Рішення від 25.04.2025 по справі 946/11036/21

Справа № 946/11036/21

Провадження № 2/946/916/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Пащенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання Топтигіної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ізмаїл цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року комунальне підприємство «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» (далі - КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго») звернулося до суду з позовом, який був уточнений 11.01.2023 року (а.с.59), до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за послуги з централізованого опалення у розмірі 13865,61 грн., посилаючись на те, що КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» забезпечує відповідачів послугами з централізованого опалення, з постачання теплової енергії, з постачання теплової енергії та з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 , проте відповідачі в порушення Закону України «Про теплопостачання» та «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 (далі - Правила) не в повному обсязі проводили оплату за надані послуги, в результаті чого за ними обліковується заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 13865,61 грн. Враховуючи вказане, позивач просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 13865,61 грн., судовий збір у розмірі 2270,00 грн. та поштові витрати в розмірі 45,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала уточнені позовні вимоги, просила суд їх задовольнити. Вказала, що строки позовної давності позивачем не порушені, відповідачі систематично частково вносили плату в рахунок заборгованості з централізованого опалення, тому строки переривалися. Письмової пропозиції укласти договір реструктуризації боргу від відповідачів не надходило.

11.01.2023 року представник позивача надала письмові пояснення по справі, в яких вказала, що позовні вимоги заявлені з дотриманням строку позовної давності. Також вказала, що ОСОБА_1 не призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, що підтверджується рішенням УП та СЗН Ізмаїльської міської ради про відмову призначення субсидії №149073 від 21.08.2018 року. Крім того, всі дієздатні особи, які проживають та / або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Враховуючи викладене, просила суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 13865,61 грн. (а.с.61).

25.04.2023 року представник позивача надав пояснення про розмір заборгованості (а.с.85). Зокрема, заборгованість за послуги з централізованого опалення, яка утворилась за період з 01.10.2018 року по 28.02.2021 року становить: 12 067,16 грн. Заборгованість за послуги з централізованого опалення, яка утворилась за період з 01.03.2021 року по 31.10.2022 року становить: 1 798,45 грн = 13 252,37 грн (нарахування за період з 01.03.2021 року по 31.10.2022 року) - 11 453,92 грн (оплата за період з 01.03.2021 року по 31.10.2022 року). Заборгованість за послуги з централізованого опалення, яка утворилась за період з 01.10.2018 року по 31.10.2022 року становить: 13 865,61 грн = 12067,16 грн (борг за період з 01.10.2018 року по 28.02.2021 року) + 1798,45 грн. (борг за період з 01.03.2021 року по 31.10.2022 року). КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» звернуло увагу суду на те, що в заяві про збільшення розміру позовних вимог вих. № 39 від 09.10.2023 року допущено описку в частині зазначення дати виникнення заборгованості. Тому, просить суд вважати вірним: «борг станом на 01.11.2022 року становить 13 865,61 грн», замість помилково зазначеної «борг станом на 01.10.2022 року становить 13 865,61 грн», що підтверджується витягом з особового рахунку.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечували щодо задоволення уточнених позовних вимог.

Відповідачка ОСОБА_1 просила суд врахувати, що вона сплачувала суму в рахунок заборгованості за послуги з централізованого опалення з 2018 року, але сума заборгованості не зменшується. Також, просила суд застосувати строк позовної давності до позовних вимог. Крім того вказала, що син ОСОБА_3 не користується послугами і не є співвласником квартири, а син ОСОБА_2 не працює та у нього народилася дитина. Зазначила, що борг у сумі 11700 грн. вона визнавала, просила підприємство реструктуризувати їй заборгованість, однак їй було відмовлено, тому заборгованість не визнає в повному обсязі у зв`язку з пропуском строків позовної давності.

Відповідач ОСОБА_2 вказав, що співвласниками квартири є він та мати ОСОБА_1 . Брат ОСОБА_3 з 2021 року не є співвласником квартири, оскільки подарував свою частину ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, в тому числі, через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов суду не надав, заяв чи клопотань по справі суду не надав.

17.12.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою (а.с.33), в якій вказала, що просить суд врахувати, що з 2015 року протягом двох років вона отримувала субсидію. 21.08.2018 року рішенням комісії УП та СЗН відмовлено в наданні їй субсидії надалі, посилаючись на те, що у домовій книзі проставлений штамп про зняття з реєстрації ОСОБА_1 . В результаті вказаного та через низький розмір пенсії у неї утворилася заборгованість, яку вона сплачує поступово кожен рік у розмірі 700-800 грн. 28.01.2021 року два її сини прийняли спадщину частину квартири та 03.03.2021 року ОСОБА_3 уклав договір дарування своєї частини квартири на брата ОСОБА_2 . 16.12.2021 року представником КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» повідомлено ОСОБА_2 про необхідність сплати заборгованості у розмірі 11179,00 грн. Разом із тим, сини ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , не проживають у даній квартирі, комунальними послугами не користуються.

09.11.2022 року ОСОБА_1 надала суду заяву, в якій вказала, що частково сплачує суму заборгованості, що підтверджується квитанціями. Крім того, просить суд врахувати, що вона отримує пенсію в дуже низькому розмірі, а також, просить суд застосувати строк позовної давності та списати заборгованість у розмірі 11170,00 грн. (а.с.46).

15.04.2025 року ОСОБА_1 надала суду клопотання, в якому просила суд врахувати, що вона отримує пенсію в дуже низькому розмірі, просить суд застосувати строк позовної давності.

Вислухавши представника позивача, відповідачів, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.281 розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

На підставі ст.ст.67, 68 ЖК України та п.30 Правил надання послуг по централізованому опаленню, наданню холодної та гарячої води та водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, відповідач зобов`язаний своєчасно, щомісячно вносити плату не лише за квартиру, але й за комунальні послуги, а саме: централізоване опалення за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ч.2 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а відповідно до ст. 25 вищезазначеного Закону у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктами 1,2,4 ч.1 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Судом встановлено, що станом на 28.01.2021 року власниками квартири АДРЕСА_2 були зареєстровані: ОСОБА_3 (1/3 частка) на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 13.09.1993 року, виданого Ізмаїльським МБТІ, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно в реєстровій книзі за №63и-183 від 15.09.1993 року, ОСОБА_2 (1/3 частка) та ОСОБА_3 (1/3 частка) на свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.01.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Гнесько В. Г. в реєстрі №109, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером №2278822251106 від 28.01.2021 року, що підтверджується довідкою КП «Ізмаїльське МБТІ» від 22.11.2021 року №1286 та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.9, 10, 13, 108-110, 111-113, 121-122).

Відповідно до договору дарування частки квартири від 03.03.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області, зареєстрованого в реєстрі №309, ОСОБА_3 передав у власність ОСОБА_2 безоплатно, належну йому на праві спільної часткової власності 1/3 частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_3 (а.с.10-11).

Відповідно до особового рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 за номером №7124 заборгованість, яка утворилася станом на 06.01.2023 року становить за послуги з централізованого опалення у розмірі 13865,61 грн. (а.с.60).

Згідно попереджень-претензій від 02.11.2021 року комунальне підприємство надсилало ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_4 повідомлення щодо існування вказаної заборгованості (а.с.4, 4а, 5).

Як вбачається з рішення УП та СЗН Ізмаїльської міської ради №149073 від 21.08.2018 року ОСОБА_1 не призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства, які зареєстровані і фактично проживають у житловому приміщенні (будинку) (а.с.51).

Згідно рішення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області №2252-VII від 29.12.2022 року (Додаток 1) вулицю 51-ої Перекопської дивізії перейменовано на вулицю Патріотів.

Договір нанадання послугз централізованогоопалення таобслуговування внутрішньобудинкових мереж опалення між КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго» та відповідачами не укладався, але теплова енергія у квартиру відповідачів надавалась належним чином, заяву про відключення від теплопостачання відповідачі не надавали, таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 знаходяться у фактичних договірних відносинах з КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго».

Розрахунки помісячної вартості послуг проводились згідно з положеннями, передбаченими Законом України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-IV від 09.11.2017 року, Закону України «Про теплопостачання» №2633- IV від 02.06.2005 року, Закону України «Правил надання послуг з централізованого опалення та постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановами Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року.

Згідно ст.129 Конституції України, ст.ст.12,13,77,78,79,80,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Щодо заперечення відповідачів щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_4 , оскільки він не є співвласником квартири з 03.03.2021 року, суд не приймає його до уваги, оскільки позивач просить стягнути заборгованість, яка виникла в тому числі до березня 2021 року.

Таким чином, на момент виникнення заборгованості ОСОБА_4 був співвласником квартири.

Пунктом 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Враховуючи викладене, твердження відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_4 є неналежним відповідачем судом не приймаються до уваги, оскільки дані обставини спростовуються матеріалами справи.

Щодо посилання відповідачки ОСОБА_1 про те, що їй не призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з 2018 року, оскільки вона не зареєстрована у квартирі, суд приходить наступного висновку.

Питання щодо субсидій на компенсацію вартості комунальних послуг регулюється Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №848 від 21.10.1995 року.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, що підтверджується рішенням УП та СЗН Ізмаїльської міської ради про відмову у призначенні субсидії №149073 від 21.08.2018 року, наявності будь-яких пільг споживачем суду не надано, суд не приймає до уваги вказані заперечення відповідачки.

Щодо заяви відповідачки ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Відповідно до ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Стаття 253 ЦК України встановлює, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Відповідно до ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Згідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Стаття 257 ЦК України встановлює, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови в позові.

Однак у відповідності до ч.ч. 2,3 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників. А також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Із даним позовом КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» звернулось до суду 24.12.2021 року про стягнення заборгованості, яка виникла за період з 01.10.2018 року, таким чином позивач звернувся до суду із дотриманням трирічного строку позовної давності.

Відповідачка ОСОБА_1 обґрунтовує неможливість сплачувати суму заборгованості у повному обсязі важким матеріальним станом, зокрема, низьким розміром пенсії, на підтвердження чого надала довідку про доходи від 30.05.2022 року, відповідно до якої розмір її пенсії становить 12662,39 грн. за період з січня 2022 року по травень 2022 року (а.с.47).

Як передбаченост. 267 ЦПК Українисуд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відсутність у споживача достатніх коштів для сплати заборгованості за отримані комунальні послуги не може бути визнана судом як належна підстава для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення такої заборгованості, однак, є підставою для розстрочення виконання рішення суду.

Оскільки послуги надаються, але їх оплата не проводиться, сума боргу підтверджена особовим рахунком, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 13865,61 грн. та, враховуючи положення ст.267 ЦПК України, розстрочити відповідачам виконання рішення суду строком на дванадцять місяців зі сплатою заборгованості в розмірі 1155,47 грн. щомісячно.

За правилами ст.141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідачів.

Відповідно до ч.1 ст.140 ЦПК України особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ст.141 ЦПК України не передбачено стягнення судових витрат у солідарному порядку. Солідарний зв`язок це матеріально правова категорія (ст.541 ЦК України), а не процесуальна.

У відповідності до вимог ст.141ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн., які підтверджені платіжним дорученням №174 від 20.12.2021 року (а.с.2) та поштовівитрати урозмірі 45,00грн.,які підтвердженіквитанціями від 09.01.2023року (а.с.62,65,68),врівних частинах з кожного, а саме, по 771,67 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 49, 77-82, 140, 141, 258, 259, 263-266, 268, 273-279 ЦПК України, ст.ст.15, 16, 526 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго», адреса місцезнаходження юридичної особи: 68600, Одеська область, вул.Клушина,5-а, код ЄДРПОУ 05514413, до ОСОБА_1 , яка зареєстрованою або знятою з реєстраційного обліку місця проживання не значиться, ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 , ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 , про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення (банк/рах. НОМЕР_5 , ЄДРПОУ 05514413) в розмірі 13865,61 (тринадцять тисяч вісімсот шістдесят п`ять гривень шістдесят одна копійка) гривень.

Розстрочити ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , виконання рішення суду строком на 12 (дванадцять) місяців зі сплатою на користь комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення (банк/рах. НОМЕР_5 , ЄДРПОУ 05514413) в розмірі 1155,47 (одна тисяча сто п`ятдесят п`ять гривень сорок сім копійок) гривень щомісячно.

Стягнути з ОСОБА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_2 , ОСОБА_2 ,РНОКПП: НОМЕР_3 , ОСОБА_3 ,РНОКПП: НОМЕР_4 ,на користькомунального підприємства«Теплові мережіІзмаїлтеплокомуненерго» (банк/рах. НОМЕР_6 ,ЄДРПОУ 05514413)судовий збірв розмірі2270,00(двітисячі двістісімдесят гривеньнуль копійок)гривень та поштовівитрати урозмірі 45,00(сорокп`ять гривеньнуль копійок)гривень,врівних частинах з кожного, а саме, по 771,67 (сімсот сімдесят одна гривня шістдесят сім копійок) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Т.П.Пащенко