Рішення від 24.04.2025 по справі 120/7530/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 квітня 2025 р. Справа № 120/7530/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі колегії трьох суддів: Яремчука Костянтина Олександровича, Свентуха Віталія Михайловича, Слободонюка Михайла Васильовича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" на підставі рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є учасником фондового ринку (ринку капіталу) України, а саме субброкерської діяльності, брокерської діяльності.

29 серпня 2023 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" винесено розпорядження про усунення порушень законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринках № 270-ІФ.

Відповідно до вказаного розпорядження позивачу протягом 10 днів необхідно було усунути порушення законодавства шляхом:

- подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у складі довідки про розрахунок нормативу ліквідності активів достовірної інформації щодо мінімального розміру початкового капіталу та нормативу ліквідності активів за періоди з 01 січня 2023 року по 31 липня 2023 року;

- приведення пруденційних показників у відповідність до нормативних значень та протягом 10 днів з моменту отримання розпорядження про усунення порушень законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринках письмово проінформувати уповноважених осіб комісії та департамент аналізу фінансової звітності учасників ринків капіталу та пруденційного нагляду про виконання цього розпорядження, надавши при цьому: інформацію про дату приведення пруденційного показника у відповідність до нормативного значення, розрахункове значення пруденційного показника та вихідні дані, на основі яких здійснено його розрахунок, на дату приведення показника у відповідність до нормативного значення; документи, що підтверджують відповідність показника нормативному значенню; інформацію про заходи, здійсненні з метою приведення пруденційного показника у відповідність до нормативного значення, разом з документами, що підтверджують здійснення вказаних заходів.

Проте станом на 03 жовтня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" не проінформувало Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку та департамент аналізу фінансової звітності учасників ринків капіталу та пруденційного нагляду про виконання згадуваного вище розпорядження.

21 листопада 2023 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку прийняла постанову № 236-ІФ, якою за невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" застосовано санкцію у вигляді анулювання ліцензій на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльності з торгівлі фінансовими ресурсами, а саме: брокерської та дилерської діяльності, виданих на підставі рішення комісії від 04 вересня 2018 року № 602 та з урахуванням рішення цієї ж комісії від 23 червня 2021 року № 420.

Представник позивача вважає прийняту постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як стверджує представник позивача, Закон України "Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни" створює для позивача підстави для неподачі певної звітності. Так, згідно з пунктом 10 Закону України від 27 липня 2022 року № 2463-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей діяльності фінансового сектору у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні" пункт 1 Закону України "Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни" від 03 березня 2022 року № 2115-IX, доповнено, зокрема, підпунктом 7, перший-четвертий абзаци якого встановлювали: "7) дія підпунктів 1 і 4 цього пункту не поширюється на подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку учасниками ринків капіталу та професійними учасниками організованих товарних ринків, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, звітних даних та іншої звітності за результатами обов`язкового аудиту річної фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності, якщо відповідно до законодавства України необхідно складати консолідовану фінансову звітність), на розкриття таких даних, а також на перевірку своєчасності та повноти їх подання. Учасники ринків капіталу та професійні учасники організованих товарних ринків, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку: подають до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку звітні дані та іншу звітність за результатами обов`язкового аудиту річної фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності, якщо відповідно до законодавства України необхідно складати консолідовану фінансову звітність), а також у інший спосіб розкривають їх відповідно до вимог, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, зобов`язані подавати Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (у тому числі на її запит або вимогу) іншу інформацію та документи відповідно до встановлених законодавством України вимог".

Отже, на думку представника позивача, підпункт 7 пункту 1 Закону від 03 березня 2022 року № 2115-IX в редакції Закону від 27 липня 2022 року не встановлює обов`язку подання позивачем фінансової звітності, оскільки у цьому підпункті мова йде про обов`язок у період війни подавати іншу звітність, ніж фінансова звітність та аудиторські звіти. При цьому вимога подавати дані, за неподачу яких до позивача застосована санкція у вигляді анулювання ліцензії, суперечить праву товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" не подавати фінансову звітність та аудиторські звіти.

Окрім того, представник позивача зазначає, що наведені вище особливості українського фондового ринку у період війни (вкрай низька ліквідність активів ринку капіталу та відсутність належних інструментів ринку) спонукала позивача подати заяву про зупинення дії ліцензії(й). При поданні такої заяви позивач керувався підпунктом 1 пункту 2 рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04 серпня 2022 року № 1056 "Щодо зупинення дії ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках у період дії воєнного стану", згідно з яким під час дії воєнного стану в Україні Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може своїм рішенням тимчасово до дати закінчення дії воєнного стану зупиняти дію ліцензії, що була видана Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідно до статті 4 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" у випадку отримання мотивованого звернення ліцензіата з проханням про зупинення дії ліцензії(й) цього ліцензіата. Тобто, на переконання представника позивача, отримавши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" про зупинення дії ліцензії (ліцензій), відповідач повинен був зупинити дію ліцензії, а не приймати рішення про анулювання ліцензій. Проте, незважаючи на отримання заяви позивача, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку жодним чином на неї не відреагувала.

