Рішення

від 25.04.2025 по справі 754/15529/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2-о/754/80/25

Справа №754/15529/24

РІШЕННЯ

Іменем України

25 квітня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючої судді Гринчак О.І.

за участю секретаря судових засідань Головач О.О.,

представника заявниці Гука А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України про встановлення факту перебування на утриманні,

В С Т А Н О В И В:

Зміст позовних вимог

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 , через представника - адвоката Гука Андрія Олеговича, за допомогою системи «Електронний суд» звернулася до суду із заявою, заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України про встановлення факту перебування на утриманні, в якій просить встановити факт того, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні свого померлого рідного брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вимоги заяви мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 під час проходження служби у Збройних Силах України загинув громадянин України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є рідним братом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Після загибелі рідного брата заявниця звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою щодо отримання одноразової грошової допомоги сім`ям загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Розглянувши заяву, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової та компенсаційних сум, протоколом від 26.07.2024 ухвалила рішення про направлення документів заявниці на доопрацювання у зв`язку з необхідністю підтвердження перебування заявниці на утриманні загиблого ОСОБА_2 , зокрема рішення суду, яким встановлено даний факт.

У заяві про встановлення факту йдеться про те, що ОСОБА_2 та заявниця спільно проживали та вели спільне господарство як брат та сестра. ОСОБА_2 хоча і не мав постійної роботи до початку служби у ЗСУ, однак більшу частину свого доходу витрачав на забезпечення спільного з сестрою побуту та спільного проживання. Заявниця, хоча і мала певний дохід, однак він був не постійний та був значно менший аніж грошова допомога, яку надавав їй рідний брат ОСОБА_2 .

У додаткових поясненнях представник заявниці стверджує, що наявних доказів у сукупності цілком достатньо для встановлення факту перебування заявниці на утриманні свого загиблого брата, а заперечення Міністерства оборони України щодо недостатності доказів є передчасними.

Представник заявниці зазначає, що рішенням Міністерства оборони України від 26.07.2024 заявниці не було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, а було направлено документи на доопрацювання. Заявниці було запропоновано надати документи, які підтверджують перебування на утриманні, зокрема рішення суду про встановлення факту перебування на утриманні. Міністерство оборони України згідно з Витягом зазначає, що у разі отримання рішення, за яким звернулась заявниця, у останньої виникне право на отримання такої допомоги, тобто підтверджує, що право заявниці не порушено, але не вистачає документів; і в той же час у свої поясненнях зазначає, що існує спір про право.

Оскільки заявниця не має статусу непрацездатної, то вона позбавлена можливості оформити пенсію по втраті годувальника та відповідно отримати дану довідку. Водночас, чинне законодавство не містить обмежень щодо добровільного утримання повнолітніми братами і сестрами свої повнолітніх братів і сестер, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони не мають чоловіка, дружини, батьків або повнолітніх дочки, сина, за умови, що повнолітні брати та сестри можуть надавати матеріальну допомогу. Таким чином, хоча померлий ОСОБА_2 і не був зобов`язаний утримувати свою повнолітню сестру та її дитину, однак фактично їх утримував.

Заявниці невідомо про інших осіб, які б мали право на отримання грошової допомоги, оскільки батьки ОСОБА_2 померли (докази додані до заяви про встановлення юридичного факту, що має юридичне значення), у офіційному шлюбі він не перебував, про дітей, яким би ОСОБА_2 приходився батьком невідомо. Представник вважає, що дана справа підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки відсутнє порушене право заявниці, відтак і відсутній спір про право.

Отже, заявниця просить встановити факт перебування на утриманні загиблого брата, оскільки даний факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, а саме право заявниці на отримання одноразової грошової допомоги, що і підтвердило Міністерство оборони України, згідно з Витягом від 29 липня 2024 року.

Позиція Міністерства оборони України

Представник заінтересованої особи просить суд відмовити у задоволенні заяви та вказує, що з доданих копій документів вбачається, що померлий військовослужбовець був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 1993 року, а заявниця лише з 2013 року. Відомостей щодо реєстрації та проживання батьків заявниці та іншого брата, та періоди їх проживання в матеріалах справи відсутні.

