначення якого саме), яке належить ОСОБА_3 . Тим самим позивачем, на думку Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) обрано неналежний (неефективний) спосіб захисту своїх прав.

У відповідності до вимог чинного законодавства та сталої позиції Верховного Суду орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Вказують, що під час здійснення виконавчого провадження № 29255079 сторонами в ньому були: ОСОБА_3 боржник, та ОСОБА_2 стягувач (особа, в інтересах якої був накладений арешт).

У даній справі предметом спору є вимога ОСОБА_1 , в якій позивач ставить питання про звільнення майна з-під арешту, який був накладений державним виконавцем під час здійснення виконавчих дій щодо стягнення заборгованості з боржника. При цьому позов пред`явлено до державного виконавця.

Таким чином Перший відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог у зв`язку з пред`явленням їх до неналежного відповідача.

В подальшому за клопотанням представника позивача в порядку ст.51 ЦПК України суд замінив первісного відповідача належним відповідачем ОСОБА_2 .

Станом на день розгляду справи відзив на позовну заяву або зустрічну позовну заяву відповідач не подав.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, від представника позивача адвоката Патрікєєвої І.В. надійшла письмова заява, у якій просить суд розгляд справи проводити без її участі та без участі позивача. Позовні вимоги підтримують та просять суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та представник третьої особи відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області ЦМУЮ (м. Київ) в судове засідання не з`явилася, про дату та час судового розгляду повідомлені у встановленому порядку, про причини неявки суд не повідомляли, заяв про розгляд справи у їх відсутність до суду не надходило.

Представник третьої особи першого відділу ДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) в судове засідання не з`явився, на адресу суду подали письмову заяву, у якій просять суд розгляд справи проводити у відсутність їх представника.

Суд, дослідивши матеріали справи, та врахувавши позицію сторін, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до приписів ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо фізичної особи ОСОБА_3 , сформованого 10.05.2024 за № 378007264 приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Животовською Н.Г., у власності ОСОБА_3 перебуває 2/5 частини квартири АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_2 .

Крім того, наявний запис про арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 11574679, зареєстрований 05.09.2011 Черкаською філією ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови про арешт всього нерухомого майна боржника ВП 25205395 від 05.09.2011, головного державного виконавця Рибак Л.В. Уманського РВ ДВС.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Уманським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис про смерть № 1274.

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, виданого 11.11.2022 за № 70611024 приватним нотаріусом Животовською Н.Г., після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , приватним нотаріусом відкрито спадкову справу № 142/2022, номер у спадковому реєстрі 69915372.

Згідно довідки приватного нотаріуса Животовської Н.Г. Уманського районного нотаріального округу Черкаської області після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в місті Умань, Уманського району, Черкаської області, згідно матеріалів спадкової справи № 142/2022 від 11.11.2022, із заявами про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_1 від свого імені та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_6 , 2012 року народження, та від імені та в інтересах малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати спадкодавця ОСОБА_1 від спадщини відмовилася на користь своїх онуків ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23.06.2023, яке набрало законної сили 03.08.2023, було визнано встановленим факт, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період з грудня 2017 року по жовтень 2022 року.

Згідно відповіді Першого відділу ДВС у місті Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) від 20.12.2023 за № 127458, на заяву позивача ОСОБА_1 , у відповідності до бази даних Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 29255079 з примусового виконання виконавчого листа Уманського районного суду Черкаської області № 2-К-1-2009 від 04.06.2009 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , яке 23.03.2018 закінчено відповідно до п. 7 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Також повідомлено, що згідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2274/5 від 25.12.2008, завершені виконавчі провадження передаються до архіву та зберігаються протягом 3 років, після чого знищуються, тому встановити в межах якого виконавчого провадження винесено арешт на нерухоме майно, не вбачається можливим.

У відповідності до постанови ВП № 29255079 про закінчення виконавчого провадження від 23.03.2018, старшого державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-К-1-2009 виданого 04.06.2009 Уманським районним судом, де боржником є ОСОБА_3 , а стягувачем ОСОБА_2 , постановлено про закінчення вказаного виконавчого провадження, у відповідності до вимог п. 7 ч. 1 ст. 39, ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження».

Згідно матеріалів вказаного виконавчого провадження, відносно боржника ОСОБА_3 було винесено постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, тимчасового обмеження у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями ментальними снаряддями несмертельної дії та встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, про що винесено державним виконавцем відповідні постанови.

Відомості про арешт майна боржника ОСОБА_3 в межах вказаного виконавчого провадження відсутні.

Згідно відповіді відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24.05.2024 № 53856/268-32/7, на запит адвоката Патрікєєвої І.В., у відповідності до бази даних ВП спец розділу Автоматизованої системи виконавчого провадження, на примусовому виконанні в Уманському РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області перебувало виконавче провадження за № 25205395, що відкрите на підставі виконавчого листа Уманського міськрайонного суду від 25.06.2010 за № 2-К-1 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів в твердій грошовій сумі 5500 російських рублів, до повноліття дитини.

Обтяження № 11574679 від 05.09.2011 зареєстровано на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 25205395 від 05.09.2011 відносно боржника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , але надати інформацію в повному обсязі не мають можливості, оскільки вказане виконавче провадження знищено за закінченням терміну його зберігання.

У відповідності до довідки ВП-підрозділу виконавче провадження № 25205395 від 05.09.2011 відносно боржника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , стягувачем у якому є ОСОБА_2 , закінчено 22.09.2011 відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження (направлення ВД за належністю до іншого відділу ДВС), Соснівський ВДВС.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Положеннями ч.1 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Таким чином, державний виконавець зобов`язаний здійснювати примусове звернення стягнення з боржника в порядку, врегульованому Законом України «Про виконавче провадження», зокрема ст. ст. 48, 50, 56 цього Закону, відповідно до яких першочергово звертається стягнення на відповідні кошти боржника, рухоме майно, а за його відсутності на об`єкти нерухомості.

Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Положеннями ч.1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» № 5 від 03 червня 2016 при розгляді позову про визнання права власності на арештоване майно та/або зняття арешту з майна судам слід всебічно і повно з`ясовувати обставини, наведені позивачем на підтвердження своїх вимог, неухильно дотримуватися при цьому як правових норм, що гарантують права осіб, які беруть участь у справі, так і положень про належність та допустимість доказів.

Пунктом 2 вказаної постанови встановлено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або інші законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзакріплений принцип непорушності права приватної власності, що означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю

У ч. 1ст. 317 Цивільного кодексу України зазначається, що власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена лише у випадку і порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1ст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно дост. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Статтею 1218 ЦК Українивизначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності зст. 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Позивач ОСОБА_1 та її діти, є спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 , оскільки визнана судом такою, що проживала зі спадкодавцем як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу. Їх неповнолітні діти, які народилися у офіційному шлюбі, є спадкоємцями першої черги за законом.

Успадковуючи певну спадщину спадкоємець набуває право власності на майно та майнові права в порядку спадкування.

Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст. 1268 ЦК України).

Судом встановлено, що на спадкове майно, а саме на все нерухоме, належне спадкодавцю ОСОБА_3 , накладено арешт та в межах виконавчого провадження, яке на цей час закінчено та знищено за строками зберігання відповідно до Інструкції, але при цьому провадження передавалося з одного органу виконавчої служби до іншої, і було завершено, у зв`язку із закінченням строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів, але, при цьому державний виконавець не вирішив питання щодо зняття арешту. Стягувач по виконавчому провадженню, відповідач по справі ОСОБА_2 не зверталася із заявою про прийняття спадщини, а також неодноразово не з`являлася до суду, не проявляючи жодного інтересу щодо майна спадкодавця. Також відсутня інформація щодо її звернення до державного виконавця з приводу вчинення будь-яких дій, пов`язаних із примусовим стягненням відповідних коштів зі спадкодавця. Тобто у матеріалах справи відсутні докази про те, що на даний час існує потреба в арешті вищезазначеного майна.

За таких обставин накладений на майно арешт порушує право позивача та її малолітніх дітей, як спадкоємців за законом, в частині вільного користування та розпорядження своїм майном, оскільки створюють перешкоду їй та її дітям, як спадкоємцям набути право власності на зазначене майно в порядку спадкування.

Враховуючи вказані обставини, суд погоджується з доводами позовної заяви та вважає, що відомості в реєстрі про заборону на нерухоме майно впливають на права позивача та створюють йому перешкоду в частині належного оформлення права власності на спадкове майно, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 16, 316, 317, 321, 328, 391 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265, 294, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Скасувати арешт нерухомого майна ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1 ), зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Черкаською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 05.09.2011 за № 11574679 на підставі постанови про арешт майна боржника, ВП 25205395, від 09.09.2011 головного державного виконавця Уманського РВ ДВС стосовно об`єкта обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 14.03.2025.

Суддя: Р. В. Піньковський