Рішення від 24.04.2025 по справі 489/1080/25

Справа № 489/1080/25

Провадження № 2/489/1421/25

РІШЕННЯ

Іменем України

24 квітня 2025 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Костюченко Г.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гавловської Юлії Вікторівни до ОСОБА_2 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

В С Т А Н О В И В:

Позивач черезсвого представниказвернувся досуду зпозовом провизнання дійсним договору №7412 від 01.10.1997 року купівлі-продажу нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 44,8 кв.м. яка складається з двох житлових кімнат, житловою площею 27,2 кв.м., зареєстрований на Південній Товарній біржі за номером 7412 від 01.10.1997 року, зареєстрований в ММБТІ 03.10.197 р. за реєстровим №16578, укладений між ОСОБА_2 , з одного боку, та ОСОБА_1 , з іншого боку. При цьому, оскільки вказаний вище договір купівлі-продажу був укладений з порушенням вимог закону, не був посвідчений нотаріально на теперішній час позивачка не може розпорядитися майном.

Відповідно до ч. 5 ст.279ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2статті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

01 жовтня 1997 року на Південній Товарній біржі за номером 7412 зареєстрований договір купівлі продажу нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 44,8 кв.м. яка складається з двох житлових кімнат, житловою площею 27,2 кв.м., зареєстрований в ММБТІ 03.10.1997 р. за реєстровим №16578, укладений між ОСОБА_2 , з одного боку, та ОСОБА_1 , з іншого боку.

Договір купівлі-продажу вказаної квартири підписаний сторонами власноручно. До теперішнього часу ніхто із сторін ніяких вимог, щодо порушення їх прав, не заявили, ніякого спору, з цих питань, у сторін не виникло.

На час укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна сторони цього договору ухилились від його нотаріального посвідчення, а на даний час визнання такого договору дійсним можливе лише в судовому порядку.

Позивач вказує, що після укладання договору сторонами були виконані умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Після укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна між сторонами, покупцем було зареєстровано право власності в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації, який на час виникнення спірних правовідносин мав повноваження реєстраційного органу.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватись судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

За змістом ст. ст. 57, 58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Положеннями п. 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, що набрав чинності з 01 січня 2004 року, визначено, що цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли липні 1996 року, для їх врегулювання слід застосовувати норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Приписами ст. 224 ЦК УРСР встановлено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 225 ЦК УРСР, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

За змістом ч. 1 ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу квартири повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Статтею 47 ЦК УРСР була передбачена обов`язковість нотаріальної форми угоди і наслідки недотримання такої форми.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.

При цьому, вказана норма може застосовуватись лише за наявності таких необхідних умов: одна зі сторін має повністю або частково виконати угоду; інша сторона має ухилятись від нотаріального оформлення угоди; має існувати вимога сторони, яка виконала свої обов`язки. Відсутність хоча б однієї з цих умов унеможливлює визнання договору купівлі-продажу житла з недотриманням нотаріальної форми дійсним.

Разом з тим, згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Позивач, на теперішній час, не має можливості реалізувати свої права, оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна не було посвідчено нотаріально.

Беручи до уваги те, що позивач не має можливості усунути порушення своїх прав в позасудовому порядку, позов про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним підлягає задоволенню.

Вимог щодо розподілу судових витрат позивачем не заявлялось, а тому витрати пов`язані з судовим розглядом цивільної справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гавловської Юлії Вікторівни до ОСОБА_2 , третя особа: Південна Товарна біржа про визнання договору купівлі-продажу дійсним задовольнити.

Визнати дійсним договір №7412 від 01.10.1997 року купівлі-продажу нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 44,8 кв.м. яка складається з двох житлових кімнат, житловою площею 27,2 кв.м., зареєстрований на Південній Товарній біржі за номером 7412 від 01.10.1997 року, зареєстрований в ММБТІ 03.10.197 р. за реєстровим №16578, укладений між ОСОБА_2 , з одного боку, та ОСОБА_1 , з іншого боку.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або https://court.gov.ua/fair/.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ 13854212.

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Г.С. Костюченко

Повний текст судового рішення складено «24» квітня 2025 року.