Ухвала

від 23.04.2025 по справі 686/5859/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/5859/25

Провадження № 1-кс/686/4061/25

УХВАЛА

23 квітня 2025 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання заступника начальника відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бичева Любарського району Житомирської області, громадянина України, українця, пенсіонера, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у кримінальному провадженні №12025243000000615,

встановив:

22 квітня 2025 року заступник начальника відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з клопотанням, яке погоджено з прокурором Хмельницької окружної ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, посилаючись на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики: переховування від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення покарання, матиме можливість впливати на потерпілих, з метою зміни ним показів, створювати штучні докази чи алібі, залякування останніх з метою уникнення кримінальної відповідальності, вчинити інше кримінальне правопорушення (злочин) та матиме змогу перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання та просили його задовольнити.

Підозрюваний у судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню із наступних підстав.

Встановлено, що 02.03.2025 року близько 19 години 55 хвилин, водій ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем «RenaultMeganeScenic», д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення вимог пп. 2.3.(б), 10.1., 14.2. (в), а також вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 «вузька суцільна лінія» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 (далі Правил дорожнього руху), рухаючись в межах своєї смуги руху проїзної частини автомобільної дороги загального користування державного значення Н-03 сполучення «Житомир-Чернівці» зі сторони м. Хмельницький в напрямку до м. Старокостянтинів Хмельницького р-ну Хмельницької області, поблизу АЗС «Авіас», яка розташована при в`їзді в м. Старокостянтинів зі сторони м. Хмельницький, діючи недбало та необережно, не передбачив можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був та міг їх передбачити, проявив крайню неуважність до дорожньої обстановки, внаслідок чого здійснюючи обгін попутних транспортних засобів, не переконався, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, змінив напрямок руху керованого ним транспортного засобу ліворуч, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого перетнувши горизонтальну дорожню розмітку 1.1 «вузька суцільна лінія» Правил дорожнього руху, яку перетинати забороняється, виїхав на зустрічний бік автомобільної дороги загального користування державного значення Н-03 сполучення «Житомир-Чернівці» та створивши небезпеку спричинив зустрічне зіткнення передньою лівою частиною керованого ним автомобіля «Renault MeganeScenic» д.н.з. НОМЕР_1 із передньою лівою частиною автомобіля «Mercedes-Benz Vito 111 CDI» д.н.з. НОМЕР_2 , який під керуванням ОСОБА_7 рухався в межах своєї смуги руху проїзної частини автомобільної дороги загального користування державного значення Н-03 сполучення «Житомир-Чернівці» зі сторони м. Старокостянтинів Хмельницького р-ну Хмельницької області в напрямку м. Хмельницький в зустрічному напрямку руху.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та порушення ОСОБА_5 вимог Правил дорожнього руху:

- водій автомобіля «Mercedes-Benz Vito 111 CDI» д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді політравми, тупої травми живота, розриву селезінки, розриву печінки, гематоми правої долі печінки, гематоми великого чепця, заочеревиної гематоми справа, гематоми передньої черевної стінки, внутрішньо черевної кровотечі, геморагічний шок, відкритого перелому обох кісток лівої гомілки, рваної рана верхньої третини лівої гомілки, які за своїм характером є тяжкими тілесними ушкодженнями, як такими що небезпечні для життя в момент заподіяння і перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням смерті;

- пасажир автомобіля «Mercedes-Benz Vito 111 CDI» д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритих множинних переломів правої п`яткової кістки без зміщення та ознак консолідації, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я;

- пасажир автомобіля «Renault Megane Scenic» д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді політравми, забою грудної клітини, перелому 7-го ребра грудної клітини зліва, перелому лівого поперечного відростку L4-хребця без суттєвого розходження, перелому передніх відрізків тіла L5-хребця без зниження його висоти, тупої травми живота, травматичної перфорації тонкої кишки, відриву сегмента тонкої кишки відбрижі, розриву брижі з кровотечею, забою сигмовидної кишки з десирозацією, розриву великого чепця, гематоми передньої черевної стінки, гемоперитонеуму, багатоуламкового перелому крила правої клубової кістки тазу, закритого перелому нижньої третини правої променевої кістки, множинних саден шкіри та поверхневих гематом тіла, які по своєму характеру відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

- пасажир автомобіля «Renault MeganeScenic» д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді політравми, закритої черепно-мозкової травми, геморагічного забою обох гемісфер головного мозку середнього ступеня важкості та стовбура мозку справа (1 та 2 тип), субдуральної гематоми лівої лобної ділянки, субарахноїдального крововиливу лівої лобної долі та переднього полюсу лівої скроневої ділянки мозку, галюцинаторного синдрому, підшкірного крововиливу параорбітальної ділянки обличчя, множинних підшкірних гематом, крововиливів голови та лицевого черепа, саден шкіри голови, більше справа, вивиху лівого гомілково-ступневого суглобу, забою грудної клітини, підшкірних гематом тіла, які по своєму характеру відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

Своїми діями ОСОБА_5 порушив вимоги пп. 2.3.(б), 10.1., 14.2.(в) та вимоги горизонтальної дорожньої розмітки 1.1. «вузька суцільна лінія» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001.

Вище вказані порушення вимог безпеки дорожнього руху ОСОБА_5 знаходяться у прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками, а саме спричиненням смерті потерпілого ОСОБА_7 .

Своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

21.04.2025 в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення (злочину), підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди початок від 02.03.2025, у якому зафіксована слідова інформація про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди; відповіддю КНП «Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня» Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 03.03.2025; висновком інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів» №СЕ-19/123-25/3387-ІТ від 21.03.2025; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 22.03.2025; висновком судово-медичної експертизи №239 від 15.04.2025; висновком судово-медичної експертизи №184 від 15.04.2025; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 від 26.03.2025; висновком судово-медичної експертизи №188 від 16.04.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 31.03.2025; висновком інженерно-транспортної експертизи обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди №СЕ-19/102-25/2897-ІТ від 14.04.2025.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

З наданих матеріалів убачається, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Разом з тим, дослідивши матеріали кримінального провадження та заслухавши учасників, слідчий суддя зауважує, що вказаний у клопотанні слідчого ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки ні слідчим, ні прокурором не наведено обставин, які б дали беззаперечні підстави суду вважати, що ОСОБА_5 має намір ухилятися від слідства, а лише тяжкість можливого покарання при можливому визнанні підозрюваного винним не може свідчити про існування вказаного ризику відповідно до вимог закону.

У своїй практиці ЄСПЛ наголошує, що посилання на тяжкість обвинувачення як на головний чинник при оцінці імовірності того, що особа переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

У справі «Мамедова проти Росії» (MamedovavRussia) 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість продовження тримання заявниці під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

ОСОБА_5 має постійне місце проживання, одружений. Його соціальні зв`язки є сталими, оскільки має дружину. На розгляд клопотання з`явився самостійно за першою вимогою, а відтак, приходжу до висновку, що ризик переховування від органів досудового розслідування не є доведеним.

Разом з тим, ураховуючи початковий етап розслідування кримінального провадження, уважаю доведеним існування ризику впливу на потерпілих у кримінальному провадженні, яким можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження з метою уникнення кримінальної відповідальності. При цьому, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримують шляхом слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засідання (ч. 1,2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Беззаперечних даних, які б виключали вказаний ризик, слідчим суддею на даний час не встановлено.

Аналізуючи особу підозрюваного, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 є пенсіонером, визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, має сталі соціальні зв`язки, одружений, має постійне місце проживання.

Ураховуючи наведені ризики, визначені ст.178 КПК України, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та конкретні обставини скоєного, приходжу до висновку, що забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків зможе запобіжний захід у виді домашнього арешту із покладенням відповідних обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України.

Саме такий запобіжний захід буде достатнім для виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України,

постановив:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, який полягає у забороні залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово без дозволу слідчого, прокурора чи суду, окрім випадків необхідності прослідувати до місця укриття під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» або до медичного закладу для отримання медичної допомоги.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначені ст.194 КПК України обов`язки, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження за першою вимогою;

- не залишати цілодобово місце свого постійного проживання;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання у відповідний орган державної влади паспорт(и) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд за межі України;

Ухвала діє по 23 червня 2025 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя