Рішення

від 31.03.2025 по справі 510/2709/24

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/2709/24

Провадження № 2-о/510/50/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.03.25 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-за участю секретаря Лабановой С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Виконавчий комітет Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області) про встановлення факту зайнятості постійним доглядом, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 , представник заявника - ОСОБА_6 заявлені вимоги підтримали в повному обсязі, на задоволенні заяви наполягали, пояснили під час судового розгляду справи про обставини, викладені у заяві.

Представник заінтересованої особи - Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської областізаперечень, додаткових заяв суду не надав.

Заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 щодо заявленої заяви заперечень не мали, просили про розгляд справи без їхньої участі.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04.05.2003р. одружився із ОСОБА_7 . Заявник рахується зареєстрованим та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із ним рахується зареєстрованим та фактично мешкає його тесть (батько дружини) - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За цією адресою рахується зареєстрованою і ОСОБА_3 - дружина ОСОБА_2 , але вона там тривалий час не мешкає, спільного господарства із ОСОБА_2 не веде. Заявник у добровільному порядку здійснює догляд за громадянином України - ОСОБА_2 , пов`язаний із ним спільним побутом, є його родичом, має спільні із тестем права та обов`язки.

Згідно із довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 10 ААВ №774026 від 07.10.2015р. ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 2 групи безстроково, що також підтверджується його пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 від 06.10.2010р. Відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії при КНП «Ренійський ЦМЛ» поліклінічне відділення від 29.02.2024р. (протокол ЛКК №1/204) ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду, зважаючи на діагнози, вказані у висновку ЛКК.

Крім того, відповідно до вищевказаного висновку ЛКК за наявності порушення функцій організму через невиліковну хворобу особа - ОСОБА_2 не може самостійно пересуватися (моторні порушення руху, протезування правого стегнового суглобу) та самообслуговуватися, внаслідок чого потребує соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, було рекомендовано надання ОСОБА_2 соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.

Згідно довідки відділу соціального захисту населення Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 14.11.2024р. відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі», затвердженого постановою КМУ від 23.09.2020р. №859, ОСОБА_1 було призначено компенсацію за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 з 01.07.2024р. по 28.02.2025р.

Тобто, вже тривалий час, а з 01.07.2024р. - офіційно, заявник, маючи фізичну та матеріальну можливість, постійно та добровільно надавав допомогу ОСОБА_2 , піклувався про нього, здійснював постійний догляд, а саме: допомагав йому у самообслуговуванні; в дотриманні особистої гігієни; рухового режиму; годуванні та пересуванні у побутових умовах; веденні домашнього господарства; закупівлі та доставки продуктів харчування; ліків та інших товарів; приготуванні їжі; прибирання житла; оплаті комунальних платежів; пранні особистих речей; в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами (виклик лікаря, працівників комунальних служб, транспортних служб тощо).

Факт проживання та здійснення заявником самостійного догляду за ОСОБА_2 підтверджується Актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, складеним та виданим старостою Орлівського старостинського округу Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 06.12.2024р.

Щодо можливості виконувати функції постійного догляду за ОСОБА_2 іншими особами (рідними та родичами), то це не є можливим, оскільки дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 хоча і перебуває у шлюбі із останнім, але вже декілька років не мешкає разом із ним (мешкає за іншою адресою в АДРЕСА_2 ), займається виключно своїм життям, станом здоров`я чоловіка не цікавиться. Донька ОСОБА_2 - ОСОБА_4 також не мешкає разом із батьком, зареєстрована та фактично мешкає в АДРЕСА_3 ) та в даний час знаходиться у декретній відпустці та доглядає за малолітньою дитиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Інша донька ОСОБА_2 - ОСОБА_5 вже багато років перебуває за кордоном та мешкає в Італії, фізично не може здійснювати догляд за батьком, матеріально йому також не допомагає.

У зв`язку із ситуацією, що склалась, заявник самостійно допомагає ОСОБА_2 - людині похилого віку, здійснює за ним постійний догляд, як за особою з інвалідністю ІІ групи у зв`язку із відсутністю інших осіб, які можуть здійснювати такі функції або добровільно самоусунулись від їх здійснення.

В судовому засіданні заявник, його представник пояснили, що за призначенням компенсації за надання ОСОБА_1 соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 він звертався у 2024р., а до того часу заявник надавав її виключно на добровільних засадах, виходячи з почуттів людяності та вдячності. Що стосується питання щодо сімейних зв`язків між заявником та ОСОБА_2 , то вони є родичами (некровного споріднення), за фактом є членами однієї родини, оскільки пов`язані спільним побутом (заявник зареєстрований за адресою мешкання ОСОБА_2 , реально мешкає у будинку, що належить його тестю, прибирає у домоволодінні, готує їжу, допомагає у веденні домогосподарства, в утриманні охайності та порядку у житлі), крім того, заявник фактично забезпечує ОСОБА_2 речами першої необхідності, ліками, продуктами харчування (оскільки отриманої ним пенсії на ці потреби не вистачає).

Підтверджуючі докази та необхідні документи були надані заявником на підтвердження його доводів.

Оскільки це питання неможливо вирішити у позасудовому порядку, заявник звернувся за встановленням факту, що має юридичне значення, до суду.

