Рішення

від 25.04.2025 по справі 915/1453/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2025 року Справа № 915/1453/24

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу

за позовом: Акціонерного товариства Українська залізниця,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Нібулон,

про: стягнення заборгованості у розмірі 71263,56 грн, -

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство Українська залізниця звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 22.11.2024 (вх.№14630/24 від 22.11.2024) в електронному вигляді, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Нібулон на користь Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Південна залізниця заборгованість у розмірі 71263,56 грн, нарахованої по накопичувальній картці зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92 №20081544 від 20.08.2024 за Договором про надання послуг з організації перевезення вантажу залізничним транспортом №8211375 від 26.06.2020.

В обґрунтування вимог позивачем зазначено наступне:

- 26.06.2020 між позивачем та відповідачем укладено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом за №8211375 (40-14291113/2020-0001);

- процедура укладення Договору передбачає ініціацію процесу з боку клієнта шляхом оформлення в електронному вигляді Заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, яка погоджується перевізником шляхом надання електронного Повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом. Текст публічного Договору знаходиться у загальному доступі на сайті ЦТЛ https://uz-cargo.com/;

- відповідач проводить навантаження зернових вантажів на під`їзній колії, згідно Договору про подачу та забирання вагонів від 11.02.2021 за №П/М-2114 (далі - Договір про подачу та забирання вагонів). Відповідно до п.6 Договору про подачу та забирання вагонів, загальна кількість вагонів, які передаються на під`їзну колію однією групою, не більше 14 одиниць. Здача вагонів проводиться на місцях завантаження;

- відповідачем було надано електронне Замовлення про надання окремих послуг№14291113/2023-0015 від 26.09.2023 до Договору про надання послуг, на яке перевізником було надане Повідомлення Замовнику про умови надання окремих послуг від 27.09.2023 дозвіл №43-14291113/2023-0002 щодо погодження організації накопичення вагонів на станції накопичення Кременчук максимальною кількістю 54 вагона. ТОВ СП Нібулон надав заявку від 16.08.2024 №163/132/2-24 на накопичення вагонів на станції Кременчук Південної залізниці;

- для забезпечення заявки на 18.08.2024 вантажоодержувача ТОВ СП Нібулон на станцію Кременчук Південної залізниці 16.08.2024 під навантаження вантажу - пшениця, прибуло 49 порожніх власних вагонів (власності: ТОВ ОТП ЛИЗИНГ, ТОВ ФЛАЙБРІДЖ);

- після навантаження та накопичення групи з 49 власних вагонів (власності: ТОВ ОТП ЛИЗИНГ, ТОВ ФЛАЙБРІДЖ) з вантажем - пшениця, на коліях загального користування станції відправлення Кременчук регіональної філії Південна залізниця вантажовідправником ТОВ СП Нібулон було оформлено накладні від 18.08.2024 №№44942365, 44942373, 44942399, 44942407 на відправлення цієї групи вагонів призначенням на станцію Ізмаїл регіональної філії Одеська залізниця. Вантаж був прийнятий до перевезення 18.08.2024 о 09-10год.;

- працівниками ПКОПД Полтава по станції Кременчук було сформовано накопичувальну картку форми ФДУ-92 №20081544 та нараховано збір за зберігання вантажу в розмірі 59386,30 грн (без ПДВ);

- дана накопичувальна картка була направлена ТОВ СП Нібулон для накладання електронного цифрового підпису (ЕЦП), але вантажовласником була ініційована паперова версія документу, який підписаний із зауваженням: ТОВ СП Нібулон заперечує щодо нарахування та стягнення коштів за зберігання вантажу: З нарахуванням не згодні. Вагони з вантажем перебували на коліях станції під накопичуванням маршрутного поїзда відповідно до Додатку 1-4 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, що засвідчено актом загальної форми №11277;

- позивач посилаючись на п.9 Додатку 1-4 до Договору про надання послуг зазначає, що відповідач погодився зі стягненням: плати за вільним тарифом Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу та плати за користування вагонами, але від нарахованого збору за зберігання вантажу відмовився;

- п.9 Правил зберігання вантажів (затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №866/5087) за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми ГУ-23.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2024, - справу №915/1453/24 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Ухвалою суду від 27.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Запропоновано відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, подати суду заяву у відповідності до ч.4 ст.176 ГПК України. Запропоновано відповідачу, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відповідач у відзиві на позов заперечує проти задоволення вимог позивача посилаючись на наступне:

- предметом спору є правовідносини, які виникли під час маршрутного перевезення, яке має спеціальні умови та відноситься до окремих послуги(Додаток 1-4, 2-5 до Договору), які є відмінними від загальних умов перевезень внаслідок своєї специфіки і суті операцій накопичення вагонів з вантажем. Відповідно п.13.1(п.14.1) Договору у випадку, якщо додатками до Договору визначені умови інші ніж в основному тексті Договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту Договору;

- накопичення вагонів з вантажем (маршрутний поїзд) - є предметом окремої послуги Додаток 1-4 до Договору, обов`язковою умовою якої є формування поїзду установленої довжини (до 50 вагонів) Правила перевезення вантажів маршрутами відправника, Договір. За умовами Договору, Додатку 1-4, Правил маршрутний поїзд приймається до перевезення після повного формування. Отже хибним є твердження позивача, що частина маршрутного потягу в обсязі 14 вагонів могла бути відправлена залізницею однак затримувалась внаслідок ненадання Відповідачем накладної. Відповідно п.1.3 Договору Маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами;

