Рішення

від 24.04.2025 по справі 420/3229/25

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 420/3229/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАДАТ ГРУП» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАДАТ ГРУП» до Головного управління ДПС в Одеській області та до Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 10.12.2024 №12179343/43886316;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені ТОВ «ЛАДАТ ГРУП» податкову накладну №7 від 11.11.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач, з покликанням на фактичні обставини справи, зазначив, що між ТОВ «ЛАДАТ ГРУП» та ТОВ «ЧЕДІ ГРУП» укладено договір поставки №/1-23 від 12.09.2023 року (далі Договір поставки), предметом якого є постачання товарів (горіхи, цукати, сухофрукти, крупи, та інше). Згідно з видатковою накладною №1224 від 11.11.2024, партія Товару, що поставляється на користь ТОВ «ЧЕДІ ГРУП» складається з «Суміш сушених плодів з чорносливом, Узбекистан» на загальну суму 124008,00 грн., в т.ч. ПДВ -20668,00 грн.

Позивач зазначає, що поставка товару підтверджується товарно-транспортною накладною №Р1224 від 11.11.2024.

Як вказує позивач, товар, що був реалізований покупцю, придбавався ТОВ «ЛАДАТ ГРУП» як імпортером та посередником на підставі ЗЕД контракту №2/2023 від 13.12.2023 з нерезидентом ООО «SUNNY SWEET FRUITS» Республіка Узбекистан.

У позові зазначено, що позивачем, відповідно до п.201.10. ст.201 ПКУ, складено на користь покупця ТОВ «ЧЕДІ ГРУП» (ЄДРПОУ 39848306) податкову накладну №7 від 11.11.2024 та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН). Відповідно до квитанції від 21.11.2024, реєстрацію податкової накладної №7 від 11.11.2024 зупинено. В підставі вказано, що обсяг постачання товару/послуги 0813, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку).

Позивач зазначає, що на виконання вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. №1165, ТОВ «ЛАДАТ ГРУП» направлено в електронному вигляді до Державної податкової служби України засобами програмного забезпечення М.Е.Doc пояснення та копії первинних документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, рішенням регіональної комісії ДПС в Одеській області від 10.12.2024. №12179343/43886316 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 11.11.2024 №7 на підставі: «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства».

Не погоджуючись з рішеннями комісії регіонального рівня щодо зупинення реєстрації зазначеної податкової накладної, складену на користь контрагента, ТОВ «ЛАДАТ ГРУП» оскаржило її до ДПС України. Станом на дату звернення до суду зазначена скарга до ДПС України була розглянута та рішення, щодо розгляду поданих скарг, надіслано ТОВ «ЛАДАТ ГРУП». Згідно отриманого рішення скарга залишена без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН без змін. В підставі зазначено, що платником податку не надано копії первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Тобто, центральною комісією продубльовано відповідь рішень регіональної комісії, що оскаржується.

З оскаржуваним рішенням позивач погодитись не може, вважає його незаконним та необґрунтованим, дії посадових осіб неправомірними, внаслідок чого було порушено законні права та інтереси ТОВ «ЛАДАТ ГРУП», що зумовило Позивача звернутися до суду за захистом своїх прав, з огляду на його необґрунтованість, невмотивованість, а також безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної.

Окремо позивач наголошує, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам, які висуваються законодавством до актів індивідуальної дії.

Ухвалою суду від 05.02.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду роздрукованих додатків до позовної заяви.

17 лютого 2025 року суд ухвалою прийняв позовну заяву до розгляду, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановив учасникам справи строк для подання заяв по суті.

03 березня 2025 року від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву Головне управління ДПС в Одеській області не погоджується з доводами позивача.

Так, як зазначає відповідач у відзиві, відповідно до фактичних обставин справи, ТОВ «ЛАДАТ ГРУП» направило на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну № 7 від 11.11.2024, виписану на адресу ТОВ «ЧЕДІ ГРУПП» (код ЄДРПОУ 39848306) на загальну суму з урахуванням ПДВ 124 008, 00 грн. із номенклатурою товару «Суміш сушених плодів з чорносливом, Узбекистан».

В подальшому, як вказує відповідач Головне управління ДПС в Одеській області, за отриманою Квитанцією №1 від 21.11.2024 з Єдиного вікна приймання звітності Державної податкової служби України Позивачу було повідомлено, що реєстрація податкової накладної № 7 від 11.11.2024 зупинена, оскільки: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 11.11.2024 №7 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 0813 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник «D»=1.6689%, «Рпоточ»=23507.65 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Пропонуємо надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі».

Відповідач у відзиві зауважив, що станом на момент зупинення реєстрації податкової накладної, у Позивача відсутня прийнята таблиця даних платника податку на додану вартість із кодом УКТЗЕД/ДКПП 0813 як таким, що на постійній основі постачається/виготовляється. Отже, відомості щодо здійснення діяльності не є підтвердженими.

Як вказує відповідач, позивачем подане до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. Разом з повідомленням № 2 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 05.12.2025 року, позивачем надано 27 додатків. Однак, Комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийняте рішення №12179343/43886316 від 10.12.2024 у зв`язку з тим, що документи були складені/оформлені із порушенням законодавства. Додаткова інформація: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/ послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

У відзиві відповідач зазначає, що надані позивачем платіжні інструкції є сумнівними та ймовірно складені з порушенням чинного законодавства, так як в зазначеному документі відсутні підписи та печатки особи, що здійснювала грошову операцію як у фізичному, так і в електронному вигляді, що не відповідає вимогам Постанови Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України».

На переконання відповідача, Комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області було прийняте рішення № 12179343/43886316 від 10.12.2024 у зв`язку з тим, що документи були складені/оформлені із порушенням законодавства.

Підсумовуючи наведене у відзиві на позовну заяву, Головне управління ДПС в Одеській області просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Відповідно до ч.6 ст. 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, з відзивом відповідача на позовну заяву та наданими ним доказами, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, і перевіривши їх доказами, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАДАТ ГРУП» є юридичною особою, яка зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основним видом діяльності за КВЕД обрано: 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля.

12 вересня 2023 року між ТОВ «ЛАДАТ ГРУП» (Постачальник) та ТОВ «ЧЕДІ ГРУП» (Покупець) укладено договір поставки №1209/1-23 (далі Договір №1209/23) (т.1 а.с.63-64; 211-212), відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов`язується передати у власність (поставити) Покупцю товари (горіхи, цукати, сухофрукти, крупи, та інше), надалі іменується «Товар», а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар, відповідно до умов даного Договору.

Згідно з п.3.1., 3.2, 3.3 Договору №1209/23, поставка здійснюється на підставі замовлень Покупця, окремими партіями в кількості, асортименті та за ціною, визначених в видаткових накладних та рахунках Постачальника.

Датою поставки партії Товару Сторони визнають дату зазначену Постачальником у видатковій накладній.

Поставка Товару здійснюється за рахунок Покупця на умовах самовивозу зі складів Постачальника, які розташовані за адресами: м.Одеса, вул. Моторна, 8Л. За погодженням Сторін, поставка може бути здійснена на склад Покупця за рахунок Постачальника (DAP, в редакції Інкотермс 2010 р.).

Пунктами 5.1, 5.2 Договору №1209/23 передбачено, що кошти за поставлений Товар перераховуються на поточний рахунок Постачальника, зазначений у рахунку-фактурі.

Розрахунки згідно даного Договору здійснюються у безготівковій формі, не пізніше 7 (сьомого) дня, що наступає за днем відвантаження товару зі складу Постачальника.

При цьому, оренда позивачем складського приміщення по вул. Моторна, 8Л у м. Одесі підтверджується Договором оренди (найму) нерухомого майна №0101/23-1 від 30.12.2022 та актом приймання-передачі об`єкта оренди (т.1 а.с.51-55; 228-232).

Згідно з видатковою накладною від 11.11.2024 №1224 (т.1 а.с.44; 214), ТОВ «ЛАДАТ ГРУП» відвантажило на адресу ТОВ «ЧЕДІ ГРУП» 2000,00 кг суміші сушених плодів з чорносливом, Узбекистан, на загальну вартість 124008,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 20668,00 грн.

Відвантаження зазначеного товару також підтверджується товарно-транспортною накладною від 11.11.2024 №Р1224 (т.1 а.с.78).

У той же день, 11.11.2024 ТОВ «ЛАДАТ ГРУП» виставило на адресу ТОВ «ЧЕДІ ГРУП» рахунок на оплату №1224 на суму 124008,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 20668,00 грн (т.1 а.с.141; 210).

Як вбачається з виписки по рахунку від 28.11.2024, 20.11.2024 ТОВ «ЧЕДІ ГРУП» сплатило грошові кошти ТОВ «ЛАДАТ ГРУП» за сухофрукти згідно рахунків №1223 від 11.11.2024 та №1224 від 11.11.2024 у сумі 308325,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 51387,50 грн (т.1 а.с.42; 222).

На підтвердження наявності зазначеного товару, позивач надав митну декларацію від 05.11.2024 №24UA500100013297U1, відповідно до якої позивач імпортував на територію України суміш сушених плодів з чорносливом у кількості 7400 кг, країна виробництва - Узбекистан (т.1 а.с.37-38; 202-203).

Керуючись ст.201 ПК України, ТОВ «ЛАДАТ ГРУП» сформовано податкову накладну №7 від 11.11.2024 на суму 124008,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 20668,00 грн та направлено її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (т.1 а.с.139; 243).

21 листопада 2024 ТОВ «ЛАДАТ ГРУП» отримано квитанцію №2, в якій вказано: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 11.11.2024 №7 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 0813, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник «D»=1.6689%, «Рпоточ»=23507.65. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пропонуємо надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.» (т.1 а.с.140; 244).

В подальшому, позивач надав повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН /РК, реєстрацію яких зупинено, №2 від 05.12.2024, додатком до якого є відповідні пояснення та копії документів у загальній кількості додатків 27 (т.1 а.с.72).

У поданих поясненнях позивач детально описав господарську операцію щодо якої склав податкову накладну №7 від 11.11.2024 та долучив копії документів, що підтверджуються господарську операцію та наявність матеріально-технічної бази (т.1 а.с.79-104).

За результатами розгляду наданих документів, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення №12179343/43886316 від 10.12.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.11.2024 №7 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстави надання платником податку копій документів, складених/оформлених з порушенням законодавства (т.1 а.с.76; 246). Підставою для прийняття оскаржуваного позивачем рішення про відмову у реєстрації податкової накладної підприємства Комісія зазначила: надання платником податків копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

У зв`язку з прийнятим рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до ДПС України зі скаргою на рішення про відмову реєстрації податкової накладної (т.1 а.с.106-129), за результатом розгляду якої ДПС України прийняло рішення про відмову у задоволенні скарг позивача та залишення в силі рішення про відмову у реєстрації податкової накладної позивача (т.1 а.с.91).

Позивач вважає Рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН необґрунтованим та таким, що винесено з порушеннями діючого податкового законодавства, у зв`язку із чим звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі ПК України), об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно з приписами норми пункту 187.1 статті 187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.201.7 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з приписами п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

11 грудня 2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1165 (набрання чинності відбулось 01.02.2020), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі Порядок №1165).

За визначенням пункту 2 Порядку № 1165 ,автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно із пунктами 7 та 8 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, зокрема: п.1 - відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно до п.10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.25 Порядку № 1165).

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 (далі - Порядок №520).

Як визначено п.п.2-4 Порядку №520, рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, які платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, може подати для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, а саме: договори, контракти, довіреності, акти на оформлення повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, тощо.

Вжите у наведеній нормі словосполучення «може подати» свідчить про те, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним та залежить від критерію ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі.

Пунктом 6 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Відповідно до п.9, 10 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

- або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

- або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування;

- або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Проаналізувавши встановлені обставини справи, наведені вище приписи законодавства, які регулюються спірні правовідносини, оцінюючи доводи сторін, суд зазначає, що відповідно до встановлених обставин справи, за фактом здійснення господарської операції з постачання суміші сушених плодів з чорносливом, судом встановлено, що ТОВ «ЛАДАТ ГРУП» 11.11.2024 відвантажило на адресу ТОВ «ЧЕДІ ГРУП» 2000,00 кг суміші сушених плодів з чорносливом, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 11.11.2024 №Р1224 та видатковою накладною від 11.11.2024 №1224.

Постачання зазначеного товару відбувалось на підставі договору поставки №1209/1-23 від 12.09.2023.

В подальшому, позивач, на виконання вимог пп. «б» пункту 187.1 статті 187 та статті 201 ПК України, сформував податкову накладну №7 від 11.11.2024 на суму 124008,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 20668,00 грн, та направив її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Отримавши квитанцію від 21.11.2024 про зупинення реєстрації податкової накладної №7 від 11.11.2024, позивач на пропозицію контролюючого органу подав на розгляд Комісії повідомлення №2 від 05.12.2024 про надання пояснень, в яких позивач детально описав господарську операцію. До повідомлення позивач додав первинні документи, які вважав необхідними та достатніми для розгляду Комісією питання стосовно реєстрації податкової накладної №7 від 11.11.2024.

Незважаючи на надані платником пояснення та копії первинних документів, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області прийняте оскаржуване рішення. Підставою ж для прийняття оскаржуваного позивачем рішення про відмову у реєстрації податкової накладної підприємства Комісія зазначила: надання платником податків копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Між тим, суд вважає такі підстави прийнятого Комісією рішення хибними та необґрунтованими, оскільки стосовно жодного конкретного із наданих платником податків первинних документів на розгляд Комісії в оскаржуваному рішенні персоніфіковано не вказано будь-якої невідповідності вимогам законодавства, та не вказано яким саме вимогам не відповідають надані платником документи, та які саме конкретно документи.

Застосована відповідачем в оскаржуваному рішенні комісії регіонального рівня підстава для відмови у реєстрації податкової накладної позивача мала би бути конкретизована шляхом зазначення, які саме документи, що надавались ТОВ «ЛАДАТ ГРУП» до контролюючого органу (із зазначенням їх реквізитів) складені з порушенням та вказівки безпосередньо на норми законодавства, які, на думку контролюючого органу, порушені при їх складанні.

Втім, в цьому випадку, відповідач лише вдався до визначення загальних підстав у своєму рішенні, без жодного дослідження як наданих документів платником в цілому в розрізі встановлення дійсних обставин наявності/відсутності у позивача права на оформлення (складання) і реєстрацію указаної вище податкової накладної, так і безпосередньо суті господарської операції, по якій було складено платником податкову накладну №7 від 11.11.2024.

При цьому, суд зауважує, що платник податків надав підтверджуючи документи не тільки щодо здійсненої господарської операції, на підставі якої складено податкову накладну №7 від 11.11.2024, але й додаткові первинні документи, що підтверджують наявність у платника податків відповідної матеріально-технічної бази та товару, що забезпечує можливість виготовлення та постачання товару.

Отже, за встановлених обставин справи, можна стверджувати, що фактично надані платником документи не були враховані під час прийняття оскаржуваних рішень, не розглядались та не досліджувались Комісією належним чином з метою вирішення питання щодо реєстрації поданої позивачем податкової накладної, без жодного зазначення та обґрунтування мотивів як тих, з яких було прийнято оскаржуване рішення, так і тих, з яких контролюючий орган фактично не врахував пояснення та документи, надані на пропозицію податкового органу разом з повідомленням.

Відтак, мотиви прийняття оскаржуваного рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної, правомірність якого намагається довести відповідач - ГУ ДПС в Одеській області, є хибними та спростовуються наявними у справі матеріалами та доводами позивача.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності таблиці даних платника податку на додану вартість із кодом УКТЗЕД/ДКПП 0813 як таким, що на постійній основі постачається/виготовляється, оскільки відсутність затвердженої таблиці даних платника податку на додану вартість не передбачена порядком №520 як безумовна підстава для зупинення реєстрації податкової накладної та у відмові в реєстрації податкової накладної за результатами розгляду наданих пояснень та копій документів.

Окрім того, подання платником податку до ДПС таблиці даних платника податку за встановленою формою є правом платника податку, а не його обов`язком (п.12 Порядку 1265).

З аналізу наданих відповідачу документів щодо підтвердження господарської операції вбачається, що вони відповідають домовленостям сторін, зафіксованим у договорах і за своїм змістом засвідчують факти передачі від постачальника до покупця товару, тобто свідчать про здійснення конкретної господарської операції. При цьому, ці документи також відповідають і вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 року, які ставляться до підприємств у частині здійснення облікової політики, та містять необхідні для первинних документів дані в достатній мірі для ідентифікації господарських операцій, визначення їх змісту, вартості та інших істотних обставин їх здійснення. У всіх документах наведено інформацію про учасників відповідної господарської операції, тобто вказано найменування, коди, місцезнаходження юридичних осіб - учасників відповідних господарських операцій тощо, а самі первинні документи підписані від імені таких юридичних осіб (містять особистий підпис відповідальних осіб) та засвідчені відтисками їхніх печаток. Окрім того, обґрунтуванням спрямування намірів підприємства і його контрагентів на реальне виконання умов укладених договорів слугує й факт здійснення розрахунків за придбані послуги.

За наслідками дослідження документів, якими позивач підтверджує факт здійснення відповідної господарської операції, у зв`язку з чим позивачем складено податкову накладну №7 від 11.11.2024, із указаним вище контрагентом, суд дійшов висновку, що ці документи є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» і є достатніми доказами для підтвердження реальності господарських операції з поставки товару, руху активів у процесі здійснення господарських операцій та зміни у власному капіталі позивача.

В обґрунтування правомірності прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної з підстав надання платником документів складених/оформлених з порушенням законодавства, ГУ ДПС в Одеській області у відзиві зазначає, що надані позивачем платіжні інструкції є сумнівними та ймовірно складені з порушенням чинного законодавства, так як в зазначеному документі відсутні підписи та печатки особи, що здійснювала грошову операцію як у фізичному, так і в електронному вигляді, що не відповідає вимогам Постанови Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України».

Суд спростовує вказані доводи, оскільки відповідно до п. 2 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, на яке посилається відповідач, встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України. Враховуючи, що позивач не є банківською установою, тому вимоги цієї постанови на нього не поширюються.

Суд зауважує, що з урахуванням наявності у позивача документів, які у сукупності, поза розумним сумнівом, підтверджують факт здійснення, зафіксованої у податковій накладній №7 від 11.11.2024 господарської операції, не доводить позицію відповідача про наявність у нього передбачених нормами чинного законодавства підстав для відмови у реєстрації цієї податкової накладної позивача.

Суд зазначає, що у постанові від 21 лютого 2023 року по справі №2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.

Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі №460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Дослідивши наявні у справі документи, суд вважає, що з наданих позивачем первинних документів вбачається (можливо встановити) зміст і обсяг господарської операції, по якій складено і направлено на реєстрацію податкову накладну.

Відповідач, ані під час прийняття оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації складеної та направленої позивачем податкової накладної №7 від 11.11.2024, ані під час розгляду цієї справи не спростував можливості встановити з наданих платником податку документів змісту та обсягу відображеної у цій ПН господарської операції.

Надані платником документи підтверджують інформацію щодо фінансово-господарських відносин позивача з контрагентом ТОВ «ЧЕДІ ГРУП», відображених у вказаній вище податковій накладній.

Суд також зауважує, що загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість, конкретність та вмотивованість.

В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

Водночас, як встановлено під час розгляду справи, безпосередньо у самому рішенні комісії регіонального рівня не конкретизовано, що конкретні документи складені з порушенням вимог закону, жодних зауважень щодо будь-якого з наданих документів та пояснень (їх недостатності, чи дефектності, чи інших недоліків) відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної позивача №7 від 11.11.2024, не зазначалось.

Відтак, усі доводи контролюючого органу Головного управління ДПС в Одеській області викладені ним у своєму відзиві загалом вважаються неприйнятними з огляду на те, що такі не були покладені в основу прийняття оскаржуваного рішення №12179343/43886316 від 10.12.2024. Іншого відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, який повинен діяти у межах правового поля, законно, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, розсудливо, тощо, - не доведено, та спростовуються встановленими обставинами та наявними у справі доказами.

Зазначене своєю чергою ставить під сумнів обґрунтованість підстав, за яких було прийнято Комісією регіонального рівня оскаржуване рішення, та свідчить про невмотивованість й помилковість як доводів відповідача так і безпосередньо самого оскаржуваного рішення.

Крім того, в контексті надання оцінки доводам відповідача, дослідивши надані позивачем до справи документи, суд доходить висновку, що у позивача ТОВ «ЛАДАТ ГРУП» наявні правові підстави для оформлення та подання для реєстрації указаної вище податкової накладної за наслідком фактичного здійснення господарської операції щодо постачання товарів та їх отримання замовником.

Разом з цим, враховуючи послідовну практику застосування Верховним Судом норм законодавства у справах за аналогічними правовідносинами (у постановах від 12 листопада 2019 року у справі № 816/2183/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі № 360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі № 824/245/19-а) суд вважає за доцільне також наголосити, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. В свою чергу, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Згідно з правовою позицією Верховного суду, викладеної у постанові від 07.12.2022 по справі №500/2237/20, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, за наслідками судового розгляду справи, суд доходить висновку, що відповідач не довів правомірності прийняття оскаржуваного рішення, відтак, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.12.2024 №12179343/43886316 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 11.11.2024 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовну вимогу ТОВ «ЛАДАТ ГРУП» про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАДАТ ГРУП» №7 від 11.11.2024 датою її подання, суд виходить з такого.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі Порядок №1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Відтак, з огляду на встановлену судом відсутність у контролюючого органу правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної №7 від 11.11.2024, а також виходячи з приписів п.20 Порядку №1246, суд вбачає наявними підстави для зобов`язання ДПС України з метою ефективного захисту порушеного права позивача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену вище податкову накладну, датою її подання до ЄРПН.

Задоволення вказаної вимоги, на переконання суду, є дотриманням судом гарантій на те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені.

Законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання органу ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАДАТ ГРУП» №7 від 11.11.2024 датою її подання.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, норми діючого законодавства, правові позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку про те, що позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАДАТ ГРУП» підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 16.01.2025 №311 (т.1 а.с.30), позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 3028,00 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС в Одеській області, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 3028,00 грн., оскільки рішенням цього суб`єкта владних повноважень порушені права та інтереси позивача.

В частині стягнення з відповідачів на користь позивача вартості професійної правничої (правової) допомоги адвоката в розмірі 10000,00 грн, суд виходить з такого.

Так, представником позивача адвокатом Андрєєвим О.І. у позовній заяві заначено, витрати на правничу допомогу становлять 10000,00 грн.

На підтвердження наявності витрат на правничу допомогу з боку позивача, надано до суду копії:

договору про надання правничої допомоги №30-01/25 від 30.01.2025 (т.1 а.с.131);

рахунку-фактури №1 від 30.01.2025 (т.1 а.с.130).

У відзиві на позовну заяву Головну управління ДПС в Одеській області зазначило щодо зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Так, відповідач, з покликанням на ст.134, 139 КАС України, зазначив, що вважає необґрунтованими твердження позивача щодо правничої допомоги з причини того, що документи, які мали б свідчити про надання послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, відсутні серед переліку додатків до позовної заяви.

Оцінивши витрати з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, враховуючи, що на розгляді в Одеському окружному адміністративному суді розглядаються безліч судових справ з аналогічним предметом спору скасування рішень про відмову в реєстрації податкової накладної, відповідачі дійшли висновку, що ця справа не потребувала затрат значного часу, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, тому вважає справедливим призначити позивачеві компенсації витрат на правову допомогу адвоката, що становить розмір прожиткового мінімуму на 2025 рік станом на час звернення з позовом до суду.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У частині третій статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5)пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини п`ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом частини сьомої статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного суду щодо застосування норм права.

У пункті 135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зазначено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність).

У постанові від 30 липня 2024 року у справі № 910/14653/22 Верховний Суд виснував, що вирішення питання щодо розподілу витрат на оплату послуг адвоката є дискрецією суду, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності та реалізується ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження та оцінки доказів.

Верховний Суд у постановах від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19, від 11 грудня 2019 року у справі №2040/6747/18 вказав, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката застосуванню підлягає частина п`ята статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічних висновків також дійшла Велика Палата в додатковій постанові від 15.06.2022 у справі №910/12876/19.

У постанові від 31 липня 2024 року у справі №300/5313/22 Верховний Суд вказав, що незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідачі, як особи, які заперечують зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язані навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат відповідно до критеріїв, закріплених у статті 139 КАС України.

Аналогічні за змістом висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20, від 24 червня 2021 року у справі №520/12026/19 та від 3 грудня 2021 року у справі №817/861/18, від 23 червня 2022 року у справі № 640/9792/20, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2024 року у справі № 910/14524/22.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн, суд встановив, що позивачем 30.01.2025 укладено з Адвокатським бюро «Андрєєва Олексія» Договір про надання правничої допомоги №30-01/25, відповідно до пункту 1.1 якого Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати Клієнту правову допомогу щодо реєстрації податкових накладних Клієнта в судовому порядку.

Згідно з п.3.1 Договору про надання правничої допомоги №30-01/25 від 30.01.2025, вартість послуг Адвокатського бюро за цим Договором орієнтовно складає 10000,00 грн, за подання позовної заяви про реєстрацію одної податкової накладної, яку клієнт зобов`язаний сплатити протягом трьох днів з моменту отримання рахунку, у якому зазначено перелік послуг з надання правової допомоги та їх вартість.

Як зазначено в рахунку-фактурі №1 від 30.01.2025, вартість правничої допомоги складає:

консультування замовника 1 год. 1000,00 грн;

вивчення та аналіз на відповідність вимогам діючого законодавства матеріалів 3 год. 3000,00 грн;

підготовка позовної заяви та інших заяв з процесуальних питань 3 год. 6000,00 грн.

Надаючи правову оцінку наданим позивачем доказам щодо понесення витрат на правничу допомогу, з урахуванням викладених відповідачем заперечень, суд зазначає, що адміністративна справа №420/3229/25 є справою незначної складності, судові засідання в цій справі не призначались, розгляд справи відбувався у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень має місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічні мотивам тим, що наведені у позові, що спрощувало роботу адвоката при їх підготовці, а тому, на думку суду, підготовка заяв по суті справи не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.

Суд також враховує, що позовна заява ґрунтується на наданих позивачем поясненнях та документах до Головного управління ДПС в Одеській області під час направлення повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, №2 від 05.12.2024 додатком до якого є відповідні пояснення та копії документів у загальній кількості додатків 27 (т.1 а.с.72).

У постанові від 6 серпня 2024 року у справі № 910/11597/23 Верховний Суд зазначив, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо. Сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідним доказам, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру тощо, не свідчить про незаконність оскаржуваного судового рішення.

При цьому, судом також враховані висновки додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19: «…розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг….».

Виходячи з вищенаведеного, системного аналізу положень законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, суд, з урахуванням критерію співмірності зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, та обсягом виконання відповідних робіт, дійшов висновку, що стягнута має бути сума витрат, пов`язаних з розглядом справи, на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Як вже зазначено вище, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС в Одеській області, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, оскільки рішенням цього суб`єкта владних повноважень порушені права та інтереси позивача.

Керуючись ст.2, 72, 77, 78, 90, 120, 134, 139, 241-246, 258, 262, 295 КАС України КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАДАТ ГРУП» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 10.12.2024 №12179343/43886316.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАДАТ ГРУП» податкову накладну №7 від 11.11.2024, датою її подання.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАДАТ ГРУП» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАДАТ ГРУП» судові витрати за надання правничої допомоги у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАДАТ ГРУП», код ЄДРПОУ 43886316, місцезнаходження: вул. Пушкінська, буд. 36, оф. 619, м. Одеса, Одеська область, 65048.

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області, код ЄДРПОУ 44069166, місцезнаходження: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, Одеська область, 65044.

Відповідач: Державна податкова служба України, код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: Львівська площа, 8, м. Київ, Київська область, 04053.

Суддя Дмитро БАБЕНКО