Рішення

від 25.04.2025 по справі 717/1028/25

КЕЛЬМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 717/1028/25

Номер провадження2-а/717/38/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2025 селище Кельменці

Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого суддіТелешмана О.В.,

з участю секретаря Глібіщук М.Л.,

позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився,

представник позивача Боднарюк В.І. судове засідання не з`явився,

представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився.

Представник позивача Боднарюк В.І. подав до Кельменецького районного суду Чернівецької області позовну заяву, у якій просить: скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №920 від 24.03.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності .

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанов по справах про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Представник позивача Боднарюк В.І. в судове засідання не з`явився, проте, подав заяву про розгляд справи в його відсутності.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 Віталіна Іванічек в судове засідання не з`явилася проте, подала відзив в якому просить відмовити в позові повністю за безпідставністю.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка усудове засіданнябудь-якогоучасника справи,за умовищо йогоналежним чиномповідомлено продату,час імісце цьогозасідання,не перешкоджаєрозгляду справипо суті,крім випадків,визначених цієюстаттею. Згідноч.3ст.205КАС Україниякщо учасниксправи абойого представникбули належнимчином повідомленіпро судовезасідання,суд розглядаєсправу завідсутності такогоучасника справиу разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Судом такожвстановлено, що згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення №920 від 28 березня 2025 року, яка винесена т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3ст. 210-1 КУпАПта накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.

В оскаржуваніпостанові зазначено,що будучивійськовозобов`язаним таперебуваючи навійськовому облікувійськовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 ,у визначенийзаконом 60-денний строкз днянабрання чинностіУказу Президента Українипро оголошеннямобілізації неуточнив своїперсональні дані,а самедані промісце проживаннята номертелефону,адресу електронноїпошти,чим порушиввимоги ч.3ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч.1, 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України» тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3ст. 210-1 КУпАП.

Суд вважає, що дії відповідача та дана постанова є протиправними, виходячи з наступного.

Статтею 8 Конституції Українизадекларовано, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно дост. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно дост. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Судом встановлено, що, підставою для притягнення позивача до відповідальності та прийняття оскаржуваної постанови стало те, що будучи військовозобов`язаним та перебуваючи на військовому обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 , у визначений законом 60- денний строк з дня набрання чинності Указу Президента України про оголошення мобілізації не уточнив свої персональні дані, а саме дані про місце проживання та номер телефону, адресу електронної пошти.

Так, в абз. 2 ч. 10 ст.1 Закону України « Про військовий обов`язок та військову службу» зазначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані виконувати правила військового обліку.

Згідно ч.3ст.22 ЗаконуУкраїни «Промобілізаційну підготовкута мобілізацію» інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

При винесені оскаржуваної постанови т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 притягнув позивача до адміністративної відповідальності за те, що він не уточнив свої облікові дані у 60- денний строк з дня набрання чинності Указу Президента України про оголошення мобілізації.

Проте,відповідно до ч.3ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», редакція якої в такому вигляді набрала законної сили 18.05.2024 року, інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. У разіотримання повісткипро викликдо територіальногоцентру комплектуваннята соціальноїпідтримки громадянинзобов`язаний з`явитисяу зазначеніу ніймісце тастрок.

Тобто, 60денний строкуточнення даних був встановлений вказаною нормою закону та пов`язував такі обов`язки військовозобов`язаних з Указом Президента України про оголошення мобілізації, який був виданий 24 лютого 2022 року, тому в даному випадку вказаний вище строк закінчився 18липня 2024року, виходячи з даних норм закону та враховуючи, що подальші Укази Президента України «Про продовженнястроку проведеннязагальної мобілізації»є складовими Указу Президента України про оголошення мобілізації, а також позивач мав з`являтися до відповідача за повісткою про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а не на підставі прямої норми закону, в якій не зазначено конкретний час та місцезнаходження відповідних територіальних центрівкомплектування тасоціальної підтримки,до якихслід прибутивійськовозобов`язаним.

При цьомусуд виходитьз такого.Так,відповідно дост.247КУпАП провадженняв справіпро адміністративнеправопорушення неможе бутирозпочато,а розпочатепідлягає закриттюза такихобставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення , а також закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихстаттею 38цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених участині сьомійцієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Дане правопорушення не є триваючим, оскільки з вказаної вище ч.3ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка набрала чинності 18.05.2024 року, військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані, тобто до 18 липня 2024 року, і дана дата є датою виявлення порушення.

При цьому згідно ч.7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбаченихстаттями 210,210-1цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Отже, відповідач притягнув позивача до відповідальності та наклав адміністративне стягнення 28 березня 2025 року за межами строків накладення адміністративного стягнення.

Також в оскаржуваній постанові не зазначено доказів,що відповідач,як держательЄдиного державногореєстру призовників,військовозобов`язаних тарезервістів, не мав можливості отриматидоступ доперсональних данихпризовника,військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, оскільки відповідно до Примітки до ст.210 КУпАП положеннястатей 210,210-1цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Судом також встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення №920 від 28.03.2025 року зазначено зареєстроване місце проживання позивача, фактичне місце його проживання, яке співпадає із зареєстрованим місцем проживання, та вказаний номер мобільного телефону позивача.

Також позивач має відстрочку від призову, що підтверджується довідкою відповідача від 28.03.2025 року № 87/3613.

В зв`язку з даним доказами, суд відхиляє доводи представника відповідача Віталіни Іванічек , що відповідач не мав інформації станом на 28.03.2025 року, тобто на момент винесення оскаржуваної постанови, щодо місця перебування та номеру телефону відповідача.

Також в оскаржуваній постанові не вказано 60 денний строк від якого Указу Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України,слід відраховувати цей строк, оскільки Указ ПрезидентаУкраїни прооголошення мобілізації існує лише від 24 лютого 2022 року №69/2022. Наступними Указами Президент України продовжувалися строки проведення мобілізації, проте нова мобілізація не оголошувалася.

В оскаржуваній постанові відсутні посилання на будь які докази вчинення позивачем порушення, крім протоколу.

Частина 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Частина 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення такого порушенняв особливий період.

Таким чином, для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно достатті 210-1 КУпАПвстановленню підлягають наступні обставини: чи вчинені особою відповідні дії (бездіяльність), що становлять об`єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.

З огляду на зазначене вище, при винесені оскаржуваної постанови не з`ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, посадова особа відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача не врахувала вимоги даної статті щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи, зокрема дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини, за яких було вчинено правопорушення, зокрема чи не було вчинено позивачем певні дії в умовах крайньої необхідності і чи наявний в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1,2 ст.210-1 КУпАП.

Відповідач та його представник, не надали суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення посадова особа дотрималася вимог 280 КУпАП орган та при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача врахувала вимоги щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи.

Крім того, статтею 268 КУпАП визначені права особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.

Згідно ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст.279 КУпАП розгляд справирозпочинається зоголошення складуколегіального органуабо представленняпосадової особи,яка розглядаєдану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Відповідач та його представник в порушення ч.2 ст.77 КАС України не надали суду доказів, що розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбувався відповідно до вказаних вище вимог КУпАП.

Згідност. 62 Конституції Українивина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Відповідно дост. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Положеннямист. 251 КУпАПвизначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеномузакономпорядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Матеріали справи не містять належних доказів що оскаржувана постанова прийнята в спосіб, який передбачений нормами КУпАП. Зокрема, оскаржувана постанова прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а також, при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності були порушені його права, в тому числі право на захист, що є, на думку суду підставою для скасування оскаржуваної постанови .

Відповідно до ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи враховуючи викладене вище, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю і слід скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №920 від 28 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі наведеного вище та на підставі ст. 8, 19 Конституції України, ч.3 сьт.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 2 ч. 10 ст.1 Закону України « Про військовий обов`язок та військову службу» керуючись ст.9-11, ч.2 ст.210 -1,268,278-280 КУпАП, ст. ст. 77, 241- 246, 255, 268-272, 286 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №920 від 28 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Повний текст рішення складено 25 квітня 2025 року.

Суддя Телешман О.В.