Більше того, як зазначає представник позивача далі, відповідно до пункту 3 рішення Національної комісії № 1056 підставою для прийняття рішення про зупинення дії ліцензії може бути встановлений факт невиконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Тобто, навіть якщо позивач допустив порушення, не виконавши розпорядження відповідача, у Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку був більш м`який варіант реагування зупинення дії ліцензії, а не її анулювання.

Згідно з пунктом 14 статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у випадках і межах, встановлених законом, накладає адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, у тому числі про систему накопичувального пенсійного забезпечення, на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

На думку представника позивача, застосування найсуворішого стягнення до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" у вигляді анулювання ліцензій без належного на те обґрунтування є самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Представник позивача стверджує, що принцип "пропорційності порушення та покарання" полягає у відповідності (пропорційності) визначення міри покарання або величини штрафних санкцій за правопорушення ступеня тяжкості правопорушення. В свою чергу, наявність вказаного принципу зумовлює обов`язок суб`єкта владних повноважень при визначенні розміру санкції обґрунтовувати в своєму рішенні ступінь тяжкості вчиненого правопорушення та його небезпечність.

Відтак представник позивача стверджує, що навіть у межах дискреційних повноважень суб`єкт владних повноважень повинен обґрунтувати застосований розмір і вид санкції з точки зору тяжкості правопорушення, чого в оскаржуваній постанові відповідачем не відображено.

За таких обставин, на думку представника позивача, постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 21 листопада 2023 року № 236-ІФ слід визнати протиправною та скасувати.

У позовній заяві також йшлося про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, що розцінено судом як відповідне клопотання.

Ухвалою від 11 червня 2024 року вказану позовну заяву залишено без руху у зв`язку із несплатою позивачем судового збору.

На виконання вимог ухвали від 11 червня 2024 року представником позивача подано до суду квитанцію від 13 червня 2024 року, якою підтверджується сплата судового збору в розмірі 3028 гривень.

Ухвалою від 24 червня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі, клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

11 липня 2024 року представником відповідача подано до суду заяву про продовження строку для подання відзиву.

18 липня 2024 року та 24 липня 2024 року представником Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку подано відзиви на позовну заяву, у яких зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" є професійним учасником ринків капіталу та організованих товарних ринків, здійснює професійну діяльність на фондовому ринку на підставі ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу діяльності з торгівлі фінансовими інструментами, а саме: брокерської та дилерської діяльності, виданих на підставі рішення комісії від 04 вересня 2018 року № 602, з необмеженим строком дії з 05 вересня 2018 року, а також з урахуванням рішення Комісії від 23 червня 2021 року № 420, субброкерської діяльності з необмеженим строком дії з 01 липня 2021 року, відповідно до рішення комісії від 23 червня 2021 року № 420.

17 жовтня 2023 року відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" уповноваженою особою Національної комісії складено акт про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках від 17 жовтня 2023 року № 261-ІФ, у якому зазначено, що позивач не виконав вимоги розпорядження про усунення порушень законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринках від 29 серпня 2023 року № 270-ІФ. Представник відповідача зазначає, що згадуване вище розпорядження про усунення порушень законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринках від 29 серпня 2023 року № 270-ІФ позивачем не оскаржувалося.

Водночас відповідно до змісту вказаного розпорядження позивачу протягом 10 днів необхідно було усунути порушення законодавства шляхом: подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у складі довідки про розрахунок нормативу ліквідності активів достовірної інформації щодо мінімального розміру початкового капіталу та нормативу ліквідності активів за періоди з 01 січня 2023 року по 31 липня 2023 року; приведення пруденційних показників у відповідність до нормативних значень, та протягом 10 днів з моменту отримання розпорядження про усунення порушень законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринках письмово проінформувати уповноважених осіб комісії та департамент аналізу фінансової звітності учасників ринків капіталу та пруденційного нагляду про виконання цього розпорядження, надавши при цьому: інформацію про дату приведення пруденційного показника у відповідність до нормативного значення, розрахункове значення пруденційного показника та вихідні дані, на основі яких здійснено його розрахунок, на дату приведення показника у відповідність до нормативного значення; документи, що підтверджують відповідність показника нормативному значенню; інформацію про заходи, здійсненні з метою приведення пруденційного показника у відповідність до нормативного значення, разом з документами, що підтверджують здійснення вказаних заходів.

Проте станом на 03 жовтня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" не проінформувало уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та департамент аналізу фінансової звітності учасників ринків капіталу та пруденційного нагляду про виконання розпорядження та не надало відповідачу запитуваної інформації.

Як зазначає представник відповідача далі, під час розгляду справи про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках уповноваженими особами Національної комісії встановлено, що відповідно до інформації, що міститься у складі звітних даних, які прийняті комісією 13 вересня 2023 року, 15 жовтня 2023 року та 15 листопада 2023 року, а саме у довідці про розрахунок нормативу ліквідності активів, товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" при розрахунку нормативу ліквідності активів за період з 01 серпня 2023 року по 31 жовтня 2023 року зазначено розмір початкового капіталу у розмірі 22 000 000 гривень та надано інформацію щодо нормативу ліквідності активів та даних, на основі яких здійснювався розрахунок зазначеного показника станом на 31 серпня 2023 року, 30 вересня 2023 року та 31 жовтня 2023 року. Водночас з урахуванням інформації щодо мінімального розміру початкового капіталу, встановленого законодавством для відповідного виду професійної діяльності на ринках капіталу, що здійснюється товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла", норматив ліквідності активів протягом періоду з 01 серпня 2023 року по 31 жовтня 2023 року не відповідає встановленому нормативному значенню станом на 31 серпня 2023 року, 30 вересня 2023 року та 31 жовтня 2023 року, оскільки нормативи ліквідності активів у вищезазначені періоди мають становити показник більше 0,3 та 0,5, проте норматив ліквідності активів позивача у вищезазначені періоди тримався на рівні 0,0293.

Щодо посилання позивача на приписи Закону України "Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни", то представник відповідача вказав на таке.

У зв`язку з військовою агресією проти України Верховна Рада України 03 березня 2022 року прийняла Закон України "Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни" № 2115-IX. Законом України від 27 липня 2022 року № 2463-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей діяльності фінансового сектору у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні" було внесено зміни до низки законодавчих актів, зокрема, і до Закону № 2115-IX.

Так, Законом № 2463-IX було внесено зміни до Закону України від 03 березня 2022 року № 2115-IX щодо дії загального правила стосовно перенесення строків подання документів та звітів на термін "протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану". Зокрема, відповідно до пунктів 6-7 пункту 1 Закону № 2115-IX це правило тепер не розповсюджується на подання звітності та документів до: Національного банку України фінансовими установами, особами, які здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг; Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку учасниками ринків капіталу та професійними учасниками організованих товарних ринків. Зазначені суб`єкти, які на сьогодні не подали відповідну звітність та необхідні документи, мають виконати свої зобов`язані у термін, визначений у пункті 4-5 розділу ІІ Закону № 2463-IX.

Представник відповідача зазначає, що відповідно до пункту 5 розділу ІІ Закону № 2463-IX (в редакції від 27 липня 2022 року) учасники ринків капіталу та професійні учасники організованих товарних ринків, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, які станом на день набрання чинності цим Законом не здійснювали подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку звітних даних та іншої звітності (іншої, ніж фінансова звітність та аудиторські звіти за результатами обов`язкового аудиту річної фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності, якщо відповідно до законодавства України необхідно складати консолідовану фінансову звітність), іншої інформації і документів та розкриття таких звітних даних (такої звітності), подають до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку такі звітні дані (таку звітність), іншу інформацію і документи та розкривають такі звітні дані (таку звітність) відповідно до вимог, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, протягом 60 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом за весь період неподання звітних даних (звітності), іншої інформації і документів та нерозкриття таких звітних даних (такої звітності).

Тобто, на думку представника відповідача, відповідно до розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 2463-IX учасники ринків капіталу та професійні учасники організованих товарних ринків, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, які станом на день набрання чинності цим Законом (17 серпня 2022 року) не здійснювали подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку звітних даних та іншої звітності, іншої інформації і документів, зобов`язані подати до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку таку звітність відповідно до вимог, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, протягом 60 календарних днів із дня набрання чинності цим Законом за весь період неподання звітних даних (звітності), іншої інформації і документів.

Далі представник відповідача вказав на те, що відповідно до пункту 14 частини 1 статті 73 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право анулювати видану ліцензію на провадження певного виду діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках у разі, якщо професійний учасник ринків капіталу та організованих товарних ринків не виконав надіслане офіційним каналом зв`язку розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про усунення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки (зокрема щодо порушення ліцензійних умов).

Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ Правил № 405 уповноважена особа розглядає справу про правопорушення та виносить рішення за справою у точній відповідності із законодавством та оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Враховуючи вищевикладене, уповноваженими особами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" прийнято постанову про накладення санкції за правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках № 236-ІФ, відповідно до якої за невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки до позивача застосовано санкцію у вигляді анулювання ліцензій на провадження професійної діяльності на ринках капіталу діяльності з торгівлі фінансовими інструментами, а саме: брокерської та дилерської діяльності, виданих на підставі рішення комісії від 04 вересня 2018 року № 602 з необмеженим строком дії з 05 вересня 2018 року та з урахуванням рішення комісії від 23 червня 2021 року № 420, субброкерської діяльності з необмеженим строком дії з 01 липня 2021 року, відповідно до рішення комісії від 23 червня 2021 року № 420.

