Ухвала

від 25.04.2025 по справі 906/539/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"25" квітня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/539/25

Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,

розглянувши заяву приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Шевченко Марини Сергіївни про забезпечення позову (вх.№01-44/1208/25 від 24.04.2025)

у справі за позовом: приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Шевченко Марини Сергіївни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "АІР-ПРИНТ" та Комунального підприємства Полтавської обласної ради "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІКО";

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІКО ТРЕЙД"

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна боржника,

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Шевченко Марина Сергіївна звернулась до Господарського суду Житомирської області в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "АІР-ПРИНТ" та Комунального підприємства Полтавської обласної ради "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІКО" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІКО ТРЕЙД", у якому просить:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, укладений 21.03.2024 між ТОВ "СПІКО" та ТОВ "СПІКО ТРЕЙД", посвідчений приватним нотаріусом Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області Ковальчук О.Д. за реєстр. №369;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу будівлі, укладений 27.02.2024 між ТОВ "СПІКО" та ТОВ "СПІКО ТРЕЙД", посвідчений приватним нотаріусом Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області Ковальчук О. Д. за реєстр. №281.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорювані договори є фраудаторними правочинами, тобто вчиненими на шкоду кредиторів, про це свідчить їх вчинення вже після того, як у ТОВ "СПІКО" виникли грошові зобов`язання за договорами, укладеними з позивачами, що встановлено рішеннями Господарського суду Житомирської області від 19.02.2024 у справі №906/1216/23 та від 20.02.2025 у справі №906/1343/24, а також після того, як ТОВ "АІР-ПРИНТ" звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості з ТОВ "СПІКО" і суд ухвалив рішення за цим позовом у справі №906/1216/23. Боржник відчужив нерухоме майно на підставі оспорюваних правочинів на користь пов`язаної юридичної особи - ТОВ "СПІКО ТРЕЙД", яка фактично являє собою двійника боржника. Метою створення ТОВ "СПІКО ТРЕЙД" була виключно сепарація ТОВ "СПІКО" шляхом залишення на останньому боргових зобов`язань та виведення ліквідного майна на користь ТОВ "СПІКО ТРЕЙД" з метою унеможливлення звернення на нього стягнення для погашення заборгованості; ТОВ "СПІКО" та ТОВ "СПІКО ТРЕЙД" контролюються та знаходяться у власності родини Філь. Окрім того, ціна продажу майна є не ринковою, а балансовою, економічна вигода від реалізації боржником такого майна становить 0 грн, що є економічно необґрунтованим. Відтак боржник-1, усвідомлюючи характер свого діяння, недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами, передбачаючи наслідки своїх дій та бажаючи їх настанню, вчинив правочини на шкоду правам інших осіб позивачів, оскільки відчуження належного йому майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення кредиторами на його майно як боржника та унеможливлення виконання грошових зобов`язань та рішень судів, якими стягнуто заборгованість.

Разом із позовною заявою приватним виконавцем подано заяву (вх.№01-44/1208/25 від 24.04.2025) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю (виробничий корпус А-І) за адресою: Полтавська обл., м. Решетилівка, вул. Старокиївська, 17, що складається з: Дизельна, Б-1; Вбиральня, В; Сарай, Г-1; Водонапірна башта, Д; Скважина, 1; Паркан, 2,3; Ворота, 4, 5, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 283277353242) та нежитлову будівлю, цех безалкогольних напоїв, загальною площею 1024,9 кв.м. за адресою: Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Мирне, вул. Козацька, 151А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2886952218020). Водночас в порядку забезпечення позову просить заборонити всім державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з посвідченням будь-яких правочинів, а також інші реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на вищевказане нерухоме майно, до набрання законної сили рішенням суду у справі.

Суд встановив, що дана заява відповідає вимогам ст.139 ГПК України.

Відповідно до ч.1ст.140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову (вх.№01-44/1208/25 від 24.04.2025), суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному ст.ст.55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.

Положеннями ст.136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч.3 ст.137 ГПК України).

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.10.2021 у справі № 903/533/21.

Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.

Таким чином, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

З приводу вжиття заходів забезпечення позову у спорах з немайновими вимогами об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 зазначила, що у разі звернення позивача до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справах №924/789/18 та № 924/790/18, від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 13.08.2021 у справі №902/1264/20.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Згідно з ч.4 ст.137 ГПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову з заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та як наслідок ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №904/2357/20).

