Ухвала

від 23.04.2025 по справі 280/9668/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ВСТАНОВЛЕННЯ СУДОВОГО КОНТРОЛЮ ЗА ВИКОНАННЯМ СУДОВОГО РІШЕННЯ

23 квітня 2025 рокуСправа № 280/9668/24 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Чернова Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військово-медичного клінічного центру Південного регіону про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року по справі №280/9668/24 позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (65044, м.Одеса, вул.Пироговська, 2, код ЄДРПОУ 08199969) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2020 по 17.07.2020 включно, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2020 по 17.07.2020 включно, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідноз додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а Військово-медичний клінічний центр Південного регіону провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року по справі №280/9668/24 набрало законної сили 28 січня 2025 року.

17 березня 2025 року позивачу видано виконавчий лист.

14 квітня 2025 року від представника позивача до суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій заявник просить суд:

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 надати суду в місячний термін з дня отримання ухвали про встановлення судового контролю звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.01.2025 року у справі №280/9668/24;

зобов`язати Військово-медичний клінічний центр Південного регіону надати суду в місячний термін з дня отримання ухвали про встановлення судового контролю звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.01.2025 року у справі № 280/9668/24.

Ухвалою суду від 15 квітня 2025 року призначено до розгляду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від08 січня 2025 року по справі №280/9668/24 в порядку письмового провадження.

В обґрунтування поданої заяви представник позивача зазначив, що станом на 12.04.2025 року відповідачами не виконано рішення суду, як в частині здійснення перерахунку грошового забезпечення та власне виплати грошового забезпечення на виконання рішення суду. Окрім того, відповідачі фактично ухиляються надавати розрахунок грошового забезпечення, яке має бути сплачене на виконання рішення суду, що свідчить про фактичну спробу уникнути виконання рішення суду та унеможливлює здійснення перевірки нарахування на виконання рішення суду. У позивача складається враження, що відповідачами ігнорується саме існування рішення, виконувати його останні не збираються. Більше того, вказівка на здійснення дій щодо виконання рішення суду, яке набрало законної сили лише після перегляду в апеляційному та касаційному провадженні лише посилює таке враження. На думку позивача, така бездіяльність відповідачів свідчить про наявність підстав для встановлення контролю за виконанням судового рішення у даній адміністративній справі у порядку ст. 382 КАС України. Зауважує, що внесеними в листопаді 2024 року змінами в КАС України (набрали чинності 19.12.2024) законодавцем врегульовано питання відсутності необхідності відкриття виконавчого провадження для ініціації позивачем судового контролю в порядку ст. 382 КАС України. Відсутністю розрахунку та виплати грошового забезпечення з боку відповідачів у цій справі підтверджується факт невиконання суб`єктами владних повноважень судового рішення у даній справі у повному обсязі. Таким чином, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним у повному обсязі або для його повного виконання позивачу доведеться докласти значних зусиль. У той же час, чинне законодавство, зокрема, положення ст. 382 КАС України, не встановлюють, з яких підстав на суб`єкта владних повноважень може бути покладено обов`язок щодо подачі звіту про виконання судового рішення. З огляду на поведінку відповідачів, для запобігання подальшій затримці з захистом прав позивача вважаємо за необхідне просити суд вжити заходів судового контролю за виконанням рішення та встановити відповідачам місячний строк для надання суду звіту.

До суду надійшов відзив на заяву від представника Військової частини НОМЕР_1 , в якому зазначено що чинне процесуальне законодавство не передбачає можливості, після розгляду справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанції, вирішувати питання про встановлення судового контролю. Позивачем не ініційовано вирішення спірних питань в порядку статті 287 КАС України.

До суду надійшли заперечення на клопотання (заяву), в яких представник Військово-медичного клінічного центру Південного регіону зазначив, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб?єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття судового рішення у справі. Чинне процесуальне законодавство не передбачає можливості, після розгляду справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанції, вирішувати питання про встановлення судового контролю. З огляду на наведене, вважає, що правові підстави для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, яке набрало законної сили, у порядку передбаченому статтею 382 КАС України відсутні. Просить відмовити у задоволенні заяви.

Відповідно до ч. 1ст. 382-1 КАС Українисуд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченоїчастиною п`ятоюстатті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно з п. 10 ч. 1ст. 4 КАС Україниписьмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи положення ч. 1ст. 382-1 КАС України, оскільки заявником не подано клопотання про розгляд заяви у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, суд вважає за можливе розглянути заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4ст. 229 КАС Україниу разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

При вирішенні питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 382 КАС Українисуд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Частинами 2, 3ст. 382-1 КАС Українивизначено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Отже, ч. 1ст. 382 КАС Українипередбачено право суду встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення та розгляду поданого звіту на виконання ухвали суду, а в разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьоїстатті 382-1 цього Кодексуабо за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (ч. 3ст. 382-3 КАС України). Одночасно, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.

Так, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимим доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишається невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 27.02.2020 по справі №640/3719/18, від 04.03.2020 по справі №539/3406/17.

Суд зазначає, що метою застосування до суб`єкта владних повноважень судового контролю за виконанням рішення суду є дисциплінування боржників з метою своєчасного, якісного та належного виконання рішення суду, що набрало законної сили.

Водночас, з аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Відповідно до частин 1 та 2ст. 6 КАС Українивстановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy)». Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovakia)», № 2132/02, пп. 24-27 від 13.06.2006, пп. 18 рішення у справі «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів ч. 2ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно дост. 370 КАС Українисудове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно доЗакону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII.

Законом України "Про виконавче провадження"на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Абзацом першим ч. 1ст. 373 КАС Українивизначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Тож у разі відсутності факту добровільного виконання судових рішень приписамиЗакону України "Про виконавче провадження"врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Указаний порядок встановленийстаттею 63 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 6статті 26 Закону України "Про виконавче провадження"при виконанні рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення заст. 382 Кримінального кодексу України.

Положеннямистатті 18 Закону України "Про виконавче провадження"передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Отже, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Суд наголошує на тому, що доказів звернення позивача до виконавчої служби із заявою про примусове виконання судового рішення позивачем не надано.

Враховуючи наведене, суд відповідно до ст. 382 КАС України не вбачає необхідності зобов`язувати відповідача подати звіт про виконання судового рішення, оскільки подібні процедури повинні реалізовуватися в межах виконавчого провадження державним виконавцем, в порядку ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд зазначає, що заявником не надано суду доказів того, що ним використано всі передбачені чинним законодавством засоби щодо належного та повного виконання судового рішення.

Підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України) є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Верховний Суд у постанові від 29.04.2022 у справі №120/2914/19-а зазначив, що спосіб судового контролю, передбачений статтею 382 КАС України, спрямований на забезпечення виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень. При цьому, аби застосувати вказаний спосіб судового контролю суд повинен мати обґрунтовані сумніви у належному виконанні суб`єктом владних повноважень свого конституційного обов`язку - виконання судового рішення. У свою чергу, особа, яка звертається із заявою про встановлення судового контролю у порядку, передбаченому статтею 382 КАС України, повинна навести достатні аргументи, які б підтверджували необхідність застосування такого виду судового контролю.

Таким чином, позивачем не вичерпано всіх передбачених чинним законодавством засобів щодо належного та повного виконання судового рішення, а відтак, звернення із заявою в порядкустатті 382 КАС Українидо суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядкуЗакону України "Про виконавче провадження" першочерговопідлягає контролю зі сторони державного виконавця.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність в спірному випадку підстав для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/9668/24.

Керуючись ст. 241-243, 248, 382 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №280/9668/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військово-медичного клінічного центру Південного регіону про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова