Рішення від 25.04.2025 по справі 302/462/25

Справа № 302/462/25

2/302/240/25

Номер рядка звіту 61

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.04.2025 селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кривка В. П.,

з участю: секретарка судового засідання Липей В.В.,

без участі сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Керита М.В., до Колочавської сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача

03.04.2025 року в інтересах ОСОБА_1 його представниця - адвокатка Керита М.В. подала суду позов про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом до майна померлої матері ОСОБА_2 та за заповітом до майна померлого батька ОСОБА_3 , а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельні ділянки згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії III-ЗК №030709 від 17 вересня 1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №182. Цей позов обґрунтовано таким.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 . Померлий був забудовником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також власником земельних ділянок загальною площею 0,4361 га з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії III-ЗК №030709 від 17 вересня 1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №182. При житті померлий батько позивача склав заповідальне розпорядження, за яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, яке належатиме йому на день смерті заповів позивачу. Мати позивача, дружина померлого, ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Станом на день її смерті у вказаному житловому будинку проживав батько позивача і позивач з сім`єю. До майна померлої матері позивача була заведена спадкова справа приватним нотаріусом Хустського (колишнього Міжгірського) районного нотаріального округу Корбутяк I.В., саме позивач є єдиним правонаступником до майна померлої матері. Таким чином, позивач є єдиним спадкоємцем до майна померлого батька, який прийняв спадщину до майна своїх померлих батьків, але не оформив її у встановленому законом порядку. Позивач через представника по довіреності звернувся до приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Дунаєва Юрія Миколайовича з заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину до майна померлого батька, проте у видачі останніх йому було відмовлено. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії названо підставу для відмови, а саме відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок та земельні ділянки, оригінали зазначених документів відсутні у спадкоємця, відсутні витяги з Державного земельного кадастру щодо зазначених земельних ділянок та відсутня інформація в Державному реєстрі речових прав про зареєстроване право власності щодо зазначеного вище нерухомого майна.

Винесені в справі процесуальні рішення

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 04.04.2025 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Позиції сторін за змістом процесуальних заяв

Позивач та його представниця-адвокатка Керита М.В. на розгляд справи в підготовче судове засідання не з`явилися, однак остання подала суду заяву про розгляд справи за її та позивача відсутності з позицією підтримки позову.

Відповідач Колочавська сільська рада Хустського району Закарпатської області в особі представника на розгляд справи в підготовче судове засідання не з`явився, проте подав суду заяву, в якій зазначив, що просить справу розглянути без його участі та підтримує заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 .

Оцінивши позиції сторін, подані в справу докази, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти та позов ОСОБА_1 задовольнити, виходячи з такого.

Встановлені судом обставини

Мати позивача, ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 61 років у с.Колочава Міжгірського району Закарпатської області, про що в книзі реєстрації актів про смерть 22.08.2001 року зроблено запис за №40, що вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .

Згідно з довідкою виконкома Колочавської сільради від 01.02.2024 року №214 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , була постійною мешканкою АДРЕСА_1 , Хустського (до укрупнення-Міжгірського) району Закарпатської області, разом з нею на день її смерті постійно (не менше 6 місяців до дня смерті) проживали: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , -чоловік померлої; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , - син померлої; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , - невістка померлої; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , -онука померлої.

ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповіту не залишила, що вбачається з витягу зі Спадкового реєстру №80684070 від 02.04.2025 року.

13.07.2015 року приватний нотаріус Корбутяк І.В. зареєструвала спадкову справу №57680172 (номер у нотаріуса 40/2015) до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 та в той же день видала свідоцтво про право на спадщину, яке зареєстроване в реєстрі нотаріальних дій за №826, що вбачається з витягу зі Спадкового реєстру №80684010 від 02.04.2025 року.

Згідно з довідкою вих.№49/02-14 від 02.04.2025 року, яка видана приватним нотаріусом Хустського РНО Закарпатської області Корбутяк І.В., до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , 1940 р.н., 13.07.2015 року нотаріус відкрила спадкову справу №40/2015, спадкоємцем до майна померлої ОСОБА_2 є її син, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Батько позивача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 74 років у с.Колочава Міжгірського району Закарпатської області, про що 28.05.2013 року складено відповідний актовий запис №33, що вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 .

Згідно з довідкою виконкома Колочавської сільради від 30.01.2024 року №206 померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був постійним мешканцем АДРЕСА_1 , Хустського (до укрупнення-Міжгірського) району Закарпатської області, разом з ним на день його смерті постійно (не менше 6 місяців до дня смерті) були зареєстровані та фактично проживали: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , - син померлого; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , - невістка померлого; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , -онука померлого.

На випадок своєї смерті померлий ОСОБА_3 залишив заповіт, який посвідчений 04.11.2004 року секретарем Колочавської сільради Міжгірського району Закарпатської області, згідно якого ОСОБА_3 зробив таке заповітне розпорядження: усе його майно, де воно б не було з чого б воно не складалося, яке належить йому на день смерті, заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканцю АДРЕСА_1 .

31.03.2025 року приватний нотаріус Хустського РНО Закарпатської області Дунаєв Ю.М. зареєстрував спадкову справу №73873500 (номер у нотаріуса 49/2025) до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що вбачається з витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №80655856 від 31.03.2025 року.

Згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Хустського РНО Закарпатської області Дунаєва Ю.М. №69/02-31 від 31.03.2025 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом до майна померлого ОСОБА_3 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельні ділянки, загальною площею 0,4361 га, які знаходяться на території Колочавської сільської ради Міжгірського (після укрупнення - Хустського) району Закарпатської області, оскільки на це спадкове майно відсутні оригінали правоустановчих документів, відсутні витяги з Державного земельного кадастру щодо зазначених земельних ділянок та відсутня інформація в Державному реєстрі речових прав про зареєстроване право власності щодо зазначеного вище нерухомого майна. Крім цього, нотаріус у постанові встановив, що ніхто інший, окрім позивача, із заявами про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини до майна померлого ОСОБА_3 у встановлений законом строк не звертався.

Згідно з випискою з погосподарської книги від 31.01.2024 року №208, яка видана виконкомом Колочавської сільради, за дворогосподарством в АДРЕСА_1 , закріплений особовий рахунок - НОМЕР_4 , власником та забудовником якого є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; цей будинок збудований орієнтовно в 1977 році та розташований на земельній ділянці площею 0,4361 га.

Згідно з довідкою Міжгірського БТІ №139 від 26.06.2024 року станом на 31.12.2012 року на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , зареєстровано право власності за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва №169 про право власності видане Колочавською селищною радою 20.07.1978 року згідно з рішенням виконкому цієї ради за №27 від 07.07.1978 року, про що реєстратором Виноградівського МБТІ 26.07.1978 року було проведено відповідний запис в реєстрову книгу №1 за реєстровим №169.

Згідно з технічним паспортом на житловий будинок садибного типу, що розташований в АДРЕСА_1 , який виготовлений КП «Міжгірське БТІ» Міжгірської селищної ради на замовлення ОСОБА_1 станом на 15.05.2024 року, будинок збудовано в 1977 році, поруч з ним розташовані сарай та вбиральня. Згідно з експлікацією приміщень будинку садибного типу, що розташований у АДРЕСА_1 , будинок складається з таких приміщень, що розташовані на першому поверсі: тамбура-3,00 м2; коридору з сходовою клітиною - 7,40 м2; коридору - 5,92 м2; холу - 28,98 м2; санвузлу - 5,92 м2; кладової - 9,20 м2; кухні - 14,35 м2; житлової кімнати - 16 м2, а також з таких приміщень, що розташовані на мансардному поверсі: кориду з сходовою клітиною - 8,80 м2 та двох житлових кімнат по 17,32 та 13,53 м2. Загальна площа будинку сягає 130,42 м2, з неї житлова - 46,85 м2, допоміжна - 80,57 м2; при цьому неопалювальні приміщення складають 3 м2.

Згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК №030709, який виданий 17.09.1998 року на підставі рішення Колочавської сільради народних депутатів 16 сесії 22 скликання від 21.10.1997 року, та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №182, ОСОБА_3 мешканцю АДРЕСА_1 , передається у приватну власність земельні ділянки загальною площею 0,4361 га в межах згідно з планом, а саме площею 0,0982 га в урочищі «Біля хати», 0,2395 га та 0,0984 га, для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства.

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 діяв ЦК УРСР 1963 року.

Частинами 1,2 ст.524 ЦК УРСР передбачено: спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно до ч.1 ст.534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно до статті 537 ЦК УРСР частина майна, що залишилась незаповіданою, розподіляється між спадкоємцями за законом, закликаними до спадкоємства в порядку статей 529 - 533 цього Кодексу. До числа цих спадкоємців входять і ті спадкоємці за законом, яким інша частина майна була залишена за заповітом, якщо в заповіті не передбачено інше.

Статтею 529 ЦК УРСР передбачено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Згідно зі статтею 549 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння майном.

Згідно з пунктом 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 14 червня 1994 року № 18/5, яка була зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07 липня 1994 року за № 152/361, та була чинна до 03 березня 2004 року, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким, які фактично вступили в управління або володіння спадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини (стаття 549 ЦК УРСР). Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу або квитанції про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . З матеріалів цивільної справи вбачається, що на випадок своєї смерті вона заповіту не залишила, спадщину до її майна прийняли в рівних частинах її чоловік, ОСОБА_3 , та позивач шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.

На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 діяв ЦК України 2004 року.

Відповідно до норм ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч.1,2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтею 1223 ЦК України передбачено:

- право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

- У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

- Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 1 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ч.1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На випадок його смерті він залишив заповіт, згідно якого ОСОБА_3 зробив таке заповітне розпорядження: усе його майно, де воно б не було з чого б воно не складалося, яке належить йому на день смерті, заповів позивачу. Позивач прийняв спадщину до майна померлого ОСОБА_3 шляхом постійного спільного проживання разом зі спадкодавцем на момент його смерті. Ніхто інший, окрім позивача, із заявами про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини до майна померлого ОСОБА_3 у встановлений законом строк не звертався. Однак постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса позивачу відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом до майна померлого ОСОБА_3 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельні ділянки, загальною площею 0,4361 га, які знаходяться на території Колочавської сільської ради Міжгірського (після укрупнення - Хустського) району Закарпатської області, оскільки на це спадкове майно відсутні оригінали правоустановчих документів, відсутні витяги з Державного земельного кадастру щодо зазначених земельних ділянок та відсутня інформація в Державному реєстрі речових прав про зареєстроване право власності щодо зазначеного вище нерухомого майна.

Такі дії нотаріуса відповідають підпунктам 4.16, 4.19 пункту 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5), згідно яких видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

У п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з можливих способів захисту цивільних та інтересів є визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Постановою приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області відмовлено позивачу у видачі свідоцтв про право на спадщину і ця постанова унеможливлює оформлення ним спадщини у позасудовому порядку.

За вищенаведених обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення в повному обсязі, при цьому визнання позову відповідачем не суперечить вимогам закону та не порушує права та інтереси інших осіб.

Розподіл судових витрат

Суд враховує те, що позивачем сплачений судовий збір в сумі 5980 грн 71 коп та ту обставину, що відповідач визнав позов до розгляду справи по суті.

Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи вищенаведене, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого ним при поданні позову до суду, що становить грошову суму 2990 грн 36 коп.

Керуючись ст.ст. 200, 206, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнання позову відповідачем прийняти.

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (мешканець АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) право власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом до майна померлої матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 40, та за заповітом до майна померлого батька, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , актовий запис № 33, а саме:

- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,0982 га для обслуговування житлового будинку, що знаходиться в урочищі «Біля хати», згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії III-ЗК №030709 від 17 вересня 1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №182;

- земельну ділянку площею 0,2395 га для ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться на території Колочавської сільської ради, згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії III-ЗК №030709 від 17 вересня 1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №182;

- земельну ділянку площею 0,0984 га для ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться на території Колочавської сільської ради, згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК №030709 від 17 вересня 1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №182.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову до суду, що становить суму 2990 грн 36 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Рішення складено 25.04.2025.

Суддя: В. П. Кривка