Рішення

від 24.04.2025 по справі 521/1432/25

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/1432/25

Номер провадження № 2/521/2615/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді: Шевчук Н.О.,

секретаря судового засідання: Жекової А.О.

за участю учасників, представників учасників справи:

від ОСОБА_1 особисто;

від ОСОБА_2 - не з`явилася;

від Органуопіки тапіклування Хаджибейськоїрайонної адміністраціїОдеської міськоїради не з`явився;

від Служби у справах дітей Одеської міської ради - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради (65078, м. Одеса, вул. Євгена Танцюри, 22, ЄДРПОУ: 26303175), Служба у справах дітей Одеської міської ради (65022, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д, ЄДРПОУ: 25427107) про визначення місця проживання дитини з батьком

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви.

У січні2025 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду міста Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради, Служба у справах дітей Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком, у якій просить суд визначити місце проживання дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Одеса, Україна з батьком - ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Дрогобицьким MB УМВС України у Львівській області, 14.05.1998 року, РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_2 .

Зокрема, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач наголосив, що він та відповідачка у справі перебували у шлюбі, від якого у подружжя народилася донька ОСОБА_4 .

В подальшому, як зазначено позивачем, шлюб між сторонами у даній справі було розірвано, відповідач виїхала на постійне місце проживання за кордон України, а донька ОСОБА_4 залишилася проживати разом з батьком.

За доводами позивача, донька навчається в сьомому класі ліцею, знаходиться на повному утриманні батька, який має постійний дохід, перебуваючи на військовій службі за контрактом.

Враховуючи наведені у позовній заяві обставини, позивач вважає наявними підстави для визначення місця проживання неповнолітньої дитини разом з батьком.

Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Після надходження позовної заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 03.02.2025 року у справі №521/1432/25 було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено дату підготовчого судового засідання.

10.03.2025 року до Малиновського районного суду міста Одеси надійшов висновок №011610 від 28.02.2025 року Органу опіки та піклування про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відзиву від відповідачки до суду не надійшло.

Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 26.03.2025 року у справі №521/1432/25 підготовче провадження було закрите, призначено дату розгляду справи по суті позовних вимог.

В судовому засіданні позивач підтримав доводи позовної заяви з мотивів, викладених письмово, просив його задовольнити.

Відповідач та інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник Служби у справах дітей надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач також електронною поштою скерувала до суду заяву, у якій просила суд розглядати справу без її участі. Також, за доводами заяви відповідачка вказала, що проживає за кордоном, з`явитися в судове засідання можливості не має, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

У відповідності до ч. 6 ст. 263 ЦПК України, якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам ст. 206 цього Кодексу.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до абз. 3 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, заслухавши позицію позивача, який з`явився до судового засідання, суд зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради, Служба у справах дітей Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком потребують задоволення, враховуючи таке.

Фактичні обставини, встановлені судом

Так,судом уданій справівстановлено,що 10.09.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, про що свідчить копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 10.09.2011 року.

Від спільногошлюбууподружжя народиласядонька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 08.08.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі Одеського міського управління юстиції.

Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 29.09.2023 року у справі №521/19615/23, шлюб між позивачем та ОСОБА_2 було розірвано.

З Витягу з Реєстру територіальної громади від 20.01.2025 року №2025/000812588 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований: АДРЕСА_3 .

З Витягу з Реєстру територіальної громади від 20.01.2025 року №2025/000812560 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована: АДРЕСА_3 .

З довідки Військової частини № НОМЕР_6 від 19.01.2025 року №26 вбачається, що майор ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом в ВЧ № НОМЕР_6 .

20.01.2025 року ОСОБА_1 ЗЗСО « ІНФОРМАЦІЯ_4 » було видано довідку №17 про те, що його донька ОСОБА_4 дійсно навчається у цьому навчальному закладі в 7 А класі на денній формі навчання.

Із наявного у матеріалах справи списку розподілу службової житлової площі у будинку за адресою: АДРЕСА_3 вбачається, що капітан ОСОБА_1 отримав житлову площу у вказаному будинку для проживання, що також підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з протоколу №7 засідання житлової комісії ВЧ НОМЕР_7 від 26.09.2011 року.

Як вбачається з висновку №011610 від 28.02.2025 року Органу опіки та піклування про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько дитини ОСОБА_5 звернувся до Служби у справах дітей Одеської міської ради із заявою від 27.01.2025 року про визначення місця проживання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ним.

Мати дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 30.01.2025 року надала засобом «вайбер» до Служби у справах дітей Одеської міської ради заяву, в якій надала свою згоду щодо визначення місця проживання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із батьком.

На засіданні комісії з питань захисту прав дітей Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради 26.02.2025 року був присутній лише батько, який просив визначити місце проживання дитини разом з ним.

Враховуючи відсутність спору щодо визначення місця проживанні малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком, згідно зі ст. ст. 19, 157, 161 Сімейного кодексу України, ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства», принципу 6 Декларації прав дитини, пп. 4 п. «б» ч. 1 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», та відповідно до п. 2.10 Положення про Хаджибейську районну адміністрацію Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19.07.2023 року № 1283-VIII, а також протоколу засідання комісії питань захисту прав дітей Хаджибейської районної адміністрації Одеське міської ради від 26.02.2025 року за № 5: Орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради вважає доцільним визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 народженні разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Інших належних та допустимих доказів стосовно наявних між сторонами у даній справі правовідносин матеріали цивільної справи не містять.

Предметом розгляду даної справи є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для визначення місця проживання малолітньої дитини разом з батьком.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789Х11 (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає правом кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

У ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини закріплено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно із ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно із положеннями ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 161 Сімейного кодексу України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Тлумачення ч. 1 ст. 161 Сімейного кодексу України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються застосування ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11.07.2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини вказав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (п. 100 рішення від 16.07.2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).

У рішенні Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07.12.2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз релевантної практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім - права батьків.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У даній справі судом встановлено, що 10.09.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, від якого у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час проживає та зареєстрована разом з позивачем.

Водночас, рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 29.09.2023 року у справі №521/19615/23, шлюб між позивачем та ОСОБА_2 було розірвано, та як зазначено у заяві самою відповідачкою, остання після розірвання шлюбу виїхала на постійне місце проживання за кордон, залишивши проживати дитину разом з батьком.

Судом з Витягів з Реєстру територіальної громади від 20.01.2025 року наявних у матеріалах цивільної справи встановлено, що і ОСОБА_1 , і його донька зареєстровані: АДРЕСА_3 .

З довідки Військової частини № НОМЕР_6 від 19.01.2025 року №26 вбачається, що майор ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом в ВЧ № НОМЕР_6 , а донька ОСОБА_4 навчається у ліцеї в 7 А класі на денній формі навчання.

Як вбачається з висновку №011610 від 28.02.2025 року Органу опіки та піклування про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько дитини ОСОБА_5 звернувся до Служби у справах дітей Одеської міської ради із заявою від 27.01.2025 року про визначення місця проживання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ним.

Мати дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 30.01.2025 року надала засобом «вайбер» до Служби у справах дітей Одеської міської ради заяву, в якій надала свою згоду щодо визначення місця проживання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із батьком.

На засіданні комісії з питань захисту прав дітей Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради 26.02.2025 року був присутній лише батько, який просив визначити місце проживання дитини разом з ним.

Враховуючи відсутність спору щодо визначення місця проживанні малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком, згідно зі ст. ст. 19, 157, 161 Сімейного кодексу України, ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства», принципу 6 Декларації прав дитини, пп. 4 п. «б» ч. 1 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», та відповідно до п. 2.10 Положення про Хаджибейську районну адміністрацію Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19.07.2023 року № 1283-VIII, а також протоколу засідання комісії питань захисту прав дітей Хаджибейської районної адміністрації Одеське міської ради від 26.02.2025 року за № 5: Орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради вважає доцільним визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 народженні разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Тобто, у даному разі, Органом опіки та піклування встановлено обставину проживання ОСОБА_6 разом з батьком позивачем у даній справі за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд приймає визнання відповідачем позову, оскільки таке визнання не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

З огляду на викладене, враховуючи визнання позову відповідачем та з урахуванням встановлених судом під час розгляду справи обставин, наявних у справі письмових доказів, суд виснує про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради, Служба у справах дітей Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, Малиновський районний суд міста Одеси

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради (65078, м. Одеса, вул. Євгена Танцюри, 22, ЄДРПОУ: 26303175), Служба у справах дітей Одеської міської ради (65022, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д, ЄДРПОУ: 25427107) про визначення місця проживання дитини з батьком задовольнити.

Визначити місце проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Одеса, Україна, місце проживання: АДРЕСА_2 , разом з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Дрогобицьким MB УМВС України у Львівській області, 14.05.1998 року, РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вступну та резолютивну частини рішення проголошено в судовому засіданні 24.04.2025 року.

Повний текст рішення складено та підписано 24.04.2025 року.

Суддя Н.О. Шевчук