Постанова

від 24.04.2025 по справі 240/33584/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 240/33584/23

адміністративне провадження № К/990/7878/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді - Желтобрюх І. Л.,

суддів: Блажівської Н. Є., Дашутіна І. В.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року (судді: Гонтарук В. М., Матохнюк Д. Б., Біла Л. М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Автомотів» до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз Автомотів» (далі - ТОВ «Союз Автомотів», позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - ГУ ДПС у Житомирській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач 2), в якому просило

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Житомирській області, про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 31 травня 2023 року № 8912662/38623994 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25 квітня 2023 року № 316, від 31 травня 2023 року № 8912658/38623994 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25 квітня 2023 року № 317;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені ТОВ «Союз Автомотів» податкові накладні від 25 квітня 2023 року № 316 та № 317 датою їх первинного подання платником податків на реєстрацію.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції відповідач 1 звернувся до Сьомого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує на те, що апеляційним судом безпідставно не враховано поважність обставин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Наголошує на тому, що ГУ ДПС у Житомирській області зверталось до вищого органу з листом про необхідність наближення кошторисних призначень та надавало докази об`єктивної неможливості сплатити судовий збір на момент усунення недоліків, що свідчить про вжиття відповідачем заходів щодо подання належним чином оформленої апеляційної скарги.

Також зазначає, що на своєчасне виконання процесуальних обов`язків працівниками відповідача 1 впливає запровадження в Україні військового стану та значна завантаженість серед працівників, яка пов`язана із супроводженням судових справ із врахуванням кількості працівників.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що клопотання відповідача 1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та задоволенню не підлягає, оскільки апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення.

Аналізуючи правомірність висновків суду апеляційної інстанції колегія суддів виходить з такого.

Положеннями частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин першої та другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження, прийняття апеляційної скарги можливе лише у випадку наявності поважних причин, підтверджених належними доказами.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було об`єктивної можливості.

Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено 07 червня 2024 року, згідно наявної в матеріалах справи довідки про доставку документа в електронному вигляді через систему «Електронний суд» відповідач 1 отримав його 10 червня 2024 року.

Вперше апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції відповідачем 1 була подана 08 липня 2024 року, однак в подальшому ухвалою від 17 вересня 2024 року була залишена без руху у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору. Апелянту було запропоновано виправити недоліки апеляційної скарги та у визначений судом строк надати докази сплати судового збору.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року ГУ ДПС у Житомирській області було продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Разом з тим, у зв`язку з неусуненням апелянтом недоліків у строки, встановлені судом, апеляційну скаргу було повернуто заявнику ухвалою суду від 14 жовтня 2024 року.

Вдруге з апеляційною скаргою ГУ ДПС у Житомирській області звернулось до суду апеляційної інстанції 01 листопада 2024 року.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ГУ ДПС у Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та залишено без руху апеляційну скаргу із наданням строку на звернення до апеляційного суду із заявою про поновлення строку або зазначенням інших підстав для його поновлення.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Житомирській області у зв`язку з тим, що причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у наданому суду клопотанні не є поважними.

Слід зазначити, що відсутність фінансування ГУ ДПС у Житомирській області, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог КАС України щодо оформлення апеляційної скарги, і, як наслідок, не є поважною підставою для поновлення строку звернення з апеляційною скаргою.

Так, статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.

Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.

Право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Суд враховує, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб та в подальшому продовжено. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, колегія суддів зазначає, що питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Разом з тим, податковий орган, як при неодноразовому поданні апеляційної скарги, так і в межах встановленого у подальшому судом апеляційної інстанції строку, не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.

Оцінюючи доводи касаційної скарги щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає, що такі ж доводи відповідач наводив в апеляційній скарзі і вони були ретельно перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваного судового рішення, їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом норм матеріального або процесуального права при вирішенні судом цього питання, у касаційній скарзі не наведено і не доведено.

Отже, враховуючи, що в даному випадку скаржником було пропущено строк на апеляційне оскарження під час звернення з апеляційною скаргою, а наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є такими, що не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, - суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі № 240/33584/23 залишити без змін, а касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області, - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач: І. Л. Желтобрюх

Судді: Н. Є. Блажівська

І. В. Дашутін