Рішення

від 24.04.2025 по справі 463/11407/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 463/11407/24

Провадження № 2/463/99/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2025 року Личаківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді - Грицка Р.Р.,

з участю секретаря судового засідання - Романської І.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Буська державна нотаріальна контора Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

позивач звернулася в суд з позовом до відповідачів про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном три місяці з часу набрання судовим рішенням законної сили.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її рідна тітка ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно. У вересні 2024 року позивачці стало відомо про те, що ОСОБА_5 за життя склала заповіт та спадкоємицею майна останньої згідно тексту призначила в тому числі і позивача. В подальшому, 04.12.2024 року позивачем було отримано копію заповіту ОСОБА_5 , згідно якого остання все належне їй майно, де б воно не було та з чого б не складалось, і взагалі все, те що буде належати їй і на що вона буде мати право за законом заповіла в рівних частинах: ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 . Згідно витягу зі Спадкового реєстру № 79429640 від 05.12.2024 року, 04.11.2005 року Золочівською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_5 за № 703/2005, однак, на даний час діяльність Золочівської державної нотаріальної контори припинено. У зв`язку із даними обставинами позивач вимушена звернутись до суду за захистом своїх майнових прав та інтересів. Звертає увагу на те, що вона не відноситься до спадкоємців першої черги за законом, а є племінницею спадкодавця, відтак, закон її не зобов`язує звертатись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, оскільки їй нічого не було відомо про наявність заповіту, в якому вона зазначена однією із спадкоємців. Стверджує, що її необізнаність про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Враховуючи наведене, просить визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини терміном три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Позовна заява поступила до суду 10.12.2024 року.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 13.01.2025 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження.

Цією ж ухвалою витребувано належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи № 703/2005, заведеної Золочівською державною нотаріальною конторою Львівської області 04.11.2005 року після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

12 березня 2025 року на адресу суду з Львівського державного нотаріального архіву надійшли належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи.

Відповідачі не скористалися правом на подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 02.04.2025 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ, яку останній повторив в п.22 справи «Осіпов проти України» (заява № 795/09, рішення від 08.10.2020), стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 статті 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження (див. рішення у справі «Варданян та Нанушян проти Вірменії» (Vardanyan and Nanushyan v. Armenia), заява № 8001/07, пункт 86, від 27 жовтня 2016 року, та наведені у ньому посилання). Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті «справедливого судового розгляду», гарантованого статтею 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента.

Суд забезпечив сторонам можливість ефективно представляти свою справу в суді. Справа слухалась у відкритому судовому засіданні, а сторони повідомлялись про дату, місце та час розгляду справи.

Перед тим як розпочати розгляд справи по суті суд провів підготовче засідання, в межах якого були виконані завдання підготовчого провадження. Крім того, суд розглянув абсолютно усі клопотання учасників справи, попередньо надавши можливість протилежній стороні висловитись з приводу таких клопотань.

Відтак, суд у відповідності до вимог частини п`ятої статті 12 ЦПК України та прецедентної практики ЄСПЛ створив для сторін рівні можливості відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Про існування будь-яких інших доказів, які мають важливе значення і які не були долучені до справи сторони суду не повідомляли, при тому що в силу частин другої, третьої та четвертої статті 83 ЦПК України, вони повинні були подати всі свої докази разом з позовом та відзивом та в цей же строк повідомити про існування доказів, які не можуть бути подані разом з першою заявою по суті справи.

Суд у відповідності до вимог частини сьомої статті 81 ЦПК України розглянув можливість самостійно збирати докази і не знайшов підстав для реалізації такого свого права, оскільки ніщо не ставить під сумнів добросовісність здійснення учасниками справи своїх процесуальних прав та обов`язків.

Таким чином, враховуючи таку засаду цивільного судочинства як змагальність, а також те, що в даному процесі кожна сторона мала рівні можливості відстоювати свою позицію в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом, дана справа буде вирішена на основі зібраних доказів з покладенням на сторін ризику настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням тієї чи іншої процесуальної дії. Обставини справи встановлюватимуться таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

В будь-якому випадку, право на справедливий судовий розгляд забезпечується, серед іншого, процедурою апеляційного перегляду судових рішень, де сторона не позбавлена можливості подання нових доказів якщо буде доведено поважність причин їх неподання в суді першої інстанції (частина третя статті 367 ЦПК України). Тому, якщо у сторін наявні ті чи інші аргументи або докази, на які даним судовим рішенням не буде надано відповіді, така сторона вправі навести їх у апеляційній скарзі, одночасно вказавши причини неподання їх суду першої інстанції.

Представник позивача - адвокат Брона М.В. в судовому засіданні позов підтримала з підстав, викладених у такому, просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. При цьому, 05.02.2025 року подав суду заяву про розгляд справи без його участі, позов визнає у повному обсязі та не заперечує проти його задоволення.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи. При цьому, 11.04.2025 року подала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник третьої особи Буської державноїнотаріальної конториЛьвівської області всудове засіданняне з`явився,про часта місцесудового розглядуповідомлений належнимчином,про причининеявки судне повідомив. Разом з тим, на адресу суду 15.04.2025 року скерував заяву, згідно якої просить справу розглядати у відсутності представника нотаріальної контори.

Враховуючи вищенаведені обставини та відповідно до вимог ст.223 ЦПК України, суд постановив провести розгляд справи за відсутності відповідачів та третьої особи, ухваливши рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме копії свідоцтва про народження позивача ОСОБА_7 серія НОМЕР_1 від 11.07.1962 року, копії свідоцтва по народження матері позивача - ОСОБА_8 серія НОМЕР_2 від 09.07.1955 року, копії свідоцтва про одруження між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 серія НОМЕР_3 від 05.02.2004 року, копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00001148748 від 28.08.2009 року, копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00027039097 від 15.07.2020 року, листа Центрального державного історичного архіву України м.Львів № Л-57 від 17.07.2020 року, позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є племінницею ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7-12).

04 лютого 2002 року ОСОБА_5 склала заповіт, відповідно до якого усе своє майно, де б воно не знаходилось та з чого б не складалось і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті та те на що вона за законом буде мати право заповіла в рівних частках ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , які проживають у м.Львові (а.с.17).

Згідно копії свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_4 від 15.07.2020 року, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис № 12 (а.с.6).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належне їй на момент смерті майно у зв`язку із чим Золочівського державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу, номер у нотаріуса № 703/2005 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , що підтверджується Витягом зі Спадкового реєстру № 79429640 від 05.12.2024 року (а.с.18).

Згідно копій матеріалів спадкової справи № 703 заведеної після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про видачу копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом звернулась лише ОСОБА_4 (дата заяви 04.11.2005 року) (а.с.111-122).

Відповідно до положень ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно положень ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1 ст.1222, ч.ч.2, 3 ст.1223 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Разом з тим, частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила вказаної статті можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави і ці обставини визнані судом поважними.

Згідно з п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Так, у зазначеній постанові наголошується, що за загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України). За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч.3 ст.1272 ЦК України).

Предметом доказування у справі є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Враховуючи, що законодавець не визначив переліку причин, які є поважними при пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, суд у кожному конкретному випадку, виходячи з аналізу конкретних обставин пропуску строку, вирішує питання про те, чи є причина його пропуску поважною.

Тобто, питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника, інших осіб, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором.

Так, причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення дій у визначений законом строк, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, протягом строку, який пропущено, що підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для сторони на вчинення певної дії.

Крім цього, колегія суддів судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, провадження № 61-38298св18 зазначила, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту або спадщини, тощо.

Аналогічні причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, як поважні, наведені також у постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 205/8697/16-ц (провадження № 61-39620св18).

Також при вирішенні даної справи суд зауважує, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Позивач причинами пропуску для прийняття спадщини зазначає про те, що строк пропустила у зв`язку із її необізнаністю як спадкоємця про наявність заповіту та спадщини, а тому змушена звернутися до суду із цим позовом, оскільки в інший спосіб захистити своє право можливості не має.

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту, є поважною причиною пропуску строку, оскільки такі обставини безпосередньо ускладнювали можливість вчинення дій у визначений законом строк.

Таким чином, враховуючи встановлені фактичні обставини справи та причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, які суд визнає поважними, на підставі наведених вище норм закону, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.10, 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 додатковий строк для прийняття спадщини терміном 3 (три) місяці, який будедостатнім дляподання заявипро прийняттяспадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - інформація відсутня.

Третя особа: Буська державна нотаріальна контора Львівської області, місцезнаходження: 80500, Львівська область, м.Буськ, вул.Грушевського,1, код ЄДРПОУ 02899306.

Повний текст судового рішення складено - 24 квітня 2025 року.

Суддя Грицко Р.Р.