Ухвала

від 24.04.2025 по справі 280/5036/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 квітня 2025 року

м. Київ

справа №280/5036/23

адміністративне провадження № К/990/10794/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Гімона М.М., Бившевої Л.І.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.07.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі №280/5036/23 за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

До Верховного Суду 13.03.2025 надійшла касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.07.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі №280/5036/23.

Ухвалою Верховного Суду від 01.04.2025 касаційну скаргу залишено без руху, установлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору за подання касаційної скарги та надання оригіналу платіжного документа.

На виконання вимог вказаної ухвали податковим органом надіслано клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, уточнено підстави касаційного оскарження, надано квитанцію від 25.02.2025 №141, відповідно до якої сплачено судовий збір за подання касаційної скарги.

Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що судами попередніх інстанцій не враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.06.2020 по справі №400/987/19, від 30.06.2021 по справі №804/1267/16, від 09.12.2019 по справі №804/1752/17, від 14.04.2021 по справі №804/16463/15, від 01.06.2021 №817/1735/17, неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема: пункти 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198; пункти 200.1, 200.4 статті 200, статті 61, 44, 72, 74, 83 Податкового кодексу України при вирішені питання в частині завищення ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню при відображенні в податковій звітності взаємовідносин з контрагентами, які декларують господарські операції при відсутності можливості їх здійснення.

Колегія суддів зазначає, що податковим органом не обґрунтовано, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права судами попередніх інстанцій, в чому висновки суду апеляційної інстанції суперечать правовим висновкам Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Верховний Суд зауважує, що, як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, судом апеляційної інстанції враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах №К/990/4256/17 від 27.02.2018, від 27.11.2019 у справі №826/11629/16, від 21.12.2018 у справі №805/2030/16-а, від 21.12.2018 у справі №826/5774/17, від 20.12.2018 у справі №826/9632/16, від 20.12.2018 у справі №815/4992/16, від 20.12.2018 у справі №820/2946/18, від 20.12.2018 у справі №818/770/17, від 09.04.2019 у справі №2340/4021/18, від 25.06.2019 у справі №825/501/15-а, від 03.09.2019 у справі №810/3436/15, від 05.09.2019 у справі №805/187/16-а, від 05.01.2021 у справі №820/1124/17, від 16.07.2019 у справі №805/686/17-а, від 12.07.2019 у справі №808/109/18, від 09.07.2019 у справі № 810/1762/16, від 03.02.2022 у справі №640/11220/20. Скаржником не наведено підстав щодо помилковості врахування судами таких правових позицій Верховного Суду, або необхідності відступу від такої практики Верховного Суду, або спростування подібності правовідносин.

Доводи касаційної скарги зводяться до посилань на практику Верховного Суду, посилань на неповне дослідження судами доказів у справі, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.

Верховний Суд зауважує, що невстановлення судами обставин справи від яких, як вважає скаржник, залежить правильність вирішення спору, знаходиться у площині дослідження та оцінки судом доказів у справі, що може бути підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини 4 статті 328 та відповідним пунктом частини 2 статті 353 КАС України, однак скаржником не вказано та не обґрунтовано дану підставу касаційного оскарження, не конкретизовано, які норми процесуального права порушено судами попередніх інстанцій щодо оцінки доказів.

Додатково Верховний Суд зазначає, що, враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Таким чином, недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, скаржником в повному обсязі не усунуто.

Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, та в зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга підлягає поверненню.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.07.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі №280/5036/23 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Судді І.А. Васильєва М.М. Гімон Л.І. Бившева