Ухвала

від 24.04.2025 по справі 766/6224/25

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/6224/25

н/п 1-кс/766/3409/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2025 м. Херсон

Слідчий суддя Херсонського міського суд Херсонської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні клопотання т.в.о. старшого слідчого СВ відділу поліції №2 Херсонського РУП головного управління Національної поліції в Херсонській області ст. лейтенант поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Херсонської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42022232010000223 від 29.07.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 438 КК України,

в с т а н о в и в:

23.04.2025 року слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням, якому просив з метою збереження речового доказу накласти арешт на рухоме майно, а саме судна:

1)назва судна «несамохідна баржа-площадка «3110», призначення та тип «несамохідна баржа-площадка», рік та місце побудови «1988, Херсон», основний матеріал «сталь», довжина 78,72 м, ширина 15,00 м, валова місткість 881 од., чиста місткість 264 од., власником судна «несамохідної баржі-площадки «3110» є Публічне акціонерне товариство «Судноплавна компанія «Укррічфлот»;

2) назва судна «3114», призначення та тип «Несамохідна баржа-площадка», рік та місце побудови «1989 р., м. Херсон», основний матеріал «сталь», довжина 83,30 м, ширина 15,00 м, валова місткість 881 од., власником судна «3114» є Публічне акціонерне товариство «Судноплавна компанія «Укррічфлот», шляхом заборони їх відчуження, розпорядження та користування, а також забороною будь-яким уповноваженим особам на внесення інформації про право власності, інші речові права, обтяження по вищевказаному рухомому майну.

Клопотання мотивовано тим, що Слідчим відділом ВП №2 ХРУП ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42022232010000223 від 29.07.2022 за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено до Херсонської окружної прокуратури надійшла заява генерального директора ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» про те, що невстановленими військовими країни агресора захоплено державне майно, майно АСК «Укррічфлот» та вантажі, які знаходились за місцезнаходженням АСК «Укррічфлот», за адресою: Одеська площа,6, м. Херсон.

Постановою слідчого судна:

1) назва судна «несамохідна баржа-площадка «3110», призначення та тип «несамохідна баржа-площадка», рік та місце побудови «1988, Херсон», основний матеріал «сталь», довжина 78,72 м, ширина 15,00 м, валова місткість 881 од., чиста місткість 264 од., власником судна «несамохідної баржі-площадки «3110» є Публічне акціонерне товариство «Судноплавна компанія «Укррічфлот»;

2) назва судна «3114», призначення та тип «Несамохідна баржа-площадка», рік та місце побудови «1989 р., м. Херсон», основний матеріал «сталь», довжина 83,30 м, ширина 15,00 м, валова місткість 881 од., власником судна «3114» є Публічне акціонерне товариство «Судноплавна компанія «Укррічфлот», визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, являються предметами вчиненого кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди.

В ході досудового розслідування місцезнаходження даних суден не встановлено, тому постановою слідчого їх оголошено в розшук.

Посилаючись на вищезазначені обставини слідчий просить клопотання задовольнити.

Слідчий в судове засідання не з`явився, в матеріалах клопотання наявна заява, якою просив розглядати клопотання за його відсутності, клопотання підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити, додаткових пояснень до клопотання не має.

Власник майна в судове засідання також не з`явився.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України неявка учасників не перешкоджає розгляду клопотання.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось у зв`язку із неприбуттям в судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді вказаного вище клопотання.

Вивчивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

У відповідності до положень ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

За змістом статті 98, пункту 1 частини 2 та частини 10 статті 170 КПК України, арешт майна, метою якого є збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що це майно є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Положення ч. 2 ст. 173 КПК України передбачають, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим суддею встановлено, що Слідчим відділом ВП №2 ХРУП ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42022232010000223 від 29.07.2022 за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено до Херсонської окружної прокуратури надійшла заява генерального директора ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» про те, що невстановленими військовими країни агресора захоплено державне майно, майно АСК «Укррічфлот» та вантажі, які знаходились за місцезнаходженням АСК «Укррічфлот», за адресою: Одеська площа,6, м. Херсон.

На теперішній час місце знаходження транспортного засобу невідоме.

Відповідно досвідоцтв проправо власностіна судна,власником судна«несамохідна баржа-площадка«3110»та судна «3114» є Публічне акціонерне товариство «Судноплавна компанія «Укррічфлот».

20.04.2024 вище зазначені судна оголошено в розшук, про що слідчим винесено постанову про оголошення в розшук суден.

20.04.2024 судно «несамохідна баржа-площадка «3110» та судно «3114», визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню частково, оскільки вказане майно має значення для кримінального провадження, так як зберегло на собі сліди злочину, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто містить ознаки речових доказів, зазначених вст. 98 КПК Українита крім того, визнане речовими доказами відповідною постановою слідчого від 20.04.2025 року.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема, заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Також слідчий суддя вважає за необхідне заборонити розпоряджатися та користуватися зазначеним майном, оскільки існує можливість приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі вищезазначеного майна. В свою чергу клопотання слідчого в частині заборони відчуження майна та заборони будь-яким уповноваженим особам на внесення інформації про право власності, інші речові права, обтяження по вищевказаному рухомому майну задоволенню не підлягає, оскільки не передбачено ч. 5 ст. 173 КПК України, при цьому слідчий суддя звертає увагу на ту обставину, що саме накладення арешту на майно позбавляє можливості здійснювати його відчуження.

На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 98, 107, 131-132 , 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого - задовольнити частково.

Накласти арешт на рухоме майно, а саме судна:

1)назва судна «несамохідна баржа-площадка «3110», призначення та тип «несамохідна баржа-площадка», рік та місце побудови «1988, Херсон», основний матеріал «сталь», довжина 78,72 м, ширина 15,00 м, валова місткість 881 од., чиста місткість 264 од., власником судна «несамохідної баржі-площадки «3110» є Публічне акціонерне товариство «Судноплавна компанія «Укррічфлот»;

2) назва судна «3114», призначення та тип «Несамохідна баржа-площадка», рік та місце побудови «1989 р., м. Херсон», основний матеріал «сталь», довжина 83,30 м, ширина 15,00 м, валова місткість 881 од., власником судна «3114» є Публічне акціонерне товариство «Судноплавна компанія «Укррічфлот», заборонивши розпоряджатися та користуватися вказаним майном.

В задоволенні іншої частині клопотання - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково за ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, їх захисника, іншого власника або володільця майна, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1