Рішення

від 17.04.2025 по справі 299/840/25

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.04.2025 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Онисько С.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В., про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Продан О.В., звернулася до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача Виноградівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В., про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом.

Вимоги позову мотивовано тим, що позивач є спадкоємцем за законом по смерті свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заповіту покійний не залишив. Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 -1265 цього Кодексу. Позивач, як дочка спадкодавця є спадкоємцем за законом першої черги.

Згідно положень ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкодавцю (батьку позивача) належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСГП «Іскра» розміром 1,08 в умовних кадастрових гектарах.

Набути право власності на спадкове речове право шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом в нотаріальній конторі позивач не може через відсутність правовстановлюючих документів, які підтверджують належність майнових прав покійному спадкодавцю.

Така ситуація обумовлена тим, що у документованих матеріалах, що залишилися по смерті батька позивача оригінала сертифіката на право на земельну частку (пай) віднайдено не було.

За вказаних обставин державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В. у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу відмовила. Таким чином через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкові права позивач позбавлена можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку.

Позивач та її представник у підготовче засідання не з`явилися, однак представник позивача подала до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у їх відсутність.

Представник відповідача будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи належним чином своєчасно, в підготовче засідання не з`явився, але подав до суду письмову заяву згідно якої просить суд розглядати справу у його відсутність, проти вимог позивача заперечень не має.

Третя особа будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи належним чином своєчасно, в судове засідання не з`явилася, заяв, клопотань від неї не надходило.

Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов`язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін суд приходить до висновку про ухвалення в підготовчому провадженні рішення про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть.

Після смерті спадкодавця батька позивача залишилось спадкове майно:

- право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСГП «Іскра» розміром 1,08 в умовних кадастрових гектарах, що належало померлому ОСОБА_2 згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 0110236.

На випадок своєї смерті спадкодавець заповідального розпорядження не залишив.

У відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України позивач, як спадкоємець за законом першої черги спадщину після смерті батька прийняла, оскільки проживала разом з спадкодавцем на день його смерті.

Крім позивача інших спадкоємців немає.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Верховний Суд України в п. 23Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз`яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

За прийняттям спадщини позивач звернулася до державного нотаріуса Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В., однак завідуюча державної нотаріальної контори відмовила позивачу в оформленні спадщини із-за відсутності правовстановлюючих документів на спадкові майнові права, які втрачено.

Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. У той же час через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкові майнові права позивач позбавлений можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями зазаповітоміза закономможуть бутифізичні особи, які є живими на часвідкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови від 16.04.2004 року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Відповідно до п. 3.5. листа ВССУ від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності па земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 про те, що відповідно до статті 125 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Згідно ст.2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до "Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно", рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Таким чином, враховуючи ті обставини, що позивач надав суду достатньо доказів, які підтверджують позов, суд вважає, що позивач, як єдиний спадкоємець за законом після смерті батька має законне право на визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10, 12, 13, 18, 81,206, 223, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 5, 16, 328, 392, 1218, 1220, 1222, 1225, 1261, 1268 ЦК України, Постанови ПВС України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задоволити.

У порядку спадкування за законом визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСГП «Іскра» розміром 1,08 в умовних кадастрових гектарах.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 24.04.2025.

ГоловуючийТ. Ю. Левко