Рішення

від 24.04.2025 по справі 367/655/25

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/655/25

Провадження №2-о/367/166/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

24 квітня 2025 року місто Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Білогруд О.О.,

секретаря судового засідання Трофимчук С.М.,

представника заявниці Романенко Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Бучанська міська рада Київської області про встановлення факту родинних відносин,

установив :

адвокат Романенко Галина Миколаївна в інтересах заявниці ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2025 вказаний матеріал передано для розгляду судді Білогруд О.О.

Ухвалою від 21.01.2025 вказану заяву залишено без руху, надано заявниці десятиденний строк на усунення недоліків з дня вручення копії ухвали суду. 29.01.2025 на виконання ухвали суду від адвоката Романенко Г.М. надійшла заява про усунення недоліків визначених вказаною ухвалою, зокрема подано заяву у новій редакції.

Заяву ОСОБА_1 мотивувала тим, що ОСОБА_2 була її бабою та після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 вона прийняла спадщину за заповітом, а ОСОБА_2 за життя отримала спадщину після своєї матері ОСОБА_3 (прабаба заявниці), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . В той же час з`ясувалося, що ОСОБА_3 також належала 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 , проте ОСОБА_2 вказану частину нерухомості у спадщину не отримала з невідомих причин. Заявниця ОСОБА_1 отримати вказану частину нерухомості в спадщину також не змогла, оскільки як виявилося на сьогодні у різних документах ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було по різному зазначено її ім`я. З огляду на викладене, на підставі поданих документів, свідчень свідків просила встановити факт родинних зв`язків, а саме, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 31.01.2025 року відкрито провадження по справі та призначено заяву до судового розгляду на 28.02.2025.

27.02.2025 через підсистему «Електронний суд» представником заявниці ОСОБА_5 подано клопотання про виклик свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також про витребування у Київського обласного державного нотаріального архіву (м. Ірпінь) доказів, а саме: копії спадкової справи (№193) після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки у вказаних матеріалах можуть міститися додаткові відомості, які безспірно підтвердять, що ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_2 , зокрема рішення суду.

28.02.2025 засідання не відбулося у зв`язку з неявкою учасників провадження.

Ухвалою судді від 03.03.2025 постановлено витребувати у Київського обласного державного нотаріального архіву (м. Ірпінь) копію спадкової справи (№193) після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріали надійшли до суду 31.03.2025.

Копію ухвали від 31.01.2025, копію заяви з доданими документами заінтересованою особою Бучанською міською радою отримано 06.02.2025, правом на подання суду свої своєї позиції щодо заявлених вимог ОСОБА_1 не скористалися, будь-яких заперечень, клопотань суду не подали. Про дату, час та місце судових засідань були повідомлені своєчасно, представник у судові засідання не з`являвся. З огляду на вимоги, заявлені ОСОБА_1 , правові наслідки, які настануть для учасників цього провадження у разі ухвалення судового рішення, судом постановлено розгляд справи здійснювати за відсутності представника заінтересованої особи на підставі наявних у справі доказів.

Заявницю про дату, час та місце судових засідань було повідомлено своєчасно, оскільки її інтереси представляв адвокат Романенко Г.М., то розгляд справи здійснювався за її відсутності.

У судовому засіданні 14.03.2025 представник заявниці ОСОБА_5 повністю підтримала заяву ОСОБА_1 та просила задовольнити у повному обсязі. Зазначила, що ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_2 , що підтверджується зібраними доказами, однак у позасудовому порядку цей факт не є підтвердженим саме тому, що у різних документах ОСОБА_3 по різному зазначено ім`я, хоча всі інші відомості збігаються. Також зазначила про відсутність необхідності допиту в якості свідка ОСОБА_7 , а тому в цій части клопотання від 27.02.2025 відкликала.

У судовому засіданні 14.03.2025 свідок ОСОБА_6 , яку попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань та приведено до присяги свідка, повідомила, що ОСОБА_9 , ОСОБА_10 це її баба. У неї було двоє дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_11 . В свою чергу ОСОБА_2 мала сина ОСОБА_12 , який у свою чергу є батьком заявниці ОСОБА_1 , а ОСОБА_11 мала двох дітей: ОСОБА_6 (тобто її) та ОСОБА_13 . Також зазначила, що її баба ОСОБА_3 проживала в АДРЕСА_2 , однак вже в похилому віці перед її смертю ОСОБА_14 забрала бабу проживати до свого будинку по АДРЕСА_3 . Проживання ОСОБА_3 було зареєстровано у квартирі АДРЕСА_1 , а тому відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 04.01.1996 власність на квартиру було посвідчено за нею ОСОБА_6 , її дітьми ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , а також за бабою ОСОБА_3 . Влітку 1996 року ОСОБА_3 померла, спадщину після неї прийняла її дочка ОСОБА_2 . Також ОСОБА_6 повідомила, що знала, що у баби у документах по різному вказано її ім`я, однак за її життя жодних проблемних ситуацій це не викликало, а тому будь-яких дій щодо упорядкування документів вчинено не було. На сьогодні виникло питання щодо оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_1 , титульним власником 1/4 частини якої є ОСОБА_3 , а тому ОСОБА_1 як спадкоємиця ОСОБА_2 , яка в свою чергу є спадкоємицею ОСОБА_3 звернулася до суду з цією заявою, оскільки нотаріус відмовила у вчиненні нотаріальних дій через відмінності у імені ОСОБА_3 у документах. ОСОБА_6 також зазначила, що розуміє ситуацію, що у разі ухвалення рішення про задоволення вимог, то ОСОБА_1 може у майбутньому стати співвласницею частини вказаної вище квартири, однак сама ОСОБА_1 на цю нерухомість не претендує, будь-яких спорів у них немає і на сьогодні єдиним шляхом вирішення їх проблеми з оформленням квартири є встановлення у судовому порядку юридичного факту факту родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

У судовому засіданні 14.03.2025 свідок ОСОБА_8 , яку попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань та приведено до присяги свідка, повідомила суду, що ОСОБА_16 проживала разом із дочкою ОСОБА_2 в АДРЕСА_3 . ОСОБА_2 є рідною сестрою її свекрухи ОСОБА_11 , вони ж у свою чергу є дочками ОСОБА_3 . ОСОБА_3 проживала в квартирі АДРЕСА_1 і саме тому вона є її співвласницею. В подальшому ОСОБА_2 забрала ОСОБА_17 проживати до себе у приватний будинок по АДРЕСА_3 , де остання і померла. ОСОБА_8 також зазначила, що у баби в документах було по різному зазначено ім`я, а саме і ОСОБА_18 , і ОСОБА_10 , однак у її родині бабу взагалі називали ОСОБА_19 . При цьому, підтвердила суду, що ОСОБА_20 є матір`я ОСОБА_21 , яка в свою чергу є бабою ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_22 ).

У судовому засіданні 14.03.2025 оголошено перерву до 15.04.2025, у зв`язку із не надходженням витребуваної судом спадкової справи.

У судовому засіданні 15.04.2025 представник заявниці ОСОБА_5 підтримала вимоги ОСОБА_1 , просила їх задовольнити у повному обсязі на підставі зібраних у справі письмових доказів, показань свідків та встановити факт родинних зв`язків, а саме, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є матір`ю ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З урахуванням думки сторін та положень статті 223 ЦПК України, судом протокольно ухвалено проводити судовий розгляд за даною явкою та на підставі наявних доказів.

Судом встановлено таке.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 15.05.1975 та відомостей Метричної книги Михайлівської церкви села Лаврики за 1906 рік, у селі Лаврики, Сквирського району, Київської області ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_23 (а.с.63-68).

У 1926 році ОСОБА_24 , 1906 року народження, уродженка села Лаврики, Сквирського району, Київської області, одружилася з ОСОБА_25 , 1904 року народження, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 від 13.05.1981 з відміткою «запис відновлено», після одруження їй присвоєно прізвище « ОСОБА_26 » (а.с.69).

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 02.06.1978 з відміткою «запис відновлено» убачається, що батьками ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_25 та ОСОБА_27 (а.с.70).

ОСОБА_28 , 1928 року народження, уродженка села Лаврики, Сквирського району, Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_5 одружилася з ОСОБА_29 , 1919 року народження, про що 29.01.1960 видано свідоцтво про одруження серії НОМЕР_4 (а.с.54). Внаслідок шлюбу ОСОБА_27 присвоєно прізвище « ОСОБА_22 ».

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 19.02.1960 ОСОБА_2 та ОСОБА_29 є батьками ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.55).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 24.02.1981 ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є дочкою ОСОБА_12 (а.с.56). Відповідно до відомостей зі свідоцтва про одруження серії НОМЕР_7 , ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , після одруження з ОСОБА_31 змінила дівоче прізвище « ОСОБА_22 » на « ОСОБА_32 » (а.с.57).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 04.01.1995 право власності на квартиру АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_15 в рівних долях (а.с.61).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 від 15.07.1996 (а.с.62).

З матеріалів спадкової справи (№193) убачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на підставі заяви ОСОБА_2 від 20.05.1997, останній видано свідоцтво про право на спадщину після смерті її матері ОСОБА_3 , а саме: десять з половиною сертифікатів по сто тисяч карбованців, з відповідними дивідендами, що знаходиться в Акціонерному товаристві закритого типу Закритий інвестиційний фонд «Київська - Русь - МДС», що належали померлій ОСОБА_3 . Разом з тим, матеріали спадкової справи містять копію свідоцтва про народження ОСОБА_17 , матір`ю якої є ОСОБА_27 , а також копію довідки комунального підприємства «Світлиця», згідно якої ОСОБА_3 у період з 01.04.1980 до 15.07.1996 проживала у АДРЕСА_4 (а.с.122-129).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.05.1997 спадкоємицею майна після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є її дочка ОСОБА_2 (а.с.60).

ОСОБА_2 , що проживала в АДРЕСА_5 , 18.01.1995 склала заповіт про те, що все її майно, де б воно не було і з чого не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право володіти заповіла ОСОБА_33 та ОСОБА_34 в рівних долях (а.с.58). Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11.02.2004 ОСОБА_32 (до шлюбне прізвище ОСОБА_22 ) є спадкоємицею зазначеного у заповіті майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.59) у зв`язку з відмовою на її користь іншого спадкоємця, та прийняла майно, зазначене у ньому, зокрема житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться у селищі Буча.

ОСОБА_2 у віці 72 років померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Буча, Київської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 (а.с.53).

Постановою державного нотаріуса Ірпінської державної нотаріальної контори від 16.12.2024 № 1582/02-31 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме: про видачу на ім`я ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом на 1/4 частину квартири АДРЕСА_4 , яка залишилися після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її баби ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , у зв`язку з розбіжностями у написанні імені померлої у документах ОСОБА_10 , ОСОБА_35 та ОСОБА_36 (а.с.71).

Норми права, які застосував суд.

У відповідності до вимог частини третьої статті 12, частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною першою статті 15 ЦПК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

В судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та іншої мети - ні.

Отже, законодавством передбачено встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на підтвердження проживання на певній території України.

Згідно з пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тощо.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2019 у справі №320/948/18 дійшла висновку, проте, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (статті 89 ЦПК України).

У зв`язку з тим, що різні документи, які належали ОСОБА_3 містять розбіжності у написанні її імені, ОСОБА_1 як спадкоємиця ОСОБА_2 , яка в свою чергу є спадкоємицею ОСОБА_3 , відмовлено у вчиненні нотаріальних дій.

Для ОСОБА_1 встановлення факту, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , має юридичне значення, оскільки встановлення вказаного факту дозволить реалізувати її право на прийняття спадщини у встановленому законом порядку.

Порядок спадкування та здійснення права на спадкування встановлений Главами 86,87 Цивільного кодексу України та передбачає звернення спадкоємців до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 вказаного Кодексу.

Відповідно до статей 1216-1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з усталеною судовою практикою виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, тощо.

Оцінюючи надані докази в сукупності, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 підтвердила належними та допустимими доказами факт що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у позасудовому порядку вказаний факт встановити не можливо, спору про право з матеріалів справи не убачається, а тому її вимоги слід задовольнити.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 247, 263-265, 293, 294, 315, 319 суд, -

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Бучанська міська рада Київської області, про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_8 ), є матір`ю ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_10 ).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ірпінський міський суд Київської області.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення проголошено 24.04.2025.

Суддя О.О. Білогруд