Постанова

від 22.04.2025 по справі 400/9132/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/9132/24

Перша інстанція: суддя Дерев`янко Л.Л.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г..,

секретар Афанасенко Ю.М.,

за участю: представника позивача Гоцуляк Ю.С.,

представника відповідача Донець К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі № 400/9132/24 за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Завод Екватор" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.05.2024 № 00122200406,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У вересні 2024 року Акціонерне товариство "Завод Екватор" звернулось до суду з вищевказаним адміністративним позовом , у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 24 травня 2024 року № 00122200406 щодо застосування до акціонерного товариства Завод Екватор штрафу у розмірі 6 712 729,55 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що відповідачем за результатами камеральної перевірки позивача застосовано до останнього штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач не погоджується з висновками акту перевірки, які лягли в основу оскаржуваного рішення, і зазначає, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних стала результатом незалежних від позивача обставин, наявність яких підтверджується відповідними сертифікатами Регіональної ТПП Миколаївської області. Також позивач зауважує, що штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних є фінансовою відповідальністю, умовою притягнення до якої є вина. Позивач вважає, що відповідач не довів, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків позивач діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що АТ Завод Екватор до контролюючого органу заяву щодо неможливості виконання податкових обов`язків, визначених у підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу, не подавало всупереч вимогам Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу, у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (далі Порядок 225). Також відповідач звертає увагу суду, що доданими до матеріалів справи сертифікатами, а саме за №4800-23-4632 від 04.12.2023 та за №4800-24-1070 від 29.05.2024 засвідчено форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили), які вплинули на виконання податкових обов`язків АТ Завод Екватор щодо дотримання установлених термінів реєстрації податкових накладних (та/або розрахунків коригування до них), дата складання яких припадає на період з 1 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року. А предметом камеральної перевірки від 29.04.2024 №9185/14-29-04-06-08/14308032, на підставі якої було прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.05.2024 №00122200406, була несвоєчасна реєстрація податкових накладних в ЄРПН за червень грудень 2022 року, січень 2023 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 14 січня 2025 року позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 00122200406, винесене Головним управління ДПС у Миколаївській області 24.05.2024.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Головне управління ДПС у Миколаївській подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 30 січня 2024 року по справі № 280/4484/23 та від 06.02.2024 по справі №160/10740/23;

- суд першої інстанції проігнорував, що АТ «Завод «Екватор» до контролюючого органу заяву щодо неможливості виконання податкових обов`язків, визначених у підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не подавало;

- суд першої інстанції не дослідив зауваження відповідача, що про наявність сертифікатів про форс-мажорні обставини № 4800-24-1070 від 29.05.2024 та № 4800-24-2147 від 27.11.2024, Головне управління ДПС у Миколаївській області дізналось, безпосередньо вже під час розгляду справи № 400/9132/24, тобто після винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення;

- суд першої інстанції залишив поза увагою те, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами Торгово-промисловою палатою України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами (постанова Верховного Суду від 19.08.2022 у справі №818/2429/18, та постанова Верховного Суду від 05.10.2023 у справі № 520/14773/21 тощо). Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що ГУ ДПС у Миколаївській області проведено камеральну перевірку щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) АТ Завод Екватор за червень грудень 2022 року, січень 2023 року.

За результатами перевірки встановлено порушення пункту 201.10 статі 201 розділу V Кодексу в частині порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, про що складено акт від 29.04.2024 №9185/14-29-04-06- 08/14308032. За висновками акту позивачем порушено термін реєстрації 74 податкових накладних на загальну суму ПДВ 16 816 495,10 грн, у тому числі: - до 15 календарних днів на суму ПДВ 6 275,63 грн, - від 61 до 365 календарних днів на загальну суму ПДВ 16 810 219,47 гривень.

На підставі акту перевірки відповідач 24.05.2024 виніс податкове повідомлення-рішення форми Н №00122200406, яким нараховано грошове зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкції в розмірі 6 712 729,55 гривень (далі спірне рішення, податкове повідомлення-рішення).

Позивач з спірним рішенням не погодився .

Після використання процедури адміністративного оскарження, за результатами якої податкове повідомлення-рішення залишено без змін, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що прийняття відповідачем спірного рішення відбувалось без врахування сертифікату про форс-мажорні обставини № 4800-24-2147, що призвело до помилковості висновків податкового повідомлення-рішення про наявність вини позивача у несвоєчасній реєстрації податкових накладних, складених в період з червня 2022 по січень 2023, і наявності підстав для притягнення позивача до фінансової відповідальності.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Податкового кодексу України.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 201.1. статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

З наведених норм випливає висновок про обов`язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пункт 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України унормовує, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Аналіз наведеної норми Податкового кодексу України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та діє на теперішній час.

03.03.2022 Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» № 2118-IX, який набрав чинності 07.03.2022 (далі - Закон № 2118-IX).

Вказаним Законом підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, який унормовує, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, підпункти 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначають, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» від 24.03.2022 № 2142-IX внесені зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, а саме: слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

27.05.2022 набув чинності Закон України від 12.05.2022 № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», яким пункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України викладений в такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022.

Далі, Законом України від 13.12.2022 № 2836-IX (набрав чинності 03.01.2023 та чинний на час винесення спірного податкового повідомлення рішення) підпункт 69.1 викладений в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо, зокрема: реєстрації в ЄРПН такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15.07.2022.

Також абзац восьмий пункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачає, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Відтак, передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, що АТ Завод Екватор зареєстровано податкові накладні, складені в червні-грудні 2022 року, січні 2023 року поза межами граничного строку реєстрації, що сторонами не оскаржується.

Водночас, позивач обґрунтовуючи причини реєстрації податкових накладних із пропуском строку зазначає, що підприємство своєчасно не виконало податковий обов`язок з незалежних від нього обставин, у зв`язку із наявністю форс-мажорних обставини, які викликані воєнним станом на території України, ракетним обстрілом підприємства та пошкодженням майна.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що 17.06.2022 відбувся обстріл за місцезнаходженням позивача (відповідно до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за адресою м. Миколаїв, вул. Декабристів, 60 ріг вул. Образцова) в проміжок часу з 06 год. 30 хв. по 07 год. 00 хв., що підтверджується протоколом огляду місця події (обстрілу) від 17.06.2022.

Відповідні відомості за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань номер кримінального провадження: 22022150000000872, що підтверджується витягом з ЄРДР від 17.06.2022.

Внаслідок нанесеного прямого ракетного удару по потужностям позивача було знищено значну кількість майна, продукції, документів, розбиті, в тому числі, адміністративні будівлі, в яких розміщувалась бухгалтерія, відділ кадрів позивача тощо.

Вказані обставини підтверджуються, в тому числі, актом фіксації пошкоджень майна № 5 від 31 серпня 2022 року, а також фотознімками ( 75 шт., наданими до суду апеляційної інстанції) , згідно з яким після часткового розбору завалів, на підставі комісійного огляду майна комісією з розслідування причин та наслідків пошкодження майна, створеною наказом позивача від 31.08.2022 № 5 Про створення комісії з обстеження та фіксації пошкодження або знищення окремих категорій об`єктів, майна внаслідок ракетного удару, спричиненого військовою агресією російської федерації на території АТ Завод Екватор, у складі Булавки С.Л. - в.о. директора позивача, Шинкевича С.А. - начальника відділу зовнішньої комплектації, Яковлева О.Ю. - начальника відділу інформаційних систем, Устименко О.С. - в.о. начальника відділу матеріально-технічного забезпечення, Касьянової І.В. - провідного бухгалтера, із залученням незалежного представника директора сервісного центру ПМВКП АДМ Морозова О.Д. виявлено пошкодження серверів, що не підлягають відновленню; бухгалтерської програми Підприємство, програми МЕДОК, програми Заробітна плата - які підлягають відновленню; первинних документів по контрагентам позивача: ТОВ ІНТРЕЙД ЕНЕРГО, код 44613182; ТОВ ЕРАГРО, код 43482430; ПАТ Крюківський вагонобудівний завод, код 05763814; ДП Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова, код 14310299; ТОВ С-РОСТОК БІЛДІНГ, код 41737511; Казенне підприємство Наукововиробничий комплекс Іскра, код 14313866; ПП Макс-Р, код 1042936; Акціонерне товариство ОТП Банк, код 21685166; АТ Укрсіббанк, код 09807750; ТОВ Міг-Сервісстрой, код 41907208; ТОВ Профиль Сервич, код 36486577, які не підлягають відновленню.

Як зазначено у вказаному акті фіксації пошкоджень майна № 5 від 31 серпня 2022 року для усунення виявлених пошкоджень/дефектів необхідно: знайти фахівців, які зможуть провести відновлення бухгалтерських програм на інших серверах, зв`язатись з підприємствами та поновити первинну документацію, строк на відновлення 120 днів. Позивач стверджує, що вказані обставини не давали йому змоги здійснювати в повному обсязі господарську діяльність, а також виконувати свої податкові обов`язки.

Також позивач додав до суду першої інстанції сертифікат № 4800-24-2147 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області 27.11.2024 (далі Сертифікат № 4800-24-2147), яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України, ракетно-артилерійські обстріли міста Миколаєва, ракетний удар по території АТ Завод Екватор 17.06.2022, пошкодження та знищення виробничих та адміністративних будівель і споруд, у тому числі знищення первинних бухгалтерських документів, серверів є форс-мажорними обставинами (а.с.4,т.2).

Зазначений сертифікат видано щодо виконання позивачем обов`язку з дотримання установлених термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них, складених у період з 8 червня 2022 року по 27 квітня 2023 року, у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України у термін з 17 червня 2022 року. За висновком сертифікату № 4800-24-2147 обставини, які перелічені в ньому, унеможливили виконання позивачем обов`язків щодо реєстрації податкових накладних з 17 червня 2022 року по 1 травня 2023 року.

З урахуванням встановлених обставин уповноважена особа Регіональної ТПП Миколаївської області дійшла висновку, що період дії форс-мажорних обставин складає з 17.06.2022 по 01.05.2023.

В аспекті наведеного суд першої інстанції встановив, що податкові накладні, несвоєчасна реєстрація яких стала підставою для винесення спірного рішення, складені у період, який визначений сертифікатом № 4800-24-2147 як період дії форс-мажорних обставин, що унеможливили їх реєстрацію в строк, визначений пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Проводячи юридичну кваліфікацію спірних правовідносин, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до частини 3 статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Частинами 1, 2 статті 14-1 Закону встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Рішенням президії Торгово-промислової палати України від 15.07.2014 р. № 40(3) затверджено Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до пункту 1.1. даного Регламенту встановлюється єдиний порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) в системі Торгово-промислової палати України.

У статті 3.1. Регламенту наведено визначення форс-мажорих обставин.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили)є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Форс-мажорними можуть бути визнані ті обставини, які не зазначені у вищенаведеному переліку, проте відповідають критеріям форс-мажорних згідно з положеннями п. 6.9 цього Регламенту, не суперечать законодавству України і узгоджені сторонами у договорі, контракті, угоді як такі, що звільняють їх від цивільно-правової відповідальності.

Статтею 6.1. вказаного Регламенту передбачено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів (стаття 6.2. Регламенту.

Якщо сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до ТПП України/регіональної ТПП для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення. Засвідчення форс-мажорних обставин у такому випадку проводиться на загальних засадах відповідно до цього Регламенту.

Аналізуючи вищезазначені норми, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків:

- засвідченню підлягають форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) по кожному окремому податковому та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання якого настало згідно нормативно - правових актів, проте таке виконання стало неможливим через наявність зазначених обставин;

- сертифікат не може засвідчувати форс-мажорні обставини на майбутнє. У разі якщо сертифікат про форс-мажорні обставини виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до ТПП України для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період саме з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення.

Апеляційний суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, вважає, що АТ «ЗАВОД «ЕКВАТОР» не порушив викладені вище вимоги Регламенту, оскільки видача сертифіката була пов`язана з неможливістю виконати своєчасно податкові зобов`язання та зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, дата яких припадає на період з 08.06.2022 по 12.01.2023.

Також, наданий сертифікат не засвідчує форс-мажорні обставини на майбутнє. Так, дія сертифікату закінчилася 01.05.2023, а реєстрація податкових накладних відбулася 15.05.2023, тобто протягом строку встановленого пунктом 201.1. статті 201 Податкового кодексу України.

Про те, що сертифікат про форс - мажорні обставини є документом, який звільняє платника податків від відповідальності за невиконання податкових зобов`язань свідчить усталена практика Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, що викладена у постановах Верховного Суду від 01.12. 2020 у справі № 805/1811/17-а, від 03.09.2020 у справі № 805/1693/17-а, від 12.05.2021 у справі № 805/1206/17-а, від 06.08.2021 у справі № 805/1692/17-а.

Окрім цього, це встановлює підпункт 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Податкового кодексу України, який унормовує, що обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Суд першої інстанції, відхиляючи посилання відповідача на не можливість врахування під час розгляду справи сертифіката № 4800-24-2147, оскільки він до перевірки не надавався, наголосив, що він не може обмежити право платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

Верховний Суд розв`язуючи проблему неподання платником податків доказів до податкової перевірки, а подання їх безпосередньо до суду, в постанові від 07.12.2022 у справі № 200/6156 20 - а висловив правову позицію про те, що суд не може обмежити право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

Право надавати заперечення щодо висновків органу державної фіскальної служби та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Суд апеляційної інстанції вважає, що сертифікат №4800-24-2147 Регіональної Торгово-промислової палати Миколаївської області про форс мажорні обставини (обставини непоборної сили) від 27.11.2024 №438/07, відповідно до частини першої статті 72 КАС України, є доказом на підставі якого суд повинен установити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги позивача та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписи статті 76 КАС України встановлюють, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що право платника довести обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, не обмежене поданням виключно тих доказів, що надавались ним контролюючому органу. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Крім цього, вимоги частини 4 статті 9 КАС України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, у тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи та, у відповідних випадках, до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 806/434/16, від 18 листопада 2019 року у справі № 815/1088/15, від 31 березня 2020 року у справі № 140/10/19, від 21 травня 2020 року у справі № 560/391/19.

За таких обставин, необхідно надати оцінку усім документам, наданим позивачем до матеріалів справи, у тому числі тим документам, що не були надані до контролюючого органу, однак у своїй сукупності спростовують доводи податкового органу.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв сертифікат про форс-мажорні обставини № 4800-24-2147 як належний доказ в цій справі.

Колегія суддів констатує, що з обсягу встановлених судом першої інстанції обставин випливає, що ракетний удар по території АТ Завод Екватор 17.06.2022, пошкодження та знищення виробничих та адміністративних будівель і споруд, у тому числі знищення первинних бухгалтерських документів, серверів, в сукупності беззаперечно свідчать про об`єктивні перешкоди господарській діяльності позивача, що включає в себе і обов`язок реєстрації податкових накладних, тобто про форс-мажорні обставини.

Відтак, правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність вини позивача в порушенні строку реєстрації податкових накладних, складених в період з червня 2022 року по січень 2023 року.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Доводи апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. В апеляційній скарзі апелянт, як на підставу для задоволення поданої скарги, посилається лише на висновки оскаржуваного рішення. Водночас, як вже зазначалось вище такі висновки спростовуються матеріалами справи та судом усім наведеним висновкам надано оцінку.

Посилання апелянта на постанови Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21), в яких зроблено висновок, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування апеляційний суд відхиляє, оскільки такі правові позиції були висловлені у господарських справах, в яких питання наявності форс-мажорних обставин розглядалося у контексті спору між суб`єктами господарювання щодо виконання зобов`язань.

У таких справах суди встановлюють наявність чи відсутність факту форс-мажору лише на підставі всієї доказової бази, детально аналізуючи кожну ситуацію окремо та поведінку сторін, а сертифікат Торгово-промислової палати не має наперед встановленої сили, а може лише виступати одним з доказів в суді.

Проте ці висновки не є релевантними у спірних правовідносинах, оскільки положення Закону України Про торгово-промислові палати в Україні не визначають повноважень контролюючого органу на власний розсуд надавати оцінку висновку торгово-промислової палати щодо наявності форс-мажорних обставин, як і не покладає на суб`єкта господарювання обов`язок довести контролюючому органу наявність форс-мажорних обставин.

Окрім того слід зазначити, що у випадку, коли платник податків через наслідки бойових дій зазнав значних матеріальних втрат, що унеможливили своєчасне виконання податкових обов`язків, податковий орган зобов`язаний належним чином розглянути обставини форс-мажору та надати можливість платнику подати додаткові документи для підтвердження цих обставин. Недотримання процедурних вимог, зокрема, відсутність попереднього рішення та надання можливості доповнити документи, призводить до визнання рішення податкового органу протиправним та його скасування .

Тотожній підхід був застосований Верховним судом під час розгляду справи № 520/5995/23 у постанові від 07.11.2024.

Принагідно колегія суддів зазначає, що контролюючий орган не довів, що позивач у спірний період діяв не добросовісно, а саме реєстрував податкові накладні, сплачував податки і збори, подавав звітність.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів констатує, що позивачем доведено прямий причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами (ракетним ударом по підприємству) та неможливістю виконання конкретного зобов`язання (вчасної реєстрації податкових накладних, а також подання відповідної заяви до податкового органу відповідно до вимог Порядку № 225).

В додаткових поясненнях щодо клопотання позивача про долучення сертифікату № 4800-24-2147 до матеріалів справи, відповідач, серед іншого, зауважив, що позивачем зареєстровано податкові накладні після строку, зазначеного в сертифікаті як день закінчення форс-мажорних обставин.

З цього приводу апеляційний суд як і суд першої інстанції звертає увагу, що підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу Перехідні положення ПК України (в редакції, що діяла на час реєстрації податкових накладних і проведення камеральної перевірки) визначає, що в умовах, які передбачені гіпотезою цієї норми, і наявність яких встановлена в цій справі, платники податків звільняються від передбаченої Податковим кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Також надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що Європейський суд з прав людини під час розгляду податкових спорів враховує фінансові інтереси держави з питань податків, оскільки податки є головним ресурсом доходу держави ( див. рішення ЄСПЛ Vдstberga Taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden, No 36985/97, § 115, 23 липня 2002 року).

Водночас податкові санкції - штрафи не носять компенсаторного характеру, так як не спрямовані на покриття заподіяних бюджету збитків. Вони носять каральний характер і спрямовані на запобігання нових правопорушень - іншими словами, виконують ті ж функції, що і кримінальне покарання (див. рішення ЄСПЛ у справі Jussila проти Фінляндії від 23.11.2006, номер заяви № 73053/01).

Так, дійсно при відсутності реєстрації (несвоєчасній реєстрації) податкових накладних, які не надаються покупцю державний бюджет жодним чином не зазнає негативних наслідків, оскільки згідно абзацу 1 пункту 198.5 статті 198 та пункту 201.10 статті 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів (послуг) податкових накладних в ЄРПН не звільняє позивача від обов`язку включення суми ПДВ, та не надає у відповідності до приписів абз.2 пункту 201.10 статті 201 ПК України право його контрагенту на включення зазначеної суми ПДВ до податкового кредиту.

При цьому, у разі несвоєчасної сплати податкових зобов`язань , котрі виникають незалежно від реєстрації податкової накладної, платник податків несе відповідальність відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у вигляді штрафних санкцій та відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Кодексу - пені узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Отже за умови відсутності впливу на основні податкові зобов`язання позивача з урахуванням природи податкових штрафів, котрі виконують ті ж функції, що і кримінальне покарання, для застосування таких штрафів обов`язковим є доведення вини платника податків, тобто усвідомлення небезпечного характеру свого діяння та розуміння його суспільно небезпечних наслідків, яка відсутня у випадку з несвоєчасною реєстрацією податкових накладних в ЄДРПН.

Окрім того, щодо наявності/відсутності вини в діях платника податків як підстави для застосування фінансової відповідальності у постанові від 08 грудня 2022 року по справі № 520/9294/21 Верховний Суд сформував правовий підхід щодо застосування положень ПК України, якими визначено вину як об`єктивну сторону податкових правопорушень, та зауважив на тому, що для встановлення наявності вини платника контролюючому органу необхідно довести не наявність відповідного ставлення платника податків до своїх протиправних дій/бездіяльності (усвідомлення своїх дій, розуміння наслідків тощо), а саме - що платник податків вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Натомість у справі що розглядається податковим органом не доведено наявності вини у діях позивача, ба більше, матеріалами справи підтверджено, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних виникла через обставини непереборної сили.

Відповідно до пунктів 1-4 Рекомендації № R(91)1 Комітету Міністрів Ради Європи (КМРЄ) про адміністративні санкції (on administrative sanctions) адміністративні санкції можуть бути накладені органами публічної влади у вигляді штрафу чи будь-якого іншого заходу фінансового чи нефінансового характеру, проте під час застосування адміністративних санкцій необхідно дотримуватися, зокрема, таких умов: адміністративні санкції повинні бути передбачені національним законодавством і бути пропорційними фактичному порушенню; орган публічної влади повинен встановити як факт порушення адміністративної норми права, так і відповідальність певної особи; адміністративні санкції неможливо накладати у зв`язку з діяльністю особи, якщо така діяльність на момент її вчинення була законною або не суперечила відповідній адміністративній практиці.

При розгляді даної справи колегія суддів, з метою дотримання принципу єдності судової практики ( пункт 4 статті 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій та статус суддів"), враховує також і висновки П`ятого апеляційного адміністративного суду, викладені у постанові від 07.11.2024 по справі № 400/679/24, який розглядав тотожній спір між тими ж сторонами що і у цій справі проте за інший період.

Урахування цього рішення під час розгляду цієї справи цілком узгоджується з висновками ЄСПЛ у справі «Ганущак проти України» (Заява № 40776/16) від 29 травня 2024 року .

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Завод Екватор" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі № 400/9132/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення 24.04.2025 .

Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді Г.В. Семенюк А.Г. Федусик