Вирок

від 25.04.2025 по справі 158/888/25

НЕ ВКАЗАНО

Справа № 158/888/25

Провадження № 1-кп/0158/111/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2025 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

представника потерпілої особи ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Ківерці кримінальне провадження №12021030590000344 від 21.07.2021 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Карпилівка, Ківерцівського району Волинської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не працюючого, одруженого, має на утриманні п`ятьох неповнолітніх дітей, в порядку ст. 89 КК України раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_6 у період часу з 2016 року по 2021 рік, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, маючи умисел на самовільне зайняття земельної ділянки в зоні Ківерцівського національного природного парку Цуманська Пуща, діючи всупереч вимогам ст.ст. 43, 44, 124, 125, 126 Земельного кодексу України, які регламентують набуття і реалізацію права на землю, при відсутності відповідного рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування та державної реєстрації про передачу йому у власність чи надання у користування земельної ділянки та за відсутності вчиненого правочину щодо неї, реалізуючи свій злочинний умисел самовільно зайняв земельну ділянку площею 0, 1968 га, суміжну із земельною ділянкою з кадастровим номером 0721883800:02:000:0297 в с. Карпилівка Луцького району Волинської області, яка знаходиться в межах 42 кварталу 18 виділу Цуманського лісництва Ківерцівського надлісництва філії Поліський лісовий офіс та відноситься до території Ківерцівського національного природного парку Цуманська Пуща, обгородивши її дерев`яним парканом по периметру.

В подальшому, продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу на самовільне зайняття земельної ділянки особливо цінних земель, в зоні природно - заповідного фонду України, діючи в особистих інтересах, всупереч вимогам ст.ст. 45, 46-1 Земельного кодексу України, відповідно до яких землі територій та об`єктів природно-заповідного фонду використовуються з урахуванням обмежень у їх використанні, визначених відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та положеннями про ці території, залучивши невстановлених у ході досудового розслідування осіб, у період з 2016 по 2021 рік, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, влаштував господарські тимчасові споруди по типу кошари на земельній ділянці, котра входить до 42 кварталу 18 виділу Цуманського лісництва Ківерцівського надлісництва філії Поліський лісовий офіс та відноситься до території Ківерцівського національного природного парку Цуманська Пуща в межах самовільно зайнятої земельної ділянки, в результаті чого, спричинив навколишньому природному середовищу майнових збитків на суму 57 951 гривень 44 копійок.

Своїми умисними, протиправними діями, які виразилися у самовільному зайнятті земельної ділянки особливо цінних земель, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 197-1 КК України.

25 квітня 2025 року між прокурором ОСОБА_3 , з однієї сторони, та обвинуваченим ОСОБА_6 , з іншої сторони, за участі захисника адвоката ОСОБА_5 , за наявності згоди представника потерпілої особи Цуманської селищної ради ОСОБА_4 , укладено угоду про визнання винуватості, згідно із якою обвинувачений беззастережно визнав винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, не заперечує обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, що викладено в обвинувальному акті. Сторони погоджуються про те, що відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, а згідно із ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 - відсутні.

Також, сторони узгодили покарання обвинуваченому за ч. 2 ст. 197-1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.

В угоді про визнання винуватості передбачені як наслідки її укладення та затвердження, визначені ст. 473 КПК України, так і наслідки її невиконання.

В угоді про визнання винуватості зазначена дата її укладення та вона підписана сторонами.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, за обставин, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, та укладену ним за участю захисника угоду про визнання винуватості підтримав, і пояснив, що спроможний виконати передбачене в угоді покарання.

Прокурор ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні щодо затвердження угоди про визнання винуватості не заперечили.

Розглянувши питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, який відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, внаслідок якого шкода завдана суспільним інтересам.

При цьому судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення і вид покарання.

Міра покарання, узгоджена сторонами угоди про визнання винуватості, із застосуванням ст. 69 КК України, відповідає вимогам ст.ст. 50, 65, 99 КК України, позаяк визначена з врахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_6 , який в порядку ст. 89 КК України раніше не судимий, беззастережне визнання обвинуваченим вини, щире каяття, його ставлення до скоєного, яке побудоване на критичній оцінці своєї протиправної поведінки, готовності понести покарання та відшкодувати завдані збитки, позитивна характеристика з місця проживання, наявність на утриманні п`ятьох неповнолітніх дітей, одружений, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, а також обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Угода відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Виходячи із вищенаведеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 , за участі захисника адвоката ОСОБА_5 , за наявності згоди представника потерпілої особи Цуманської селищної ради ОСОБА_4 , та призначення обвинуваченому міри покарання, узгодженої сторонами.

Запобіжні заходи під час досудового розслідування та в ході судового розгляду щодо ОСОБА_6 не застосовувались.

Цивільного позову по справі не заявлено.

Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст. ст. 374, 474, 475 КПК України, суд

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 25 квітня 2025 року, між прокурором у кримінальному провадженні начальником Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 , з однієї сторони, та обвинуваченим ОСОБА_6 , з іншої сторони, за участі захисника адвоката ОСОБА_5 , за наявності згоди представника потерпілої особи Цуманської селищної ради ОСОБА_4 .

Визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Волинським апеляційним судом.

Вирок суду може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ківерцівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення:

обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок суду вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.

Суддя Ківерцівського районного суду ОСОБА_1