Рішення

від 23.04.2025 по справі 903/278/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 квітня 2025 року Справа № 903/278/25

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу № 903/278/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Легіон-Трейд, м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю Волинь-Паливо, м. Луцьк

про стягнення 10253,25 грн.,

за участю представників:

від позивача: Демський А.Л.-представник (діє в порядку самопредставництва),

від відповідача: н/з,

в с т а н о в и в:

14.03.2025 через систему Електронний суд до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Легіон-Трейд про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Волинь-Паливо 10253,25 грн., з яких: 9057,98 грн. заборгованості за переданий товар на підставі договору поставки №1023683 від 31.03.2023, 797,65 грн. пені, 311,39 грн. збитків, завданих інфляцією, 86,23 грн. процентів річних.

Ухвалою суду від 19.03.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи призначити на 23.04.2025.

Відповідач в судове засідання 23.04.2025 не з`явився, відзиву на позов не подав.

Ухвала суду від 19.03.2025 про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу до його електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 19.03.2025.

Представник позивача в судовому засіданні 23.04.2025 позов підтримав.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки відповідач належним чином шляхом доставки ухвали суду від 19.03.2025 до електронного кабінету був повідомлений про судовий розгляд, а тому на підставі статті 202 Господарського процесуального кодексу України справу було розглянуто за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступні обставини.

31.03.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Легіон-Трейд (надалі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Волинь-Паливо» (надалі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 1023683.

Відповідно до п. 1.1.-1.3. договору постачальник зобов`язаний поставити та передати у власність покупцеві товари в асортименті, упаковці та по цінам зазначеним у специфікації та/або видатковій накладній, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором.

Поставка товару проводиться у відповідності до заявок, які узгоджуються сторонами в усному порядку або на вимогу однієї із сторін можуть бути узгоджені у письмовій формі.

Партією товару вважається його кількість, вказана у видатковій накладній.

Згідно з п. 2.1.-2.3. договору ціна на товар встановлюється в гривнях і узгоджується у підписаній обома сторонами специфікації. У ціну включається вартість упаковки. Загальна сума даного договору обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних на товар, що був поставлений за цим договором.

Відповідно до п. 3.1.-3.2. поставка товару зі складу постачальника на склад покупця здійснюється силами та за рахунок постачальника.

Постачальник зобов`язаний надати товар не пізніше 5 днів з моменту узгодження заявки покупця (якщо інше не погоджене сторонами).

Поставка товару здійснюється на умовах ООР (склад покупця) в розумінні термінів Інкотермс в редакції 2010 року, якщо інші умови поставки окремих партій товару не визначені сторонами у письмовій формі.

Датою поставки вважається дата підписання покупцем видаткових накладних на товар.

Відповідно до розділу 4 договору покупець зобов`язаний сплачувати постачальнику гроші за товар у строк, що не перевищує 14 днів.

Строк оплати починає відраховуватися з дня підписання видаткової накладної Покупцем, або відповідно умов п. 3.3., 3.3.3. договору.

Оплата проводиться на поточний рахунок постачальника та виключно у національній грошовій одиниці України (гривні).

Сума, що підлягає оплаті визначається у видаткових накладних на отриманий покупцем товар. Зазначена у видаткових накладних сума оплати має відповідати цінам, визначеним у специфікації. Якщо зазначена у видаткових накладних сума, не відповідає цінам, визначеним у специфікації, така видаткова накладна підлягає коригуванню згідно умов специфікації.

Договір поставки № 1023683 від 31.01.2023 підписаний представниками та скріплений печатками сторін.

На виконання умов договору поставки позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 10 989,02 грн., що підтверджується видатковими накладними: № ЛТР-041331 від 24.10.2024р. на суму 885,02 грн. № ЛТР-041501 від 25.10.2024р. на суму 707,76 грн. № ЛТР-041416 від 25.10.2024р. на суму 1803,96 грн. № ЛТР-042192 від 31.10.2024р. на суму 2227,88 грн. № ЛТР-042356 від 01.11.2024р. на суму 557,34 грн. № ЛТР-042424 від 01.11.2024р. на суму 1433,16 грн. № ЛТР-042545 від 02.11.2024р. на суму 848,16 грн. № ЛТР-043820 від 13.11.2024р. на суму 464,32 грн. № ЛТР-043868 від 13.11.2024р. на суму 1351,44 грн. № ЛТР-044248 від 13.11.2024р. на суму 709,98 грн.

Видаткові накладні підписані представниками та скріплені печатками сторін, є належними доказами передачі товару.

Як зазначає позивач, відповідачем 30.10.2024 було частково сплачено 5346,79 грн., з яких 3 415,75 грн. було зараховано за раніше поставлений товар, а 1 931,04 грн. було зараховано в рахунок погашення заборгованості згідно з видатковими накладними, що є підставою позовних вимог, а тому заборгованість відповідача перед позивачем за переданий товар на час розгляду справи становить 9057,98 грн.

Доказів, які б спростовували заборгованість в розмірі 9057,98 грн., або доказів її оплати, відповідач суду не надав.

Статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. ч. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У зв`язку із несплатою відповідачем вартості отриманого товару у повному обсязі підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 9057,98 грн. заборгованості за переданий товар.

У зв`язку із порушенням відповідачем строку оплати товару, визначеного договором поставки, позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 797,65 грн. пені, 311,39 грн. процентів річних та 86,23 грн. збитків, завданих інфляцією.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 797,65 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із статтями 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов`язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом положень ч. 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.4. договору поставки у випадку порушення строку оплати поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання з оплати товару у повному обсязі після його отримання впродовж 14 днів підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 797,65 грн. пені (розрахунки а.с. 16-17).

Розрахунки пені перевірено за допомогою інформаційно-правової системи "Ліга:Закон".

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стягненню з відповідача у зв`язку із порушенням ним узгодженого у п. 4.1. договору строку виконання зобов`язання з оплати переданого товару підлягає 86,23 грн. процентів річних та 311,39 грн. збитків, завданих інфляцією (розрахунки знаходяться в матеріалах справи а.с. 16-17).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сума судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 грн.

Позивачем при подачі позовної заяви через систему «Електронний суд» сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції від 13.03.2025 (а.с. 18).

Однак, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, позивач повинен був сплатити 2422,40 грн., виходячи із розрахунку: 3028 грн х 0,8=2422,40 грн.

Беручи до уваги викладене, у зв`язку із задоволенням позову на відповідача на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти судові витрати по справі у розмірі 2422,40 грн. судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивач не позбавлений права заявити клопотання про повернення йому зайво сплаченої суми судового збору.

Керуючись ст. ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Паливо» (43020, Волинська обл., Луцький р-н, місто Луцьк, вул. Електроапаратна, будинок 3, код ЄДРПОУ 44861952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд" (79005, Львівська обл., місто Львів, вулиця Туган-Барановського, будинок 24, код ЄДРПОУ 35968493)

- 9057 грн. 98 коп. заборгованості;

- 311 грн. 39 коп. збитків, завданих інфляцією;

- 86 грн. 23 грн. процентів річних;

- 797 грн. 65 грн. пені;

- 2422,40 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено і підписано 25.04.2025

СуддяІ. О. Якушева