Ухвала

від 22.04.2025 по справі 761/12678/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/12678/18

Провадження № 1-кп/761/305/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря с/з ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві в режимі відеоконференцзв`язку кримінальне провадження № 12017100100012933 від 02 листопада 2017 року, щодо:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білопілля Сумської області, громадянина України, який має вищу освіту, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

У С Т А Н О В И В :

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується у привласненні чужого майна, яке було йому ввірене, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, за наступних обставин.

Так, у невстановлений час та у невстановленому місці ОСОБА_6 , будучи уповноваженим представником ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», що зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 77, здійснив реалізацію отриманих полісів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на умовах міжнародної системи автострахування «Зелена картка», проте кошти від їх продажу в касу і на розрахункові рахунки ПрАТ «УТСК» не вніс, а привласнив та у подальшому витратив на власний розсуд при наступних обставинах.

Так, Приватним акціонерним товариством «Українська Транспортна страхова компанія» (код за ЄДРПОУ 22945712) 10 лютого 2015 року укладено Договір-доручення № 1070/ф з ОСОБА_3 .

Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_6 зобов`язався від імені та рахунку Довірителя (ПрАТ «УТСК») залучати фізичних та юридичних осіб (потенційних Страхувальників) до співробітництва з Довірителем в галузі страхування (рекламування та пропозиція страхових послуг Довірителя, консультаційна та роз`яснювальна робота серед потенційних клієнтів); залучати фізичних і юридичних осіб для реалізації страхових продуктів, на які ПрАТ «УТСК» отримано ліцензії; бути уповноваженим представником компанії на етапі переговорів з приводу укладання та безпосередньо укладати договори страхування в межах повноважень, визначених даним Договором та/або окремого доручення/довіреності.

Крім того, п. 2.1 Договору Повірений зобов`язується: п.2.1.4 вести облік потенційних та залучених Повіреним страхувальників Довірителя за умови дотримання при цьому вимог Закону України «Про захист персональних даних»; п.2.1.5 вести облік договорів страхування (полісів), укладених за сприянням Повіреного або за допомогою третіх осіб залучених Повіреним до співпраці самостійно; п. 2.1.9 забезпечувати схоронність документів, отриманих від Довірителя для виконання цього Договору, у тому числі бланки договорів страхування, полісів, заяв, списків, квитанцій, документів, що містять персональні дані, тощо; п. 2.1.10 укладати договори страхування (поліси) лише за видами страхування та з максимальною страховою сумою (лімітом відповідальності), що визначені у Додатку №2 до цього Договору, з дотриманням установлених Довірителем для Повіреного страхових ризиків, страхових тарифів, франшиз тощо згідно Додатку №4 до цього Договору; п. 2.1.13 готувати документи, необхідні для укладання договорів страхування (полісів), надавати страхувальникам допомогу в заповнені заяв на страхування та/або договорів страхування (полісів), заповнювати бланки договорів страхування, полісів та видавати їх на руки страхувальникам (застрахованим особам) із врахуванням положень п. 2.1.14 цього Договору; п. 2.1.14 отримувати страхові платежі за договором страхування (полісами), укладеними за сприяння повіреного від страхувальників згідно обраних ними видів та умов страхування з подальшим перерахуванням страхових платежів довірителю, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідних страхових платежів, а також оформити договір страхування (поліс) та видати його не пізніше одного робочого дня з моменту отримання страхового платежу. При цьому, повірений несе відповідальність за схоронність (збереження) страхового платежу та його своєчасне перерахування довірителю; п. 2.1.15 щодекадно та кожного п`ятого календарного дня місяця, наступного за звітним місяцем, подавати Довірителю у письмовій формі у двох примірниках зведений звіт про укладені договори страхування (поліси) та розміри отриманих страхових платежів з додаванням примірників укладених договорів страхування (полісів), заяв, списків, квитанцій тощо за звітний період. Форма зведеного звіту погоджується сторонами у Додатку №5 до цього Договору; п. 2.1.16 передавати Довірителю зіпсовані (пошкоджені) бланки договорів страхування, полісів, заяв, списків, квитанцій тощо одночасно з найближчим щодекадним зведеним звітом; п. 2.1.17 у разі втрати, викрадені, знищені, пошкоджені, псуванні банки полісу, договору страхування, заяви, списку, квитанції тощо не пізніше ніж на наступний робочий день, повідомити про це Довірителя, або таких, що повинні передаватися Повіреним Довірителю; п. 2.1.18 повідомляти Довірителя, за його вимогою, усі відомості про хід виконання Договору або окремого доручення не пізніше, ніж у дводенний строк із дня надходження такої вимоги від Довірителя; п. 2.1.І9 повідомляти Довірителя, за його вимогою, усі відомості про хід виконання Договору або окремого доручення не пізніше, ніж у дводенний строк із дня надходження такої вимоги від Довірителя; п. 2.1.20 особисто виконувати дане йому Довірителем доручення на підставі укладеного Договору та/або окремого доручення/довіреності. Передача Повіреним прав та обов`язків третім особам за даним Договором допускається у разі отримання на це письмової згоди Довірителя; п. 2.1.21 не відступати від змісту даного Договору або окремого доручення Довірителя без попереднього письмового дозволу Довірителя; п. 2.1.29 нести персональну відповідальність за дії /бездіяльність третіх осіб та працівників Повіреного (в тому числі щодо сплати штрафних санкцій), яких Повірений залучив для реалізації страхових продуктів Довірителя; п. 2.1.32 забезпечувати неухильне дотримання Повіреним та залученими Повіреним третіми особами вимог цього Договору; п. 2.1.33 відшкодовувати Довірителю збитки спричинені з вини Повіреного та/або залучених Повіреним третіми особами в наслідок неналежного виконання вимог даного Договору; п. 2.1.34 в момент передачі Повіреним бланків страхових полісів (договорів) на реалізацію третім особам або його працівникам, відразу ознайомлювати відповідних осіб з вимогами цього Договору, встановленими тарифами, Правилами страхування Довірителя для подальшого їх неухильного виконання та дотримання; п. 2.1.39 Повірений зобов`язується до 5 числа кожного календарного місяця надавати Довірителю письмовий звіт щодо залишків бланків страхових полісів на реалізованих або втрачених/ протягом попереднього місяця за формою встановленою Додатком № 10 до цього Договору.

Крім того, п. 2.3 Договору Повірений має право: п. 2.3.1 отримувати винагороду за виконання доручення; п.2.3.2 отримувати достовірну інформацію про Правила страхування, змінах та доповнень до них. П. 3.2 Договору Повірений перераховує отримані страхові платежі за укладеними договорами страхування (полісами) на рахунок довірителя відповідно до п. 2.1.14 цього договору; п. 4.1. кожна сторона даного договору несе відповідальність за всі випадки спричинення шкоди майну та майновим інтересам іншої сторони договору; п. 4.3. за несвоєчасну сплату Повіреним отриманих страхових платежів по укладених договорах страхування - йому нараховується пеня в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочки понад встановленого строку згідно умовами даного договору.

Отже, згідно із наділеними повноваженнями ОСОБА_3 являється матеріально-відповідальною особою.

Так, у невстановлений день та в невстановлений час, у ОСОБА_3 , який будучи матеріально-відповідальною особою, якому ввірені матеріальні цінності, виник кримінально-протиправний намір, направлений на незаконне збагачення шляхом привласнення чужого майна - коштів, отриманих від реалізації фізичним особам полісів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Діючи із прямим умислом і корисливим мотивом, направленим на привласнення чужого майна, що було йому ввірене, ОСОБА_6 будучи матеріально-відповідальною особою 27 лютого 2016 року у невстановленому місці та у невстановлений час уклав Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на умовах міжнародної системи автострахування «Зелена картка» №12016700 від 27 лютого 2016 року на транспортний засіб з державним номерним знаком НОМЕР_1 , дані про реалізацію яких під присвоєним логіном ІНФОРМАЦІЯ_2 вніс до централізованої бази даних Моторно (Транспортного) бюро України, та за який отримав страхових платіж на суму 2525 грн.

Надалі, ОСОБА_6 в порушення умов Договору-доручення №1070/ф від 10 лютого 2015 року п. 2.1.14 кошти від реалізації Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на умовах міжнародної системи автострахування «Зелена картка» на суму 2525 грн в касу і на розрахункові рахунки ПрАТ «УТСК», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 77, не вніс, а незаконно привласнив та у подальшому розпорядився на власний розсуд, у зв`язку із чим, наніс Товариству матеріальної шкоди, на зазначену суму.

В ході судового розгляду захисником обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_5 заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Обвинувачений ОСОБА_3 , якому судом було роз`яснено підставу для звільнення від кримінальної відповідальності, його право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, підтримав заявлене захисником ОСОБА_5 клопотання та просив суд закрити кримінальне провадження, у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 та звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, оскільки вважає, що на даний час строки давності, передбачені ст. 49 КК України, не сплили.

Представник потерпілого у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши клопотання захисника, думку обвинуваченого, доводи прокурора, дослідивши надані в розпорядження суду матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі за № 200/4664/14-к.

Частиною 1 ст. 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. При цьому особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачено можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення (ч. 2 ст. 285 КК України).

Частиною 8 ст. 284 КПК України визначено, що закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається лише у випадку, коли обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.

Так, ст. 44 КК України визначено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. При цьому, звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Статтею 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули, такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

При цьому матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. 2 ст. 49 КК України), а процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є притягнення особи як обвинуваченого та згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Під час звільнення від кримінальної відповідальності суд повинен з`ясувати думку щодо такого звільнення у особи, яка від такої відповідальності може бути звільнена. Так, у постанові колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 02.07.2019 справа за № 515/331/17 зауважено, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи на відповідній підставі. Тобто, установивши обставини, що дають підстави для закриття справи, суд повинен їх дослідити і в разі згоди особи, ухвалити рішення про її звільнення від кримінальної відповідальності.

Крім того, при вирішенні питання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд також керується практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішенням у справі «Грабчук проти України», відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 лютого 2025 року по справі № 712/8174/23, згідно з якою, у разі закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально - караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов`язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.

Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 191 КК України, яке інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії нетяжкого кримінального правопорушення та вчинене останнім 27 лютого 2016 року, тобто на момент розгляду кримінального провадження в суді, сплинув термін, встановлений п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.

При цьому, як убачається із вимоги на судимість, ОСОБА_3 після вчинення інкримінованого у даному кримінальному провадженні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, не вчиняв нових кримінальних правопорушень.

Таким чином, враховуючи зазначене, а також те, що ОСОБА_3 роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, зважаючи на те, що останнім надано згоду на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання захисника ОСОБА_5 та звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Що стосується клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 в частині звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, суд зазначає наступне.

Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 191 КК України, яке інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжкого злочину та вчинене останнім у серпні 2016 року, тобто на момент розгляду кримінального провадження в суді, термін, встановлений п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, не сплинув.

Відтак підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, станом на час постановлення вказаної ухвали відсутні, а тому клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 в частині звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 284-288, 369-372 КПК України, ст. ст. 12, 49 КК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України, задовольнити частково.

Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 в частині звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду м. Києва протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Ухвала набирає законної сили на наступний день після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не подано.

Повний текст ухвали суду оголошено 25 квітня 2025 року о 08 годині 15 хвилин.

Суддя ОСОБА_1