Ухвала

від 23.04.2025 по справі 703/1937/25

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/193/25 Справа № 703/1937/25 Категорія: ст.183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

23 квітня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі суддів:

суддя-доповідач ОСОБА_2

судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретар ОСОБА_5

за участі:

прокурора ОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_7

захисника адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому за-сіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 захисника підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10.04.2025, якою відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Косарі

Кам`янського району Черкаської області, громадянина України, який має середньо-

спеціальну освіту, розлученого, на утриманні маючого двох малолітніх дітей:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

не працюючого, військовозобов`язаного, проживаючого та зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз: 28.11.2022 Кам`янським

районним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років

позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з

випробувальним терміном на 1 рік, підозрюваного у

вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування на строк 60 діб з 10.04.2025 по 08.06.2025 включно, без визначення розміру застави,

в с т а н о в и в :

зазначеною ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на підозрюваного ОСОБА_7 обов`язків за ст. 194 КПК України.

Клопотання слідчого СВ ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_11 , погодженого прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 , задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, на строк 60 діб, який слід обчислювати з 10.04.2025 по 08.06.2025 включно, без визначення застави.

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував наявністю обґрунтованості повідомленої підозри, доведеності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, даними про особу підозрюваного.

Не погоджуючись з такою ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням процесуальних обов`язків.

Мотивуючи апеляційну скаргу адвокат вказує на те, що обраний запобіжний захід є надмірним та обтяжливим. Тяжкість покарання не доводить існування ризиків, на які вказують слідчий та прокурор. Прокурором не обґрунтовано чому не можливо застосувати більш м`який запобіжний захід, а ризики, на які він вказує, передчасні та на даний час зменшилися. ОСОБА_7 хоча раніше і притягувався до кримінальної відповідальності, проте попередні покарання відбув, має постійне місце проживання, зі слів за місцем проживання добре характеризується, проживає в одному помешканні разом зі своєю матір`ю, проходив службу в ЗСУ, наразі перебуває на реабілітації у зв`язку з травмою ноги та продовженням лікування, за межі населеного пункту, в якому проживає, не виїжджає, має міцні соціальні зв`язки. Також захисник зазначає, що підозрюваний в подальшому за першою вимогою буде прибувати до слідчого та суду, на свідків та інших учасників провадження не тиснув і тиснути не буде, буде активно сприяти розслідуванню справи, потребує медичного консультування та обстеження у лікарів з приводу свого стану здоров`я, а своєю поведінкою зможе довести обґрунтованість довіри до нього, відсутність ризиків та можливе застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу.

Заслухавши доповідь судді, думку захисника, підозрюваного, які просили задовольнити апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали клопотання та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає наступне.

Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя для прийняття законного й обґрунтованого рішення відповідно до ст.178 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, СВ ВП №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 12025250350000207 від 08.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину, від 08.04.2025 о 18 год. 20 хв. ОСОБА_7 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

09.04.2025 ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України - хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене із застосуванням предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, що підтверджується: протоколом огляду місця події від 08.04.2025; актом перевірки об`єкта на наявність вибухових матеріалів №407 від 08.04.2025; довідкою про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів № 429 від 08.04.2025; показаннями свідків: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які містяться в протоколі їх допиту; протоколом огляду предмету від 09.04.2025; постановою про визначення і приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 09.04.2025; протоколом затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину від 08.04.2025; витягом з наказу №324 від 20.06.2024; довідкою-характеристикою № 57 від 09.04.2025; довідкою № 58 від 09.04.2025.

За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя зазначив про обґрунтованість повідомленої підозри, доведеність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, даних про особу підозрюваного.

З такими висновками слідчого судді повністю погоджується й апеляційний суд.

Розглядаючи дане клопотання, слід також врахувати позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред`явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом при обранні запобіжного заходу і відповідно до п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості.

Так, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням бойової оборонної осколкової гранати «Ф-1», раніше неодноразово судимий.

Встановлені обставини на противагу доводам захисника ОСОБА_7 щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу та те, що підозрюваним відбуті попередні покарання, він має постійне місце проживання, має міцні соціальні зв`язки, проходив службу в ЗСУ, наразі перебуває на реабілітації у зв`язку з травмою ноги та продовженням лікування, висновків слідчого судді не спростовують. При цьому доводи захисника про добру характеристику за місцем проживання ОСОБА_7 нічим не підтверджено.

За обставин даного кримінального провадження, тримання під вартою ОСОБА_7 виправдане наявністю конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості.

Під час судового розгляду, слідчим суддею були заслухані пояснення прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника для з`ясування обставин, що мають значення при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, які були оцінені слідчим суддею в сукупності та стали підставою для прийняття відповідного судового рішення.

Так, в суді апеляційної інстанції прокурор повідомив суд, що підозрюваному вручено ще одну підозру у вчинені іншого кримінального правопорушення, крім того ним заперечуються твердження ОСОБА_7 щодо перебування наразі його на лікуванні та реабілітації, оскільки за даними прокурора підозрюваний перебуває в статусі СЗЧ.

Посилання сторони захисту щодо можливості обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою були предметом розгляду слідчим суддею та їм дана належна процесуальна оцінка.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги правильності висновків слідчого судді не спростовують.

Апеляційний суд вважає, що слідчим суддею об`єктивно встановлено існування обставин, які виправдовують тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою, оскільки стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які на час розгляду питання про обрання запобіжного заходу обґрунтовано існують і в сукупності з даними про його особу, підтверджують на даному етапі кримінального провадження потребу в триманні останнього під вартою, а даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчому судді та апеляційному суду не надано.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Згідно п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

З урахуванням викладеного, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми доказами, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 183, 193, 194, 199, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

ухвалу слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10.04.2025 про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування на строк 60 діб з 10.04.2025 по 08.06.2025 включно, без визначення розміру застави залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника підозрюваного залишити без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач

Судді