Ухвала

від 14.04.2025 по справі 752/9257/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/9257/24

Провадження № 1-кс/752/2874/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 про здійснення примусового відібрання біологочних зразків у підозрюваної в межах кримінального провадження № 42024100000000126 від 04.03.2024 року,

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , про примусове відібрання біологічних зразків, а саме зразків слини підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю судово-медичного експерта, лікаря або іншого спеціаліста, для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024100000000126 від 04.03.2024 за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 263 КК України.

Відповідно до вимог ст. 241 КПК України слідчим винесено постанову про отримання біологічних зразків підозрюваної ОСОБА_5 , яка відмовилась добровільно надавати зазначені зразки.

На підставі зазначеного, посилаючись на необхідність виконання положень п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини», слідчий просить про задоволення клопотання.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити.

Захисник підозрюваної заперечив проти клопотання, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що примусове відібрання зразків може здійснюватися лише в межах вже призначеного експертного дослідження. Проте, жодні експертизи у кримінальному провадженні призначено не було. Письмові заперечення захисника долучено до матеріалів клопотання.

Підозрювана підтримала позицію свого захисника, просила відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та докази, додані в його обґрунтування, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024100000000126 від 04.03.2024 за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 263 КК України.

Відповідно до ст. 245 КПК України у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом.

Порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (статтями 160-166 цього Кодексу).

У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов`язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.

За приписами п. 6 ч.2 ст. 160 КПК України слідчий у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів має зазначити неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Проте клопотання слідчого не містить доказів вжиття стороною обвинувачення інших заходів щодо отримання зразків у інший спосіб.

Крім того, доказів призначення у кримінальному провадженні судової молекулярно-генетичної експертизи матеріали клопотання не містить.

На переконання слідчого судді, зважаючи на характер підозри у цьому кримінальному провадженні та кваліфікацію, за якою проводиться досудове розслідування, застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як примусове відібрання біологічних зразків є невиправданим, оскільки суперечить завданням кримінального провадження, визначеним ст. 2 КПК України, відповідно до яких жодна особа не повинна бути піддана необґрунтованому процесуальному примусу і до кожного учасника кримінального провадження має бути застосована належна правова процедура.

За приписами ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати можливість без застосовуваного заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Зважаючи на вказані норми КПК України, слідчий суддя вважає, що стороною, яка звернулась із даним клопотанням до суду, не доведено обставин, які в силу положень ст. 245 КПК України надають право на примусове відібрання біологічних зразків.

Слідчим суддею також враховується, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, наведеної у рішенні по справі «Саундерс проти Сполученого Королівства», кожна людина має право не свідчити проти себе, при цьому мається на увазі не лише надавати свідчення, а також не свідчити проти себе мовою свого тіла.

Крім того, за практикою Європейського суду з прав людини фізична недоторканість особи охоплюється поняттям «приватне життя», що охороняється статтею 8 Конвенції (рішення від 26.03.1985 у справі «Х та Y проти Нідерландів») і стосується найбільш інтимних аспектів приватного життя, а обов`язкове медичне втручання, навіть незначне, становить втручання у це право.

ЄСПЛ допускає можливість здійснення примусового отримання зразків для дослідження, водночас регламентуючи чіткі умови та порядок здійснення такого втручання, наголошуючи, що отримання біологічних зразків можна проводити тільки за розпорядженням уповноваженої на це посадової особи, його може робити тільки акредитований лікар.

Також, з огляду на практику ЄСПЛ, на момент розгляду клопотання про примусове відібрання біологічних зразків слідчий суддя зобов`язаний переконатись, що така маніпуляція буде безпечною для життя та здоров`я особи.

На це наголошено, зокрема, у рішенні ЄСПЛ у справі «Яллог проти Німеччини», в якому зазначається про необхідність проведення медичного обстеження до моменту примусового відібрання зразків для проведення експертизи. Виключно за таких умов, отримання біологічних зразків, що потребує порушення анатомічної цілісності тканин організму чи різного роду медичних маніпуляцій може бути визнано виправданим в розумінні практики ЄСПЛ.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про примусове відібрання біологічних зразків у підозрюваної ОСОБА_5 є необґрунтованим та недоведеним, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-166, 241, 245, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1