Ухвала

від 23.04.2025 по справі 501/262/16-ц

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23 квітня 2025 року Єдиний унікальний № 501/262/16-ц Провадження № 6/501/33/25

УХВАЛА

Іменем України

23 квітня 2025 року м. Чорноморськ

Іллічівський міський суд Одеської області

у складі: головуючого Тордія Е.Н. секретаря судового засідання Буряченко Д.О.

номер справи № 501/262/16 провадження (6/501/33/25)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чорноморську заяву представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС»

заінтересовані особи:

1 стягувач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО « ІДЕЯ БАНК»

2.ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС»

3.ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРІНГОВА КОМПАНІЯ РАНТЬЕ»

4.боржник ОСОБА_1

предмет тапідстави заяви: про заміну сторони у виконавчому провадженні, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад заяви.

Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» (далі по тексту ТОВ «СВЕА ФІНАНС») звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області, заінтересовані особи: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ІДЕЯ БАНК», ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРІНГОВА КОМПАНІЯ РАНТЬЕ», ОСОБА_1 із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

В обґрунтування заяви посилається, що рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 17 червня 2016 року з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІДЕЯ БАНК».

Відповідно до договору факторингу № 30/10-1 від 30 жовтня 2015 року ПАТ «ІДЕЯ БАНК» відступило право вимоги за кредитним договором №Р15.212.70368 від 30 вересня 2013 року новому кредитору - ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «РАНТЬЕ». За договором факторингу № 28/02-1 від 28 лютого 2017 року, укладеного між ПАТ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «РАНТЬЕ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СЕРЕТ», відбулося подальше відступлення права вимоги і остання набула право вимоги за кредитним договором №Р15.212.70368 від 30 вересня 2013 року .

Відповідно до п.1.1. статуту ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СЕРЕТ» (код ЄДРПОУ 39691431) 27 червня 2017 року змінило назву на ТОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» (КОД ЄДРПОУ 39691431).

Згідно договору факторингу № 08/22 від 31 серпня 2022 року право вимоги за кредитним договором №Р15.212.70368 від 30 вересня 2013 року, відносно боржника ОСОБА_1 було відступлено від ТОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 39691431) до ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37616221).

ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37616221) 25 березня 2024 року змінило назву на ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221).

З цих підстав просить замінити сторону вибулого стягувача АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО« ІДЕЯБАНК» на ТОВ «СВЕА ФІНАНС».

Позиція учасників судового засідання.

Представник заявника в заяві про заміну сторони виконавчого провадження просив її розгляд проводити за своєю відсутністю.

Заінтересовані учасники судового засідання про слухання справи повідомлені належним чином, в судове засідання не з`явились.

Згідно до ч. 3 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що заяву підлягає задоволенню із наступних підстав.

Фактичні обставини справи.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 17 червня 2016 року з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІДЕЯ БАНК» стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 53798.01 грн. та судові витрати.

Відповідно до договору факторингу № 30/10-1 від 30 жовтня 2015 року ПАТ «ІДЕЯ БАНК» відступило право вимоги за кредитним договором №Р15.212.70368 від 30 вересня 2013 року новому кредитору - ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «РАНТЬЕ».

За договором факторингу № 28/02-1 від 28 лютого 2017 року, укладеного між ПАТ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «РАНТЬЕ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СЕРЕТ», відбулося подальше відступлення права вимоги і остання набула право вимоги за кредитним договором №Р15.212.70368 від 30 вересня 2013 року .

Відповідно до п.1.1. статуту ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СЕРЕТ» (код ЄДРПОУ 39691431) 27 червня 2017 року змінило назву на ТОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» (КОД ЄДРПОУ 39691431).

Згідно договору факторингу № 08/22 від 31 серпня 2022 року право вимоги за кредитним договором №Р15.212.70368 від 30 вересня 2013 року, відносно боржника ОСОБА_1 було відступлено від ТОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 39691431) до ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37616221).

ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37616221) 25 березня 2024 року змінило назву на ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221).

Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми .

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

За положенням п.1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва.

Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077Цивільного кодексуУкраїни за договором факторингу одна сторона /фактор/ передає грошові кошти в розпорядження другої сторони /клієнта/ за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи /боржника/.

Згідно положень ч. 2 ст. 446 Цивільного процесуального кодексу України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Статтею 1Закону України«Про виконавчепровадження» виконавче провадження визначається як завершальна стадія судового провадження.

Таке розуміння виконавчого провадження відповідає практиці Європейського суду з прав людини. Так у п.15 рішення ЄСПЛ у справі «Моргуненко проти України» від 06 вересня 2007 року (заява № 43382/02) вказується таке: «Суд зазначає, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження («Скордіно проти Італії») 36813/97, п.197). Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес («Естіма Джордж проти Португалії»), рішення від 21 квітня 1998 року, «Сіка проти Словаччини», N 2132/02, пп.24-27, від 13 червня 2006 року)».

За змістом ст. 512 Цивільного кодексу України, ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України та ст. 15Закону України«Про виконавчепровадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Статтею 514Цивільного кодексуУкраїни визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

У зв`язку з такою зміною відбувається вибуття особи з провадження, у зв`язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належною стороною проводиться відповідно вимог до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442Цивільного процесуальногокодексу України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст. ст. 512, 514 Цивільного кодексу України та ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Відповідно, до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13, виходячи зі змісту ст. ст. 512, 514 Цивільного кодексу України, ст. 378 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення права вимоги, правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувана.

Крім цього, із змісту вказаної постанови Верховного Суду України, вбачається, що згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Верховний Суд 25 квітня 2018 року у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 2-Н-148/09, провадження №61-1104св18 (ЄДРСРУ № 73627702) досліджував питання щодо заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником та дійшов висновку, що заміна сторони правонаступником може відбуватися, як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Аналогічна позиція міститься і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року по справі № 6-1355/10, провадження № 61-1207бсв18.

Згідно з ч.5ст.15Закону України«Про виконавчепровадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення.

При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

З аналізу наведеного можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.

Відтак заміна у разі вибуття сторони виконавчого провадження правонаступником має відбуватись з одночасною заміною правонаступником відповідного учасника справи.

Відповідний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду також у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/16/17 (п.73).

Пункт 9ч.1ст.39Закону України«Про виконавчепровадження» передбачає, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Провівши аналіз положень ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України, при цьому взявши до уваги положення ч. 5ст.124Конституції України та ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини, основоположних свобод, статус стягувана та боржника, сторони судового процесу, набувають з моменту, коли у позивача з`являється право на отримання виконавчого документу - тобто з моменту набранням рішення законної сили.

Згідно ст. 18 Цивільного процесуальногокодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

У своїй практиці розгляду заяв щодо виконання рішень судів Верховний суд України неодноразово зазначав, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року в справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», рішення від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).

Верховний Суд у Постанові від 09 грудня 2019 року у справі №2-3627/09 дійшов наступних висновків: «Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Основним Законом України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відмова суду в прийнятті заяв, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке за статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 129-1Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове виконання можливо лише шляхом заміни сторони стягувана у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Висновок суду.

Оцінивши надані докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку суд дійшов висновку, що заявником надані належні, допустимі та достовірні докази, які підтверджують право заявника на заміну сторони в зобов`язанні, тому вважає заяву

ТОВ «СВЕА ФІНАНС» про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом зміни стягувача його правонаступником обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 258-261, 442 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 512, 514,1077 Цивільного кодексу України, суд --

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» - про заміну сторони у виконавчому провадженні -задовольнити.

Замінити стягувача АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО«ІДЕЯ БАНК» (код ЄДРПОУ 19390819, 79008, м. Львів, вул. Валова, 11) у виконавчому листі, що видав Іллічівський міський суд Одеської області у справі 501/262/16 на його правонаступника ТОВАРИСТВО ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«СВЕА ФІНАНС» (03124 м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 6, код ЄДРПОУ 37616221).

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий