Постанова

від 24.04.2025 по справі 160/10569/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/10569/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 року в адміністративній справі №160/10569/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виналь» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №18335000405 від 03.04.2024 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №18335000405 від 03.04.2024 року.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції неповно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом першої інстанції протиправно не враховано, що санкція ст.121.1 ст.121 Податкового кодексу України містить в собі умови при яких застосовується штрафна санкція без повторності у розмірі 1020.0 грн.

В порушення ст.242 КАС України судом першої інстанції не вирішено питання правомірності застосування до позивача штрафної санкції в частині порушення, яке не пов`язано із наявністю повторності та викладення мотивів скасування податкового повідомлення-рішення в цій частині.

Позивач подав відзив на скаргу, в якому вказав, що наведена відповідачем інформація не відповідає дійсності.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виналь» є суб`єктом господарювання у відповідності до норм діючого законодавства, що підтверджується випискою з ЄДРПОУ № 41146771 основним видом діяльності є дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв (код 11.01). Позивач перебуває на податковому обліку в органах ДПС України, є платником податку на додану вартість (ІПН 411467704128).

Відповідачі - Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду у суді апеляційної інстанції, наказом Головного управлінням ДПС України від 14.02.2024 року №559-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Виналь» наказано провести фактичну перевірку ТОВ «Виналь» з питань дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів. Період діяльності, який буде перевірятись: з 15.02.2024 року по дату закінчення перевірки. Перевірку розпочати з 15.12.2024 року, тривалістю, не більше 10 діб.

У констатуючій частині наказу зазначено, що з метою дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, на підставі пп.19-1.1.4, 19-1.1.14, 19-1.15, 19-1.16, 19-1.1.17, 19-1.1.18, 19-1.1.19, 19-1.1.20, п.19-1.1, ст.19-1, ст.20, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 (підстава проведення фактичної перевірки здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального) ПК України, Закону України «Про державне регулювання виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

У зв`язку з проведенням фактичної перевірки та відповідно до вимог пп.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.85.2, п.85.4 ст.85 ПК України Головне управління ДПС у Дніпропетровській області просило надати товариство документи, які стосуються предмету перевірки за переліком.

Письмова вимога отримана 15.02.2024 року представником за довіреністю ТОВ «Виналь» Мельниковим А.Д.

Листом №141 від 23.02.2024 року ТОВ «Виналь» на письмову вимогу перевіряючих, в рамках перевірки, що проводиться на підставі наказу від 02.02.2024 року №559-п, надало наступні документи:

наказ №15/01-1 від 15.01.2024 року «Про проведення інвентаризації»;

акт №7 від 16.02.2024 року інвентаризації водно-спиртової суміші в цеху приготування горілчаних виробів;

акт №2/2 від 16.02.2024 року інвентаризації спирту у спиртосховищі;

акт інвентаризації готової продукції на 16.02.2024 року за адресою: м.Синельникове, вул. Космічна, 1-В;

акт інвентаризації марок акцизного податку на 16.02.2024 року;

копії вимог на відпуск спирту у виробництво за період з 21.02.2024 року по 21.02.2024 року;

копії змінних звітів (звітів виробництва за зміну) та копії накладних на передавання алкогольних напоїв з виробництва до складу готової продукції з 20.02.2024 року по 22.02.2024 року;

копії ТТН та накладних на внутрішнє переміщення готової продукції за період з 15.02.2024 року по 23.02.2024 року;

копії митних декларацій на експорт готової продукції, інвойси, специфікації, контракти з цими контрагентами за період з 22.02.2024 року.

Фактична перевірка ТОВ «Виналь» проведена Головним управліннням ДПС у Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська обл., м.Синельникове, вул.Космічна буд. 1-В.

За результатами вказаної перевірки було складено акт №459/04-36-09-01/41146771 від 26.02.2024 року «Про результати фактичної перевірки ТОВ «Виналь» код ЄДРПОУ 41146771», яким встановлено порушення п.85.2, 85.4. ст.85 ПК України, а саме не надання до перевірки інформації та її документального підтвердження, у т.ч. з питань:

- бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв;

- надання документів, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв.

Також, в акті зазначено, що у ході проведення фактичної перевірки посадовими особами ТОВ «Виналь» не надано працівникам Головного управління ДПС інформацію та показники щодобових витрат води та енергоносіїв, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв.

Листом №22418/6/04-36-09-01-11 від 01.04.2024 року, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, розглянуло заперечення товариства від 07.03.2024 року №07/03/2 на акт фактичної перевірки від 26.02.2024 року та повідомило товариство, про те, що висновки акту фактичної перевірки є правомірними, обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

03.04.2024 року Північним міжрегіональним управління ДПС по роботі з великими платниками податків винесено податкове повідомлення рішення №18335000405 про застосування штрафних (фінансових) санкції у сумі 2040,00 грн. на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, пп.121.1 ст.121 ПК України.

Не погодившись з цим рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі ПК України).

Згідно із п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами передбачений статтею 80 ПК України.

Згідно із п.80.1 ст.80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Підстави для призначення фактичної перевірки визначені у пп. 80.2.1- 80.2.7 п.80.2 ст. 80 ПК України.

Як встановлено судом першої інстанції, за приписами п.81.1 ст.81 ПК України наказ про проведення перевірки має, крім іншого, містити підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Матеріалами справи підтверджено, що оскаржуваний наказ прийнятий на підставі пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України.

Так, відповідно до пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із ст.81 цього Кодексу (п.80.5 ст.80 ПК України).

Пунктом 81.1 ст.81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Отже, фактична перевірка суб`єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов як наявність підстав для проведення фактичної перевірки та пред`явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що у наказі відповідача про проведення фактичної перевірки від 14.02.2024 року №559-п підставою проведення фактичної перевірки, зазначено п.п.80.2.5, п.80.2, ст.80, п.п.69.2 п.69 ПК України. Також, вказаний період діяльності, який буде перевірятись: з 15.02.2024 року по дату закінчення перевірки. (перевірку розпочати з 15.12.2024 року, тривалістю, не більше 10 діб).

З аналізу наведеної норми вбачається, що підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачено альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як в сукупності, так і кожна окремо, а саме:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Тобто здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального є самостійною підставою з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

У такому випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг підакцизних товарів).

Таким чином, норма зазначеного вище підпункту (пп.80.2.5) дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.

Відповідні функції контролюючих органів передбачені також і пунктом 19-1.1 статті 19-1 ПК України, зокрема контролюючі органи виконують зокрема такі функції:

- здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері (пп.19-1.1.14);

- здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (пп.19-1.1.16).

Верховний Суд неодноразово (постанови від 12.08.2021 року у справі № 140/14625/20, від 11 травня 2022 року у справі №540/4141/20, від 01.06.2022 року у справі №520/7331/21, від 11 липня 2022 року у справі №120/5728/20-а, від 21 липня 2022 року у справі №320/1864/21, від 08 грудня 2022 року у справі №140/2889/21, від 25 квітня 2023 року у справі №520/3328/2020) зазначав, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Також Верховний Суд, зокрема, у постанові від 25.04.2023 року у справі №520/3328/2020, розглядаючи справу з подібними правовідносинами відмітив, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу з обов`язковим, однак, дотриманням вимог норм абзацу третього пункту81.1 статті 81 ПК щодо змісту наказу про проведення перевірки. При встановленні однією правовою нормою декількох самостійних підстав для проведення перевірки конкретна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.

Як вбачається з наказу перевірка була призначена у зв`язку із здійсненням функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, що є самостійною підставою згідно із пп. 80.2.5 п.80.2 ст. 80 ПК України, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

При цьому, дійсно, окремою підставою, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки, згідно положень підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є також наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Тобто, у випадку призначення перевірки саме за вказаною підставою контролюючий орган, окрім посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, у наказі має зазначати конкретну інформацію, яка була наявна у контролюючого органу чи отримана ним в установленому порядку та свідчить про порушення платником податків відповідного законодавства.

Водночас, формулювання підстав перевірки в наказі дає цілковите розуміння, що підставою перевірки за вказаним підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України (яким передбачено декілька підстав для призначення перевірки) є здійснення контролюючим органом функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, що відповідає підставі визначеній у підпункті 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, та є самостійною підставою з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки.

Таким чином податковим органом було дотримано форми та змісту наказу про призначення перевірки на підставі пп.80.2.2. та 80.2.5 п.80.2 ст. 80 ПК України, а відтак доводи позивача про необхідність відображення у наказі про призначення перевірки на підставі пп.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України інформації про порушення вимог законодавства у цьому випадку є помилковими.

Стосовно аргументів позивача про те, що в наказі про призначення перевірки не визначено періоду проведення перевірки, суд звертає увагу на те, що контролюючим органом у спірному випадку визначено, що період діяльності, який буде перевірятись: з 15.02.2024р. по дату закінчення перевірки. Перевірку розпочати з 15.12.2024 року, тривалістю, не більше 10 діб.

Приписи п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України визначають, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, відсутні підстави стверджувати те, що у спірному випадку контролюючим органом не було визначено період, який буде охоплений перевіркою.