Рішення суду про встановлення вищезгаданого факту заявнику необхідне для вирішення питання щодо вивезення ОСОБА_2 для лікування за кордон, представництва його інтересів у різних органах, у т.ч. для отримання соціальних виплат щодо догляду за ним.

Заслухавши пояснення заявника, його представника, які наполягали на задоволенні заяви, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги заявника обґрунтовані, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 10 ААВ від 07.10.2015р. є інвалідом другої групи безстроково та потребує постійного стороннього догляду. Для ОСОБА_2 була розроблена індивідуальна програма реабілітації інваліда №1192.

Відповідно до довідки про склад сім`ї разом із ОСОБА_2 у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані та проживають: ОСОБА_1 (реально мешкає) та ОСОБА_3 (вже декілька років мешкає за іншою адресою в іншому населеному пункті).

Факт спільного мешкання та постійного догляду не заперечує і сам ОСОБА_2 , який у своїх письмових поясненнях зазначив, що він є пенсіонером, має ІІ групу інвалідності, отримує пенсію, яка є недостатньою для нього, підтвердив, що йому у всіх справах допомагає заявник, він доглядає його, утримує та піклується про нього.

Заінтересовані особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у своїх письмових заявах зазначили, що вони являються дружиною та доньками ОСОБА_2 відповідно, але разом із ним не мешкають (мешкають в іншому населеному пункті та іншій державі, мають власне життя), у зв`язку із чим нічим допомогти чоловіку та батькові не можуть ані фізично, ані матеріально. Підтвердили, що вже досить тривалий час доглядає за ОСОБА_2 заявник, якого вони знають давно, довіряють йому (він є його зятем), вважають, що він справно та добросовісно виконує обов`язки з догляду за ОСОБА_2 .

Зі слів заявника, він є єдиною особою, яка здійснює догляд та піклується про ОСОБА_2 , а саме постійно доглядає його, прибирає житло, готує їжу, купує необхідні ліки, харчування, сплачує комунальні послуги, оскільки останній є людиною похилого віку, інвалідом, пересувається із ускладненнями, не може забезпечити себе.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 1 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" визначено, що обмеження життєдіяльності - це помірно виражена, виражена або значно виражена втрата особою внаслідок захворювання, травми (її наслідків) або вроджених вад здатності до самообслуговування пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності нарівні з іншими громадянами.

Постійний сторонній догляд - вид догляду, яким забезпечуються інваліди із значно вираженою важкістю, функціональними порушеннями в організмі, зумовленими професійним захворюванням, травмою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності, надзвичайною залежністю від постійного стороннього догляду, допомоги або нагляду інших осіб, неспроможні до самообслуговування (не можуть самостійно приймати їжу, забезпечувати туалет, потребують допомоги при прогулянках тощо).

Відповідно до ст. 234 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із ч.1,2 ст. 256 ЦПК України суд, розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Аналізуючи вимоги заявника за їх предметом, суд зазначив, що дійсно даний факт має юридичне значення.

Статтею 315 ЦПК України наведено перелік фактів, що мають юридичне значення, справи про встановлення яких розглядаються судом. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України за № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У вказаній Постанові зазначено вичерпний перелік заяв, які не можуть розглядатися судами, серед яких не вказано про факт здійснення догляду за інвалідом або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку.

Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019р. фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є: 1) особами з інвалідністю I групи; 2) дітьми з інвалідністю; 3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; 4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися.

Наказом Міністерства соціальної політики України №429 від 23.06.2020р., зареєстрованим в МЮУ 09.07.2020р. за №643/34926, було затверджено класифікатор соціальних послуг у відповідності до якого постійний догляд вдома за місцем проживання отримувача соціальної послуги надається особам з тяжкими формами захворювання шляхом допомоги в самообслуговуванні (дотримання особистої гігієни, рухового режиму, годування), пересуванні в побутових умовах, веденні домашнього господарства (закупівля і доставка продуктів харчування, ліків та інших товарів, приготування їжі, косметичне прибирання житла, оплата комунальних платежів, прання білизни, дрібний ремонт одягу), в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами (виклик лікаря, працівників комунальних служб, транспортних служб тощо).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом , мають взаємні права та обов`язки.

З врахуванням того, що факт постійного догляду заявника за ОСОБА_2 знайшов своє підтвердження в судовому засіданні і встановлення факту обумовлене необхідністю заявника безперешкодно забезпечувати інтереси ОСОБА_2 , вживати заходів щодо покращення його здоров`я та проходження реабілітації, звертатися за оформленням відповідних соціальних видів забезпечення, суд прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3, 258, 259, 264-265, 273, 293-294, 315-316, 319, 354, 355ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт зайнятості ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Ренійським РС ГУ ДМС України в Одеській області 14.08.2014 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) постійним доглядом за хворим батьком дружини - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ), який є особою з інвалідністю 2 групи та за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, та у зв`язку із відсутністю інших членів сім`ї, близьких родичів або осіб, у тому числі, які не є військовозобов`язаними, які зобов`язані його утримувати та можуть здійснювати за ним догляд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Вячеслав ДУДНИК