Рішення

від 15.04.2025 по справі 911/563/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2025 р.

м. Київ

Справа № 911/563/25

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Василець О.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, м. Київ, проспект Голосіївський, 50, м. Київ, ЄДРПОУ 43173325)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад 8" (02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, буд. 13 Б, ЄДРПОУ 43869053)

за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Пошуково-зйомочна експедиція № 60 Казенного підприємства "Кіровгеологія" (07400, м. Бровари, вул. Горького, буд. 1, ЄДРПОУ 20579284)

про стягнення боргу з орендної плати, розірвання договору оренди та повернення майна

за участю представників:

позивача: Зікрати Мирослави Михайлівни;

відповідача та третьої особи: не з`явились,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад 8" про стягнення боргу з орендної плати, розірвання договору оренди та повернення майна.

Ухвалою суду від 20.02.2025, з огляду на те, що спір стосується нерухомого майна, яке розташоване в Київській області, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено судом здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Пошуково-зйомочну експедицію № 60 Казенного підприємства "Кіровгеологія" призначено проведення підготовчого судового засідання на 17.03.2025 на 14:00, встановлено строк для подання відзиву на позов та пояснень третій особі.

Через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області 04.03.2025 від третьої особи надійшли пояснення по суті спору.

У судове засідання 17.03.2025 з`явився представник позивача Зікрата Мирослава Євгеніївна, представники відповідача та третьої особи не з`явились, хоча належним чином були повідомлені. Причини їхньої неявки суду невідомі. Суд констатував, що відзив до суду не надійшов та зважаючи, що строк на його подання закінчився незадовго до проведення цього судового засідання, враховуючи строки поштового перебігу, суд, керуючись ч. 2 ст.183 ГПК України, вирішив відкласти розгляд справи у підготовчому провадженні на 31.03.2025 на 14:00 для надання можливості відповідачу реалізувати своє право на процесуальне представництво та захист у судовому процесі.

У судове засідання 31.03.2025 з`явився представник позивача Зікрата Мирослава Євгеніївна, представники відповідача та третьої особи не з`явились, хоча належним чином були повідомлені. Причини їхньої неявки суду невідомі. Відзив до суду так і не надійшов, строк на його подання, встановлений ухвалою про відкриття провадження від 20.02.2025, закінчився. Враховуючи повторну неявку відповідача у судове засідання, відсутність відзиву та клопотань, які необхідно розглянути на стадії підготовчого провадження, суд, відповідно до п.3 ч.2 ст. 185 ГПК України, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.04.2025 на 10:30.

У судове засідання 15.04.2025 представники відповідача та третьої особи не з`явились. Тому суд заслухавши виступ представника позивача прийняв рішення у справі. В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В силу статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Право на доступ до правосуддя закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.

Як визначено статтею 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі орендодавець), Пошуково-зйомочною експедицією № 60 Казенного підприємства "Кіровгеологія" (далі балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАСКАД 8» (далі орендар) 07.05.2021 було укладено договір № 2389 оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності.

Суд враховує, що цей договір включає в себе розділ І змінні умови договору (далі Умови) та розділ ІІ незмінні умови договору.

Відповідно до пункту 1.1. договору орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає в строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов.

Так за змістом пунктів 4 та 6 Умов, вартість об`єкту оренди частини нежитлового приміщення виробничого корпусу №3 площею 402,50 кв. м, яка розташована за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. О.Білана, 1 становить 250 044,75 грн.

Пунктом 3.1 договору, зокрема, обумовлено, що орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов.

Згідно з пунктом 9 Умов місячна орендна плата, визначена за результатами проведення електронного аукціону № UА-Р8-2021-03-15-000049-2 від 06.04.2021 та становить 11050,00 грн.

Відповідно до пункту 3.2 договору, якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.

Згідно з пунктом 3.3. договору, орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні визначеному у пункті 16 Умов (або в іншому співвідношенні

визначеному законодавством), щомісяця: до 15 числа поточного місяця для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону (договори типу 5 (А)).

Зокрема пунктом 16 Умов встановлено наступне співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору: балансоутримувачу 50 відсотків суми орендної плати; державному бюджету 50 відсотків суми орендної плати.

Згідно з пунктом 3.11. договору, припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності).

Відповідно до пункту 12. Умов строк договору становить 5 років з дати набрання чинності цим договором.

Як вбачається з акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 07.05.2021, балансоутримувач передав а орендар прийняв в оренду майно на виконання умов договору.

