Постанова від 22.04.2025 по справі 219/105/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/958/25 Справа № 219/105/21 Суддя у 1-й інстанції - Хомченко Л. І. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2025 року м.Кривий Ріг

Справа № 219/105/21

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.

секретар судового засідання - Матвійчук Ю.К.

сторони:

позивачі - ОСОБА_1 , яка є законним представником ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-сировинна компанія «Альфа»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-сировинна компанія «Альфа» на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 27 вересня 2024 року, яке ухвалено суддею Хомченко Л.І, у місті Дружківці Донецької області та повне судове рішення складено 06 вересня 2024 року, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року ОСОБА_1 , яка є законним представником ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-сировинна компанія «Альфа» (надалі - ТОВ «ВСП «Альфа»), третя особа - ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи.

Позовна заява мотивована тим, що 28 квітня 2020 року, близько 00 годин 36 хвилин, в Слов`янському районі м. Слов`янську Донецької області відбулася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля марки "DAF FT 95 XF 430", р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внаслідок даної ДТП був травмований пішохід ОСОБА_6 який від отриманих тілесних ушкоджень помер на місті події.

Оскільки, позивачі ОСОБА_1 (цивільна дружина), яка діє в інтересах дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 (матір) по відношенню до загиблого, то, у зв`язку із його смертю, позивачам спричинена значна та непоправна шкода.

Станом на дату настання ДТП, відповідальність водія за спричинену шкоду майну, здоров`ю та або життю третіх осіб була застрахована відповідачем за договором обов`язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії №125557792, який діяв на момент настання ДТП, станом на 28.04.2020 року.

Станом на настання ДТП, водій працював у ТОВ «ВСП «Альфа».

Від страхової компанії позивачі отримали по 18 892,00 гривень страхового відшкодування моральної шкоди, якій є неспіврозмірним із тим розміром, який заподіяно позивачам.

У серпні 2021 року позивачі збільшили позовні вимоги та просили суд: стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 481108,00 гривень решти моральної шкоди, заподіяної смертю батька; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 481 108,00 гривень решти моральної шкоди заподіяної смертю батька і 20 000,00 гривень за судові витрати за правову допомогу; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_4 281 108,00 гривень моральної шкоди, заподіяною смертю сина і 15 000,00 гривень за судові витрати за правову допомогу.

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 27 вересня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «ВСК «Альфа» на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , моральну шкоду в розмірі 40 000 гривень 00 копійок, а у задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «ВСК «Альфа» на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , моральну шкоду в розмірі 40 000 гривень 00 копійок, а у задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «ВСК «Альфа» на користь ОСОБА_4 моральну шкоду заподіяної смертю фізичної особи у розмірі 30 000,00 гривень, а у задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Додатковим рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 31 грудня 2024 року стягнуто судовий збір на користь держави з ТОВ «ВСК «Альфа» 99,90 гривень.

В апеляційній скарзі відповідач ТОВ «ВСК «Альфа» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував особистості потерпілого, який сприяв вчиненню ДТП та всіх обставин справи. ОСОБА_6 , вночі о 00 годині 30 хвилин 28.04.2020 року, перебував в стані наркотичного алкалоїдного сп`яніння, грубо порушив та знехтував Правилами дорожнього руху України, діючи умисно, створив аварійну ситуацію на дорозі, що і призвело до трагічних наслідків. Стороні відповідача не зрозуміло, а позивач в своєму позові не зазначив, з якою метою потерпілий рухався на дорозі для автомобілів на відстані 31 км від м. Бахмута та 16 км від м. Слов`янська. З якою метою потерпілий здійснював рух в попутному напрямку руху транспортних засобів (спиною до транспортних засобів, що наближаються) в нічний час доби посеред автошляху в одязі темного кольору. Так, згідно висновку експерта № 280 Слов`янського відділення СМЕ встановлено, що труп доставлений до моргу в такому одязі: шапка чорного кольору в`язана, напівшерстяна, куртка синьо-чорного кольору, светр сірого кольору, джинсові штани синього кольору. В момент первинного контакту з автотранспортним засобом потерпілий знаходився у вертикальному або близькому до такого положення і був розташований правою задньо-бічною частиною тіла з предметом травмуючої дії. При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі ОСОБА_6 виявлено речовину алкалоїдного характеру. Копії висновків містяться в матеріалах цивільної справи. Більш того, ОСОБА_6 не вперше знехтував правилами та Законом. Враховуючи стабільну протиправну поведінку потерпілого, який не лише передбачав, але і свідомо допускав настання шкідливого результату (наприклад, суїцид) не може бути покладено обов`язок з її відшкодування, якщо вона виникла внаслідок умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України).