За наведених обставин представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

12 серпня 2024 року представником позивача до суду подано відповідь на відзив, у якій додатково наведені аргументи щодо задоволення позовних вимог. У такій представник позивача стверджує, що анулювання ліцензії є найсуворішою санкцією, тобто є одним із крайніх заходів впливу, а тому застосування такого заходу вимагає від суб`єкта владних повноважень належного обґрунтування тяжкості вчиненого суб`єктом господарювання порушення та з`ясування усіх причин та умов, що зумовили його вчинення. Водночас оскаржувана постанова не містить належного обґрунтування застосування такого стягнення, як анулювання ліцензії товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла".

13 серпня 2024 року представником відповідача подано до суду додаткові пояснення у справі, у яких йдеться про те, що 01 липня 2024 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку листом № 16/13134 звернулася до Міністерства фінансів України з проханням надати роз`яснення щодо правильного трактування вимог законодавства в частині необхідності складання фінансової звітності у період дії воєнного стану або стану війни. Зазначене питання пов`язано із неоднозначним та спірним трактуванням органами судової влади вимог Закону України від 03 березня 2022 року № 2115-ІХ "Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни" під час та за результатами розгляду судових справ, сторонами в яких виступають учасники ринків капіталу та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

У відповідь на звернення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Міністерство фінансів України листом від 22 липня 2024 року № 41010-06-10/21528 повідомило про те, що (дослівно) "правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Підприємства зобов`язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на принципах, визначених статтею 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку. Господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Господарські операції відображаються в бухгалтерському обліку на підставі належно оформлених первинних документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів. Отже, забезпечення ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності підприємствами на безперервній основі, навіть в умовах воєнного стану, є не тільки вимогою Закону, а й компонентом забезпечення стійкості економіки".

Таким чином , на переконання представника відповідача, доводи про те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" у період дії воєнного стану не повинно було подавати фінансової звітності є безпідставними.

19 серпня 2024 року представником позивача подано до суду додаткові пояснення у справі, у яких наведено спростування тверджень представника відповідача, що наведені у письмових поясненнях від 13 серпня 2024 року.

12 вересня 2024 року представником Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку подано до суду додаткові пояснення, у яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

23 жовтня 2024 року представником товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" подано до суду заперечення проти додаткових пояснень представника відповідача.

Ухвалою суду від 18 грудня 2024 року вирішено розгляд справи здійснювати колегією у складі трьох суддів за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, колегія суддів встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" є учасником фондового ринку (ринку капіталу) України та здійснює професійну діяльність на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачає брокерську діяльність, професійну діяльність на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачає дилерську діяльність на підставі ліцензій від 05 серпня 2018 року, а також здійснює субброкерську діяльність відповідно до ліцензії, що видана на підставі рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 01 липня 2021 року № 420.

29 серпня 2023 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" винесено розпорядження про усунення порушень законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринках № 270-ІФ.

Відповідно до вказаного розпорядження позивачу протягом 10 днів необхідно було усунути порушення законодавства шляхом:

1) подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у складі довідки про розрахунок нормативу ліквідності активів достовірної інформації щодо мінімального розміру початкового капіталу та нормативу ліквідності активів за періоди з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року, з 01 лютого 2023 року по 28 лютого 2023 року, з 01 березня 2023 року по 31 березня 2023 року, з 01 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року, з 01 травня 2023 року по 31 травня 2023 року, з 10 червня 2023 року по 30 червня 2023 року та з 01 липня 2023 року по 31 липня 2023 року;

2) приведення пруденційних показників у відповідність до нормативних значень, та протягом 10 днів з моменту отримання розпорядження про усунення порушень законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринках письмово проінформувати уповноважених осіб комісії та департамент аналізу фінансової звітності учасників ринків капіталу та пруденційного нагляду про виконання цього розпорядження, надавши при цьому:

- інформацію про дату приведення пруденційного показника у відповідність до нормативного значення, розрахункове значення пруденційного показника та вихідні дані, на основі яких здійснено його розрахунок, на дату приведення показника у відповідність до нормативного значення;

- документи, що підтверджують відповідність показника нормативному значенню;

- інформацію про заходи, здійсненні з метою приведення пруденційного показника у відповідність до нормативного значення, разом з документами, що підтверджують здійснення вказаних заходів.

05 жовтня 2023 року уповноваженою особою Національної комісії винесено постанову про порушення справи про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках, відповідно до якої керівнику товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Говерла» запропоновано з`явитися для підписання акта про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках та надання письмових пояснень 17 жовтня 2023 року.

17 жовтня 2023 року уповноваженими особами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку складено акт № 261-ІФ про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках, у якому зазначено, що станом на 03 жовтня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" не проінформувало уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та департамент аналізу фінансової звітності учасників ринків капіталу та пруденційного нагляду про виконання розпорядження від 29 серпня 2023 року № 270-ІФ. Тобто, актом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" не виконало розпорядження про усунення порушень законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

Постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 21 листопада 2023 року № 236-ІФ за невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" застосовано санкцію у вигляді анулювання ліцензій на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльності з торгівлі фінансовими інструментами, а саме: брокерської та дилерської діяльності, виданих на підставі рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04 вересня 2018 року № 602 з необмеженим строком дії з 05 вересня 2018 року та з урахуванням рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 червня 2021 року № 420, субброкерської діяльності з необмеженим строком дії з 01 липня 2021 року, відповідно до рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 червня 2021 року № 420.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері здійснення державного регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків визначаються Законом України від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків (надалі Закон № 448/96-ВР, тут і далі в редакції, чинній на день прийняття оскаржуваної постанови).