Позивач стверджував, що станом на 06.12.2024 за відповідачем утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 95317,57 грн, що також підтверджується розрахунком позивача, доданим до позовної заяви. Водночас, як вбачається з цього розрахунку орендна плата нарахована позивачем за періоди з червня 2021 року по березень 2022 року, а також з жовтня 2022 року до жовтня 2024 року, а відповідач здійснив часткові оплати, а саме 17.05.2021 на суму 11050,00 грн та 09.09.2022 на суму 43150,39 грн, які були враховані позивачем при розрахунку означеної суми в розмірі 95317,57 грн.

При цьому позивач вказує на те, що оскільки відповідачем систематично порушувались умови договору оренди майна щодо сплати орендної плати це є підставою для розірвання такого договору.

Розглядаючи вимогу про розірвання договору, суд зазначає, що відповідно до ст. 759 ЦК та ч. 1 ст. 283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України, статей 283, 284, 286 ГК України.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі, зазначено у ст. 286 ГК України.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Відповідно до ч. 5 ст. 762 ЦК України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 ЦК України і за загальним правилом, викладеним в частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.Про зміну або розірвання договору в порядку частини першої статті 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Так, за частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 12.7.1. договору сторони узгодили, що договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

За положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відтак, з тверджень позивача та наявних у справі доказів вбачається систематичне непроведення відповідачем платежів за договором оренди.

Суд констатує, що за час перебування матеріалів позовної заяви у провадженні суду відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк. Незважаючи на закінчення строку на подання відзиву, відповідач також не звертався до суду з заявами про поновлення чи продовження строку на подання відзиву, не подавав жодних інших письмових клопотань, що пов`язані з розглядом спору, не надавав до суду заперечень та доказів, які б мали на меті спростувати вимоги позивача. Відповідач не проявив бажання ані ознайомитися з матеріалами справи, ані подати заяви про визнання ним тих чи інших обставин спору. Таким чином вбачається, що відповідач не скористався можливістю доступу до правосуддя.

У відповідності до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Нормами ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до статей 251, 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відтак, суд, беручи до уваги встановлені у пункті 12.7.1. договору оренди домовленості сторін про умови, які породжують можливість дострокового розірвання договору у випадку систематичного (більше трьох разів) непроведення платежів за договором, порушення термінів сплати оренди, враховуючи що таке порушення є істотним, відповідно до статті 651 ЦК України вважає за можливе розірвати спірний договір оренди.

При цьому, розглядаючи вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 95317,57 грн, враховуючи те, що строк оплати є таким що настав на момент подання позову, суд вважає за можливе стягнути з відповідача наведену заборгованість у заявленому обсязі.

Статтею 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 3.9. договору, на суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем суд встановив, що він є арифметично вірним, а тому вимоги позивача в частині стягнення пені в загальній сумі 2956,72 грн є обґрунтованими та позов у цій частині вимог підлягає задоволенню. Водночас суд наголошує, що позивач маючи право заявити до стягнення більшу суму пені не реалізував це право в межах даного провадження.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати відповідно до статті 123 ГПК України складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу та інших витрат, що пов`язані з вчиненням сторонами необхідних процесуальних дій. За змістом статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача повністю.

В силу частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав щодо доказів та доводів.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад 8" (02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, буд. 13 Б, ЄДРПОУ 43869053) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, м. Київ, проспект Голосіївський, 50, м. Київ, ЄДРПОУ 43173325) 95713,57 грн боргу зі сплати орендної плати за договором оренди №2389 від 07.05.2021, а також 2956,72 грн пені та 9084 грн витрат зі сплати судового збору.

Розірвати договір оренди №2389 від 07.05.2021 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, м. Київ, проспект Голосіївський, 50, м. Київ, ЄДРПОУ 43173325) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад 8" (02094, м. Київ, вул.. Гната Хоткевича, буд. 13 Б, ЄДРПОУ 43869053).

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад 8" (02094, м. Київ, вул.. Гната Хоткевича, буд. 13 Б, ЄДРПОУ 43869053) повернути з оренди державне нерухоме майно зазначене в пункті 4 Умов, а саме частину нежитлового приміщення виробничого корпусу №3 площею 402,5 кв.м., яка розташована за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. О.Білана, 1 та перебуває на балансі Пошуково-зйомочної експедиції №60 Казенного підприємства «Кіровгеологія», шляхом підписання акту повернення майна в порядку визначеному договором оренди №2389 від 07.05.2021 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 24.04.2025.

Суддя А.Ф. Черногуз