Стосовно застосування штрафної санкції в розмірі 2040 грн. за порушення п.85.2 ст.85 ПК України, а саме: не надання до перевірки інформації та її документального підтвердження, у т.ч. з питань:

- бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв;

- надання документів, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв, а також у зв`язку з ненаданням працівникам ГУ ДПС інформацію та показники щодобових витрат води та енергоносіїв, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.121.1 ст.121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що повторність вчиненого податкового правопорушення встановлено відповідачем згідно наступних актів попередніх фактичних перевірок: №1059/04-36-09-02/41146771 від 16.03.2023 року за результатами якого притягнуто платника податків до відповідальності згідно ч.1 п.121.1. ст.121 ПК України та прийнято податкове повідомлення-рішення №281/32-00-07-08-20 від 13.04.2023 року, яким визначено суму штрафних санкцій 1020,00грн., за порушення п.85.2. ст.85 Податкового кодексу України; №3900/04-36-09-01/41146771 від 04.12.2023 року за результатами якого притягнуто платника податків до відповідальності згідно ч.2 п.121.1. ст.121 ПК України та прийнято податкове повідомлення-рішення №2135000405 від 11.01.2024 року, яким визначено суму штрафних санкцій 2040,00 грн., за порушення п. 85.2. ст. 85 Податкового кодексу України; №4001/04-36-09-01/41146771 від 14.12.2023 року за результатами якого притягнуто платника податків до відповідальності згідно ч.2 п.121.1. ст. 121 ПК України та прийнято податкове повідомлення-рішення №2235000405 від 11.01.2024р., яким визначено суму штрафних санкцій 2040,00 грн., за порушення п. 85.2. ст. 85 Податкового кодексу України».

Крім того, відповідач зазначив посилання на наступні податкові повідомлення-рішення: №722/32-00-07-08-20 від 28.07.2023 року; №747/32-00-07-08-20 від 10.08.2023 року; №848/32-00-07-08-20 від 07.09.2023 року та №982/32-00-07-08-20 від 30.10.2023 року.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Виналь» було оскаржено податкове повідомлення-рішення №281/32-00-07-08-20 від 13.04.2023 року прийняте на підставі акту фактичної перевірки №1059/04-36-09-02/41146771 від 16.03.2023 року. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 року у справі №160/8973/23, залишеним без змін постановою Третього адміністративного апеляційного суду від 20.12.2023 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №281/32-00-07-08-20 від 13.04.2023 року прийняте Східним міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Податкове повідомлення-рішення №2135000405 від 11.01.2024 року (акт №3900/04-36-09-01/41146771 від 04.12.2023 року), було оскаржено в судовому порядку, та ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/3236/24 від 12.02.2024 року відкрито провадження у справі.

Податкового повідомлення-рішення №2235000405 від 11.01.2024 року (акт №4001/04-36-09-01/41146771 від 14.12.2023 року), було оскаржено в судовому порядку, та ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/2735/24 від 05.02.2024 року відкрито провадження у справі. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року, (на момент вирішення даного спору не набрало законної сили) визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 11.01.2024 року №2235000405, винесене Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

Податкове повідомлення-рішення №722/32-00-07-08-20 від 28.07.2023 року, було оскаржено в судовому порядку, та рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 року у справі №160/22612/23 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 28.07.2023 року №722/32-00-07-08-20 (форми «ПС»).

Податкове повідомлення-рішення №747/32-00-07-08-20 від 10.08.2023 року, було оскаржено в судовому порядку, та рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 року у справі №160/21632/23, залишеним без змін постановою Третього адміністративного апеляційного суду від 07.02.2024 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №747/32-00-07-08-20 від 10.08.2023 року прийняте Східним міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Податкове повідомлення-рішення №848/32-00-07-08-20 від 07.09.2023 року, було оскаржено в судовому порядку, та рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 року у справі №160/29729/23 - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №848/32-00-07-08-20 від 07.09.2023 року прийняте Східним міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Податкове повідомлення-рішення №982/32-00-07-08-20 від 30.10.2023 року, було оскаржено в судовому порядку, та рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 року у справі №160/29500/23, яке набрало законної сили: 19.04.2024 року - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №982/32-00-07-08-20 від 30.10.2023 року прийняте Східним міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Отже, відсутні належні та допустимі докази, обставин повторності вчинення позивачем порушень податкового законодавства в частині ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю, у зв`язку з чим суд доходить висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення №18335000405 від 03.04.2024 року.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

Апеляційний суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судом першої інстанції обґрунтовано визначено, що сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 3028 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень) підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

За змістом приписів частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Пічного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року в адміністративній справі №160/10569/24 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року в адміністративній справі №160/10569/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Головуючий - суддяС.В. Білак

суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Чабаненко