Зазначає, що судом першої інстанції встановлено, що на час ДТП відповідальність водія автомобіля ОСОБА_5 , була застрахована у страховій компанії «ВУСО» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 1255557792, якій діяв на момент настання ДТП. Також, в матеріалах справи відсутні відомості, що позивачі зверталися до суду з клопотанням про залучення до участі у цій справі, як співвідповідача, страховика - ПрАТ «ВУСО».

Крім того, відповідач підкреслює, що водій транспортного засобу ОСОБА_5 в трудових відносинах з ТОВ «ВСК «Альфа» ніколи не перебував.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ТОВ «ВСК «Альфа» - адвоката Пікуліна Р.М., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, представника позивачок ОСОБА_1 та ОСОБА_4 - адвоката Лабика Р.Р., який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення,перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 28 квітень 2020 року, близько 00 годин 36 хвилин, водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки "DAF FT 95 XF 430", р.н. НОМЕР_1 , у складі з напівпричепом цистерною "BURG", реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався по проїзній частині автодороги сполученням Київ -Харків -Довжанськ, зі сторони м. Бахмуту в напрямку м. Словянську Донецької області. В районі 684км-750 м автодороги, у Слов`янському районі скоїв наїзд на пішохода - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який знаходився на проїзній частині автодороги.

В результаті наїзду, пішохід ОСОБА_6 , від отриманих травм, загинув на місті події.

26.06.2020 року слідчим СВ ГУНП в Донецькій області винесено постанову про закриття кримінального провадження №12020050000000250 від 28.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України, оскільки в ході досудового розслідування встановлено, що в діях водія ОСОБА_5 не вбачається складу кримінального правопорушення, що підтверджується висновком експерта та постановою слідчого від 26.06.2020 року (т. 1 а.с. 34-35).

Згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

ОСОБА_6 є батьком неповнолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження дітей (т. 1 а.с. 48-49), а також є сином ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження (т. 1 а.с. 47), яка знаходилась на утриманні сина ОСОБА_6 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Станом на дату ДТП, транспортний засіб "DAF FT 95 XF 430", р.н. НОМЕР_1 , належав відповідачу і цивільно-правова відповідальність пов`язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу "DAF FT 95 XF 430", р.н. НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ «ВУСО», відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №125557792 (т. 1 а.с. 91).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався ст.ст. 1167, 1187, 1188 ЦК України та виходив з того, що ОСОБА_5 , який є винним у загибелі ОСОБА_6 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, перебував у трудових відносинах з відповідачем ТОВ «ВСК «Альфа», а тому останній повинен нести відповідальність за заподіяну з вини його працівника моральну шкоду.

