Ухвала

від 24.04.2025 по справі 640/7222/20

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

з питання закриття провадження у справі

24.04.2025 № 640/7222/20

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Гірської сільської ради Бориспільського району Руденко Аліни Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Київська обласна державна адміністрація про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування запису

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Гірської сільської ради Бориспільського району Руденко Аліни Леонідівни від 04.03.2020, індексний номер 51465099;

- визнання протиправним та скасування запису про право власності № 35796427 від 02.03.2020, внесений до Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором Гірської сільської ради Бориспільського району Руденко Аліною Леонідівною.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, Київським окружним адміністративним судом направлено адміністративну справу №640/7222/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Гірської сільської ради Бориспільського району Руденко Аліни Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спорту, на стороні відповідача Київська обласна державна адміністрація про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування запису - до Харківського окружного адміністративного суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2025 дана справа передана на розгляд судді.

Ухвалою від 18.03.2025 прийнято адміністративну справу до розгляду. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про закриття провадження у справі, оскільки даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини, від 20.07.2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №29458/04 та №29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановленим законом» у ст.6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» (рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися «судом, встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Судом встановлено, що предметом спору в даній справі є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Гірської сільської ради Бориспільського району Руденко Аліни Леонідівни від 04.03.2020, індексний номер 51465099 та запис про право власності № 35796427 від 02.03.2020, внесений до Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором Гірської сільської ради Бориспільського району Руденко Аліною Леонідівною.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.06.2019 у справі № 924/478/18 сформулювала висновок щодо питання оскарження рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна, який зводиться до наступного:

«спір про скасування рішень про державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача особою, за якою зареєстровано право власності на ці об`єкти нерухомого майна, які до цього перебували у власності позивача. Участь державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.

Скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами».

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.03.2020 у справі №826/8360/18.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у даній справі ОСОБА_2 оскаржує державну реєстрацію за Київською обласною державною адміністрацією права на нерухоме майно (земельна ділянка з кадастровим номером 3220882600:04:001:0916 за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с/рада Гнідинська) ОСОБА_2 , вчинену на підставі постанови Верховного Суду від 04.12.2019 по справі № 359/2216/15, провадження № 61/40862св18.

Суд зазначає, що такий спір не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки державний реєстратор Гірської сільської ради Бориспільського району Руденко Аліна Леонідівна, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, не мав публічно-правових відносин саме з ОСОБА_2 (позивачем), а рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи, а не позивача.

У цьому контексті суд також враховує, що питання правомірності повернення у власність держави в особі Київської обласної державної адміністрації, зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 3220882600:04:001:0916, є предметом судової оцінки у справі № 359/2216/15, що розглядалася в порядку цивільного судочинства.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 звернула увагу на наступне:

«якщо позивач не був заявником стосовно оскаржених ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис. Належним відповідачем у таких справах є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої внесений аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; участь у справі державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) не змінює характеру цього спору на адміністративний».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року у справі № 240/3941/19.

Ураховуючи вищевикладені висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, суд зазначає, що оскарження в даній справі ОСОБА_2 (позивачем) державної реєстрації прав на нерухоме майно з підстав наявності процесуальних порушень у діях державного реєстратора Руденко А.Л. норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV, а також та обставина, що позивач визначає відповідачем у цій справі державного реєстратора як суб`єкта владних повноважень, не змінює правової природи спірних правовідносин та не робить цей спір публічно-правовим, оскільки вимоги позивача покликані на поновлення порушених, на його думку, речових прав на нерухоме майно та, відповідно, не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Крім того, даний спір не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.03.2020, індексний номер 51465099 стосувалося реєстрації прав іншої особи (Київської обласної державної адміністрації), а не позивача.

Також, суд зазначає, що про наявність спору про цивільне право свідчить постанова Верховного Суду від 04.12.2019 по справі № 359/2216/15, провадження № 61/40862св18, на підставі якої внесено оскаржуваний запис про державну реєстрацію за Київською обласною державною адміністрацією права на нерухоме майно - земельна ділянка з кадастровим номером 3220882600:04:001:0916 за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с/рада Гнідинська.

Фактично позивач ставить під сумнів правомірність набуття права власності на зазначену земельну ділянку та реєстрації цього права за третьої особою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не погоджуючись з обраним Верховним Судом способом захисту порушеного права.

Звернувшись до адміністративного суду з даним позовом позивач фактично намагається змінити (зробити неможливим виконання) рішення суду в цивільній справі № 359/2216/15 через розгляд спірних правовідносин у порядку іншого судочинства, що не відповідає принципам правосуддя.

Суд зазначає, що лише скасування з формальних підстав рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проведеного за заявою іншої особи, в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності юридичних фактів, на підставі яких була вчинена оскаржувана реєстраційна дія, обов`язково постануть перед судом, який буде вирішувати спір.

Отже, судом встановлено, що в даному випадку наявний спір про цивільне право, тому такий спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України суд роз`яснює позивачу, що, за наявності правових підстав, з урахуванням суб`єктного складу, він не позбавлений можливості для вирішення спору звернутися до суду цивільної юрисдикції.

На підставі викладеного та керуючись статтями 238, 243, 248, 256 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Гірської сільської ради Бориспільського району Руденко Аліни Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Київська обласна державна адміністрація про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування запису.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Дмитро ВОЛОШИН