Рішення

від 24.04.2025 по справі 380/1434/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2025 рокусправа № 380/1434/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмежено відповідальністю «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмежено відповідальністю «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» (79040, м. Львів, вул. Авіаційна, 3; код ЄДРПОУ 07684556) до Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090) з вимогою:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.10.2024 за №43729/13-01-07-03.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення про завищення позивачем при декларуванні за липень 2024 року суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку згідно з поданою податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2024 року у сумі 79600,00 грн, контролюючим органом вказано нереальність здійснених господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» із ТзОВ « ТЕХТОРГ». Первинні бухгалтерські документи, що супроводжували здійснення досліджених контролюючим органом господарських операцій, складені згідно із чинним законодавством. Вказує, що усі податкові накладні по спірних господарських операціях, за якими позивачем було сформовано податковий кредит, були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних без зауважень зі сторони органів ДПС України, податкові накладні були складені та зареєстровані після 01.07.2017, що є достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Заперечує твердження податкового органу про те, що придбання товарів у вказаного контрагента не було обумовлено розумними економічними причинами (діловою метою) та відповідно такі операції були спрямовані на отримання податкової вигоди кінцевим отримувачем, покликаючись на включення ТзОВ «ЛДАРЗ» до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83 та відповідно залучення до виконання функції з оборони держави та забезпечення ЗСУ, а саме: виконання державного оборонного замовлення - робіт з виготовлення та ремонту військової авіаційної техніки. Також покликається на порушення процедури проведення перевірки, зокрема, акт перевірки не містить посилань на будь-які первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, податкову або іншу фінансову звітність суб`єкта постачання по ланцюгу постачання, згідно яких відповідач встановив обставини щодо відсутності фактів закупівлі ТМЦ, реалізованих позивачу. Просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою суду від 29.01.2025 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.

Ухвалою суду від 17.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

18.02.2025 за вх.№13496 від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.10.2024 за №43729/13-01-07-03 та від 13.11.2024 №49201/13-01-07-04.

Ухвалою суду від 20.02.2025 відмовлено у прийнятті та повернуто позивачу без розгляду заяву про збільшення позовних вимог у справі №380/1434/25.

17.03.2025 за вх.№22157 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТзОВ «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» (з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету». За результатами перевірки складено акт від 26.09.2024 №39997/13-01-07-06/07684556, відповідно до якого встановлено порушення ТзОВ «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198, п.200.2 п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, підприємством завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) на загальну суму 79600,0 грн, в тому числі за липень 2024 року у сумі 79600,00 гривень.

В ході перевірки відповідач зазначає, що не підтверджується факт придбання ТзОВ «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» товарів у ТОВ «Техторг» на загальну суму 477600,00 грн, в тому числі ПДВ 79 600 грн, стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження ТОВ «Техторг» та наявності трудових ресурсів, виробничих та складських приміщень, іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, відсутністю ділової мети та необхідного обсягу цивільної дієздатності. При складанні відповідних первинних документів за нереальними операціями між ТзОВ «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» та постачальником ТОВ «Техторг», які дійсно не відбулися, ТзОВ «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» порушено норми частини першої ст.9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (із змінами та доповненнями) (далі Закон № 996) та пп.2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі Положення № 88). Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Просить у задоволенні позову відмовити.

02.04.2025 за вх.№27742 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Вказує, що податковим органом не заперечується відповідність складених первинних бухгалтерських документів вимогам щодо їх оформлення, передбаченим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та наявність у сторін господарської операції спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної. Окрім цього, відповідачем у Акті перевірки та відзиві на позовну заяву підтверджено надання позивачем до контролюючого органу податкової звітності з податку на додану вартість та відповідність даних, що містяться в наданій податковій звітності, даним первинного бухгалтерського обліку. Таким чином, оспорювані податковим органом господарські операції мали реальну господарську ціль - забезпечення діяльності позивача та досягнення його мети - ремонту військової авіаційної техніки та отримання прибутку. Товар отриманий від контрагента мав реальний і товарний характер та був використаний в процесі господарської діяльності позивача. Зазначені господарські операції призвели до зміни майнового стану кожного їх учасника, були обумовлені рухом ТМЦ та підтверджені належними первинними документами, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік. Вважає, що відповідачем не спростовано жодними належними та допустимими доказами відсутність факту здійснення контрагентом позивача господарських операцій. Просить позовні вимоги задовольнити.

Інших заяв та клопотань на адресу суду не надходило.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Львівський авіаційний завод ЛДАРЗ зареєстровано в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 11.11.2022. Основними видами діяльності є виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування КВЕД:30.30.

На підставі наказу ГУ ДПС у Львівській області від 03.09.2024 № 4657-ПП «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський авіаційний завод ЛДАРЗ проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТзОВ «ЛДАРЗ» з питань дотримання законодавства при декларуванні за липень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт перевірки від 26.09.2024 № 39997/13-01-07-06/07684556 (надалі також акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «ЛДАРЗ» п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), внаслідок чого товариством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку згідно з поданою Податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2024 року у сумі 79600,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом 14.10.2024 винесено податкове повідомлення-рішення №43729/13-01-07-03, яким зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду (за липень 2024 року) на суму 79600,00 гривень.

ТОВ «ЛДАРЗ» оскаржило в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення №43729/13-01-07-03від 14.10.2024 та 18.12.2024 Державною податковою службою України було прийнято рішення про результати розгляду скарги № 37898/6/99-00-06-01-04-06.

Вказані в акті перевірки порушення вимог податкового законодавства щодо завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2024 року полягають у тому, що, на думку податкового органу, не підтверджується факт придбання ТзОВ «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» товарів у ТзОВ «Техторг» на загальну суму 477600,00 грн, в тому числі ПДВ 79600,00 грн, стосовно реального часу здійснення операцій, місцезнаходження ТзОВ «Техторг» та наявності трудових ресурсів, виробничих та складських приміщень, іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, відсутністю ділової мети та необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки та спірним рішенням суб`єкта владних повноважень, ТзОВ «ЛДАРЗ» звернулось до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керується таким.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України № 996-XIV).

Стаття 1 Закону України № 996-XIV дає визначення термінам:

- господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

- первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Поряд з цим, згідно з абзацом другим пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з абзацом першим пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 вказаного Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України (абзац перший пункту 198.6 статті 198 ПК України).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1 статті 200 ПК України).

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

У пункті 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 вказаного Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 вказаного Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У постановах Верховного Суду від 28.04.2020 (справа № 826/15568/16), від 10.04.2020 (справа № 808/954/17), від 06.03.2020 (справа №803/13/16) викладена правова позиція, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

Отже, фактичне постачання товарів в межах відповідної угоди повинне розглядатися судами як самостійний предмет дослідження. При оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників господарських операцій, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності. Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

Щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Техторг» суд встановив такі обставини.

Між ТзОВ «ЛДАРЗ» та ТзОВ «Техторг» було укладено Договір поставки №16-24- 117/ТТГ від 28.03.2024 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язувався поставляти у власність позивачу підшипники (надалі товар, ТМЦ), найменування, кількість та ціна яких визначається у Специфікації, яка міститься у Додатку 1 до Договору та в обов`язку покупця прийняти Товар та оплатити його в порядку і на умовах Договору.

Представником ТзОВ «Техторг» через перевізника «Нова пошта» було направлено товар, а позивачем його отримано у відділені «Нова пошта», що підтверджується експрес-накладною №59001130348371.

Сторонами з дотриманням норм чинного законодавства було оформлено видаткову накладну № 304/01 від 03.04.2024 року на загальну суму 477600,00 грн, в т.ч. ПДВ-79600,00 грн.

Контрагентом було складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну №4 від 03.04.2024 року.

Під час проведення 2-го етапу вхідного контролю відділом технічного контролю ТОВ «ЛДАРЗ» було виявлено певні невідповідності товару про що сповіщено постачальника та складено рекламаційний акт №90-24 від 19.04.2024 року.

Відповідно постачальник був зобов`язаний за свій рахунок усунути усі виявлені дефекти та невідповідності шляхом заміни такого товару на кондиційний.

ТзОВ «ТЕХТОРГ» направлено позивачу листа за вих.№467-В від 18.04.2024 року про відрядження свого представника Гризлова Юрія Петровича для отримання сповіщення, заміни невідповідного майна та підписання рекламаційного акту.

Представник ТОВ «Техторг» прибув на територію ТзОВ «ЛДАРЗ» та вніс продукцію для проведення товариством вхідного контролю та заміни невідповідної продукції на кондиційну, вказані обставини підтверджуються Актом здачіприймання Продукції №209/01 від 29.04.2024 року та витягом з журналу обліку ввезення (внесення) вивезення (винесення) ТМЦ.

За результатами проведеного вхідного контролю, ТзОВ «ЛДАРЗ» було відібрано товар, а саме Підшипники 4-76101РБ ТУ3900-А у кількості 4 шт, решту підшипників було відправлено Постачальнику.

Факти відправки позивачем продукції постачальнику підтверджується долученими до матеріалів справи накладними №4 та №8 від 13.05.2024 року, вивізними талонами №139, №141 від 13.05.2024 року та експрес-накладною «Нової пошти» №59001151346024.

Таким чином позивачем було рекламовано та повернуто товар отриманий згідно видаткової накладної № 304/01 від 03.04.2024 року.

У ЄРПН було складено та зареєстровано відповідний розрахунок коригування від 13.05.2024 року №14 до податкової накладної №4.

У свою чергу, постачальником на виконання умов Договору було замінено невідповідний товар, а уповноваженими представниками сторін було підписано видаткову накладну №1605/01 від 16.05.2024 року на загальну суму 477600,00 грн, в т.ч. ПДВ 79600,00 грн.

На підставі якої контрагентом у ЄРПН було складено та зареєстровано податкову накладну №16.05.2024 року №17.

Позивачем на підставі виставленого рахунку на оплату №304/1 від 03.04.2024 року було оплачено поставлений товар, що підтверджується платіжною інструкцією №2624 від 28.08.2024 року.

Основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» є виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування (КВЕД30.30).

Таким чином, закупівля компонентів та обладнання для ремонту та обслуговування авіаційної техніки відповідає зареєстрованим видам господарської діяльності ТзОВ «ЛДАРЗ» та обумовлена цілями ділового характеру.

Суд зауважує, що посилання відповідача про не підтвердження фактів придбання позивачем товарів у контрагента «стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження контрагента та наявності трудових ресурсів, виробничих та складських приміщень, іншого майна економічно необхідного для здійснення господарських операцій, відсутністю ділової мети та необхідного обсягу цивільної дієздатності» не отримали жодного обґрунтування у Акті перевірки та в відзиві на позовну заяву, а, отже є беззмістовними припущеннями відповідача, які не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та належних доказах.

Так, доводи податкового органу про відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності у контрагента є безпідставними адже ТОВ «Техторг» (ЄДРПОУ 31063998) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05.09.2000 року, знаходиться на податковому обліку в ГУ ДПС у Харківській області (Холодногірська ДПІ) та є платниками податку на додану вартість.

Основним видом економічної діяльності ТОВ «ТЕХТОРГ» є (КВЕД 30.40) виробництво військових транспортних засобів.

У Акті податковий орган зазначає, що кількість зареєстрованих працівників ТОВ «Техторг» становить 6 осіб, згідно 20-ОПП у підприємства зареєстровано офіс, який знаходиться у м.Харкові, отже контрагент володіє як трудовими так і майновими ресурсами.

Разом з тим відповідач жодним чином не аргументує свої доводи щодо недостатності таких ресурсів. У акті перевірки було лише зазначено наявну в інформаційних базах ДПС узагальнену податкову інформацію без жодного її аналізу у взаємозв`язку із змістом та обсягом договірних зобов`язань сторін та без наведення доводів і доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента позивача ресурси не давали можливості для проведення господарської діяльності з поставки товарів, обумовлених укладеним з позивачем договором.

Крім того, відсутність чи недостатня кількість у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди, лізингу тощо.

