Рішення

від 24.04.2025 по справі 400/1415/25

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2025 р. № 400/1415/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бульби Н.О. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , доЦентрального районного суду м. Миколаєва, вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54020, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області провизнання протиправним та скасування наказу від 16.01.2025 №8-ос/тр в частині, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Центрального районного суду м. Миколаєва, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.01.2025 № 8-ос/тр про встановлення надбавок за вислугу років на державній службі на 2025 рік;

- зобов`язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі відповідно до наказу від 15.03.2023 № 56-о/с у розмірі 50 відсотків посадового окладу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання частини першої статті 52 Закону України «Про державну службу» наказом Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.01.2025 № 8-ос/тр йому було протиправно встановлено надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 30% відсотків посадового окладу.

Ухвалою від 21.02.2025 суд відкрив провадження у справі. Враховуючи воєнний стан та ведення бойових дій на території Миколаївської області, з метою безпеки учасників судового процесу, суд не призначав судового засідання, та розглянув справу без виклику сторін (в порядку письмового провадження).

Відповідачі своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористалися, жодних заяв до суду від відповідачів не надходило.

Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 працює на посаді начальника відділу по роботі з персоналом Центрального районного суду м. Миколаєва з 16.03.2023.

Наказом Центрального районного суду м. Миколаєва від 15.03.2024 № 56-о/с позивачу встановлено з 16.03.2023 надбавку за вислугу років на державній службі в розмірі 50 відсотків посадового окладу, як такому, стаж державної служби якого становить 18 років 11 місяців 26 днів.

Наказом Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.03.2024 № 63-ос/2 «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі державним службовцям на 2024 рік» позивачу встановлено з 25.01.2024 надбавку за вислугу років на державній службі в розмірі 30 відсотків посадового окладу, як такому, стаж державної служби якого становить 19 років 10 місяців 05 днів.

На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 у справі № 400/5877/24 ОСОБА_1 відповідно до наказу від 07.01.2025 № 3-ос/тр встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 50 відсотків посадового окладу.

Відповідно до наказу Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.01.2025 № 8-ос/тр «Про встановлення надбавок за вислугу років на державній службі державним службовцям на 2025 рік» позивачу встановлено з 01.01.2025 на 2025 рік надбавку за вислугу років на державній службі в розмірі 30 відсотків посадового окладу, як такому, стаж державної служби якої станом на 01.01.2025 становить 20 років 09 місяців 11 днів.

Позивач, не погодившись із зменшенням розміру надбавки за вислугу років державного службовця, звернувся до суду з цим позовом.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами другою та третьою статті 5 Закону України «Про державну службу» відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України «Про державну службу» державний службовець має право на оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).

Згідно з частиною другою статті 50 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державного службовця складається з:

1) посадового окладу;

2) надбавки за вислугу років;

3) надбавки за ранг державного службовця;

6) премії.

Стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки (частина перша статті 46 Закону України «Про державну службу»).

Відповідно до частини першої статті 52 Закону України «Про державну службу» надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Пунктом 13 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, інших доплат, передбачених законами України, премій, компенсацій за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця та за вакантною посадою державної служби, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Норми Закону України «Про державну службу» щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до пункту 13 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» умови оплати праці державних службовців, передбачені цим Законом, не застосовуються для державних службовців у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби. Оплата праці таких державних службовців здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2023 рік, при цьому стимулюючі виплати можуть бути нараховані в граничному розмірі до 50 відсотків посадового окладу на місяць.

Отже, законодавством передбачено різний розмір надбавки за вислугу років.

В даному випадку спір стосується того, у якому розмірі має бути виплачена позивачу надбавка за вислугу років на державній службі, а саме передбачена Законом України «Про державну службу» чи частиною 13 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», який набрав чинності 01.01.2025, встановлені нові умови оплати праці державних службовців у 2025 році.

У рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007, від 22.05.2008 № 10-рп/2008 та від 30.11.2010 № 22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

В абзаці третьому пункту 4 мотивувальної частини рішення від 28.08.2020 № 10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Відповідно до першого речення частини третьої статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.

Отже, у разі суперечності між правовими нормами Закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.

Тому у спірних правовідносинах застосуванню підлягають правові норми спеціального Закону України, а саме: частини першої статті 52 Закону України «Про державну службу», а не частини 13 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».

Згідно з матеріалами справи, наказом керівника Центрального районного суду м. Миколаєва від 07.01.2025 № 3-ос/тр позивачу з 25.01.2024 року встановлено надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 50 % посадового окладу. Проте, наказом керівника Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.01.2025 встановлено ОСОБА_1 з 01.01.2025 надбавку за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу.

З урахуванням того, що при обрахунку розміру зазначеної вище надбавки підлягають застосуванню норми Закону України «Про державну службу», то відповідач 1 протиправно виніс наказ, яким зменшено відсотковий розмір надбавки за вислугу років на державній службі позивачу.

Щодо позовної вимоги зобов`язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років позивачу, суд зазначає, що пунктом 2 частини третьої статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють Державна судова адміністрація України щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України.

Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення про Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 10.05.2023 № 229, територіальне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює функції розпорядника коштів Державного бюджету України нижчого рівня щодо забезпечення діяльності територіального управління та судів у відповідному регіоні.

За таких обставин вимоги позивача до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності своїх дій, що є підставою для задоволення позову.

Позивача звільнено від сплати судового збору. Судові витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центрального районного суду м. Миколаєва (вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 02892528), Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (вул. 68 Десантників, 2, м. Миколаїв, 54009, код ЄДРПОУ 26299835) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.01.2025 №8-ос/тр в частині встановлення надбавки за вислугу років на державній службі начальнику відділу по роботі з персоналом Центрального районного суду м. Миколаєва на 2025 рік ОСОБА_1 (з 01 січня 2025 року) в розмірі 30% посадового окладу.

3. Зобов`язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (вул. Фалєєвська, 14, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001, код ЄДРПОУ 26299835) здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі начальнику відділу по роботі з персоналом Центрального районного суду ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.01.2025 відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу», з урахуванням виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 24.04.2025.

Суддя Н.О. Бульба