Метою державного регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків є, в тому числі, дотримання учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків вимог актів законодавства (стаття 2 Закону № 448/96-ВР).

Відповідно до статті 5 Закону № 448/96-ВР державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Основний перелік завдань, який покладається на Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, визначено у статті 8 Закону № 448/96-ВР.

Відповідно до пункту 5 цієї статті Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право у разі порушення законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, у тому числі про систему накопичувального пенсійного забезпечення, виносити попередження, зупиняти або анулювати дію ліцензій, передбачених статтею 4 цього Закону.

Крім того, пунктом 14 статті 8 Закону № 448/96-ВР також передбачено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, у тому числі про систему накопичувального пенсійного забезпечення на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

Відповідальність за правопорушення на ринках капіталу та/або організованих товарних ринках визначена статтею 11 Закону № 448/96-ВР.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 11 Закону № 448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від тисячі до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Абзацом 84 частини першої статті 11 Закону № 448/96-ВР також визначено, що крім застосування фінансових санкцій за правопорушення, зазначені у цій статті, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може зупиняти або анулювати ліцензію, передбачену статтею 4 цього Закону.

Конкретні підстави для анулювання ліцензії на провадження певного виду діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках визначаються статтею 73 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV Про ринки капіталу та організовані товарні ринки (далі також Закон № 3480-IV).

Зокрема, відповідно до пунктів 6, 13, 14 та 20 частини 1 статті 73 цього Закону Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право анулювати видану ліцензію на провадження певного виду діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках у разі, якщо, зокрема у разі, якщо: професійний учасник ринків капіталу та організованих товарних ринків вчинив системне та грубе порушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках; професійний учасник ринків капіталу та організованих товарних ринків відмовив Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку у проведенні перевірки; професійний учасник ринків капіталу та організованих товарних ринків не виконав надіслане офіційним каналом зв`язку розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про усунення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки (зокрема щодо порушення ліцензійних умов); з інших підстав, прямо передбачених законом.

Таким чином, проаналізувавши приписи статті 11 Закону № 448/96-ВР у системному взаємозв`язку з положеннями статті 73 Закону України Про ринки капіталу та організовані товарні ринки, суд дійшов висновку, що, як правило, за правопорушення на ринках капіталу та/або організованих товарних ринках, яке полягає у неподанні до Комісії інформації чи невиконання рішення Комісії, до суб`єкта застосовуються відповідні фінансові санкції.

При цьому застосування такого виду санкції, як анулювання ліцензії, не є обов`язковим та визначається виключно за власним розсудом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, про що свідчать вжиті у відповідних нормах слова може, має право. При цьому реалізація такого права пов`язана із наявністю визначених у статті 73 Закону України Про ринки капіталу та організовані товарні ринки підстав.

Проаналізувавши зміст оскаржуваної постанови від 21 листопада 2023 року № 236-ІФ, колегія суддів установила, що в ній хоч і міститься посилання на конкретні правові норми, які надають право Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку анулювати ліцензію за виявлене правопорушення (зокрема вказівка на пункт 14 частини 1 статті 73 Закону від № 3480-IV), проте взагалі не розкриті фактичні підстави та мотиви, що зумовили відповідача застосувати відносно позивача найсуворіший вид відповідальності у вигляді анулювання ліцензії.

Водночас, оцінюючи саму сутність виявлених відповідачем порушень та перевіряючи дотримання останнім принципу пропорційності застосованої до позивача санкції, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Правові засади здійснення державного регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків та державного контролю за емісією (видачею) і обігом, укладенням та виконанням фінансових інструментів в Україні врегульовано Законом України "Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни" (далі - Закон № 2115-ІХ, в редакції Закону від 27 липня 2022 року № 2463-ІХ, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови).

Підпунктом 1 пункту 1 Закону № 2115-ІХ установлено, що фізичні особи, фізичні особи - підприємці, юридичні особи, крім тих, які наділені бюджетними повноваженнями згідно із законодавством, подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов`язку подати документи.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 цього ж Закону № 2115-ІХ дія підпунктів 1 і 4 цього пункту не поширюється на подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку учасниками ринків капіталу та професійними учасниками організованих товарних ринків, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, звітних даних та іншої звітності (іншої, ніж фінансова звітність та аудиторські звіти за результатами обов`язкового аудиту річної фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності, якщо відповідно до законодавства України необхідно складати консолідовану фінансову звітність), на розкриття таких даних, а також на перевірку своєчасності та повноти їх подання.

Учасники ринків капіталу та професійні учасники організованих товарних ринків, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку:

подають до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку звітні дані та іншу звітність (іншу, ніж фінансова звітність та аудиторські звіти за результатами обов`язкового аудиту річної фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності, якщо відповідно до законодавства України необхідно складати консолідовану фінансову звітність), а також у інший спосіб розкривають їх відповідно до вимог, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

зобов`язані подавати Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (у тому числі на її запит або вимогу) іншу інформацію та документи відповідно до встановлених законодавством України вимог.

Отже, незважаючи на те, що з дня набрання чинності Законом від 27 липня 2022 року № 2463-ІХ відновлено обов`язок подання учасниками, які провадять професійну діяльність на ринках капіталу, до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку звітних даних та іншої звітності, проте відповідні законодавчі норми не роблять обов`язковими подачу саме фінансової звітності.

Відтак для правильного вирішення цієї справи слід встановити, чи може бути подана в повному обсязі та з достовірною інформацією та звітність, яка вимагалася відповідачем в тому разі, коли позивачем не сформована та не подана фінансова звітність, подання якої безпосередньо нормами цього ж Закону № 2115-ІХ не вимагається.

Так, колегією суддів встановлено, що Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку від товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" вимагалося подати:

- довідки про розрахунок нормативу ліквідності активів достовірної інформації щодо мінімального розміру початкового капіталу та нормативу ліквідності активів за періоди з 01 січня 2023 року по 31 липня 2023 року;

- інформацію про дату приведення пруденційного показника у відповідність до нормативного значення, розрахункове значення пруденційного показника та вихідні дані, на основі яких здійснено його розрахунок, на дату приведення показника у відповідність до нормативного значення; документи, що підтверджують відповідність показника нормативному значенню;

- інформацію про заходи, здійсненні з метою приведення пруденційного показника у відповідність до нормативного значення, разом з документами, що підтверджують здійснення вказаних заходів).

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (далі Закон № 996-ХІV) фінансова звітність звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства; користувачі фінансової звітності - фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Отже, з аналізу цих положень Закону № 996-ХІV слідує, що джерелом достовірних даних про результати діяльності підприємства, які ґрунтуються на грошовому вимірнику, є виключно фінансова звітність, складена відповідно до вимог цього Закону.

Мета, склад і принципи складання фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів визначаються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73 (тут і далі, в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови).

Відповідно до цього Національного положення (стандарту) фінансова звітність складається зокрема з: активів, балансу, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності (пункт 1 розділу ІІ Стандарту).

При цьому активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вимог у майбутньому (абзац 2 пукнту 3 розділу І Стандарту).

Баланс (звіт про фінансовий стан) звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов`язання і власний каптал (абзац 3 пункту 3 розділу І Стандарту).

Звіт про власний капітал - звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду (абзац 12 пункту 3 розділу І Стандарту).

Звіт про рух грошових коштів - звіт, який відображає надходження і вибуття грошових коштів (грошей) протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності (абзац 13 пункту 3 розділу І Стандарту).

У звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки, інший сукупний дохід підприємства за звітний період (пункт 8 розділу ІІ Стандарту).

У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів (грошей) протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. При складанні фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності підприємства можуть обрати спосіб складання звіту про рух грошових коштів за прямим або непрямим методом із застосуванням відповідної форми звіту (пункт 9 розділу ІІ Стандарту).

У звіті про власний капітал розкривається інформація про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. У графах звіту про власний капітал, призначених для наведення складових власного капіталу, зазначаються показники, наведені у розділі І Власний капітал балансу (пункт 10 розділу ІІ Стандарту).

Перелік, порядок та строки подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку особами, що здійснюють управління активами інституційних інвесторів, інформації щодо Компанії та щодо інститутів спільного інвестування, а також порядок та обсяг розкриття інформації про інститути спільного інвестування врегульовано Положенням про порядок складання та розкриття інформації компаніями з управління активами та особами, що здійснюють управління активами недержавних пенсійних фондів, та подання відповідних документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 02 жовтня 2012 року № 1343 (далі - Положення № 1343).

Згідно з пунктом 3 розділу І Положення № 1343 дані подаються до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в обсязі, що встановлений цим Положенням, не пізніше строків, визначених у пункті 1 розділу III цього Положення. Дані повинні містити всі визначені цим Положенням довідки. Усі довідки Даних мають бути заповнені, містити достовірну та повну інформацію. Інформація в довідках повинна бути заповнена відповідно до додатків 1-17 до цього Положення. Дані складаються станом на кiнець останнього дня звітного періоду.

Таким чином, відповідно до цієї норми подача недостовірних чи неповних даних не є належною подачею даних.

Крім того, відповідно до підпункту 7 пункту 1 Закону № 2115-ІХ повинна бути забезпечена можливість перевірки своєчасності та повноти подання відповідної інформації.

Отже, з наведеного слідує, що усі дані, які мають подаватися до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, мають бути належним чином заповнені в документі, в якому вони подаються, містити достовірну та повну інформацію.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Положення № 1343 дані, які складаються та подаються до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, поділяються на дані щодо Компанії та дані щодо інституту спільного інвестування як щоденні, щомісячні, щоквартальні, річні.

При цьому, як слідує зі змісту розпорядження від 29 серпня 2023 року № 270-ІФ та оскаржуваної постанови, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку вимагалося від товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" подати саме щомісячні звіти.

Так, згідно підпункту 1 пункту 3 розділу II Положення № 1343 щомісячні дані щодо Компанії складаються з:

довідки про Компанію (додаток 2 до цього Положення);

довідки про перелік інституційних інвесторів, активами яких управляє Компанія (додаток 3 до цього Положення);

довідки про відповідність розміру статутного та власного капіталу Компанії вимогам законодавства (додаток 4 до цього Положення);

довідки про пруденційні нормативи, що застосовуються до Компаній (додаток 5 до цього Положення);

довідки про активи Компанії (додаток 6 до цього Положення).

Дослідивши зміст показників відповідних форм довідок (зокрема додатки 5 та 6), зазначених в додатках до Положення № 1343, які мають подаватися в структурі щомісячних даних, про які йдеться в оскаржуваній постанові, колегія суддів дійшла висновку про те, що значна частина даних, яка має заповнюватися в цих довідках, ґрунтується на показниках грошового вимірника гривні, які можливо отримати виключно на підставі фінансової звітності.

Проте відповідна фінансова звітність не підлягала подачі товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" в період дії воєнного стану відповідно до підпункту 7 пункту 1 Закону № 2115-ІХ.

Із цього слідує, що позивач, маючи передбачене Законом право не подавати у спірний період відповідної фінансової звітності (а отже і оперувати відповідними показниками), об`єктивно був позбавлений можливості заповнити та сформувати повні та достовірні звітні дані, що мали подаватися до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Тобто, оскільки згідно з пунктом 3 розділу І Положення № 1343 вибіркове подання окремих даних відповідно до цього Положення заборонено, а повна подача таких даних включає в себе необхідність складання та подання фінансової звітності, що суперечить підпункту 7 пункту 1 Закону № 2115-ІХ, який надає позивачу право не подавати таку фінансову звітність, тому позивач хоч і формально не дотримався вимог пункту 1 розділу ІІІ Положення № 1343, проте його поведінка була зумовлена неможливістю сформувати в повному обсязі такі дані за наявності законодавчого припису, що звільняв його від обов`язку подавати фінансову звітність, показники з якої є необхідними для заповнення іншої звітності, що вимагалась відповідачем.

Таким чином, сама суть норми підпункту 7 пункту 1 Закону № 2115-ІХ при застосуванні її позивачем вказує на можливість її двоякого тлумачення, а саме: маючи обов`язок подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку звітних даних та іншої звітності, в той же час позивач звільняється від подачі фінансової звітності та аудиторських звітів, вихідні дані з яких є необхідними для складання попередньої звітності.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у справі Щокін проти України (заяви № 23759/03 та № 37943/06, п. 50?56) зазначив, зокрема, що верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції; відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення…, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

Так само уніфіковано Європейський суд з прав людини інтерпретував якість законодавства і в іншому своєму рішенні, а саме, у справі Сєрков проти України (заява № 39766/05, п. 51; державні органи неправомірно зобов`язали заявника сплатити податок) … якість законодавства … - доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводило до його суперечливого тлумачення судом, стала причиною порушення вимог положень Конвенції щодо якості закону.

Крім того, у справі Новік проти України (заява № 48068/06, п. 19) Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога якості закону у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

Отже, незважаючи на той факт, що формально товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" не дотрималось вимог законодавства щодо подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щомісячних даних щодо ліквідності активів та нормативу ліквідності активів за періоди з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року, з 01 лютого 2023 року по 28 лютого 2023 року, з 01 березня 2023 року по 31 березня 2023 року, з 01 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року, з 01 травня 2023 року по 31 травня 2023 року, з 01 червня 2023 року по 30 червня 2023 року та з 01 липня 2023 року по 31 липня 2023 року, а також інформації про дату приведення пруденційного показника у відповідність до нормативного значення, розрахункового значення пруденційного показника та вихідних даних, на основі яких здійснено його розрахунок, на дату приведення показника у відповідність до нормативного значення, документів, що підтверджують відповідність показника нормативному значенню, інформацію про заходи, здійсненні з метою приведення пруденційного показника у відповідність до нормативного значення, проте основною причиною, що цьому сприяло - відсутність обов`язку для подання фінансової звітності.

При цьому заслуговують на увагу покликання представника позивач на те, що анулювання ліцензії є найсуворішою санкцією, тобто є одним із крайніх заходів впливу, а тому застосування такого заходу вимагає від суб`єкта владних повноважень належного обґрунтування щодо тяжкості вчиненого суб`єктом господарювання порушення та з`ясування усіх причин та умов, що зумовили його вчинення.

Проте зміст оскаржуваної постанови від 21 листопада 2023 року № 236-ІФ таких обґрунтувань не містить, а відповідачем не доведено, що при накладені санкції у виді анулювання ліцензії ним з`ясовувались усі обставини вчиненого позивачем порушення, зокрема ті, про які зазначено судом вище, адже вони безумовно мали бути враховані при розгляді справи про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках та впливати на обсяг відповідальності позивача.

Суд також зауважує, що в якості підстави для анулювання ліцензії в оскаржуваній постанові відповідач послався на пункт 14 частини 1 статті 73 Закону України від "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" та пункт 5 статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", якими передбачено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право анулювати видану ліцензію на провадження певного виду діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках у разі якщо професійний учасник ринків капіталу та організованих товарних ринків не виконав надіслане офіційним каналом зв`язку розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про усунення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки (зокрема щодо порушення ліцензійних умов); Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у випадках і межах, встановлених законом має право у разі порушення законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, у тому числі про систему накопичувального пенсійного забезпечення, виносити попередження, зупиняти або анулювати дію ліцензій, передбачених статтею 4 цього Закону.

Із системного аналізу зазначених вище норм слідує, що Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку надано право на власний розсуд вирішувати питання зокрема і щодо анулювання ліцензії.

Разом із тим, на переконання колегії суддів, таке право Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку має узгоджуватися з принципом верховенства права та такими його елементами, як юридична визначеність та заборона свавілля.

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02 липня 2019 року у справі № 910/23000/17 зазначила, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися органом свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо корупції та свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу.

При розгляді цієї справи суд звертається до рішення Європейський суд з прав людини у справі "Рисовський проти України" (заява N 29979/04, прийняте 20 жовтня 2011 року, набуло статусу остаточного 20 січня 2012 року). Так, у пункті 70 цього рішення Європейський суд з прав людини вказав таке: "Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Отже, принцип "належного урядування" покладає обов`язок на орган діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Верховний Суд у своїх численних постановах (наприклад, остання з них від 18 травня 2023 року № 910/19008/21) виходив з того, що при реалізації дискреційного повноваження суб`єкт зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

Тобто Верховним Судом зроблено правовий висновок про те, що дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності такого суб`єкта, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність, публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується, зміст конституційних прав та свобод особи, якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.

Із висновків, що викладені у постановах Верховного Суду від 06 червня 2019 року у справі № 804/7661/17, від 04 травня 2022 року у справі № 620/2718/20 слідує, що навіть у межах дискреційних повноважень суб`єкт владних повноважень при застосуванні санкцій має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання, який полягає у відповідності (пропорційності) визначення міри покарання або величини штрафних санкцій за правопорушення ступеню тяжкості правопорушення.

Тобто, наявність вказаного принципу зумовлює обов`язок суб`єкта владних повноважень при визначенні розміру санкції обґрунтовувати в своєму рішенні ступінь тяжкості вчиненого правопорушення та його небезпечність.

Натомість, оскаржувана постанова не містить обґрунтування доцільності застосування до позивача найсуворішої санкції у вигляді анулювання ліцензії.

При цьому відповідачем в процесі розгляду справи не доведено, що така санкція є пропорційною виявленим порушення, як і не зазначено про те, що при прийнятті спірного рішення були з`ясовані всі обставини, які зумовили причини допущеного правопорушення, про що судом наголошувалось вище.

Більше того, відповідач не обґрунтував, яким чином неподання позивачем певної звітності призвела чи могла призвести до порушення прав учасників ринків капіталу (у тому числі споживачів фінансових послуг) чи інших осіб (в тому числі держави), які негативні наслідки для відповідних осіб настали та чи є ці наслідки пропорційними по відношенню до тих негативних наслідків, які настали для самого позивача у зв`язку із реалізацією застосованої до нього санкції.

З огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини колегія суддів дійшла висновку, що постанова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 21 листопада 2023 року № 236-ІФ є протиправною та підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані представником позивача, колегія суддів дійшла висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду з позовною заявою сплатив судовий збір в розмірі 3028 гривень, що підтверджується квитанцією від 13 червня 2024 року.

А тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 3028 гривень.

Окрім того, у позовній заяві йдеться про відшкодування позивачеві витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 гривень.

Визначаючись із тим, чи наявні підстави для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів враховує наступне.

Про витрати на професійну правничу допомогу йдеться у статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Приписами частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 5, 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак на підтвердження обставин щодо складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Однак представником позивача, окрім довіреності та свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю, не подано до суду будь-яких інших обов`язкових доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а тому відсутні підстави для відшкодування таких витрат.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 134, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення санкції за правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках № 236-ІФ, що прийнята Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку 21 листопада 2023 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" (місцезнаходження: 23700, Вінницька обл., м. Гайсин, вул. Чайковського, буд. 1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42044800)

Відповідач: Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 8; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 37956207)

Рішення суду в повному обсязі складено 24.04.2025

Судді Яремчук Костянтин Олександрович

Свентух Віталій Михайлович

Слободонюк Михайло Васильович