Ухвала

від 25.04.2025 по справі 357/263/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/263/23

Провадження № 2-во/357/83/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2025 року суддяБілоцерківського міськрайонногосуду Київськоїобласті БондаренкоО.В.,розглянувши впорядку письмовогопровадження заявупредставника відповідачки-Горопацького АнатоліяСергійовича провиправлення опискив ухвалісуду від15квітня 2025року прирозгляді заяви ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення від 30.03.2023 у справі за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

22.04.2025 представник відповідачки - ОСОБА_2 подав до суду заяву про виправлення описки в ухвалі суду від 15.04.2025 при розгляді заяви ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення від 30.03.2023 у справі за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, мотивуючи тим, що у ній помилково не зазначено, що участь у судовому засіданні приймав представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , а саме:«15 квітня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Бондаренко О. В., за участю секретаря судового засідання Каплічної Ж.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення від 30.03.2023 у справі за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості», тому що участь у судовому засіданні приймав представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , про що згадується в абзаці 2 на арк. 9 цієї ухвали суду від 15.04.2025 року: «Представник відповідачки - ОСОБА_2 у судовому засіданні заяву про перегляд заочного рішення у справі підтримав у повному обсязі та зазначив, що заперечення представника позивача не слід приймати до уваги, оскільки до справи подано копію довіреності представника КП БМР «Білоцерківтепломережа», яка завірена представником».

Відповідно до ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 269 ЦПК України, питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Так, положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.

14.02.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, яка зареєстрована судом 18.02.2025, у якій просила, з урахуванням заяви про усунення недоліків заяви від 04.03.2025, поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.03.2023 у справі №357/263/23.

06.03.2025 після усунення заявником недоліків заяви, судом поновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, прийнято до провадження заяву, про перегляд заочного рішення від 30.03.2023 та призначено розгляд заяви.

02.04.2025 судом постановлено ухвалу, якою відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , про залучення до участі у справі представника ОСОБА_2 на підставі договору №б/н про надання правової допомоги від 10.02.2025.

15.04.2025 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою клопотання ОСОБА_1 , про посвідчення судом довіреності фізичної особи на ведення справи, задоволено та посвідчено довіреність від 08.04.2025, видану від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_2 про уповноваження, відповідно до ст. 60, 62, 64 ЦПК України, представляти інтереси довірителя - ОСОБА_1 у цивільній справі №357/263/23 за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, та допущено до участі у справі представника відповідачки - ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

15.04.2025 судом постановлено ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення від 30.03.2023 у справі за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, залишено без задоволення.

У своїй заяві представник відповідачки - ОСОБА_2 зазначає, що у вступній частині ухвали допущено описку, а саме не зазначено, що участь у судовому засіданні приймав представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Згідно п. 19 Постанови Пленуму ВСУ «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року №14, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Опискою, у розумінні ст. 269 ЦПК України, визнається помилка, яка має вплив на зміст судового рішення та його виконання. Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать, наприклад, написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.

Відповідна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 листопада 2023 року у справі № 990/222/23, у постанові Верховного суду від 29.01.2021 у справі № № 22-ц/354/11.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 263 ЦПК України).

Отже, у розумінні процесуального закону описка - це зроблена судом механічна граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, одрук тощо). Не вважається опискою помилка, яка не викривляє зміст рішення, тобто неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Тобто опискою необхідно вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Таким чином, не зазначення у вступній частині ухвали, що участь у судовому засіданні приймав представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , не є опискою у розумінні ст. 269 ЦПК України, враховуючи, що в описовій частині ухвали зазначено про участь у судовому засіданні представника відповідачки ОСОБА_2 .

Тому, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника відповідачки - ОСОБА_2 про виправлення описки в ухвалі суду від 15 квітня 2025 року при розгляді заяви ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення від 30.03.2023 у справі за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.

Керуючись ст. 260, 269, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви представника відповідачки - ОСОБА_2 про виправлення описки в ухвалі суду від 15 квітня 2025 року при розгляді заяви ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення від 30.03.2023 у справі за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала складена 25.04.2025.

Суддя: О. В. Бондаренко