Заявниця зазначає, що на момент смерті брата перебувала на його утриманні. Одночасно до заяви додає докази, що вона та померлий були зареєстровані та проживали разом за однією адресою, оскільки обоє були зареєстровані за даною адресою. Однак доказів фактичного проживання разом, а не окремо один від одного, не надає.

До заяви не додано підтвердження відсутності чоловіка, дітей заявниці, інших членів сім`ї, що безпосередньо має відношення до справи і впливає на предмет заяви. До заяви не додано документів, які можуть підтвердити наявність чи відсутність усіх доходів заявниці, в тому числі витяги з карткових рахунків заявниці, в яких можуть відображатись відомості про її дохід, а також грошових переказів на її ім`я, в тому числі з АТ КБ «Приватбанк».

Звертаючись до суду з вказаною заявою, визначаючи мету встановлення вищезазначеного факту, заявниця посилається на реалізацію права на отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, що є спором про право.

Заявниця не надала до суду документів про те, що вона намагалася вирішити дану справу в позасудовому порядку і органи державної реєстрації актів цивільного стану їй відмовили у встановленні статусу утриманця.

Заявниця є сестрою померлого «військовослужбовця». Однак утриманцем у розумінні положень нормативних актів заявниця не є і також не є особою, яка підпадає під визначення «член сім`ї військовослужбовця». Тобто, для правильного вирішення даного спору, необхідно встановити коло осіб, які вважаються членами сім`ї військовослужбовців та мають право на отримання грошової допомоги у разі загибелі таких військовослужбовців.

Заявниця не надає до заяви жодного доказу на підтвердження факту її утримання братом протягом всього її життя (оскільки період її утримання в заяві не зазначено), отримання будь-якої матеріальної чи іншої допомоги. На момент смерті брата заявниця досягла повноліття, працездатна, можливо має свою сім`ю і не є членом сім`ї загиблого за Сімейним кодексом України.

Заявницею не надано до суду на підтвердження відсутності доходів з інших джерел, в тому числі не надано доказів, які б свідчили про не перебування заявниці, померлого військовослужбовця у шлюбі, оскільки відповідно до ст. 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Представник Міноборони заперечує щодо належності доданих до заяви доказів, оскільки вони жодним чином не підтверджують факт перебування на утриманні особи. підтверджують лише той факт, що заявниця є сестрою померлого, яка є співвласником нерухомого мана в порядку спадкування. І навіть, у разі підтвердження окремих фактів надання грошової допомоги заявниці, це не є підтвердженням того, що померлий військовослужбовець взяв на себе обов`язок утримувати заявницю, і робив це протягом свого життя. Крім цього, доказів своєї непрацездатності до суду заявниця не надає. Також не надає жодного документу щодо отримання/неотримання державної та соціальної матеріальної допомоги. До заяви додано докази перебування заявника в трудових відносинах встановлених законодавством, отримання грошових коштів від інших осіб.

Представник заінтересованої особи звертає увагу, що встановлення факту перебування у брата на утриманні виникло у заявниці тільки після його смерті. Тобто, це пов`язано тільки з бажанням заявниці отримати одноразову грошову допомогу.

Представник Міноборони вважає неналежними доказами копії скріншотів з телефону та довідку, підписану начальником ЖЕД.

Щодо клопотання про залишення заяви без розгляду

У судовому засіданні представниця Міністерства оборони України просила залишити заяву про встановлення факту без розгляду з огляду на можливість позасудового вирішення спору.

Розглянувши заявлене клопотання суд дійшов висновку, що підстав для його задоволення немає, оскільки:

1) перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. Зокрема, згідно з пунктом 2 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про перебування фізичної особи на утриманні;

2) між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки відповідач не є суб`єктом отримання такої соціальної допомоги;

3) чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у cправі № 560/17953/21).

Фактичні обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_2 , що підтверджується матеріалами справи, зокрема рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 05 грудня 2023 року у справі № 754/12110/23 (а.с. 15-18).

Батько ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , а мати - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 25, 26).

ОСОБА_2 під час проходження служби у Збройних Силах України загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що заявницю було повідомлено Міністерством оборони України 04.03.2023 (а.с. 21, 23, 24).

Похованням ОСОБА_2 займалася заявниця, що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 22).

Державна реєстрація шлюбу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у Деснянському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не проводилась. Державна реєстрація народження дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у Деснянському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не проводилась (а.с.163).

Спадкоємцями ОСОБА_2 є його сестра ОСОБА_1 та брат ОСОБА_6 (а.с. 28).

Згідно з довідкою № 89 від 09.01.2025 померлий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не перебував на обліку в Управлінні соціальної та ветеранської політики Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, жодних видів державних соціальних допомог та компенсаційних виплат не одержував, база станом на 09.01.2025 (а.с. 156).

У висновку ІНФОРМАЦІЯ_8 від 28.03.2024 № 13/1526/с щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам або утриманцям військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_9 під час дії воєнного стану, встановлено, що сестра ОСОБА_1 звернулася за отриманням одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та не надала в повному обсязі документи, що підтверджують її право на виплату. Згідно з витягами з ДРАЦСГ інформація щодо актових записів про зміну імені, про шлюб, про народження, про усиновлення, про встановлення батьківства відсутня (а.с. 165).

Згідно з витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26 липня 2024 року № 20/д, відповідно до наданих документів заявниця (сестра) не відноситься до визначеного Законом (статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей») кола осіб. Також за поданими документами неможливо встановити, чи є сестра загиблого військовослужбовця непрацездатною (особою з інвалідністю) і перебувала на його утриманні. Підтверджуючих документів про право на призначення пенсії у разі втрати годувальника або факт призначення даного виду пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на розгляд Комісії не надано. З огляду на викладене, ухвалено повернути документи ОСОБА_1 на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого військовослужбовця (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі), що дають право на отримання одноразової грошової допомоги (а.с. 34).

Власниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 , до загибелі ОСОБА_2 , були ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (а.с. 27-29).

ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 01.06.1990 (а.с. 11).

ОСОБА_2 зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 з 05.10.1993 (а.с. 20).

ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з 12.11.2010, який розірвано рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 27 червня 2012 року у справі № 754/7674/14-ц. Також вказаним рішенням на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дочки - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с. 13, 14).

Згідно з відомостями з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела доходу від 04.10.2024 № 2652-24-13659 ОСОБА_1 з третього кварталу 2019 року по другий квартал 2024 року не отримує дохід (а.с. 31-33).

У період з травня 2022 по грудень 2023 року ОСОБА_2 перераховував на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти, зокрема, 16.05.2022 - 3600 грн, 04.07.2022 - 700 грн, 18.08.2022 - 800 грн, 19.09.2022 - 600 грн, 21.09.2022 - 1050 грн, 29.09.2022 - 700, 19.10.2022 - 900 грн, 08.11.2022 - 1000 грн, 20.11.2022 - 1000 грн, 09.12.2022 - 5000, 19.12.2022 - 41000 грн, 19.12.2022 - 41000 грн, 19.12.2022 - 1400 грн, 20.12.2022 - 41000 грн, 21.12.2022 - 40000 грн, 19.01.2023 - 1700 грн, 22.01.2023 - 41000 грн, 24.01.2023 - 41000 грн, 26.01.2023 - 42000 грн, 27.01.2023 - 41000 грн, 29.01.2023 - 41000 грн (а.с. 185,186, 188-190).

З відеозаписів та фото, наданих заявницею вбачається, що ОСОБА_2 проводив час з племінницею - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Свідок ОСОБА_8 , є сусідом та другом дитинства заявниці, у судовому засіданні показав, що ОСОБА_9 взяв на себе обов`язок забезпечувати матір, коли вона хворіла та сестру з дитиною. Це свідку відомо зі слів самого ОСОБА_9 . Свідок пам`ятає, що приблизно з 1996 року в квартирі проживали батьки заявниці, сама заявниця, її брат ОСОБА_9 та молодший брат - ОСОБА_10 з сім`єю, але потім молодший брат з сім`єю переїхали. ОСОБА_9 постійно проживав в квартирі, свідок часто бачив заявницю, яка гуляла з дитиною, інколи з братами. ОСОБА_9 заробляв ремонтами балконів та вікон разом з молодшим братом приблизно з 2007 року. Свідок не знає чи заміжня заявниця, та чи мав якісь стосунки ОСОБА_9 . Після повномасштабного вторгнення свідок бачив ОСОБА_9 декілька разів.

Свідок ОСОБА_11 проживає в одному будинку із заявницею. Свідок вказує, що заявниця та її загиблий брат проживали разом, ОСОБА_9 багато часу приділяв дитині заявниці. Коли свідок заходила в гості, то бачила, що вони разом готували їжу, пили чай. Свідок бачила ОСОБА_9 , коли він займався спортом, ходив до магазину, постійних стосунків у нього не було, про дітей свідок не знає. Заявниця займалась господарством та дитиною. Про постійну роботу заявниці свідок не знає, інколи ОСОБА_12 надавала послугами манікюру. ОСОБА_12 була заміжня, але не довго і приблизно, коли дитині був рік, вона повернулась в квартиру батьків. Свідку невідомо, чи допомагає заявниці її колишній чоловік.

Свідок ОСОБА_13 , є сусідкою заявниці, у судовому засіданні показала, що ОСОБА_9 взяв на себе обов`язки щодо забезпечення сім`ї, багато часу проводив часу з ОСОБА_12 та дитиною. ОСОБА_9 працював та заробляв кошти, а ОСОБА_12 займалась доглядом за дитиною.

У матеріалах також містяться копії квитанцій про оплату комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 за період липня 2019 по лютий 2022 року (а.с 73-120); переписка в месенджері (а.с. 36-45); виписка по банківському рахунку ОСОБА_2 в АТ «Універсал Банк» за період з 01.01.2018 по 07.02.2023.

Норми права та мотиви суду

Встановлення факту перебування заявниці на утриманні брата, який загинув, має для заявниці юридичне значення і потрібне для отримання нею одноразової грошової допомоги сім`ям загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.

Виходячи з мети встановлення заявницею факту перебування на утриманні свого рідного брата, суду необхідно встановити, чи входить вона до кола осіб, що мають право на такі виплати згідно з вимогами, передбаченими Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Законом України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (в редакції чинній на момент загибелі військовослужбовця).

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби.

Пунктом 2 Постанови № 168 (в редакції чинній на момент загибелі військовослужбовця) установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Згідно зі ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на 07.02.2023, тобто на дату загибелі військовослужбовця) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Стаття 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає членів сім`ї, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31). Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Відповідно до ч. 4 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» непрацездатними членами сім`ї вважаються:

а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;

б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю;

в) батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або якщо вони мають право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або якщо вони є особами з інвалідністю;

г) дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов`язані їх утримувати;

д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Таким чином, системне тлумачення положень статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на дату загибелі військовослужбовця) та положень статей 30, 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» дає підстави для висновку, що право на виплату одноразової грошової допомоги як утриманці загиблого військовослужбовця мають його члени сім`ї за одночасного існування двох умов: 1) вони є непрацездатними та 2) вони перебували на його утриманні.

Особи, які вважаються непрацездатними, вказані в ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а умови перебування на утриманні вказані в ст. 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Матеріалами справи підтверджується, що заявниця проживала з братом, вони піклувались один про одного, у період перебування на військовій службі брат надавав заявниці кошти, що склали більшу частину її доходу.

Однак заявниця на момент загибелі брата була повнолітньою, доказів, які б підтверджували належність заявниці до категорії непрацездатних осіб, які мають право отримання пенсії у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не надано.

Тому, підстав для задоволення заяви про встановлення факту про перебування ОСОБА_1 на утриманні померлого рідного брата ОСОБА_2 немає.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 81, 263-265, 315, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України про встановлення факту перебування на утриманні відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявниця - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код відомчого обліку МОУ в ЄДРЮОФОПГФ 07883801, місце знаходження: м. Київ, вул. Космонавта Поповича, 2-А.

Заінтересована особа-2: Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, місцезнаходження: проспект Повітряних Сил України, 6.

Повний текст рішення складено та підписано 25.04.2025.

Суддя Деснянського районного

суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК