Рішення

від 16.04.2025 по справі 757/46366/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/46366/24-ц

Пр. № 2-3799/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Остапчук Т.В.,

при секретарі Диченко М.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Печерського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арештів та зняття заборони відчуження майна фізичних осіб,

В С Т А Н О В И В:

08 жовтня 2024 року позивач звернувся з позовом до Печерського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арештів та зняття заборони відчуження майна фізичних осіб.

В обґрунтування позову вказує, що 20.09.2021 року, відповідно до Акту про придбання майна на аукціоні з продажу майна фізичної особи ОСОБА_2 , банкрута у справі No910/2764/20, через оператора автоматизованого електронного майданчика ТОВ «НАЦІОНАЛЬНА ЕЛЕКТРОННА БІРЖА» на електронному аукціоні, ОСОБА_1 було придбано майно, а саме легковий автомобіль Mercedes-Benz GL 500 2007р.в., який на праві власності належав боржнику по справі ОСОБА_2 .

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 12.07.2021 року по справі № 910/2764/20 ухвалено рішення про скасування арештів та зняття заборони відчуження з майна фізичної особи ОСОБА_2 , в т.ч. з легкового автомобіля, MERCEDES-BENZ GL 500, 2007 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , але лише в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 приватним виконавцем Кошарним Олександром Вікторовичем на підставі постанови НОМЕР_2 від 17.09.2018.

Новий власник придбаного на аукціоні майна не може оформити право власності на майно до кінця, в зв`язку не неможливістю зняти інші зборони щодо майна фізичної особи ОСОБА_2 , а саме: автомобіль легковий, MERCEDES-BENZ GL 500, 2007 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1 .

З урахуванням наведеного, позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою судді від 15 жовтня 2024 року відкрито загальне позовне провадження з викликом сторін (повідомленням) сторін.

Ухвалою судді від 03 грудня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Відзив від відповідача не надійшов. Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Згідно з частиною 1 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, 1. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. 2. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. З урахуванням викладеного, ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності учасників справи. Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.09.2021 року, відповідно до Акту про придбання майна на аукціоні з продажу майна фізичної особи ОСОБА_2 , банкрута у справі No910/2764/20, через оператора автоматизованого електронного майданчика ТОВ «НАЦІОНАЛЬНА ЕЛЕКТРОННА БІРЖА» на електронному аукціоні, ОСОБА_1 було придбано майно, а саме легковий автомобіль Mercedes-Benz GL 500 2007р.в., який на праві власності належав боржнику по справі ОСОБА_2 .

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 12.07.2021 року по справі № 910/2764/20 ухвалено рішення про скасування арештів та зняття заборони відчуження з майна фізичної особи ОСОБА_2 , в т.ч. з легкового автомобіля, MERCEDES-BENZ GL 500, 2007 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , але лише в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 приватним виконавцем Кошарним Олександром Вікторовичем на підставі постанови НОМЕР_2 від 17.09.2018.

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ч. 1ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно дост.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Законодавець у частині 1статті 16 ЦК установив, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Відповідно до ст. 19 ч.2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Позов про зняття арешту з майна боржника може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 757/23139/18.

Згідно з ч. 2ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Відповідно до ч. 1ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

В силу ч. 5ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт може бути знятий за рішенням суду. Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах є підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

Пунктом 29 Розділу VIII «Порядок звернення стягнення на майно боржника» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (зі змінами) (далі - Інструкція) встановлено, що після реалізації арештованого майна всі арешти та заборони з такого майна знімаються не пізніше наступного робочого дня після отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах. Водночас пункт 7 Розділу X «Порядок розрахунків за придбане на електронних торгах майно та перехід права власності» Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5 (далі - Порядок) встановлено що виконавець виносить постанову про зняття арешту з реалізованого майна, накладеного приватним виконавцем не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/надсилання акту про проведені електронні торги переможцю. Таким чином, Інструкція передбачає необхідність зняття всіх арештів і заборон, а Порядок - тільки тих, що накладені виконавцем. Водночас, Порядок не досить чітко вказує на те, що виконавець знімає тільки ті заборони, що були накладені ним. Однак відповідно до листа Міністерства юстиції України для прийняття до відому державними та приватними виконавцями, яка опублікована за посиланням (вих. № 10756/5307-33-18/11.4.3 від 21.03.2018)., зазначено, що порядок реалізації арештованого майна затверджено наказом Міністерством юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за №1301/29431. Згідно з пунктом 7 розділу Х Порядку виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня видачі /надсилання акта про проведені елетронні торги переможцю виносить постанову про зняття арешту з реалізованого майна, накладеного відділом державної виконавчої служби (приватним виконавцем) крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову). Копії постанови виконавця про зняття арешту з реалізованого майна надсилаючи не пізніше наступного робочого дня після її винесення переможцю та відповідному органу (установі) для зняття арешту. Пунктом 29 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за №489/20802 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року за №2832/5), передбаченого що після реалізації арештованого майна чи його передачі стягувачу в рахунок погашення боргу всі арешти та заборони з такого майна знімаються не пізніше наступного робочого дня після отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на елетронних торгах або після його передачі стягувача. Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 905/386/18, постанова Верховного Суду від 06.05.2024 у справі №725/3352/23). Суд звертає увагу позивача на те, що у даній справі позивач пред`явив позовні вимоги про звільнення майна з під арешту до Печерського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), який не може бути ні боржником, ні особою, в інтересах якої накладено арешт на спірне нерухоме майно. Отже, в межах цього спору належним відповідачем у справі є особа в інтересах якої накладено арешт. За правилами ст. 51 ЦПК України право визначати, хто є відповідачем у справі належить лише позивачеві. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц). Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Враховуючи те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту пред`явлені до неналежного відповідача, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. Керуючись ст.ст.4,12,16,89,259,263-265,280, ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Печерського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арештів та зняття заборони відчуження майна фізичних осіб - відмовити. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення до Київського апеляційного суду. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1

Відповідач: Печерський відділ державною Виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ): 01011, м.Київ, вул. Різницька, 11-Б

Суддя Т.В. Остапчук