У постанові від 12.10.2022 у справі 520/2388/2020, Верховний Суд погодився із рішеннями судів попередніх інстанції та визнав необґрунтованими посилання контролюючого органу на недостатність трудових та матеріальних ресурсів для проведення відповідних обсягів робіт контрагентами, оскільки висновки про відсутність достатніх як трудових так і матеріальних ресурсів контролюючим органом здійснено на підставі податкової інформації, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, проте така інформація носить інформативний характер та сформована фактично без дослідження первинних документів податкового обліку.

Також податковий орган вказує, що висновки про відсутність фактів придбання позивачем товарів обґрунтовуються проведеним аналізом наявної податкової інформації з баз даних ДПС щодо ТОВ «Техторг» та його контрагента постачальника ТзОВ «Келвар Колор». Зокрема відповідач зазначає, що відповідно до АІС «Податковий блок» між ТОВ «Торг» та ТзОВ «Келвар Колор» коригувань ПДВ у зв`язку з поверненням товару та повторного відвантаження підшипників 4-76101РБ ТУ3900-А не було, а також що у період 2023 -2024 року ТзОВ «Техторг» підшипників 4-76101РБ ТУ3900-А більше не придбавав, як наслідок на залишках товарів не міг мати.

Щодо взаємовідносини між ТзОВ «Техторг» та ТзОВ «Келвар Колор» з приводу коригування ПДВ, суд наголошує що податковим органом не було наведено умов договорів на підставі яких виникли господарські взаємовідносини між ТзОВ «Техторг» та ТОВ «Келвар Колор», як і не було досліджено та наведено первинних бухгалтерських документів, які супроводжували господарські операції між вказаними юридичними особами, в тому числі щодо будь-яких змін у кількості чи вартості товарів. Таким чином відповідачем не було обґрунтовано та доведено наявність підстав для здійснення будь-яких коригувань ПДВ, як і не було надано жодних доказів на підтвердження фактів порушення норм податкового законодавства внаслідок не реєстрації такого розрахунку коригування до податкової накладної.

У будь-якому випадку норми податкового законодавства України, не ставлять в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання. Правовідносини контрагента з третіми особами в ланцюгах постачання, з якими платник не вступав у господарські відносини, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин з безпосередніми контрагентами. Така правова позиція була викладена у Постанові Верховного суду від 01.02.2023 в справі №300/1753/21.

Ураховуючи наведене, суд вважає, що зміст господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Техторг» підтверджується первинними документами, такі спрямовані на одержання економічного ефекту у результаті господарської діяльності.

В цьому контексті, суд підкреслює, що відповідно до понятійного апарату ПК України:

- розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідач не надав суду належних і достатніх доказів того, що позивачу було відомо або повинно було бути відомо про податкові порушення, допущені контрагентом, і у зв`язку із цим ним не проявлено належної обачності при виборі контрагента. Доказів наявності фактів взаємозалежності або узгодженості дій позивача і його контрагента, а також застосування платником схеми розрахунків, яка свідчать про повернення грошових коштів платнику або особам, які мають до нього відношення, відповідач не надав.

Таким чином, при виборі контрагента позивач проявив належну обачність. В свою чергу, відповідач не надав належних і достатніх доказів, які дозволяють зробити висновок про безпідставність одержаної податкової вигоди за взаємовідносинами позивача з ТзОВ «Техторг».

Ураховуючи наведене, суд вважає, що зміст господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Техторг» підтверджується первинними документами, такі спрямовані на одержання економічного ефекту у результаті господарської діяльності.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що зазначені відповідачем в акті перевірки порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.2, 200.4, статті 200 ПК України (завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) на загальну суму 79600,00 грн не відповідають фактичним обставинам справи.

Вказане зумовлює висновок про невідповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому таке є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» (79040, м. Львів, вул. Авіаційна, 3; код ЄДРПОУ: 07684556) до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ: 43968090) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Львівській області від 14.10.2024 за №43729/13-01-07-03.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень судових витрат у вигляді судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

СуддяСподарик Наталія Іванівна