Визначаючи розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в інтересах яких діє ОСОБА_1 , в розмірі по 40 000,00 грн. кожному та на користь ОСОБА_4 у розмірі 30 000,00 грн., суд виходив того, що сам факт загибелі ОСОБА_6 беззаперечно свідчить про те, що його сини та матір відчувають від цього негативні наслідки морального та психологічного характеру. Останні втратили близьку людину і таку втрату не можливо відновити, що призвело до порушення їх нормальних життєвих зв`язків і потребує додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, суд дійшов висновку, що заявлена у позові сума не вмотивована, є завищеною і не відповідає тяжкості та характеру завданої позивачам шкоди.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чиінтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 28 квітень 2020 року, близько 00 годин 36 хвилин, водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки "DAF FT 95 XF 430", р.н. НОМЕР_1 , у складі з напівпричепом цистерною "BURG", реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався по проїзній частині автодороги сполученням Київ -Харків -Довжанськ, зі сторони м. Бахмуту в напрямку м. Словянську Донецької області. В районі 684км-750 м автодороги, у Слов`янському районі скоїв наїзд на пішохода - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який знаходився на проїзній частині автодороги.

В результаті наїзду пішохід ОСОБА_6 , від отриманих травм, загинув на місті події.

Частиною 1 статті 1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Отже, відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, перебуває з організацією в трудових відносинах і шкода заподіяна нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків.

Судом першої інстанції встановлено та не спростовано відповідачем у суді апеляційної існтанції, що водій ОСОБА_5 перебував з ТОВ «ВСК «Альфа» у трудових відносинах та, в момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди, виконував свої трудові обов`язки.

За таких обставин, суд першої інстанцїі дійшов вірного висновку про те, що завдані збитки мають відшкодовуватися, згідно зі ст.ст. 1187, 1188 ЦК України, роботодавцем, тобто, ТОВ «ВСК «Альфа».

За змістом ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Згідно статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Враховуючи наведені обставини та беручи до уваги, що внаслідок протиправної поведінки працівника відповідача ТОВ «ВСК «Альфа» загинув ОСОБА_6 , який був батьком неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сином ОСОБА_4 , що потягло за собою невідворотні зміни у житті останніх, внаслідок чого вони відчувають душевні та моральні страждання, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування завданої моральної шкоди, розмір якої визначено судом з урахуванням принципів розумності та співмірності.

Колегією суддів не приймаються доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не врахував особистості потерпілого, який сприяв вчиненню ДТП та всіх обставин справи, зокрема, того, що ОСОБА_6 , вночі о 00 годині 30 хвилин 28.04.2020 року, перебував в стані наркотичного алкалоїдного сп`яніння, грубо порушив та знехтував Правилами дорожнього руху України, діючи умисно, створив аварійну ситуацію на дорозі, що і призвело до трагічних наслідків.

Так, при визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача ТОВ «ВСК «Альфа», суд першої інстанції враховав відсутність вини відповідача ТОВ «ВСК «Альфа» в настанні смерті ОСОБА_6 та ту обставину, що смерть останнього сталася саме внаслідок його власної грубої необережності, що, в сукупності, сприяло виникненню моральної шкоди та, відповідно до ч. 2 ст. 1193 ЦК України, є підставою для зменшення розміру відшкодування такої шкоди.

Не можна погодитись й з доводами апеляційної скарги про те, що на час ДТП відповідальність водія автомобіля ОСОБА_5 була застрахована у страховій компанії «ВУСО» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 1255557792, який діяв на момент настання ДТП, та в матеріалах справи відсутні відомості, що позивачі зверталися до суду з клопотанням про залучення до участі у цій справі, як співвідповідача, страховика - ПрАТ «ВУСО», оскільки від страхової компанії ПрАТ «ВУСО» позивачі отримали по 18 892,00 гривень страхового відшкодування моральної шкоди та, у відповідності до нормам ЗаконуУкраїни«Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено право потерпілих на відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю дружини (чоловіка, інших членів сім`ї), за рахунок страховика у розмірі 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, розподілених на всіх осіб, які мають право на таку виплату, але не більше страхової суми за таку шкоду, що не виключає право на відшкодування моральної шкоди, у розмірі, що не покривається страховою виплатою, за рахунок винної особи, тобто, у даному випадку, за рахунок роботодавця ТОВ «ВСК «Альфа».

Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-сировинна компанія «Альфа» - залишити без задоволення.

Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 27 вересня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 квітня 2025 року.

Головуючий:

Судді: