Ухвала

від 22.04.2025 по справі 297/1333/25

НЕ ВКАЗАНО

Справа № 297/1333/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2025 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді МИХАЙЛИШИН В. М., за участю секретаря Балега Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця Берегівського відділу державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Турані Аліни Іванівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Головний державний виконавець Берегівського відділу ДВС у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Турані А.І. звернулась до Берегівського районного суду Закарпатської області із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи ОСОБА_1 ..

Подання мотивоване тим, що на виконанні у Берегівському відділі ДВС у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться виконавче провадження №75122737 з виконання Виконавчого листа №260/181/22/2022, виданого 14.11.2022 року про стягнення з ОСОБА_1 в користь ГУ ДПС у Закарпатській області боргу в розмірі 75058,74 грн..

24 травня 2024 року головним державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно, а також попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Разом з цим, рішення боржником не виконано.

Крім цього, 24 травня 2025 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника. При цьому, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності №401420907 від 29.10.2024 року нерухоме майно не зареєстровано. В подальшому, 12 листопада 2024 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника, однак ОСОБА_1 рішення не виконує.

Враховуючи те, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання рішення, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів, головний державний виконавець звернувся до суду із вказаним поданням.

Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, суд розглядає подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб.

Головний державний виконавець Берегівського відділу ДВС у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Турані А.І. в судове засідання не з`явилась. При цьому, в самому поданні просила провести розгляд справи без участі державного виконавця.

Перевіривши матеріали подання, суд приходить до наступного висновку.

Виконавчим листом №260/1981/22/2022 від 04 жовтня 2022 року, виданого Закарпатським окружним адміністративним судом постановлено стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) податковий борг в сумі 75058,74 грн., в тому числі пеня 10766,61 грн. по наступним платежам: 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 69298,06 грн., в тому числі пеня 9938,41 грн.; 30 11011001 «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 5760,68 грн., в тому числі пеня 828,20 грн..

Постановою головного державного виконавця Берегівського відділу державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Турані А.І. від 24 травня 2024 року було відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа.

До матеріалів подання головним державним виконавцем Берегівського відділу державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Турані А.І. долучено виклик на 31.05.2024 року боржника ОСОБА_1 та копію фіскального чека Укрпошти від 27.05.2024 року без опису вкладення. При цьому, із вказаного фіскального чека не вбачається, які саме документи були надіслані боржнику ОСОБА_1 ..

Крім цього, головним державним виконавцем на підтвердження поданого подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи ОСОБА_1 долучено постанови головного державного виконавця від 24.05.2024 року та 12.11.2024 року було накладено арешт на кошти та майно боржника ОСОБА_1 .

Згідно ч. 1ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі ст. 2 Протоколу №4 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачені законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними у цьому Пакті.

У справі «Гочев проти Болгарії» від 26.11.2009 року, Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

Статтею6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»визначені підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон.

З аналізу вказаної статті вбачається, що тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України це певний вид санкції, який може мати місце через наявність факту невиконання зобов`язань у зв`язку з ухиленням від них та застосовується лише після виконання виконавцем всіх інших способів спонукання до їх виконання.

Пунктом 1 розділу XIII «Обмеження у праві виїзду за межі України та заборона в`їзду в Україну» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5, в яку були внесені зміни та доповнення 29 вересня 2016 року № 2832/5 передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

До подання державного виконавця додаються належним чином завірені копії виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження, а також інші документи виконавчого провадження, які, на думку державного виконавця, підтверджують ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, відомості про характер та розмір невиконаних зобов`язань боржником тощо.

Згідно до ч. 3ст. 441 ЦПК України,суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Відповідно до ч. 4ст. 441 ЦПК України,ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Згідно п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

На підставі ч. 1ст. 33 Конституції Україникожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Влисті Міністерства Юстиції України від 6 червня 2008 року №25-32/507 «Щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов`язання, в тому числі зі сплати аліментів, покладені на них рішеннями судів»зазначено, що подання про обмеження у праві виїзду за межі України готується на бланку відповідного відділу державної виконавчої служби за підписом начальника цього відділу та обов`язково має містити: назву суду, до якого направляється подання; відомості про виконавче провадження (найменування, дата, номер виконавчого документа, на підставі якого відкрито виконавче провадження, назва суду, яким видано виконавчий документ, резолютивна частина рішення, дата відкриття виконавчого провадження); прізвище, ім`я та по-батькові особи (боржника), дата народження (число, місяць та рік); обґрунтування ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань; резолютивна частина подання, у якій мають бути визначені заходи (тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого), назва органів, які мають їх здійснити.

У разі тимчасового обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа потрібно зазначати вид паспортного документа (для громадян України дипломатичний паспорт, службовий паспорт, паспорт громадянина України, посвідчення особи моряка або посвідчення члена екіпажу); як додаток: копії виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження. За необхідності, до подань державних виконавців можуть додаватися копії інших документів.

Згідност. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідност. 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 76 ЦПК України,доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідност. 77 ЦПК України,належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ізст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність.

Відповідно дост. 89 ЦПК України,суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як роз`яснив Верховний Суд України в листі від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Отже, відсутність майна чи достатньої суми грошових коштів не свідчить про вчинення свідомих дій боржником, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення.

Відповідно до вищевказаного листа Верховного Суду України, однією з підстав для відмови у задоволенні подання є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

Таким чином, наявність самого лише зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон, якщо не доведений факт ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Разом з цим, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Зважаючи на це, доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного/приватного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які саме свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, тобто, коли виконати цей обов`язок у боржника є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Аналіз Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» дає підстави для висновку про те, що ним (законом) передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково. Ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків, у зв`язку з чим і здійснюється примусове виконання. Саме це і є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Проте, у даному випадку головним державним виконавцем встановлено відсутність у боржника майна, за рахунок якого могло б бути виконано судове рішення у справі, що фактично свідчить про те, що відсутні докази свідомого ухилення боржника від виконання наказів.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що подання головного державного виконавця Турані А.І. необґрунтоване та не підлягає задоволенню, оскільки у разі задоволення подання боржник ОСОБА_1 буде обмежений у свободі пересування, яка гарантуєтьсяКонституцією України. При цьому, сам по собі виїзд за межі України не зумовлює неможливість виконання рішення суду.

Крім того, належних доказів надіслання та отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження чи повідомлення про виклик до подання головним державним виконавцем додано не було.

Також, суд зазначає, що особа, яка має невиконані зобов`язання не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Ухилення від виконання зобов`язань полягає у навмисному чи іншому свідомому невиконанні боржником обов`язків. Однак, доказів на підтвердження того, що боржник ОСОБА_1 дійсно ухиляється від виконання рішення суду та такі не знайшли свого підтвердження під час розгляду зазначеного подання.

Враховуючи вищенаведене,суд приходитьдо висновкупро необґрунтованістьвказаного поданняпро тимчасовеобмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, оскільки відсутні передбачені законом підстави для його задоволення та головним державним виконавцем на підтвердження подання не було надано відповідних доказів.

Таким чином, подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи ОСОБА_1 не підтверджене, безпідставне і не ґрунтується на вимогах закону, передбачених законом підстав для його задоволення немає, а тому суд вважає за необхідне відмовити у його задоволенні.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 261, 353, 354, 355, 441 ЦПК України, п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання головного державного виконавця Берегівського відділу державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Турані Аліни Іванівни (м. Берегове, вул. Шевченка, буд. 49, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 35055760) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скаргаможе бутиподана доЗакарпатського апеляційногосуду.

Суддя Віталій МИХАЙЛИШИН