Ухвала

від 15.04.2025 по справі 752/2252/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/2252/24

Провадження № 2/752/894/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва,

у складі: головуючого - судді - Машкевич К.В.,

при секретарі - Зінченко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

22 січня 2024 року позивач звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 05 лютого 2024 року у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Справа неодноразово, призначалася до розгляду, позивач належним чином та у встановлені нормами ЦПК України строки, повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи.

Позивач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлена належним чином, про причини неявки до суду не повідомила.

Інші учасники розгляду справи у судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У судове засідання 28 жовтня 2024 року, позивач не з`явилася, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки до суду не повідомила. Про належне повідомлення щодо дати, часу і місця судового розгляду та виклики позивача в судове засідання свідчать, довідка про доставку електронного листа з судовою повісткою на зазначену у позові адресу електронної пошти позивача, довідка про доставку SMS-повідомлення, яким надсилалась судова повістка на зазначений у позовній заяві номер мобільного телефону позивача, й було ним фактично отримано.

У наступне судове засідання 31 січня 2025 року позивач не з`явилася, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки до суду не повідомила. Про належне повідомлення щодо дати, часу і місця судового розгляду та виклики позивача в судове засідання свідчать, довідка про доставку електронного листа з судовою повісткою на зазначену у позові адресу електронної пошти позивача, довідка про доставку SMS-повідомлення, яким надсилалась судова повістка на зазначений у позовній заяві номер мобільного телефону позивача, й було ним фактично отримано.

У судове засідання 15 квітня 2025 року позивач не з`явилася, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки до суду не повідомила. Про належне повідомлення щодо дати, часу і місця судового розгляду та виклики позивача в судове засідання свідчать, довідка про доставку електронного листа з судовою повісткою на зазначену у позові адресу електронної пошти позивача, довідка про доставку SMS-повідомлення, яким надсилалась судова повістка на зазначений у позовній заяві номер мобільного телефону позивача, й було ним фактично отримано.

Отже, суд вичерпав наявні у нього можливості забезпечити явку позивача в судові засідання.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до частини дев`ятої статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Згідно з ч. 2 ст. 4 ЦПК України, яка відтворює конституційне положення про право на судовий захист, у випадках, передбачених законом, до суду можуть звертатися особи, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи або державних чи суспільних інтересів.

Статтею 210 ЦПК України встановлено, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження-не пізніше наступного для з дня закінчення такого строку.

За змістом ч. 4, 5 ст.223 ЦПК України та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України позовна заява залишається судом без розгляду за таких умов у сукупності: належного повідомлення позивача про час і місце проведення судового розгляду; позивач повторно не з`явився в судове засідання; від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

В той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Заборона зловживання правом міститься також у статті 13 ЦК України.

Відповідно до ч.6 ст.13 ЦК України у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Будучи ініціатором даного судового провадження, маючи інформацію про дату час та місце судового засідання, позивач в судові засідання не з`являється.

За правилами ч.3 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Окремо слід зазначити, що згідно ч. 2 ст.257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що позивач, не з`являючись у судові засідання, не даючи суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживає своїми процесуальними правами, а тому суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 247, 257, 259, 260, 353 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: