Рішення

від 18.04.2025 по справі 335/11266/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/11266/24 2/335/337/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2025 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя у складі

головуючого судді Геєць Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стандартюк О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

09.10.2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02.01.2020 року між сторонами розірвано шлюб.

Після розірвання шлюбу, діти залишились проживати разом із позивачем.

Від сімейних відносин сторони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.01.2020 року стягнуто з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 аліменти у розмірі 1/2 частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 26.11.2019 року і до досягнення дітьми повноліття.

На підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, яке було винесене 16.01.2020 року, був виданий виконавчий лист № 335/13154/19.

Однак відповідач недобросовісно виконує рішення суду щодо сплати аліментів на утримання дітей і в період часу з грудня 2021 року не регулярно та не в повному обсязі сплачував аліменти.

Внаслідок чого, станом на серпень 2024 року за ним утворилась заборгованість по виплаті аліментів у сумі 126 344,20 грн.

Крім того, відповідач тривалий час не виконує свої батьківські обов`язки, зокрема обов`язку виховувати та утримувати дітей до досягнення повноліття, не виконує та не здійснює жодних дій, спрямованих на його виконання. Будь-яких перешкод для виконання ним своїх обов`язків, позивач не чинила. Зокрема, неодноразово пропонувала йому спілкуватися з дітьми, купувати одяг і харчі, дошкільне приладдя, відвідувати батьківські збори, брати іншу участь у вихованні та утриманні дітей. Але цього робити він не бажає, свідомо ухиляючись від виконання своїх батьківських обов`язків, аж допоки взагалі не зник з життя дітей. Він зовсім не цікавиться розвитком, станом здоров`я дітей, не дбає про їх інтереси. Тобто батько самоусунувся від виховання спільних дітей, та понад 3 роки взагалі не спілкується з дітьми та не цікавиться ними.

Позивач посилаючись на викладене просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

22.10.2024 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

20.01.2025 року Органом опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району надано висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав по відношенню до неповнолітньої ОСОБА_4 , малолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_5

31.01.2025 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якій просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на наступне.

У 2019 році позивачка з меркантильних підстав вирішила розірвати шлюб з відповідачем, оскільки скоріше за все, ще до розлучення, знайшла собі іншого чоловіка.

В грудні 2019 року позивачка з дітьми нібито виїхала з зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , проте син ОСОБА_7 повернувся до відповідача, де постійно проживав до березня 2022 року та знаходився на повному його утриманні, донька - ОСОБА_8 мешкала, як з батьком так і з позивачкою, з молодшою донькою відповідач також спілкувався постійно.

За наявності роботи та грошових коштів відповідач сплачував на користь позивачки аліменти, не зважаючи та те, що син був на його утриманні, а старша донька частково була на його утриманні, також самостійно оплачував комунальні витрати за квартиру, в якій залишаються зареєстрованими його діти та позивачка.

На грунті розлучення з позивачкою у відповідача стався нервовий розлад, внаслідок якого він неконтрольовано став вживати алкоголь, у період з 09.09.2020 року по 28.09.2020 року знаходився на стаціонарі у КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР з метою позбавитися залежності.

В березні 2022 року після початку війни діти з позивачкою виїхали до Швейцарії. Відповідач регулярно спілкувався з дітьми по телефону та за наявності доходу сплачував аліменти. Через банківську картку ОСОБА_9 , старшої доньки, відповідач відстежив, що позивачка з дітьми вже в іншій країні Італії м. Лорензо, при цьому дітям було заборонено, щось розповідати, де вони і як.

На весні 2023 року позивачка з дітьми повернулася до м. Запоріжжя, при цьому від відповідача цю обставину приховали. Він випадково через додаток свого банку дізнався про те, що його донька розраховувалася своєю карткою в «Сільпо» в м. Запоріжжі.

В літку 2023 року відповідач не міг вже зв`язатися із дітьми по телефону, лише син відкликався на деякі повідомлення. Крім того, відповідач дуже тяжко переніс той факт, що його діти та позивачка не повідомили його про свій приїзд, в нього стався нервовий зрив та він знову став зловживати алкоголь, внаслідок чого втратив роботу в м. Запоріжжі.

З весни 2024 року до теперішнього часу відповідач, за його словами, працює в Миколаївській області без оформлення в сільській місцевості, де поганий зв`язок.

Представник відповідача посилаючись на те, що відповідач умисно та без поважної причини ніколи не припиняв виконувати батьківські обов`язки відносно своїх дітей, просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 03.02.2025 року закрито підготовче провадження у справі, задоволено клопотання позивача про виклик та допит свідків, задоволено клопотання представника відповідача про виклик та допит свідків, витребувано з Комунального некомерційного підприємства „Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб" ЗОР виписний епікриз (довідку) щодо лікування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у період з 09.09.2020 року по 28.09.2020 року на стаціонарі Комунального некомерційного підприємства „Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб" ЗОР, також вирішено в судове засідання викликати неповнолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для з`ясування думки дитини щодо доцільності позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав.

Ухвалою суду від 13.03.2025 року визнано явку відповідача ОСОБА_3 обов`язковою в судове засідання призначене на 09.04.2025 року о 14-30 год.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Повідомив суд, про те, що він довів до відома відповідача ОСОБА_3 про необхідність явки до суду на виконання ухвали суду, разом з цим чому відповідач не з`явився у судове засідання йому невідомо.

Представник Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, наданий висновок підтримує.

Допитана в судовому засіданні, неповнолітня ОСОБА_4 вважала за доцільне позбавити її батька ОСОБА_3 батьківських прав, оскільки він не приймає участі в її житті та в житті її малолітніх брата та сестри, не допомагає матеріально, не цікавиться їх успіхами, самоусунувся від спілкування з ними.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 підтвердили факт невиконання відповідачем ОСОБА_3 своїх батьківських обов`язків відносно до дітей, зловживання алкогольними напоями останнім.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 пояснили, що ОСОБА_3 завжди піклувався про своїх дітей, проживав раніше спільно з дітьми, тяжко сприйняв розлучення з позивачем, тому зловживав алкоголем.

Вислухавши пояснення учасників справи, неповнолітньої ОСОБА_4 , дпитавши свідків, дослідивши обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 27.01.2007 року ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 .

Від шлюби сторони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого Орджонікідзевським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , яке видане Орджонікідзевським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02.01.2020 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.01.2020 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 26.11.2019 року і до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 10.09.2024 року виданого Лівобережним відділом державної виконавчої служби у м. Запоріжжя Південного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_3 має заборгованість по сплаті аліментів станом на 01.09.2024 року у розмірі 126 344,20 грн.

Згідно до довідки виданої директором Запорізької гімназії № 62 Запорізької міської ради від 26.09.2024 року №01-22/88, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навчається у 2-Б класі Запорізької гімназії № 62. Протягом 2023/2024 навчального року та на початку 2024/2025 н.р. з класним керівником 2-Б класу ОСОБА_16 спілкувалася мати учениці ОСОБА_1 , яка цікавилася досягненнями доньки та брала участь у житті класного колективу. Батько ОСОБА_3 з вчителем не спілкувався, шкільним життям доньки не цікавився.

Згідно до довідки виданої директором Запорізької гімназії № 62 Запорізької міської ради від 26.09.2024 року №01-22/87, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається у 6-Б класі Запорізької гімназії № 62. Протягом 2023/2024 навчального року та на початку 2024/2025 н.р. з класним керівником 6-Б класу ОСОБА_17 спілкувалася мати учня ОСОБА_1 , яка цікавилася досягненнями сина та брала участь у житті класного колективу. Батько ОСОБА_3 з вчителем не спілкувався, шкільним життям сина не цікавився.

Відповідно до інформації від 20.02.2025 року наданої директором Комунального некомерційного підприємства „Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб" ЗОР, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував на стаціонарному лікуванні з 09.09.2020 по 28.09.2020. Діагноз: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності від алкоголю. Переніс стан відміни алкоголю.

Висновком районної адміністрації по Вознесенівському району від 17.01.2025 року №01-13/2854, про доцільності позбавлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав по відношенню до неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено наступне.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02.01.2020 (справа №335/10319/19) шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.01.2020 (справа №335/13154/19) з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дітей у розмірі 1/2 частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.11.2019 року і до повноліття дітей.

Відповідно до довідки Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради від 29.08.2024 №4092, ОСОБА_1 не отримує аліментів від ОСОБА_3 на утримання дітей.

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 10.09.2024 №77752/7, виданим Лівобережним відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі, заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів на утримання дітей станом на 01.09.2024 складає 126344,20 гривень.

Відділом по Вознесенівському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради (далі-відділ по району) здійснений вихід за адресою, зазначеною у позові, як місце реєстрації проживання ОСОБА_3 : АДРЕСА_1 . Потрапити до помешкання не виявилось можливим, оскільки двері ніхто не відчинив. На залишене для ОСОБА_3 письмове запрошення ніхто не відреагував.

На прийомі у відділі по району з неповнолітньою ОСОБА_4 , малолітніми ОСОБА_5 та ОСОБА_5 проведені бесіди з метою з`ясування їх думки стосовно позбавлення батька батьківських прав. Під час бесіди ОСОБА_8 та ОСОБА_7 повідомили, що вони не заперечують проти позбавлення батька батьківських прав, про що написали відповідні пояснення. В ході бесіди малолітня ОСОБА_18 повідомила, що останній раз спілкувалась з батьком до початку повномасштабної війни рф проти України, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 . З того часу вона з батьком не спілкувалась, його не бачила, він не цікавиться її життям, участі у її вихованні не бере, матеріально не допомагає. Поняття «позбавлення батьківських прав» дитина в силу малого віку ще не розуміє та надати свою думку саме щодо цього не може.

Мати дітей повідомила, що ОСОБА_3 може на даний час проживати за адресою: АДРЕСА_2 , з приводу чого направлявся запит до відділу по Дніпровському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради.

Згідно з відповіддю вказаного відділу від 16.12.2024 №08-08/1882, спеціалістами відділу був здійснений вихід за вказаною адресою, однак провести обстеження умов проживання не вдалося, оскільки двері ніхто не відчиняв. Було залишене запрошення з проханням з`явитися до відділу, на яке ніхто не відреагував. На телефонні дзвінки за номерами телефону, наданими матір`ю дітей, ОСОБА_3 не відповідає, його місцезнаходження спеціалістам відділу невідоме.

Також відділом по району здійснювались спроби встановити зв`язок із ОСОБА_14 , яка є бабусею дітей та матір`ю ОСОБА_3 за номером телефону, наданим ОСОБА_1 , проте зв`язок встановити не виявилось можливим, оскільки номер телефону перебував поза зоною досяжності.

Відповідно до листа ФОП « ОСОБА_19 » від 10.12.2024 №24, ОСОБА_3 , який є батько дітей ОСОБА_20 , ОСОБА_5 та ОСОБА_21 разом із дітьми лікувальний заклад не відвідував, станом здоров`я дітей не цікавився, з лікарем та адміністрацією закладу не спілкувався. Питаннями стану здоров`я дітей займається їх мати ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою ДНЗ «Запорізьке вище професійне училище моди і стилю» від 18.12.2024 №1274, неповнолітня ОСОБА_4 є ученицею II курсу вказаного навчального закладу. Батько дитини ОСОБА_3 жодного разу не відвідував батьківські збори, не цікавився навчанням та досягненнями доньки.

Згідно з довідками Запорізької гімназії №62 від 26.09.2024 №01-22/87 та №01-22/88, малолітні ОСОБА_22 та ОСОБА_18 навчаються у вказаному закладі. Батько дітей не цікавився шкільним життям дітей, з вчителями не спілкувався.

Питання підготовки висновку щодо доцільності або недоцільності позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав по відношенню до його дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_5 розглядалось на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району 19.12.2024 та 09.01.2025.

Під час першого засідання ОСОБА_1 було рекомендовано надати актуальну інформацію щодо розміру заборгованості ОСОБА_3 зі сплати аліментів, оскільки попередній розрахунок заборгованості датований 10.09.2024, в зв`язку із чим, розгляд питання було перенесено.

Під час другого засідання, яке відбулось 09.01.2025, мати дітей надала розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 24.12.2024, виданий Лівобережним відділом державної виконавчої служби у м. Запоріжжя, згідно з яким, станом на 01.12.2024 заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів на утримання дітей складає 158337,30 гривень. Також була проведена телефонна розмова з бабусею дітей ОСОБА_14 , за новим, актуальним номером телефону, наданим ОСОБА_1 безпосередньо під час засідання. Під час бесіди ОСОБА_23 повідомила, що її син ОСОБА_3 разом з нею не проживає, вона не володіє інформацією щодо його фактичного місця проживання, зв`язок із ним не підтримує. ОСОБА_14 передано прохання за можливості повідомити ОСОБА_3 , про розгляд у суді питання позбавлення його батьківських прав.

За результатами засідань, враховуючи наявні документи, думки дітей з вищевказаного питання, комісія дійшла висновку щодо наявності підстав для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав по відношенню до його дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_5 , передбачених ст.164 Сімейного кодексу України.

Районна адміністрація Запорізької міської ради по Вознесенівському району, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав по відношенню до неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Висновок органу опіки та піклування є достатньо обґрунтованим і не суперечить інтересам дітей та іншим зібраним у справі доказам.

Статтею 3 Конвенцію про права дитини встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальності своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Статтею 150 СК України та статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства», встановлено обов`язки батьків виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно із ст. 8 ч. 2 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 8 цього Закону встановлено право кожної дитини на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно із ст. 12 ч. 6 Закону України «Про охорону дитинства», батьки несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою ст.164 СК України.

Зокрема, п. 2 ч. 1 ст.164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення п.2 ч. 1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно п. 16, 17 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків з не залежних від неї причин.

У статті 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

ЄСПЛ зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Сторона відповідача не довела зміну поведінки відповідача щодо дітей, прагнення здійснювати належне піклування за ними. Сторона відповідача не надала належних та допустимих доказів на підтвердження зміни поведінки відповідача щодо дітей, придбання необхідних меблів, речей, тощо, для дітей. В свою чергу відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, не навів додаткових аргументів щодо належного виконання останнім батьківських обов`язків, або неможливості їх виконувати з поважних причин.

Надані стороною відповідача докази, зокрема СМС переписка відповідача з сином від 10.06.2023, 13.11.2023, 15.04.2023 року, тобто в останнє відповідач цікавився сином два роки потому, не свідчить про постійний інтерес до дітей та реальне бажання змінити поведінку на краще.

Надані стороною відповідача докази, зокрема квитанції про перекази на ім`я ОСОБА_1 грошових коштів від 21.01.2025 року у розмірі 4 507, 00 грн., від 15.02.2025 року у розмірі 4 507, 00 грн., від 12.03.2025 року у розмірі 4 507,00 грн., від 04.04.2025 року у розмірі 4 507, 00 грн., не спростовують встановлені судом обставини, щодо ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків.

Також слід зазначити, що лише факт заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав не свідчить про інтерес до дітей та реальне бажання змінити поведінку на краще, а позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу права спілкуватися з дитиною, бачитися з нею, звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Крім того, озвучена в судовому засіданні думка дітей не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав, оскільки думка дитини не завжди може відповідати її інтересам, може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів.

Враховуючи встановлені та досліджені в судовому засіданні обставини справи, наявність достатніх та переконливих доказів, суд приходить до висновку, що відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а отже позбавлення його батьківських прав повністю відповідає інтересам дітей.

Одночасно суд зазначає, що застосовуваний захід не є безстроковим і відповідач має право у випадку зміни поведінки на поновлення батьківських прав в порядку передбаченому СК (стаття 169).

Проаналізувавши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 1211,20 грн. за подання позовної заяви підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2-13, 141, 200, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав по відношенню до неповнолітньої - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_5 ), судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено в повному обсязі 18.04.2025 року.

Суддя Ю.В.Геєць