Рішення

від 22.04.2025 по справі 200/1073/25

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2025 року Справа№200/1073/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» (Донецька обл., м. Бахмут, вул. Ціолковського, 4, ЄДРПОУ 08563211) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)», в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)», яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року;

зобов`язати Державну установу «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум;

визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)», яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;

зобов`язати Державну установу «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем не було здійснено виплату індексації з урахуванням базового місяця січень 2008 року, який визначено постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294.

19.02.2025 року провадження по справі було відкрито, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження.

07.03.2025 року відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, згідно з яким наголосив, що посилання представника позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294, як на акт, що охоплює весь спірний період, є помилковими так як посадові оклади працівників Державної кримінально - виконавчої служби регулюються іншими нормативно-правовими актами, а саме: у тому числі наказом Міністерства юстиції України від 28.09.2012 року №1438/5 «Про затвердження Схем посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України» (далі-Наказ №1438/5), наказом Міністерства юстиції України від 14.02.2017 року №372/5 «Про затвердження Схем посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України» та постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 з урахуванням Постанови від 28 грудня 2016 р. №1036.

Відповідач зазначає, що нараховував та виплачував позивачу індексацію саме з урахуванням вказаних Постанов та Наказів, а відтак базовими місяцями були: з 01.01.2016 по 31.12.2016 - жовтень 2012 року, з 01.01.2017 по 28.02.2018 - січень 2017 року.

Нарахування та виплата індексації підтверджується відповідною довідкою.

На підставі вказаного відповідач вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в Державній кримінально - виконавчій службі України, в державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» з 31.10.2014 року на посаді молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму і охорони.

31.12.2021 року був звільнений зі служби відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (за власним бажанням).

Нарахування та виплата індексації за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року підтверджується довідкою від 05.03.2025 року № 8/29.

Також в довідці № 8/29 зазначено, що посадовий оклад позивача становив: з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року 580, 00грн., з 01.01.2017 року по 28.02.2018 року 1080,00грн.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Правовідносини, з приводу яких винник спір, регулюються Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон України №2011-ХІІ) який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частиною другою статті 23 Закону України «Про Державну кримінально виконавчу службу України» умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

Частиною п`ятою статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Абзацом 4 частини 1 статті 2 Закону України №1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону України №1282-ХІІ передбачені підстави для проведення індексації.

Так, відповідно до статей 4, 6 цього Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

При цьому необхідне зазначити, що нормами Закону № 1282-ХІІ та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

З наведених норм вбачається, що грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації, порядок якої затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Відповідно ж до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, яким є відповідач, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Також слід зазначити, що ст. 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-ІІІ Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Тобто, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних вище нормативно-правових актів, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

У рішенні ЄСПЛ у справі Кечко проти України від 08.11.2005 зазначено, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення).

Індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України №1282-ХІІ та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078).

Відповідно до п. 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до п. 5 Порядку №1078 (в редакції від 15.12.2015, набрав чинності 01.12.2015) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбулося підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Також п. 5 Порядку №1078 в редакції від 15.12.2015 встановлено, що місяцем з якого починається нарахування індексації грошового забезпечення є місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок. Відповідно до абзацу 2 п. 5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених тарифних ставок (окладів).

По суті, місяць у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення.

Кабінетом Міністрів України була затверджена постанова від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб».

28.09.2012 року наказом Міністерства юстиції України №1438/5 затверджено Схеми посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України.

Відповідно до пункту 5 Наказ №1438/5 набирає чинності з дня його офіційного опублікування (Офіційний вісник України від 22.10.2012, № 78, стор. 108, стаття 3173, код акта 63763/2012), тобто є датою, встановлення базового місяця для індексації грошового забезпечення зазначених в ній категорій осіб.

Отже, на момент виникнення оскаржуваних правовідносин за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року визначення розміру посадових окладів рядового та начальницького складу установи, здійснювалося відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 28.09.2012 року №1438/5 «Про затвердження Схем посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України».

На момент виникнення оскаржуваних правовідносин за період з 01.01.2017 по 28.02.2018 року визначення розміру посадових окладів осіб рядового та начальницького складу здійснювалося відповідно до Постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 07.11.2007 №1294, якою затверджено нові схеми посадових окладів.

Пунктом 1 Постанови №1294, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

В свою чергу пунктом 3 Постанови №1294 були затверджені:

- схеми посадових окладів військовослужбовців та курсантів навчальних закладів у розмірах згідно з додатками 1-8, 30-32;

- схеми посадових окладів осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатками 9-23;

- схеми окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатком 23;

- додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатками 25-28, 33.

Незважаючи на те, що умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб передбачені однією Постановою №1294, визначення та встановлення розмірів посадових окладів, у них різне і для кожної категорії осіб затверджені окремою схемою зазначеною в пункті 3 Постанови №1294.

Отже, для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, схеми посадових окладів затверджені Додатками 9-23.

Так, як Позивач проходив службу в Державній кримінально - виконавчій службі України на посаді молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму і охорони, то для встановлення йому розміру посадового окладу використовується Додаток 23 до Постанови №1294 «СХЕМА посадових окладів осіб рядового і молодшого начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби».

В зазначений вище період, саме до Додатку 23 Постанови №1294 були внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. №1036.

Згідно пункту 2 Постанова №1036 набрала чинності з 1 січня 2017 року, якою затверджено нову схему посадових окладів особам начальницького складу установ виконання покарань.

Для врегулювання даного питання, на підставі, змін внесених до Постанови КМУ №1294 Постановою КМУ №1036, 14.02.2017 року наказом №372/5 Міністерства юстиції України затверджено схеми посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, який набув законної сили з 01.01.2017 року, тобто є датою, встановлення базового місяця для індексації грошового забезпечення зазначених в ній категорій осіб.

Відтак, оскільки підвищення посадового окладу Позивача з січня 2017 відбулось у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови від 28 грудня 2016 р. №1036, якою змінено (підвищено) розміри посадових окладів особам рядового і молодшого начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, саме січень 2017 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078, є місяцем підвищення доходів (базовим місяцем) для подальшого нарахування індексації грошового забезпечення Позивачу.

Проаналізувавши Постанову №1294 в період її дії з 01.01.2008 по 01.03.2018, суд погоджується з аргументами відповідача та зазначає, що схема посадових окладів особам начальницького складу установ виконання покарань, яка затверджена Додатком 23 до даної Постанови, за даний період змінювалась.

Отже, для проведення індексації грошового забезпечення особам начальницького складу установ виконання покарань, встановлено, що базовий місяць за посадою Позивача:

за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 виступає жовтень 2012 року, у зв`язку з тим, що з 01.05.2013 року був встановлений посадовий оклад, на підставі, змін внесених до Постанови КМУ №1294 Постановою КМУ №1222, Наказу №1438/5;

за період з 01.01.2017 по 28.02.2018 виступає січень 2017 року, у зв`язку з тим, що з 01 січні 2017 року відбулося підвищення посадового окладу, на підставі, змін внесених до Постанови КМУ №1294 Постановою КМУ №1036, Наказу №372/5.

Як вже було зазначено вище, нарахування та виплата позивачу індексації за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року підтверджується довідкою від 05.03.2025 року № 8/29.

Таким чином враховуючи вказані висновки та докази суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати індексації та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року задоволенню не підлягають.

Решта позовних вимог задоволенню не підлягають як похідні.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Надавши оцінку наявним в матеріалах справи, письмовим доказам суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність дій щодо нарахування та виплати індексації позивачу.

Відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» (Донецька обл., м. Бахмут, вул. Ціолковського, 4, ЄДРПОУ 08563211) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Стойка