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Зі змісту заяви про забезпечення позову та доданих до неї документів слідує, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Шевченко М.С. перебуває зведене виконавче провадження №77622869, до складу якого входять виконавче провадження №75195426 з примусового виконання наказу Господарського суду Житомирської області №906/1216/23 від 08.05.2024 та виконавче провадження №77615487 з примусового виконання наказу Господарського суду Житомирської області №906/1343/24 від 13.03.2025, боржником за якими виступає ТОВ "СПІКО", стягувачами - ТОВ "АІР-ПРИНТ" та Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ". Загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню в межах зведеного виконавчого провадження, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження, становить 1280508,32 грн.

Після відкриття виконавчих проваджень в ході перевірки майнового стану боржника встановлено, що ТОВ "СПІКО" на праві приватної власності належали: нежитлова будівля (виробничий корпус А-І) за адресою: Полтавська обл., м. Решетилівка, вул. Старокиївська, 17, що складається з: Дизельна, Б-1; Вбиральня, В; Сарай, Г-1; Водонапірна башта, Д; Скважина, 1; Паркан, 2,3; Ворота, 4, 5, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 283277353242) та нежитлова будівля, цех безалкогольних напоїв, загальною площею 1024,9 кв.м. за адресою: Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Мирне, вул. Козацька, 151А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2886952218020).

Однак, як стверджує приватний виконавець, після виникнення у ТОВ "СПІКО" зобов`язань за договором поставки №10/07-2018, укладеним з ТОВ "АІР-ПРИНТ", і договором купівлі продажу №2, укладеним з Комунальним підприємством Полтавської обласної ради "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ", та після пред`явлення ТОВ "АІР-ПРИНТ" позову до господарського суду про стягнення з ТОВ "СПІКО" заборгованості за договором поставки №10/07-2018 (справа №906/1216/23), боржник відчужив належне йому на праві приватної власності вищезазначене нерухоме майно на користь ТОВ "СПІКО ТРЕЙД" (фактично «двійника»), яке було засновано 06.12.2023, тобто після виникнення у ТОВ "СПІКО" зобов`язань за вищезгаданими договорами, на підставі оспорюваних договорів купівлі-продажу будівлі від 27.02.2024 та від 21.03.2024.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, власником нежитлової будівлі (виробничий корпус А-І) за адресою: Полтавська обл., Полтавський р-н, м. Решетилівка, вул. Старокиївська, буд. 17, що складається з: Дизельна, Б-1; Вбиральня, В; Сарай, Г-1; Водонапірна башта, Д; Скважина, 1; Паркан, 2,3; Ворота, 4, 5, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 283277353242) та будівлі, цех безалкогольних напоїв, загальною площею 1024,9 кв.м. за адресою: Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Мирне, вул. Козацька, 151-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2886952218020) є ТОВ "СПІКО ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 45293083).

Викладене унеможливило задоволення вимог кредиторів: ТОВ "АІР-ПРИНТ" та Комунального підприємства Полтавської обласної ради "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" за рахунок майна боржника - ТОВ "СПІКО" і стало підставою для звернення приватного виконавця в інтересах стягувачів (позивачів) до суду з позовом про визнання договорів купівлі-продажу будівлі від 27.02.2024 та від 21.03.2024 недійсними.

Заявник стверджує, що незастосування заходів забезпечення позову може призвести до того, що обраний спосіб захисту у даній справі не буде ефективним, адже у разі вчинення відповідачем-2 дій щодо відчуження майна, яке є предметом оспорюваних договорів (а такі дії є досить передбачуваними, адже власниками обох відповідачів є родина Філь), буде знівельоване значення судового рішення у випадку задоволення позову та зумовить необхідність подальшого звернення до суду з метою повернення такого майна.

Зважаючи на викладені обставини, предмет та підстави позову, надаючи оцінку запропонованим приватним виконавцем заходам забезпечення позову на предмет їх доцільності, адекватності та співмірності, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно (нежитлова будівля (виробничий корпус А-I) та будівля, цех безалкогольних напоїв) та заборони здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження цього майна спроможне унеможливити ефективний захист чи поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів позивачів, за захистом яких приватний виконавець звернувся до суду, у разі задоволення позову у даній справі.

З огляду на обставини, які стали підставою для звернення приватного виконавця до суду з позовом про визнання договорів недійсними, заявник має реальні побоювання вважати, що після відкриття провадження у даній справі нинішній власник ТОВ "СПІКО ТРЕЙД" може вчинити правочини щодо відчуження спірного нерухомого майна. Такі заходи спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду цієї справи по суті з метою уникнення можливих негативних наслідків у разі їх невжиття.

Господарський суд, надаючи оцінку доводам заяви на предмет відповідності визначеним законом підставам для вжиття заходів забезпечення позову, враховує, що у випадку подання позову можливість відповідача-2 у будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалено на користь позивачів.

Суд також приймає до уваги, що, відповідно до ч.1 ст.25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна.

Згідно з п.2 ч.1 ст.28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", підставою для відмови у державній реєстрації є те, що у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії.

З аналізу наведених норм слідує, що підставою для відмови державним реєстратором у проведенні реєстраційних дій є судове рішення про заборону вчинення реєстраційних дій.

Таким чином суд вважає, що заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне нерухоме майно (нежитлова будівля (виробничий корпус А-I) та будівля, цех безалкогольних напоїв) та заборони здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження цього майна є обґрунтованими, адекватними, співмірними з позовними вимогами, забезпечують збалансованість інтересів сторін та відповідають меті вжиття заходів забезпечення позову, є ефективними способами забезпечення позову.

Водночас запропоновані заявником заходи забезпечення позову не мають характеру обмежувальних заходів для господарської діяльності відповідача-2, оскільки арештоване майно фактично залишиться у володінні та користуванні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним, арешт має на меті завадити лише подальшому відчуженню майна.

Застосування таких заходів забезпечення позову носить тимчасовий характер, не завдасть шкоди та збитків ні відповідачу-2, ні іншим особам та не позбавить відповідача-2 можливості здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплати податків тощо. Вжиття наведених заходів забезпечення позову у цій справіспрямоване виключно на збереження існуючого становища та на ефективний захист порушених прав та інтересів позивачів у випадку задоволення позову.

Суд зауважує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.07.2019 у справі №914/120/19).

Відповідно до ч.5 ст.140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку задовольнити у повному обсязі заяву приватного виконавця про забезпечення позову (вх.№01-44/1208/25 від 24.04.2025) у визначений ним спосіб.

Щодо зустрічного забезпечення, то наразі суд не вбачає підстав для його застосування.

Керуючись ст.ст. 136-140,234-235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Шевченко Марини Сергіївни про забезпечення позову (вх.№01-44/1208/25 від 24.04.2025) задовольнити у повному обсязі.

2. Вжити заходів забезпечення позову шляхомнакладення арешту на нерухоме майно, а саме:

- нежитлову будівлю (виробничий корпус А-І) за адресою: Полтавська обл., Полтавський р-н, м. Решетилівка, вул. Старокиївська, буд. 17, що складається з: Дизельна, Б-1; Вбиральня, В; Сарай, Г-1; Водонапірна башта, Д; Скважина, 1; Паркан, 2,3; Ворота, 4, 5. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 283277353242;

- будівлю, цех безалкогольних напоїв, загальною площею 1024,9 кв.м. за адресою: Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Мирне, вул. Козацька, 151-А. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2886952218020.

3. До набрання законної сили рішенням Господарського суду Житомирської області у справі №906/539/25 вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони всім державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з посвідченням будь-яких правочинів, а також інші реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, щодо таких об`єктів нерухомого майна:

- нежитлової будівлі (виробничий корпус А-І) за адресою: Полтавська обл., Полтавський р-н, м. Решетилівка, вул. Старокиївська, буд. 17, що складається з: Дизельна, Б-1; Вбиральня, В; Сарай, Г-1; Водонапірна башта, Д; Скважина, 1; Паркан, 2,3; Ворота, 4, 5. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 283277353242;

- будівлі, цех безалкогольних напоїв, загальною площею 1024,9 кв.м. за адресою: Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Мирне, вул. Козацька, 151-А. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2886952218020.

4. Стягувачем за даною ухвалою є приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Шевченко Марина Сергіївна (вул. Святотроїцька, буд. 4, м. Коростишів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12501, РНОКПП НОМЕР_1 ).

Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "СПІКО ТРЕЙД" (вул. Козацька, буд. 151А, с. Мирне, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13313, ідентифікаційний код 45293083).

Боржниками за даною ухвалою є: державні реєстратори прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь-які інші особи, уповноважені на виконання функцій державних реєстраторів, будь-які суб`єкти державної реєстрації прав та нотаріуси.

5. Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає обов`язковому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

6. Дана ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.256, 257 ГПК України.

Суддя Прядко О.В.

Друк:

1 - у справу;

2 - приватному виконавцю виконавчого округу Житомирської області Шевченко Марині Сергіївні (вул. Святотроїцька, буд. 4, м. Коростишів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12501, РНОКПП НОМЕР_1 ) (рек.);

- сторонам (до ел.каб.).