Постанова

від 24.04.2025 по справі 592/18453/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 року м.Суми

Справа №592/18453/23

Номер провадження 22-ц/816/470/25, 22-ц/816/538/25

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.

з участю секретаря судового засідання Чуприни В.І.

в присутності

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Зацепіна Віктора Сергійовича,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 червня 2024 року у складі судді Косолап М.М., ухваленого в м. Суми, повне судове рішення складено 25 червня 2024 року,

на додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 16 липня 2024 року у складі судді Косолап М.М., ухваленого в м. Суми,

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла, Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання Інжиніринг», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , про визнання правочину недійсним,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 29 листопада 2021 року №8/2100036, укладений між відповідачами разом з додатком №1 (а.с. 17-22).

Свої вимоги мотивувала тим, що 29 листопада 2021 року між відповідачами укладено договір про відступлення права вимоги №8/2100036 (далі договір), за яким відступлені права вимоги по оплаті фізичними особами, що проживають у м. Суми грошових коштів за послуги з центрального опалення та постачання теплової енергії надані АТ «Сумське НВО» боржникам, перелік яких наведений у додатку № 1 до цього договору.

ТОВ «КППВ» звернулося з позовом до суду про стягнення з неї заборгованості за договором про надання послуг, не маючи на це підстав, оскільки 31 березня 2021 року АТ «Сумське НВО» вже відступило право вимоги за договором відступлення прав вимоги №31/03 ТОВ «Сумитеплоенерго» до якого перейшли всі права вимоги. З цих підстав 29 листопада 2021 року АТ «Сумське НВО» не мало прав передавати право вимоги по оплаті фізичними особами, що проживають у м. Суми грошових коштів за послуги з центрального опалення та постачання теплової енергії.

Вказує, що на момент укладення договору про відступлення права вимоги №8/2100036 АТ «СМНВО-Інжиніринг» не виконало свої зобов`язання по договору відступлення прав вимоги відповідно до договору №108/2100069 від 29 листопада 2021 року передбачені пунктом 2.1, 3.2, 6.1, не набуло предмета права вимоги (боргу), не могла його передавати ТОВ «КППВ». У договорі №108/2100069 відсутні права АТ «СМНВО-Інжиніринг» на наступне відступлення права грошової вимоги, як передбачено ч. 1 ст. 1083 ЦК України.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 червня 2024 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення .

Витрати по сплаті судового збору у розмір 1073 грн 60 коп. покладено на ОСОБА_1 .

Додатковим рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 16 липня 2024 року заяву представника ТОВ «КППВ» адвоката Бирченка Б.В. задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КППВ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн

Не погоджуючись із вказаними рішеннями суду, ОСОБА_1 подала апеляційні скарги, в яких посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, просить рішення суду та додаткове рішення скасувати, ухваливши нове рішення, яким заявлені позовні вимоги задовольнити, а у задоволенні заяви ТОВ «КППВ» відмовити.

Доводи апеляційних скарг мотивує тим, що суд першої інстанції не надав оцінки оспорюваному правочину, з точки зору дотримання сторонами ст. 203 ЦК України при його укладенні, а саме наявності у директорів АТ «Сумське НВО» та ТОВ «КППВ» необхідного обсягу цивільної дієздатності для його підписання. Наголошує на тому, що матеріли справи не містять доказів на підтвердження повноважень у директорів товариств на укладення договору, відсутній дозвіл акціонерів на продаж майнових прав на суму 46445775 грн 47 коп., відсутнє нотаріальне посвідчення договору, що на думку заявника апеляційної скарги, є обов`язковим.

Посилаючись на те, що послуги з постачання теплової енергії «Сумське НВО» надавалися споживачам на підставі одного публічного договору, а тому при відступленні права вимоги до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора. У зв`язку з чим, вважає, що станом на час укладення оспорюваного договору АТ «Сумське НВО» не мало права на передачу права вимоги по оплаті споживача заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії, оскільки вже відступило це право ТОВ «Сумитеплоенерго».

Як на підставу для скасування додаткового рішення суду та відмови у задоволенні заяви ТОВ «КППВ», заявник апеляційної скарги вказує на те, що відповідно до умов укладеного між товариством на адвокатським об`єднанням договору про надання правничої допомоги, яким визначено вартість однієї години участі в судовому засіданні складає 250 грн, то загальна сума за 3 години 750 грн, враховуючи , що представником Адвокатського об`єднання «Група правової допомоги» було подано лише 1 документ відповідь на відзив, тому витрати на його складання становлять 500 грн , а отже вартість понесених відповідачем судових витрат становить загалом 1250 грн 00 коп. В той же час представником не надано належних документів , які б свідчили про понесення ТОВ «КППВ» судових витрат , а тому суд першої інстанції не вправі був виносити додаткове рішення.

У встановлений апеляційним судом строк, відповідачами відзиву на апеляційні скарги подано не було.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта , який підтримав доводи апеляційних скарг, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У справі,що переглядається,суд першоїінстанції встановивта зматеріалів справивбачається,що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Власником особового рахунку за вказаною адресою є третя особа ОСОБА_2 , яка у цьому житлі не зареєстрована, а зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 47,88).

Рішеннями Виконавчого комітету Сумської міської ради № 627 від 20 жовтня 2021 року, № 521 від 22.11.2022 ТОВ «Котельня північного промислового вузла» визначена виробником та виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у винятках у межах території обслуговування згідно з додатком 1, за винятком постачання гарячої води з початку опалювального періодів 2021-2022 до початку опалювального періоду 2022-2023, з початку опалювального періоду 2022 -2023 років до початку опалювального періоду 2023-2024 (а.с. 45-46).

29 листопада 2021 року між відповідачами АТ «СМНВО Інжиніринг» (первісний кредитор) та ТОВ «КППВ» (новий кредитор), укладено договір про відступлення права вимоги № 8/2100036 за умовами якого первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги по оплаті фізичними особами, що проживають у м. Суми (боржники) грошових коштів за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії, надані AT «Сумське НВО» боржникам, перелік яких наведено в додатку № 1 до цього договору, а також пені, 3% річних та інфляційних втрат, а новий кредитор зобов`язався оплати первісному кредитору відступлене право вимоги у порядку та строки, передбачені даним договором (пункт 1.1.).

Згідно пункту 1.2 договору (у редакції додаткової угоди № 1від 21 грудня 2021 року) новий кредитор отримав право вимоги від боржників належного виконання обов`язку по оплаті грошових коштів за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії за основними договорами, укладеними між виконавцем і боржниками на загальну суму 47538162,79 грн. в т.ч. ПДВ 7923027,13 грн., згідно з переліком боржників та сум заборгованості, наведених у Додатку №1 до цього Договору.

Право вимоги до боржників належить первісному кредитору на підставі договору про відступлення права вимоги №108/2100069 від 29 листопада 2021 року, укладеному між AT «СМНВО-Інжиніринг» та AT «Сумське НВО» (пункт 1.3.).

Відповідно до пункту 2.1 договору новий кредитор зобов`язаний в рахунках за надані послуги з постачання теплової енергії за листопад місяць 2021 року письмово повідомити боржників, перелік яких наведений у додатку №1 у спосіб направлення платіжних документів для оплати спожитих послуг з постачання теплової енергії з інформаційним повідомленням про відступлення права вимоги.

У Розділі 3 визначено ціну договору - 47538162,79 грн. в т.ч. ПДВ 7923027,13 грн. (пункт 3.1 у редакції додаткової угоди № 1 від 21 грудня 2021 року). Згідно пункту 3.2 договору оплата вартості відступленого права вимоги проводиться новим кредитором первісному кредитору у термін до 31 грудня 2021 року. Розрахунок за цим договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок первісного кредитора. За погодженням сторін, викладеними у вигляді окремої угоди, допускається виконання грошових зобов`язань за договором іншими способами (пункт 3.3).

Відповідно до пункту 6.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (а.с. 53-54).

Додатковою угодою № 1 від 21 грудня 2021 року викладено додаток №1 до договору «Перелік боржників фізичних осіб, право вимоги по яким AT «СМНВО-Інжиніринг» відступає ТОВ «КППВ» в редакції додатку № 1 до додаткової угоди і у додатку 1 «Перелік боржників фізичних осіб, право вимоги по яким AT «СМНВО-Інжиніринг» відступає ТОВ «КППВ», під номером 2779 вказаний особовий рахунок - НОМЕР_1 , ОСОБА_2 адреса: АДРЕСА_1 , заборгованість на 30 листопада 2021 року - 59278,67 (а.с. 54-56).

Додатковою угодою № 5 від 03 квітня 2023 року до договору про відступлення права вимоги №8/2100036 від 29 листопада 2021 року вносились зміни до додатку № 1 до договору, які стосувались зміни прізвищ деяких осіб і не стосувалися позивачки чи третьої особи та пункт 1.1. договору доповнено абзацом 2: «Сторони погодили, що згідно даного договору до нового кредитора переходить право вимоги по оплаті грошових коштів за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії не лише до фізичних осіб, що вказані як власники особових рахунків, що наведені у додатку №1 до договору, але й до усіх інших осіб, що є власниками та/або зареєстровані у відповідних приміщеннях та несуть обов`язки по оплаті відповідних послуг згідно чинного законодавства» (а.с. 48).

Аналогічного змісту абзацом 2 доповнено пункт 1.1. договору про відступлення права вимоги №108/2100069 від 29 листопада 2021 року шляхом укладення 03 квітня 2023 року між АТ «СМНВО-Інжиніринг» та ТОВ «КППВ», додаткової угоди № 5 до договору про відступлення права вимоги №108/2100069 від 29 листопада 2021 року (а.с. 57).

У довідці про заборгованість за період з 01 жовтня 2011 року до 31 жовтня 2021 року з послуги постачання теплової енергії по особовому рахунку № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , кількість мешканців 4 вказана заборгованість 59278,67 грн. За цим особовим рахунком і цією адресою вказана заборгованість з абонплати 1811 грн 52 коп. (а.с. 58-56).

29 листопада 2021 року між AT «Сумське НВО» та AT «СМНВО-Інжиніринг» укладено договір про відступлення права вимоги №108/2100069 (далі - договір №108/2100069)(а.с. 49-50).

За умовами договору№108/2100069 первісний кредитор AT «Сумське НВО» відступив новому кредитору AT «СМНВО-Інжиніринг» право вимоги по оплаті фізичними особами, що проживають у м. Суми (боржники) грошових коштів за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії, надані AT «Сумське НВО» боржникам, перелік яких наведено в додатку № 1 до цього договору, а також пені, 3% річних та інфляційних втрат, а новий кредитор зобов`язався оплати первісному кредитору відступлене право вимоги у порядку та строки, передбачені даним договором (пункт 1.1.).

Згідно пункту 1.2 договору (у редакції додаткової угоди № 1 від 21 грудня 2021 року) новий кредитор отримав право вимоги від боржників належного виконання обов`язку по оплаті грошових коштів за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії за основними договорами, укладеними між виконавцем і боржниками на загальну суму 47538162,79 грн. в т.ч. ПДВ 7923027,13 грн., згідно з переліком боржників та сум заборгованості, наведених у додатку №1 до цього договору.

Право вимоги до боржників належить первісному кредитору на підставі зведеного реєстру заборгованості споживачів AT «Сумське НВО» по кожному особовому рахунку, перелік яких наведено у додатку №1.

Відповідно до пункту 2.1 договору №108/2100069 первісний кредитор зобов`язаний письмово повідомити боржників, перелік яких наведено у додатку №1 про відступлення права вимоги по оплаті грошових коштів за послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) у спосіб направлення боржникам інформаційного повідомлення про відступлення пава вимоги, з реквізитами рахунків нового кредитора для сплати заборгованості.

У пункті 3.1 договору №108/2100069 (у редакції додаткової угоди № 1 від 21 грудня 2021 року) передбачено, що вартість відступленого права вимоги дорівнює загальній сумі заборгованості боржників зазначений у додатку №1 до договору та становить 47538162,79 грн. в т.ч. ПДВ 7923027,13 грн.

Оплата вартостівідступленняправавимоги проводитьсяновимкредиторомпервісному кредиторуустрокдо 31грудня 2022року (пункт 3.2 Договору №108/2100069).

Відповідно до пункту 6.1 договору №108/2100069 він набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

У додатку 1 «Перелік боржників фізичних осіб, право вимоги по яким AT «Сумське НВО» відступає AT «СМНВО-Інжиніринг», під номером 2779 вказаний особовий рахунок - НОМЕР_1 , ОСОБА_2 адреса: АДРЕСА_1 , заборгованість на 30 листопада 2021 року - 59278,67 (а.с.51-52).

31 березня 2021 року між AT «Сумське НВО» (первісний кредитор) та ТОВ «Сумитеплоенерго» (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №31/03 предметом якого є відступлення первісним кредитором новому кредитору право вимоги по оплаті фізичними особами (боржниками) грошових коштів за послуги з централізованого постачання гарячої води (постачання гарячої води), наданих первісним кредитором боржникам, перелік яких наведено в додатку № 1, додатку № 2 до цього договору, а також пені, 3% річних та інфляційних втрат, а новий кредитор зобов`язався оплати первісному кредитору відступлене право вимоги у спосіб зарахування зустрічних однорідних вимог нового кредитора до первісного кредитора про оплату заборгованості за надані послуги з транспортування теплової енергії по договору №89 від 07 грудня 2017 року. Ціна договору 23197353 грн 12 коп. (а.с. 60-64).

Ухвалюючи оскаржуване рішення та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на час укладення опорюваного договору АТ «СМНВО-Інжиніринг» мало відповідний обсяг повноважень на укладення цього договору, оскільки предметом договору відступлення права вимоги за договором від 31 березня 2021 року, укладеного між AT «Сумське НВО» та ТОВ «Сумитеплоенерго» є право вимоги по оплаті фізичними особами (боржниками) грошових коштів за послуги з централізованого постачання гарячої води (постачання гарячої води), тоді як за оспорюваним договором відступлення від 29 листопада 2021 року АТ «СМНВО Інжиніринг» відступило ТОВ «КППВ» право вимоги по оплаті фізичними особами, що проживають у м. Суми (боржники) грошових коштів за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 ЦК України).

У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.

В ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.

Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, рецисорний позов).

Натомість нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків.

Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України)

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18) зроблено висновок, що недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Тлумачення статей 215, 216 ЦК України свідчить, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначеністаттею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Статтею 2 ЦПК України визначені завдання та основні засади цивільного судочинства, зокрема, змагальність та диспозитивність.

Частина 5 статті 12 ЦПК України передбачає, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

ЦПК України не надає суду такого права, як вихід за межі позовних вимог з власної ініціативи, оскільки нормиматеріального права не повинні суперечити нормам процесуального права, якими суд керується при вирішенні спору (стаття 3 ЦПК України).

Звергаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для визнання договору відступлення права вимоги від 29 листопада 2021 року, укладеного між АТ «СМНВО-Інжиніринг» та ТОВ «КППВ», вказувала на те, що у ТОВ «Сумське НВО» станом на 29 листопада 2021 року було відсутнє право вимоги до боржників за зобов`язаннями із сплати спожитих послуг з централізованого опалення та постачання теплової енергії, а також на те, що АТ «СМНВО-Інжиніринг» не виконало свої зобов`язання, визначені пунктів 2.1, 3.2 та 6.1 договору №108/2100069 від 29 листопада 2021 року.

Судом встановлено та підтверджується зібраними у справі доказами, що ТОВ «Сумське НВО» передало ТОВ «Сумитепленерго» за договором відступлення від 31 березня 2021 року право вимоги від боржників належного виконання обов`язку по сплаті грошових коштів за послуги з централізованого постачання гарячої води, тоді як АТ «СМНВО-Інжиніринг» передано право вимоги по оплаті грошових коштів за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії.

Зі змісту ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» слідує, що постачання тепловоїенергії,постачання гарячоїводи,є окремимивидами житлово-комунальнимипослугами.

Та обставина, що між споживачами та виконавцем укладається один договір на надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, не свідчить про неподільність зобов`язань споживача з оплати цих послуг, які окремо обраховуються надавачами послуг.

Суд першої інстанції також надав належну оцінку і доводам позивача про невиконання АТ «СМНВО-Інжиніринг» на момент укладення оспорюваного договору зобов`язань, передбачених пунктами 2.1, 3.2, 6.1 договору №108/2100069. Зокрема, невиконання первісним кредитором АТ «Сумське НВО» вимог про письмове повідомлення боржників про відступлення права вимоги по оплаті грошових коштів за послуги з централізованого газопостачання не є наслідком не набуття АТ «СМНВО Інжиніринг» прав вимоги за цим договором. Сторони договору погодили, що новий кредитор повинен внести сплату вартості відступлення права вимоги до 31 січня 2022 року.

Крім того, положення укладеного між АТ «Сумське НВО» та АТ «СМНВО Інжиніринг» договору відступлення не містять умов щодо переходу до нового кредитора АТ «СМНВО-Інжиніринг» права вимоги до боржників з моменту сплати вартості відступленого права.

Колегія суддів звертає увагу і на те, що відсутність у первісного кредитора права вимоги, на моментйого переданняновому кредитору,є підставоюдля відмовиостаннього, напідставі ч.1ст.665ЦК України,від договорукупівлі-продажув односторонньомупорядку тавимагати поверненнягрошових коштів,однак неє підставоюдля визнаннянедійсним цьогоправочину.Вказане узгоджуєтьсяз правовоюпозицією Великої Палати Верховного Суду, наведеною у постанові від 08 серпня 2023 року у справі № 910/19199/21.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги доводи позивача про не надання відповідачами доказів наявності у директорів товариств повноважень на укладення цих договорів, адже при зверненні до суду з позовом позивач, не обґрунтовував цими підставами визнання оспорюваного правочину недійсним.

Колегія суддів відхиляє доводи позивача про недотримання нотаріально посвідчення договору відступлення, адже відповідно до частини першої статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Нормами чинного законодавства не передбачено нотаріального посвідчення договорів про надання житлово-комунальних послуг, укладених між споживачами та надавачами послуг.

Колегія суддів звертає увагу і на те, що з часу укладенні оспорюваного договору відступлення права вимоги від 29 листопада 2021 року минуло більше ніж три роки, доказів на підтвердження виконання свого зобов`язання зі сплати послуг з централізованого опалення та теплопостачання первісному кредитору, позивачем суду надано не було, розмір боргу, що було відступлено новому кредитору позивач не спростовувала. На даний час у провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми перебуває справа за позовом ТОВ «КППВ» про стягнення, зокрема і з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з теплопостачання, провадження у справі зупинено до розгляду цієї справи. Оспорювання позивачем договору про відступлення права вимоги, на переконання колегії суддів, свідчить про намагання позивача затягування розгляду справи про стягнення суми боргу та уникнення виконання нею зобов`язання із сплати нарахованих сум за спожиті послуги.

Колегія суддів погоджується також з додатковим рішенням суду першої інстанції щодо визначеного розміру понесених відповідачем витрат на професійну допомогу, які підлягають розподілу між сторонам.

Частиною 1 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зч.3 ст.141ЦПК Українипри вирішенніпитання пророзподіл судовихвитрат судвраховує чипов`язані цівитрати зрозглядом справи; чиє розміртаких витратобґрунтованим тапропорційним допредмета споруз урахуваннямціни позову,значення справидля сторін,в томучислі чиміг результатїї вирішеннявплинути нарепутацію сторониабо чивикликала справапублічний інтерес; поведінкусторони підчас розглядусправи,що призвеладо затягуваннярозгляду справи,зокрема,подання стороноюявно необґрунтованихзаяв іклопотань,безпідставне твердженняабо запереченнястороною певнихобставин,які маютьзначення длясправи,безпідставне завищенняпозивачем позовнихвимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 3ст.133ЦПК Українивизначено,що довитрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать,зокрема,витрати на професійну правничу допомогу.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з положеннями ч. 1 ст.1Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до ст. 19 Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно зіст.30ЗаконуУкраїни «Проадвокатуру таадвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно доч.ч.3-4ст.137ЦПК України,для визначеннярозміру витратна правничудопомогу зметою розподілусудових витратучасник справиподає детальнийопис робіт(наданихпослуг),виконаних адвокатом,та здійсненихним витрат,необхідних длянадання правничоїдопомоги.Розмір витратна оплатупослуг адвокатамає бутиспівмірним із складністюсправи тавиконаних адвокатомробіт (наданихпослуг); часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); обсягомнаданих адвокатомпослуг тавиконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 8ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд першої інстанції встановив, що представник ТОВ «КППВ» Бирченко Б.В., який є адвокатомАдвокатського об`єднанням «Група правової допомоги» надавав правову допомогу у зв`язку з розглядом даної цивільної справи. Так, адвокат Бирченко Б.В. 24 січня 2024 року подав відзив на позовну заяву, 08 березня 2024року заперечення (на відповідь на відзив), брав участь у підготовчих судових засіданнях 25 січня 2024 року (тривало 23 хвилин), 06 лютого 2024 року (тривало 24 хвилин), 19 лютого 2024 року (тривало 6 хвилин), 22 березня 2024 року (тривало 47 хвилин), 18 квітня 2024 року (тривало 4 хвилини) та у судовому розгляді по суті 21 червня 2024 року (тривало 1 година 16 хвилин), а всього 3 години.

Зважаючи на встановлені обставини та дотримуючись принципу диспозитивності, з урахуванням реального часу витраченого адвокатом Бирченком Б.В. на складання заяв по суті справи, участь у судових засіданнях (3 години, замість заявлених 6), суд першої інстанції дійшов висновку про ухвалення додаткового судового рішення та стягнення з позивачки на користь відповідача ТОВ «КППВ» витрат на професійну правничу допомогу 10000 грн.

Колегія суддів вважає непереконливими доводи апеляційної скарги про те, що зазначена у акті приймання-передачі юридичних послуг вартість послуг адвоката не відповідає калькуляції розміру гонорару, адже матеріали справи не містять такої калькуляції. Більше того, додатковою угодою до договору про надання правничої допомоги, укладеної 15 січня 2024 року, предметом якого є здійснення адвокатським об`єднанням представництва у встановленому законом порядку інтересів клієнта у судовій справі №592/18453/23 за позовом ОСОБА_1 , сторонами визначено, що вартість правничої допомоги згідно даного додатку визначається у актах про надання послуг, підписаних сторонами.

Отже, вирішуючи спір суд першої інстанції з дотримання вимог статей 263-265, 382 ЦПК Україниповно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, правильно встановив правовідносини, що склалися, дослідив і надав правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам і доводам сторін й правильно, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, ухвалив судове рішення.

Відповідно дост. 375 ЦПК Україниапеляційнийсуд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційні скарги без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішень не впливають.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375, 381-382 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 червня 2024 року та додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 16 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 квітня 2025 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: Ю. О. Філонова

В. Ю. Рунов