- накопичення вагонів з вантажем має невід`ємну від даної спеціальної послуги ознаку предмету послуги мета накопичення маршрутного потягу до 50 вагонів. Простій вагонів в даному випадку залізницею не оформлюється, оскільки знаходження вагонів з вантажем на коліях загального користування в очікуванні накопичення маршрутного потягу є предметом договору. Отже не може кваліфікуватись як матеріальна відповідальність за простій вагонів та не має такого елементу як вина Відправника оскільки відбувається в рамках договору;

- даний предмет договору накопичення вагонів з вантажем до 50 вагонів - маршрутний потяг кореспондується з тарифом на дану послугу обумовленого п.9 Додатку 1-4 в якому визначено, що саме платиться в рамках даної особливої послуги;

- відповідач не має власних потужностей для формування маршрутного поїзда кількістю у 50 вагонів на власній колії. У зв`язку з цим 26.06.2020 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (нове найменування - Акціонерне товариство "Українська залізниця") та Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарським підприємством Нібулон було укладено Договір №40-14291113/2020-0001 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, зокрема, Додаток 1-4 "Умови організації накопичення вагонів" з метою надання-отримання спеціальної послуги "накопичення вагонів", яка передбачає накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування для відправлення їх маршрутними поїздами. Відповідно до умов п.1 Договору №П/М-2114, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору здійснюється подача, розставляння на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під`їзної колії, яка належить Власнику, примикає стрілочним переводом №1 до під`їзної колії ПрАТ Кременчуцький річковий порт по станції Кременчук, і обслуговується локомотивами Залізниці. Межею під`їзної колії є знак «Межа під`їзної колії», який встановлено навпроти переднього стика рамної рейки стрілочного переводу №1. Розгорнута довжина під`їзної колії складає 1166,88 погонних метри на балансі Власника. Згідно п.6 Договору №П/М-2114 загальна кількість вагонів, які передаються на під`їзну колію однією групою, не більше 14 вагонів. Саме обмеженість під`їзних колій ТОВ СП Нібулон можливістю оброблення одночасно лише 14 вагонів викликало необхідність в укладанні з позивачем окремого договору Додаток 1-4 на спеціальну послугу (накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування), що оплачується кореспондуючий платіж;

- відповідач вважає помилковим є твердження позивача про те, що затримка вагонів на станційних коліях станції Кременчук (коліях загального користування) відбулось саме з вини ТОВ СП Нібулон, який не надав основний для перевезення документ - накладну, відразу після забирання їх з під`їзної колії відповідача, а продовжував формувати маршрутний поїзд на коліях загального користування, а тому простій вагонів відбувся в очікуванні оформлення документів перевезення відправником;

- відповідач зазначає, що маршрутний потяг передбачає можливість оформлення перевезення як одним перевізним документом (накладною) так і декількома тобто оформленням накладної на кожну партію. Обидва варіанти є регламентованою правомірною поведінкою і не змінюють кваліфікацію поведінки ТОВ СП Нібулон з правомірної договірної на неправомірну (застосування матеріальної відповідальності). Навіть при наявності накладної на партію з 14 вагонів вони не рушать до моменту формування маршрутного потягу у 49 вагонів;

- відповідач вважає оформлення/не оформлення окремої накладної на кожну партію вагонів з маршрутного потягу, або одного документу на весь маршрутний потяг, жодним чином не впливає на відправлення маршрутного потягу (час надання спеціальної послуги Додаток 1-4) до моменту формування (накопичення) складу в 49 вагонів з вантажем;

- ТОВ СП Нібулон повністю дотримано умов договору та вказаних нормативних актів щодо оформлення маршрутного потягу декількома накладними або однією накладною з відомістю вагонів, що перевозяться маршрутом;

- відповідач зазначає, що сама по собі процедура накопичення вагонів передбачає перебування окремих вагонів (порожніх/з вантажем) протягом певного часу, обумовленого обома сторонами, на коліях залізниці з метою формування маршрутного поїзда (49 вагонів), на що саме залізниця надала свою згоду шляхом укладання з відповідачем Договору та Додатку №1-4. Відтак, відповідна затримка вагонів під час накопичення останніх для формування маршрутного поїзду не може кваліфікуватись як одностороннє порушення зобов`язань з боку відповідача, оскільки цілком відповідають умовам укладеного сторонами Договору, який передбачає надання спеціальних послуг;

- матеріали справи не містять наявності вини відповідача в простої вагонів з огляду на те, що перебування вагонів з вантажем на коліях загального користування відбулось з причин формування маршрутного потягу, що узгоджується з умовами спеціальної договірної послуги Додаток 1-4 до Договору;

- в умовах Договору (Додаток 1-4 до Договору), що регулює спеціальну послугу та відповідно наведеним вимогам Правил користування вагонами та контейнерами, сторонами узгоджено, що Актом форми ГУ-23 лише фіксується час перебування вагонів на коліях загального користування, що, в свою чергу, є предметом послуги накопичення вагонів з вантажем до 50 вагонів - маршрутний поїзд, оскільки вказаний Акт відображає час, за який сплачується тариф;

- позивач трактує загальні підстави, визначені для укладення актів загальної форми ГУ-23, на свою користь, незважаючи на те, що у даному випадку форми ГУ-23 не є документом, що засвідчує вину вантажовідправника стосовно затримки вагонів;

- відповідач звертає увагу на те, що з аналізу умов Додатку №1-4 Умови організації накопичення вагонів вбачається, що у період накопичення сплачується плата, яка встановлена в п.9.1 цього Додатку - за вільним тарифом Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу відповідно до Додатку №1-1 до Договору. При цьому, Додаток №1-1 - це Ставки плати за додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами. Разом з цим, в період затримки вагонів з вини замовника (саме затримки вагонів, а не накопичення) сплачуються платежі, пов`язані з затримкою вантажу на шляху прямування. При цьому, обов`язковим елементом встановленим для застосування п.9.2 Додатку №1-4 до Договору є затримка з вини Замовника. Отже, навіть п.9 Додатку №1-4 не ототожнює, а розділяє накопичення рухомого складу (п.9.1) та затримку вагонів Перевізника (п.9.2). Таким чином, вищенаведені обставини затримки вагонів не можуть бути розцінені як такі, що виникли з вини відправника та не залежали від Залізниці;

- позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що затримка вагонів на коліях загального користування сталася поза межами встановлених у Договорі строків та з порушенням порядку, визначеного у Додатку №1-4 до Договору Умови накопичення вагонів. Таким чином, відсутня протиправна поведінка або вина когось із сторін оскільки виконувались умови Договору. Беручи до уваги, що позивачем не доведено вину, то підстави стягнення коштів з ТОВ СП Нібулон в якості матеріальної відповідальності відсутні.

04.12.2024 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив б/н від 04.12.2024 (вх.№15247/24), в якій він виклав свої заперечення на доводи відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву та просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

09.12.2024 від відповідача на адресу суду надійшли заперечення б/н від 06.12.2024 (вх.№15486/24), в яких він виклав свої заперечення на відповідь на відзив позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідачем не подавалось до суду заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Щодо тривалості судового провадження, суд, з урахуванням критеріїв розумності, які вироблені Європейським судом з прав людини вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. У частині 1 статті 6 Конвенції закріплено елементи права на судовий захист, серед яких є розумний строк розгляду справи, який вважається окремим елементом доступності правосуддя.

Європейський суд з прав людини (надалі ЄСПЛ), правовою основою функціонування та діяльності якого є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, опрацював критерії, які дозволяють зробити висновки про розумність розгляду конкретної справи. Зокрема, у п.47 рішення у справі Бараона проти Португалії 1987 року Суд відзначив: Розумність тривалості розгляду повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформульованих у практиці Суду, зокрема, комплексності справи, поведінки заявника і відповідних державних органів. Критерій комплексності справи означає оцінювання складності справи з урахуванням обставин і фактів, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть за собою певні юридичні наслідки. Вона може бути пов`язана як із питаннями факту, так і з правовими аспектами: характером фактів, які необхідно встановити; кількістю питань, які розглядаються в межах справи; віддаленістю, з точки зору простору та часу, між подіями та фактами, що розглядаються, та процесом судочинства; кількістю свідків та інших проблем, пов`язаних зі збором доказів; міжнародними факторами; приєднанням справи до інших, а також вступом у процес нових осіб. Крім того, складність справи, а відтак й строк її розгляду, залежать, від складності предмету доказування у справі, без чого неможливо правильно вирішити справу по суті та застосувати норми матеріального права; від обсягу фактів предмета доказування, який може змінюватися у зв`язку зі зміною підстав позову, збільшенням чи зменшенням позовних вимог; від кількості доказів, наданих сторонами.

Також ЄСПЛ зазначає, що тривалість строку розгляду справи може бути пов`язана з перевантаженням судової системи, що, в свою чергу, може бути викликано певними надзвичайними ситуаціями. Приймаючи до уваги, що з початку військової агресії Російської Федерації проти України бойові дії ведуться, у тому числі, на території Миколаївської області, Господарський суд Миколаївської області, через оголошення повітряних тривог, перебої з постачанням електричної енергії тощо, працював з певними обмеженнями у здійсненні правосуддя та не мав об`єктивної можливості для повноцінного розгляду справи №915/1453/24 в межах строку, передбаченого ГПК України.

Відповідно, розгляд даної справи відбувся у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, та продовженого відповідними указами Президента України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори, що укладаються між суб`єктами цивільних правовідносин.

За приписами ч.ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ч.ч.1,2 ст.614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із статтею 306 Господарського кодексу України, передбачено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Водночас, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, правилами, що видаються відповідно до них. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань (ч.2 ст.908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ч.5 ст.307 Господарського кодексу України).

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ст.909 Цивільного кодексу України, ст.307 Господарського кодексу України).

Разом з цим, права й обов`язки сторін виникають не лише з умов укладеного сторонами договору, а і на підставі норм, встановлених актами законодавства, в тому числі нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини в певних випадках.

Постановою Кабінету міністрів України №457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України (далі - Статут), який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (п.2 Статуту).

Згідно ст.71 Статуту, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

До матеріалів позовної заяви долучено копію Договору про подачу та забирання вагонів з Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Нібулон при станції Кременчук Південної залізниці №П/М-2114 від 11.02.2021 (далі - Договір №П/М-2114), укладений між Акціонерним товариством Українська залізниця в особі Виробничого підрозділу Полтавська дирекція залізничних перевезень регіональної філії Південна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (надалі - Залізниця) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Нібулон (надалі Власник).

Відповідно до п.1 Договору №П/М-2114, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під`їзної колії, яка належить Власнику, примикає стрілочним переволом №1 до під`їзної колії ПрАТ Кременчуцький річковий порт по станції Кременчук, і обслуговується локомотивом Залізниці. Межею під`їзної колії є знак Межа під`їзної колії, який встановлено навроти переднього стика рамної рейки стрілочного переводу №1.

У відповідності до п.2 Договору №П/М-2114 розгорнута довжина під`їзної колії складає 1166,88 погонних метри на балансі Власника.

Вагони на під`їзду колію подаються локомотивом Залізниці із розставленням вагонів на місцях завантаження, вивантаження. Здача вагонів провадиться на місцях завантаження, вивантаження. Загальна кількість вагонів, які передаються на під`їзду колію однією групою, не більше 14 вагонів (п.6 Договору №П/М-2114).

Відповідач стверджує, а позивач підтверджує, що ТОВ СП Нібулон не має власних потужностей для формування маршрутного поїзда кількістю у 50 вагонів на власній колії. У зв`язку з цим 26.06.2020 між Публічним акціонерним товариством Українська залізниця (нове найменування - Акціонерне товариство Українська залізниця) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарським підприємством Нібулон було укладено Договір №40-14291113/2020-0001 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, зокрема, Додаток 1-4 Умови організації накопичення вагонів з метою надання-отримання спеціальної послуги накопичення вагонів, яка передбачає накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування для відправлення їх маршрутними поїздами.

26.06.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарським підприємством Нібулон в порядку, встановленому ст.634 ЦК України шляхом накладення електронного цифрового підпису, направлено Акціонерному товариству Українська залізниця заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору №40-14291113/2020-001 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

26.06.2020 Акціонерним товариством Українська залізниця направлено відповідачу інформаційне повідомлення про укладення Договору №40-14291113/2020-0001 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, яким позивач засвідчив прийняття від Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства Нібулон пропозиції (акцепт) укладення договору та повідомив про присвоєння замовнику кодів відправника/одержувача 8496 та платника 8211375 з відкриттям особового рахунку з ідентичним номером.

Повідомлено, що код платника використовується для ідентифікації договірних відносин як номер договору.

Згідно п.1.1 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом укладеного сторонами 26.06.2020 (далі - Договір) предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі-послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні Договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) власного вагона Перевізника не є орендною платою.

Відповідно до п.1.2 Договору, при його виконанні сторони використовують такі скорочені найменування нормативно-правових актів:

- Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут залізниць України);

- Правила перевезення вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082 (далі - Правила перевезення вантажів);

- Правила планування перевезень вантажів (статті 17-21 Статуту), затверджені наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 №873, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 за №1030/7318 (далі - Правила планування перевезень вантажів);

- Правила приймання вантажів до перевезення, затвердженні наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082 (далі - Правила приймання вантажів до перевезення);

- Правила користування вагонами і контейнерами, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458 (далі - Правила користування вагонами);

- Збірник Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги та Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356 (далі - Збірник тарифів, Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, відповідно);

- Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - СМГС);

- Конвенція про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ).

Відповідно до п.1.3 Договору, наведені нижче визначення вживаються в договорі в такому значенні:

- ЕПД - електронний перевізний документ;

- маршрутний поїзд - вантажний поїзд, одночасно пред`явлений до перевезення замовником, який відповідає установленій перевізником масі та/або довжині та прямує без переробки на одну станцію призначення/вихідну станцію. Маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами;

- первинні документи - документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, зокрема: перевізні документи, зведена відомість, накопичувальна картка, відомість плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, інші;

- послуги, пов`язані з організацією та здійсненням перевезення вантажів - послуги, що надаються Перевізником Замовнику згідно з Договором (додатків до нього), у т.ч. на підставі окремої заявки Замовника.

Відповідно до п.1.4 Договору надання послуг за Договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.

Відповідно до п.2.1 Договору замовник зобов`язаний, зокрема:

- сплачувати послуги Перевізника та інші платежі, належні Перевізнику за Договором з сум внесеної передоплати за кодом платника (п.2.1.4);

- відшкодовувати Перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від Перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (п.2.1.5);

- у строки, встановлені розд.4 Договору, підписувати акти звіряння розрахунків, зведені відомості. Підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу Замовника - підписувати та надавати Перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги (п.2.1.7).

Відповідно до п.2.3 Договору Перевізник зобов`язаний, зокрема:

- приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) Замовника або у власних вагонах (контейнерах) Перевізника, надавати власні вагони (контейнери) Перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками Замовника згідно інформації розміщеної у Системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до Договору та Збірнику тарифів (п.2.3.2);

- складати документи, передбачені п.п.1.3, 1.4 та розд.4 Договору, щодо нарахування сум платежів (п.2.3.5).

Відповідно до п.3.1 Договору, розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах Замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.

Відповідно до п.14 Договору, невід`ємною частиною договору є додатки, зокрема:

- Додаток 1-1 "Ставки плати за додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами";

- Додаток 1-4 "Умови накопичення вагонів".

Відповідно п.14.1 Договору, у випадку, якщо додатками до Договору визначені умови інші ніж в основному тексті Договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту Договору.

Договір №40-14291113/2020-001 від 26.06.2020 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом містить спеціальні умови, які відносяться до "окремих послуг", зокрема, Додаток №1-4 до Договору, який є невід`ємною частиною останнього.

Відповідно до п.1 Додатку №1-4 до Договору "Умови накопичення вагонів" (надалі - Додаток), на окреме замовлення Перевізник надає послуги Замовнику з накопичення порожніх та/або з вантажем власних вагонів Перевізника та/або вагонів Замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами, маршрутними проїздами або контейнерними проїздами на станції призначення (далі - накопичення вагонів).

Згідно п.2 Додатку, станціями накопичення можуть бути станції відправлення та/або станції на шляху прямування вагонів до станції призначення.

Відповідно до п.3 Додатку, для організації накопичення вагонів Замовник направляє для погодження Перевізником звернення із зазначенням бажаних станцій накопичення та максимальної кількості вагонів, що може бути накопичено на кожній з них. Строк розгляду Перевізником такого звернення становить не більше ніж 15 робочих днів. За результатом розгляду звернення Замовника, Перевізник інформує про можливість накопичення вагонів із зазначенням станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено на них, або надає обґрунтовану відмову.

Згідно п.4 Додатку, в межах узгоджених станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено, Замовник щомісячно надає Перевізнику на такі станції накопичення заявки на накопичення вагонів із зазначенням: станції накопичення; граничної кількості вагонів для накопичення; розподілу для накопичення вагонів за їх видами, різновидом вантажу, станції призначення; періоду дії такої заявки.

Відповідно до п.5 Додатку, на станціях накопичення на шляху прямування Перевізник контролює накопичення вагонів відповідно до заявки Замовника для подальшого формування поїзду та відправлення на станцію призначення.

Згідно п.6 Додатку, початком накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - прибуття вагонів на станцію накопичення; на станції відправлення - момент фактичної передачі Замовником вагонів Перевізнику.

Відповідно до п.7 Додатку, часом закінчення накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - формування поїзду з таких вагонів; на станції відправлення - приймання останнього вагону Перевізником.

Згідно п.8 Додатку, час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23.

Відповідно до п.9 Додатку, за послугу з накопичення вагонів Замовник сплачує:

- плату за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" відповідно до Додатку 1-1 до Договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення) (п.9.1);

- за затримку вагонів Замовника: платежі пов`язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини Замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів (п.9.2);

- за затримку власних вагонів Перевізника: платежі пов`язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини Замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів та п.3.4 Договору. Плата за маневрову роботу під час надання послуг з накопичення Замовнику не нараховується (п.9.3).

Відповідно до п.10 Додатку, нарахування платежів відбувається на станції накопичення за накопичувальною карткою ФДУ-92, відомістю плати за користування вагонами ГУ-46 з коду платника Замовника, яким замовлено надання такої послуги.

Судом встановлено наступні обставини:

Накопичувальна картка форми ФДУ-92 №20081544 від 20.08.2024 та накладні №44942365 від 18.08.2024, №44942373 від 18.08.2024, №44942399 від 18.08.2024 та №44942407 від 18.08.2024.

Для забезпечення заявки на 18.08.2024 вантажоодержувача ТОВ СП Нібулон на станцію Кременчук Південної залізниці 16.08.2024 під навантаження вантажу - пшениця, прибуло 49 порожніх власних вагонів (власності: ТОВ ОТП ЛИЗИНГ, ТОВ ФЛАЙБРІДЖ) №№95411054, 95411245, 53235636, 58528894, 58530353, 58531138, 58531401, 58541160, 58544735, 95000477, 95167623, 95243143, 95289633, 95466207, 58527326, 58527425, 58539917, 95056172, 95084315, 95090551, 95108007, 95161022, 95167425, 95224903, 95276606, 95288668, 95331500, 95764007, 58528571, 58532847, 58534801, 58541509, 58543000, 58543976, 58552811, 95013611, 95157970, 95170569, 95219077, 95235750, 95266870, 95275053, 58532268, 58533266, 95092623, 95106522, 95201174, 95252136, 95264602.

Далі проводилось подавання вагонів під навантаження окремими групами згідно умов Договору про подачу та забирання вагонів. Після навантаження кожна група вагонів виставлялась з під`їзної колії та були затримані на станційних коліях в очікуванні накопичення маршруту та оформлення накладної. Затримка вагонів засвідчена актами загальної форми ГУ-23.

Перша партія з 2 вагонів №№95411054, 95411245 подана під навантаження 15.08.2024 о 11-50год, про що складено пам`ятку про подавання вагонів ф.ГУ-45 №269.

Друга партія з 12 вагонів №№53235636, 58528894, 58530353, 58531138, 58531401, 58541160, 58544735, 95000477, 95167623, 95243143, 95289633, 95466207 подана під навантаження 16.08.2024 о 10-20год, про що складено пам`ятку про подавання вагонів ф.ГУ-45 №270. Навантажені 14 вагонів №№53235636, 58528894, 58530353, 58531138, 58531401, 58541160, 58544735, 95000477, 95167623, 95243143, 95289633, 95411054, 95411245, 95466207 були забрані з п/колії, про що складено пам`ятку про забирання вагонів ф.ГУ-45 №261 від 17.08.2024 о 05-05 год. Після закінчення навантаження дані вагони були затримані на станційних коліях для формування маршруту. На засвідчення факту затримки вагонів в очікуванні формування маршруту, з причини, що залежить від вантажовласника ТОВ СП Нібулон було складено акти затримки форми ГУ-23: № 11035 від 17.08.2024 о 05-05год, №11077 від 17.08.2024 о 12-20год, №11118 від 18.08.2024 о 02-30год. Після закінчення затримки складено акти загальної форми ГУ-23: № 11070 від 17.08.2024 о 11-20 год, №11105 від 17.08.2024 о 17-40год, №11126 від 18.08.2024 о 09-20год.

Третя партія з 14 вагонів №№58527326, 58527425, 58539917, 95056172, 95084315, 95090551, 95108007, 95161022, 95167425, 95224903, 95276606, 95288668, 95331500, 95764007 подана під навантаження 17.08.2024 о 05-05год, про що складено пам`ятку про подавання вагонів ф. ГУ-45 №271. Навантажені вагони були забрані з п/колії 17.08.2024 о 12-20год, про що складено пам`ятку про забирання вагонів ф.ГУ-45 № 262. Після закінчення навантаження дані вагони були затримані на станційних коліях для формування маршруту. На засвідчення факту затримки вагонів в очікуванні формування маршруту, з причини, що залежить від вантажовласника ТОВ СП Нібулон було складено акти затримки форми ГУ-23: №11077 від 17.08.2024 о 12-20год, №11118 від 18.08.2024 о 02-30год. Після закінчення затримки складено акти загальної форми ГУ-23: №11105 від 17.08.2024 о 17-40год, №11126 від 18.08.2024 о 09-20год.

Четверта партія з 14 вагонів №№58528571, 58532847, 58534801, 58541509, 58543000, 58543976, 58552811, 95013611, 95157970, 95170569, 95219077, 95235750, 95266870, 95275053 подана під навантаження 17.08.2024 о 12-20 год, про що складено пам`ятку про подавання вагонів ф.ГУ-45 №272. Навантажені вагони були забрані з п/колії 18.08.2024 о 02-30 год, про що складено пам`ятку забирання вагонів ф. ГУ-45 №263. На засвідчення факту затримки вагонів в очікуванні формування маршруту, з причини, що залежить від вантажовласника ТОВ СП Нібулон було складено акт затримки форми ГУ-23№11118 від 18.08.2024 о 02-30год. Після закінчення затримки складено акт загальної форми ГУ-23 №11126 від 18.08.2024 о 09-20год.

П`ята партія з 7 вагонів №№58532268, 58533266, 95092623, 95106522, 95201174, 95252136, 95264602 подана під навантаження 18.08.2024 о 02-30 год, про що складено пам`ятку про подавання вагонів ф.ГУ-45 №273. Навантажені вагони були забрані з п/колії 18.08.2024 о 10-10год, про що складено пам`ятку про забирання вагонів ф. ГУ-45 № 264. Акти загальної форми ГУ-23 на затримку вагонів не складалися.

Після навантаження та накопичення групи з 49 власних вагонів (власності: ТОВ ОТП ЛИЗИНГ, ТОВ ФЛАЙБРІДЖ) з вантажем - пшениця, на коліях загального користування станції відправлення Кременчук регіональної філії Південна залізниця вантажовідправником ТОВ СП Нібулон було оформлено накладні від 18.08.2024 №№44942365, 44942373, 44942399, 44942407 на відправлення цієї групи вагонів призначенням на станцію Ізмаїл регіональної філії Одеська залізниця. Вантаж був прийнятий до перевезення 18.08.2024 року о 09-10год.

Працівниками ПКОПД Полтава по станції Кременчук було сформовано накопичувальну картку форми ФДУ-92 №20081544 та нараховано збір за зберігання вантажу в розмірі 59386,30 грн (без ПДВ).

Вищезазначена накопичувальна картка була направлена ТОВ СП Нібулон для накладання електронного цифрового підпису (ЕЦП), але вантажовласником була ініційована паперова версія документу, який підписаний із зауваженням: ТОВ СП Нібулон заперечує щодо нарахування та стягнення коштів за зберігання вантажу: З нарахуванням не згодні. Вагони з вантажем перебували на коліях станції під накопичуванням маршрутного поїзда відповідно до Додатку 1-4 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, що засвідчено актом загальної форми №11277.

Накопичення вагонів підтверджується актами загальної форми ГУ-23. Опис обставин, що викликали складання таких актів позивачем зазначений наступний: Затримка вагонів, пов`язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження. Вагони простоюють на коліях станції в очікуванні оформлення перевізних документів відправником та в накопичення маршрутного поїзда.

Зі змісту складених актів загальної форми ГУ-23 вбачається, що в них відображено час затримки вагонів в очікуванні формування маршрутного поїзда. Часовий період відображений в актах ГУ-23 збігається з умовами п.6, 7, 8 Додатку 1-4 до Договору Умови організації накопичення вагонів до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-0001.

Позивачем та відповідачем підтверджено наявність подання в порядку Додатку 1-4 заявки-замовлення на послугу з накопичення вагонів.

АТ Українська залізниця складено накопичувальну картку зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92 №20081544 від 20.08.2024 та нараховано збір за зберігання вантажу в розмірі 59386,30 грн (без ПДВ).

ТОВ СП Нібулон заперечував проти нарахування та стягнення коштів за зберігання вантажу, про що зробив відмітку на вказаній вище накопичувальній картці: З нарахуваннями не згодні. Вагони з вантажем перебували на коліях станції під накопиченням маршрутного поїзда відповідно до Додатку 1-4 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

ТОВ СП Нібулон тариф Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу (п.9.1 Додаток 1-4) сплачено у повному обсязі, що не заперечено позивачем.

Нараховану плату за зберігання вантажів по такій накопичувальній картці форми ФДУ-92, відповідачем не сплачено, що і стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом в цій частині.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги посиланням на п.п.8, 9 Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082 (далі-Правила №644), якими врегульовані порядок та умови нарахування збору за зберігання вантажу.

Предметом даного спору є правовідносини, які виникли під час маршрутного перевезення при застосуванні послуги щодо накопичення вагонів, яке передбачено укладеним між сторонами Договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-001 та зокрема Додатком 1-4 Умови організації накопичення вагонів.

Відповідно до п.2 Правил перевезення вантажів маршрутами відправника, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 №334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №565/6853, маршрутом відправника (далі - маршрут) уважається поїзд установленої маси або довжини, сформований відправником відповідно до Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Мінтрансу України від 20.12.1996 №411 та зареєстрованих у Мінюсті України 25.02.1997 за №50/1854, та плану формування поїздів на залізничній під`їзній колії підприємства або за договором із залізницею - на коліях залізничної станції призначенням на одну станцію або з розпиленням на кількох станціях з обов`язковим зменшенням кількості його переробок на попутних технічних станціях.

Перевезення вантажів на особливих умовах здійснюються за окремими договорами. При цьому сторони вправі передбачати у договорах додаткову відповідальність за виконання зобов`язань щодо перевезень вантажів (п.63 Статуту залізниць України).

Виходячи з вищезазначеного, умов Договору №40-14291113/2020-001 та матеріалів даної справи, між сторонами склались спеціальні правовідносини з перевезення вантажів, а саме: перевезення маршрутним потягом, який відповідає установленій довжині та прямує на одну станцію призначення. В рамках даних правовідносин позивач запропонував надання спеціальної послуги - накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування з метою формування маршрутного поїзду установленої довжини.

Як зазначалось вище, пунктом 14.1 вказаного Договору встановлено, що у випадку, якщо додатками до Договору визначені умови інші ніж в основному тексті договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту договору.

Договір №40-14291113/2020-001 від 26.02.2020 має спеціальні умови, що відносяться до окремих послуг, що унормовано, зокрема, Додатком №1-4 до Договору, і які є відмінними від загальних умов перевезень внаслідок своєї специфіки і сутті операцій - накопичення вагонів з вантажем.

Додаток №1-4 до Договору є невід`ємною частиною останнього.

Виходячи з приписів Додатку №1-4 Умови накопичення вагонів до Договору, при перевезенні вантажу маршрутними відправками та відсутності можливості формувати маршрут на під`їзній колії, що належить відповідачу, навантажені вагони затримуються на коліях станції.

Судом взято до уваги, що враховуючи характер укладеного між сторонами Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-0001 від 26.02.2020, сторони домовились про перевезення вантажів на спеціальних умовах маршрутний поїзд (Додаток 1-4). При цьому, сторонами погоджено специфічні умови перевезення вантажів, які є визначальними щодо порядку надання відповідних послуг та особливостей їх оплати. Накопичення вагонів проводилось за попередньо погодженим планом, який мав ознаку "маршрутний" та за попередньою заявкою. При цьому, перевізник інформує замовника про можливість накопичення вагонів із зазначенням станції накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено на них, або надає обґрунтовану відмову.

Судом встановлено, що ТОВ СП Нібулон не має власних потужностей для формування маршрутного поїзда кількістю у 50 вагонів на власній колії, а тому, саме для отримання послуги з накопичення вагонів відповідач скористався передбаченими Договором відповідними можливостями. Суд враховує, що згідно з п.6 Договору про подачу та забирання вагонів загальна кількість вагонів, які передаються на під`їзну колію однією групою, становить, не більше 14 вагонів. Отже, з урахуванням приписів Додатку №1-4 до Договору та умов Договору №П/М-2114, у даному випадку метою відповідача, при замовленні спеціальної послуги, було саме накопичення вагонів для формування маршрутного поїзда в 49 вагонів.

Сама по собі процедура накопичення вагонів, цілком очевидно передбачає затримку окремих вагонів (порожніх та/або з вантажем) на певний час з метою формування маршрутного поїзда, на що Залізниця надала свою згоду шляхом укладання з відповідачем Договору (Додаток 1-4). Таким чином, Перевізник надав Замовнику, згідно Договору послугу з накопичення вагонів, за попередньо погодженим планом, який мав ознаку маршрутний та за попередньою заявкою, без отримання якої Замовник не спроможний сформувати маршрутний поїзд.

В свою чергу, Замовник отримав вказану послугу з накопичення вагонів, оскільки в спірний період фактично сформовано маршрутний проїзд, проведено навантаження вагонів та оформлено перевізний документ (накладну), за що відповідачем було сплачено відповідні платежі, які визначені у п.9 Додатку №1-4 до Договору. Інших платежів послуга накопичення вагонів не передбачає.

З матеріалів справи вбачається, що позивач обґрунтовує свою позицію посиланням на пункти 8, 9 Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082 (далі - Правила №644), якими врегульовані порядок та умови нарахування збору за зберігання вантажу.

Пунктом 5 Правил №644 встановлено, що якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.

Статтею 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Відповідно до пункту 3 зазначених Правил, для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення через вину відправника, складаються акти загальної форми.

Згідно пункту 8 Правил №644, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки.

Приписами пункту 9 Правил №644 встановлено, що за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.

Якщо вантаж для відправлення завозиться на місця загального користування частинами і в день завезення першої частини не був зданий повністю, то збір за зберігання нараховується за кожну ввезену частину вантажу. Збір у таких випадках визначається як сума зборів за ввезені частини вантажу. Час зберігання кожної частини завезеного вантажу визначається від моменту ввезення цієї частини до моменту оформлення перевізних документів. У такому самому порядку визначається збір за зберігання вантажу на складі станції відправлення, поверненого на вимогу відправника.

Виходячи з приписів пунктів 8 та 9 Правил №644 нарахування збору за зберігання вантажу на коліях загального користування відбувається у разі наявності вини відправника у затримці та у разі, коли простій відбувся в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі з причин, не залежних від залізниці).

Пункт 9 Правил №644 застосовується у випадку сформованого до відправки відправлення (вагону), причиною затримки/невідправлення якого є очікування оформлення документів. Відтак, відповідне нарахування є штрафними санкціями (матеріальною відповідальністю) до вантажовідправника, яке направлено на скорочення часу простою вже готових до відправлення вагонів в період оформлення документів на таку відправку.

У даному разі (в період часу надання спеціальної послуги накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування) вина, обґрунтована протиправною поведінкою відповідача відсутня та позивач безпідставно заявляє вимоги до замовника. Затримка вагонів під час накопичення останніх для формування маршрутного поїзду не може кваліфікуватись як одностороннє порушення зобов`язань з боку відповідача, оскільки такі дії цілком відповідають умовам укладеного сторонами договору, який передбачає надання спеціальних послуг та додатку 1-4 до нього.

Правовідносини з накопичення маршрутного поїзду з вантажем мають невід`ємну складову - перебування/накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування протягом часу накопичення до приймання останнього вагона Перевізником (пункти 6, 7 Додатку №1-4 до Договору), що в своє чергу є предметом окремої спеціальної послуги (Додаток №1-4 до Договору), а отже, вагони не могли бути відправлені не тому, що відсутні документи, а тому що не сформовано маршрутний потяг установленої довжини (до 50 вагонів).

Відповідно до п.1.3 Договору, маршрутний поїзд - вантажний поїзд, одночасно пред`явлений до перевезення замовником, який відповідає установленій перевізником масі та/або довжині та прямує без переробки на одну станцію призначення/вихідну станцію. Маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами.

Як зазначалось вище, вагони з маршрутного поїзду не можуть бути відправлені поки не буде сформований повний обсяг маршрутного поїзду, (п.1.3 Договору), більш того маршрутний поїзд може бути оформлений декількома перевізними документами.

При цьому, статтею 23 Статуту надано право оформлення однієї накладної на маршрут або групу вагонів, при перевезенні масових вантажів, на зворотному боці якої зазначаються для кожного вагона маса вантажу і кількість місць.

Пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, встановлено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред`явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України №542 від 20.08.2001, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за №798/5989.

Згідно п.6.1 Правил оформлення перевізних документів, якщо вантажі мають одне найменування, приймаються до перевезення від одного відправника з однієї станції відправлення і адресуються на одну станцію призначення одному одержувачу, то такі вантажі маршрутом або групою вагонів приймаються до перевезення за одним перевізним документом.

З матеріалів справи вбачається, що не залежно від обраного порядку оформлення накладної як то на весь маршрутний поїзд або на кожну партію окремо (накопичувальна картка форми ФДУ-92 №20081544 від 20.08.2024 та накладні №44942365 від 18.08.2024, №44942373 від 18.08.2024, №44942399 від 18.08.2024 та №44942407 від 18.08.2024), окремі вагони/групи вагонів зі складу маршрутного поїзду не будуть відправлені до повного формування маршрутного поїзду обумовленої довжини, що повністю відповідає умовам Договору та нормативних актів.

Відповідачем дотримано умови договору та вказаних нормативних актів щодо оформлення маршрутного потягу однією накладною з відомістю вагонів та/або накладними на групу вагонів що перевозяться маршрутом. При цьому, оформлення/не оформлення окремої накладної на кожну партію вагонів з маршрутного потягу, або одного документу на весь маршрутний потяг, жодним чином не впливає на відправлення маршрутного потягу до моменту формування (накопичення) складу в 50 вагонів з вантажем.

В силу пунктів 6, 7 Додатку 1-4, початком накопичення вагонів на станції відправлення є момент фактичної передачі замовником вагонів перевізнику, а часом закінчення накопичення на станції відправлення - приймання останнього вагону перевізником. Оскільки оформлення накладної на маршрут не могло відбутись до моменту накопичення (сформування) 50 вагонів (маршруту), то перебування вагонів на станції не було викликано "затримкою оформлення документів", а стало наслідком цілком законних дій обох сторін Договору щодо "накопичення" маршрутного поїзда, що в свою чергу, є предметом договірної послуги з боку позивача, оскільки до моменту повного формування маршрутним поїздом установленої довжини він не міг бути відправленим.

Таким чином, у період накопичення вагонів (порожніх/з вантажем) маршрутного поїзду у позивача не було підстав застосовувати матеріальну відповідальність за зберігання вантажу на коліях загального користування, приймаючи до уваги, що у цей час здійснювалось накопичення вагонів з вантажем у відповідності до умов Додатку №1-4 і ці правовідносини були предметом окремої, належним чином сплаченої ТОВ СП Нібулон спеціальної послуги.

Відповідно до пункту 3 зазначених Правил, для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення через вину відправника, складаються акти загальної форми.

Позивач наполягає на тому, що існує факт затримки вагонів з вини клієнта, який пов`язаний з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження, та який зафіксований належним чином - шляхом складання Актів загальної форми ГУ-23.

Слід зазначити, що складені акти загальної форми ГУ-23 не можуть беззаперечно вважатись документами, що засвідчують вину вантажовідправника стосовно затримки вагонів, оскільки за умовами пункту 8 Додатку №1-4, час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в Акті загальної форми ГУ-23. В Актах загальної форми вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (пункт 8 Правил користування вагонами та контейнерами).

Відповідно до приписів ч.3 ст.6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно п.1.3 Договору, первинні документи - документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, зокрема: перевізні документи, зведена відомість, накопичувальна картка, відомість плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, інші.

Відповідно до п.1.4 Договору, надання послуг за Договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.

Відповідно до п.8 Додатку №1-4, час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23.

Тобто, умовами Договору, що регулює спеціальну послугу, сторонами узгоджено, що Актом загальної форми ГУ-23 фіксується час перебування вагонів на коліях загального користування, що в свою чергу, є предметом послуги накопичення вагонів з вантажем до 50 вагонів - маршрутний поїзд, оскільки вказаний Акт відображає час, за який сплачується тариф.

Згідно п.9.1 Додатку №1-4, за послугу з накопичення вагонів замовник сплачує плату за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" відповідно до Додатку №1-1 до Договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення).

Тобто, у даному випадку, у Акті загальної форми ГУ-23 зафіксований час, за який сплачується тариф з накопичення вагонів з вантажем установленої довжини (до 50 вагонів).

За таких обставин, накопичення вагонів з вантажем (маршрут) в даному випадку відбувається в рамках договірних відносин (є предметом спеціальної послуги, за яку сплачується кореспондуючий тариф), отже не може кваліфікуватись як матеріальна відповідальність та не має такого елементу як вина відправника.

Крім того, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що затримка вагонів на коліях загального користування сталася поза межами встановлених у Договорі строків та з порушенням порядку, визначеного у Додатку №1-4 до Договору Умови організації накопичення вагонів.

За вказаних обставин, суд вважає, що підстави для нарахування збору за зберігання вантажу відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

У відповідності до ст.129 ГПК України, у разі відмови в позові судові витрати підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241, 248, 252 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.В.Мавродієва