Рішення

від 24.04.2025 по справі 149/1101/25

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/1101/25

Провадження №2-а/149/53/25

Номер рядка звіту 129

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.04.2025 р. Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Робак М. В.,

при секретарі Поліщук Л. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії Виконавчого комітету Уланівської сільської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення №6 від 08.04.2025,

В С Т А Н О В И В:

10.04.2025 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яку вона мотивує тим, що Постановою № 6 від 08 квітня 2025 р. адміністративною комісією при виконавчому комітеті Уланівської сільської ради її притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 13 600,00 грн (тринадцять тисяч шістсот гривень нуль коп.), що передбачено ч.2 ст.156 КУпАП. Позивач вважає що постанова № 6 від 08 квітня 2025 р про притягнення її до адміністративної відповідальності є незаконною, необґрунтованою та такою що підлягає скасуванню. Зазначає, що протоколи серія ВАД №678190 від 18.03.2025, та серія ВАД №678192 від 18.03.2025 були складені лише на підставі її пояснень, які були надані в стані розгубленості та не розумінні об`єктивних обставин справи. При продажі неповнолітній алкогольних напоїв , була переконана у повнолітті особи. Умислу на вчинення заборонених дій не було. Зазначає, що розгляд адміністративних протоколів відносно неї розглядався неправомочною адміністративною комісією, якою порушено строки розгляду справи , безпідставно застосовано ст. 36 КУпАП при накладені стягнення у максимально допустимихї розмірах, не врахувавши її матеріальне становище.

Враховуючи зазначене, просить позовні вимоги задоволити.

Ухвалою суду від 14.04.2025 відкрито провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін. Надано відповідачу строк для подання відзиву на позов.

18.04.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому останній вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що позивачка двічі у різний час продала неповнолітній особі алкогольну продукцію, тому застосування ст. 36 КУпАП є обгрунтованим. Доказів існування обставин, які б пом"якшували покарання, в тому числі щирого каяття, комісією не встановлено. Розгляд справи проводився адміністративною комісією , яка утворена рішенням виконавчого комітету Уланівської сільської ради від 2021 року, яке розміщено на сайті Уланівської сільської ради. Комісія розглядала адміністративні протоколи відносно похзивачки у відповідності до Положення про адміністративну комісію. Просить відмовити в позові.

21.04.2025 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив в якій позивачка вказує, що дані відповідно до документів, доданих до протоколів про адміністративне правопорушення, зазначено 3 місця провадження нею господарської діяльності , однак вказана інформація датована у заяві до податкових органів у 2013 році та на даний час є неактуальною. В іншому посилається на обставини викладені у позові. Просить задоволити позов та визнати протиправною, скасувати постанову про адміністративне правопорушення №6 від 08.04.2025,

Суд, дослідивши докази, встановив наступні обставини.

18.03.2025 року було складено адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки с. Морозівка, яка проживає по АДРЕСА_1 , протоколи ВАД №678190 та ВАД №678192 за вчинення нею адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП. ( коп.а.с19-20).

26.03.2025 року Хмільницький РВП ГУНП у Вінницькій області направив до Уланівської сільської ради адміністративні матеріали, складені відносно ОСОБА_1 , ( коп.ас.43-46).

08.04.2025 року ОСОБА_1 направила клопотання до Адміністративної комісії Уланівської сільської ради про звільнення її від адміністративної відповідальності у зв`язку із матеріальним становищем ( коп.а.с.14).

Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Уланівської сільської ради № 6 від 08.04.2025 року ОСОБА_1 з урахуванням ст. 36 ч.2 КУпАП визнано винуватою у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 13600 грн. ( коп.а.с.15-16).

Згідно протоколу вилучення речей і документів під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП, у ОСОБА_1 було вилучено пиво"Зіберт" 8 шт., пиво"Львівське" 1 шт., напій слабоалкогольний "Шейк" 4 шт., пиво "Хайт" 4 шт., бренді кола 8 шт.( коп.а.с.47).

Згідно довідки про доходи №7032 0306 6507 2004 в період з квітня 2024 року по березень 2025 року ОСОБА_1 отримала пенсію в розмірі 44041,01 грн.( коп.а.с.22).

13.09.2013 ОСОБА_1 подавала до податкових органів заяву про застосування спрощеної системи опадаткування ( коп.а.с.40-42).

Згідно податковї декларації платника Єдиного податку ОСОБА_1 дохід за 2023 р. складає 117,5 тис.грн., та дохід за 2024р. - складає 226,7 тис.грн. ( коп.а.с.57-64).

Рішення виконкому Уланівської сільської ради Вінницької області № 47 від 14.04.2021 року створено адміністративну комісю при виконавчому комітеті Уланівської сілської ради, рішенням від 16.01.2025 року № 6 внесено зміни до складу адміністративної комісії при виконавчому комітеті Уланівської сілської ради( коп.а.с.48-52).

Дослідивши докази, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 2КАСУкраїни у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, тягар доказування правомірності рішення суб`єкта владних повноважень покладається саме на орган, який прийняв таке рішення.

Стаття 214 КУпАП«Розмежування компетенції органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення» визначає, що адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних, міських рад вирішують усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком віднесених цим Кодексом до відання інших органів (посадових осіб).

Відповідно достаті 215 КУпАП, яка визначає порядок утворення колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, адміністративні комісії утворюються відповідними органами місцевого самоврядування у складі голови, заступника голови, відповідального секретаря, а також членів комісії. В адміністративних комісіях при виконавчих органах міських рад є посада відповідального секретаря комісії. Порядок діяльності адміністративних комісій встановлюється цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Адміністративні комісії мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення при наявності не менше як половини членів їх складу, а виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад - при наявності не менше як двох третин від загального складу виконавчого комітету (стаття 216 КУпАП).

Згідно з частиною 2статті 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною 2статті 156 КУпАП.

Відтак, притягнення до відповідальності за частиною 2 статті 156 КУпАП відбувається саме адміністративними комісіями виконавчих комітетів.

Посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов`язків, що прямо передбачено у частині 1статті 217 КУпАП.

Отже, адміністративна комісія є колегіальним органом та за своїми функціональними повноваженнями є самостійним суб`єктом владних повноважень, який наділений владними управлінськими функціями на притягнення осіб до адміністративної відповідальності та рішення якого можуть бути оскаржені до суду.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом встановлено, що 08.04.2025 ОСОБА_1 рішенням адміністративної комісії при виконавчому комітеті Уланівської сільської ради притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 156 КУпАП

Частиною другою статті 156 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.

Санкція цієї статті передбачає відповідальність у виді штрафу у розмірі від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обмеження щодо продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлені статтею 15-3 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (даліЗакон).

Згідно положень статті 15-3 Закону забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особами, які не досягли 18 років. Якщо у продавця пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння виникли сумніви щодо досягнення 18-річного віку покупцем, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої, вина столові, тютюнові вироби, електронні сигарети, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, та пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, продавець зобов`язаний звернутися до такого покупця з вимогою пред`явити паспорт громадянина України або інший документ, що підтверджує його вік.

Отже, при реалізації, зокрема, алкогольних виробів продавець зобов`язаний вжити передбачені законодавством заходи, спрямовані на недопущення продажу такої продукції особам, які не досягли 18-ти річного віку, а в разі вчинення таких дій несе адміністративну відповідальність, визначену законом.

Тому суд вважає доведеним, що позивачка порушила встановлені законом заборони та не впевнившись у дійсному віці покупця, двічі у різний час здійснила продаж неповнолітній особі алкогольних напоїв. Тому вказані дії не є продовжуваним правопорушенням та застосування адміністративною комісією ч.2 ст. 36 КУпАП є правомірним.

При чому, відсутність притензій з боку батьків неповнолітніх не звільняє особу від передбаченої законом відповідальності.

Як вбачається з доказів наданих відповідачем, матеріали відносно позивачки надійшли до адміністративної комісії 26.03.2025, рішення прийнято 08.04.2025 , тобто в межах встановленого ст. 277 КУпАП строку.

Крім того, відповідачем подано до відзиву на позовну заяву рішення виконавчого комітету Уланівської сільської ради від 14.04.2021 №47, яким утворено адміністративну комісію при виконавчому комітеті Уланівської сільської ради, затверджено Положення про комісію та її склад, також рішення №6 від 16.01.2025 про внесення змін до складу адміністративної комісії, які є діючими та не оскаржуються у встановленому законом порядку.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що постанова про адміністративнеправопорушення №6від 08.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП, є обґрунтованою та такою, що відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки правопорушення, за яке законом встановлено адміністративну відповідальність.

Разом з тим, згідно ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

При цьому суд зауважує, що при винесенні оскаржуваного рішення адміністративною комісією не в повній мірі враховано вимоги ст. 33 КУпАП, зокрема особу порушника, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась та її вік та майновий стан, а також відсутність обтяжуючих обставин

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, беручи до уваги вік особи, її майновий стан , вчинення правопорушення вперше, відсутність негативних наслідків та обтяжуючих обставин, суд вважає за можливе змінити захід стягнення ОСОБА_1 , призначивши покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадянна, що становить 8500 грн., що в повній мірі досягне мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП.

Враховуючи викладене позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 271, 286 КАС України ст. 22, 23, 33, 34, 210 КУпАП, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністративної комісії Виконавчого комітету Уланівської сільської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення №6 від 08.04.2025 задоволити частково.

Змінити захід стягнення, накладений на ОСОБА_1 постановою про адміністративнеправопорушення №6від 08.04.2025,призначившипокарання увиді штрафув розмірі 500неоподаткованих мінімумівдоходів громадянна,що становить8500грн,в рештіпостанову №6від 08.04.2025залишити без змін.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя Марина РОБАК