Постанова

від 15.04.2025 по справі 607/4165/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/4165/25Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/817/470/25 Доповідач - Хома М.В.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2025 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючої - Хома М.В.

суддів - Костів О. З., Храпак Н. М.,

секретар - Панькевич Т.І.

з участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Кавійчик Віти Петрівни на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 лютого 2025 року, постановлену суддею Дзюбчием В.Л. у цивільній справі №607/4165/25 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю Тернопільська Медтехніка про забезпечення позову до пред`явлення позову про визнання незаконним та скасування рішення Тернопільської міської ради,

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2025 року ТОВ Тернопільська Медтехніка подало заяву про забезпечення позову до пред`явлення позову, в якій просило заборонити Тернопільській міській раді приймати рішення (нормативно-правові акти індивідуальної дії) стосовно затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до 0,3450 га для встановлення земельного сервітуту за адресою: вул. Академіка Сахарова, ОСОБА_1 та передачі у власність або користування (оренду, сервітут, суперфіцій, емфітевзис тощо) третім особам, вчинення інших правочинів щодо земельної ділянки.

Заяву обґрунтовано тим, що ТОВ Тернопільська Медтехніка має намір звернутись до суду із позовом до Тернопільської міської ради та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Тернопільської міської ради №8/39/72 від 7 червня 2024 року, яким було надано дозвіл ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0,3450 га для встановлення земельного сервітуту для права паркування автотранспорту терміном на три роки, за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане рішення грубо порушує права та інтереси заявника, оскільки на спірній земельній ділянці розташовані будівлі та захисна споруда цивільного захисту (сховище № 72030), які перебувають у власності ТОВ «Тернопільська «Медтехніка».

Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Ухвалою Тернопільськогоміськрайонного судуТернопільської областівід 28лютого 2025року заяву задоволено.

Вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони Тернопільській міській раді приймати рішення (нормативно-правові акти індивідуальної дії) стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до 0,3450 га для встановлення земельного сервітуту за адресою АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_1 та передачі у власність або користування (оренду, сервітут, суперфіцій, емфітевзис тощо) третім особам, вчинення інших правочинів щодо земельної ділянки.

В апеляційнійскарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Кавійчик В.П. просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ Тернопільська Медтехніка про забезпечення позову до пред`явлення позову - відмовити. Вказує, що на земельній ділянці, сформованій ОСОБА_1 , відсутні приміщення. Зокрема, ангар під літерою Е, який відображений у Витязі інвентарної справи та поданий ТОВ Тернопільська Медтехніка, був знесений ще 16 липня 2008 року. Крім рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради народних депутатів №363 від 25 травня 1984 року відсутні будь-які документи, що підтверджують право ТОВ Тернопільська Медтехніка на земельну ділянку по вул. Академіка Сахарова, 3 в м. Тернопіль. Земельна ділянка, яка сформована ОСОБА_1 , не порушує права ТОВ Тернопільська Медтехніка і не є перешкодою у проведенні процедури для подальшого отримання в оренду іншої частини земельної ділянки, оскільки саме власник визначає чи надавати сервітут на земельну ділянку ОСОБА_1 та чи надавати в оренду земельну ділянку ТОВ Тернопільська Медтехніка та в якій саме площі. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд взяв до уваги лише інтереси ТОВ Тернопільська Медтехніка, однак не врахував інтереси ОСОБА_1 та Тернопільської міської ради як власника земельної ділянки.

У відзиві ТОВ Тернопільська Медтехніка просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржувану ухвалу суду залишити без змін. Вказує, що твердження апеляційної скарги про відсутність на сформованій ОСОБА_1 земельній ділянці будь-яких будівель не відповідає дійсності, оскільки на даній земельній ділянці знаходиться захисна споруда сховище №720030, яке передане ТОВ Тернопільська Медтехніка на зберігання. Встановлення земельного сервітуту для права паркування автотранспорту є об`єктивно неможливим через розташування на земельній ділянці об`єктів нерухомого майна, власником та законним користувачем яких є ТОВ Тернопільська Медтехніка.

7 квітня 2025 року від імені Тернопільської міської ради на електронну пошту Тернопільського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу. Однак, даний відзив не містить електронного цифрового підпису та доказів надсилання (надання) його копій іншим учасникам справи, тому відповідно до вимог ст. 183 ЦПК України його слід повернути без розгляду.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Кавійчик В.П., яка підтримала доводи апеляційної скарги, представника ТОВ Тернопільська Медтехніка - адвоката Матуса Т.А., який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, представника Тернопільської міської ради - Друзюка Р.М., який погоджується з доводами апеляційної скарги та просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

Забезпечення позову - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження суд встановлює в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

У статті 150 ЦПК України визначені види забезпечення позову, зокрема заборона вчиняти певні дії.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов`язана з необхідністю збереження об`єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти чи заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зроблено висновок, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується цивільним судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).

Предметом майбутнього позову є визнання незаконним та скасування рішення Тернопільської міської ради № 8/39/72 від 7 червня 2024 року, яким було надано дозвіл ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0,3450 га для встановлення земельного сервітуту для права паркування автотранспорту терміном на три роки, за адресою: АДРЕСА_1 , тобто на земельній ділянці, на якій розташовані будівлі та захисна споруда цивільного захисту (сховище № 72030), які перебувають у володінні ТОВ «Тернопільська «Медтехніка».

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що існує реальний спір про право щодо нерухомого майна (земельної ділянки), зокрема у випадку затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки на підставі звернення ОСОБА_1 невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Обґрунтовуючи застосування такого виду забезпечення позову як заборона Тернопільській міській раді приймати рішення (нормативно-правові акти індивідуальної дії) стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до 0,3450 га для встановлення земельного сервітуту за адресою АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_1 та передачі у власність або користування (оренду, сервітут, суперфіцій, емфітевзис тощо) третім особам, вчинення інших правочинів щодо земельної ділянки, суд першої інстанції вірно врахував те, що даний вид забезпечення сприятиме охороні матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача та реальному та ефективному виконанню судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Колегія суддів враховує, що позов був поданий позивачем у визначений законом строк, та вважає, що вжиті судом першої інстанції до подання позову заходи забезпечення позову є необхідними та співмірними із заявленими вимогами та забезпечать поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача в разі задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що : - на земельній ділянці, сформованій ОСОБА_1 , відсутні приміщення, зокрема, ангар під літерою Е, який відображений у Витязі інвентарної справи та поданий ТОВ Тернопільська Медтехніка, був знесений ще 16 липня 2008 року; - крім рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради народних депутатів №363 від 25 травня 1984 року відсутні будь-які документи, що підтверджують право ТОВ Тернопільська Медтехніка на земельну ділянку по АДРЕСА_1 ; - земельна ділянка, яка сформована ОСОБА_1 , не порушує права ТОВ Тернопільська Медтехніка і не є перешкодою у проведенні процедури для подальшого отримання в оренду іншої частини земельної ділянки, оскільки саме власник визначає чи надавати сервітут на земельну ділянку ОСОБА_1 та чи надавати в оренду земельну ділянку ТОВ Тернопільська Медтехніка та в якій саме площі, колегія суддів оцінює критично та зазначає, що вказані обставини підлягають встановленню при розгляді справи по суті, а не при вирішенні питання щодо забезпечення позову.

Доводи апеляційноїскарги про те, що вирішуючи питання про забезпечення позову суд взяв до уваги лише інтереси ТОВ Тернопільська Медтехніка, однак не врахував інтереси ОСОБА_1 та Тернопільської міської ради як власника земельної ділянки, колегія суддів оцінює критично, виходячи з наступних мотивів.

Як встановлено у суді апеляційної інстанції з пояснень представника ОСОБА_1 , Кривий О.О. не є фізичною особою-підприємцем.

Із змісту рішення Тернопільської міської ради №8/39/72 від 07.06.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 як фізичній особі надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0,3450 га для встановлення земельного сервітуту для права паркування автотранспорту.

У матеріалах справи відсутні докази наявності у ОСОБА_1 транспортних засобів та їх кількості.

Представники ОСОБА_1 та Тернопільської міської ради у суді апеляційної інстанції не пояснили та не мотивували, до порушення яких саме прав ОСОБА_1 та Тернопільської міської ради призведуть заходи забезпечення позову, вжиті судом першої інстанції, враховуючи мету земельного сервітуту для паркування автотранспорту фізичної особи; не навели аргументів щодо необхідності негайного вирішення питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до 0,3450 га для встановлення земельного сервітуту за адресою АДРЕСА_1 , Кривому О.О., до вирішення по суті справи за позовом ТОВ Тернопільська Медтехніка; не зазначили, які негативні наслідки можуть виникнути для ОСОБА_1 , Тернопільської міської ради чи інших осіб у звязку із вжитими судом заходами забезпечення позову.

Враховуючи, що заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер, є співмірними із заявленими позивачем вимогами та необхідними у даному випадку, судом не встановлено жодних можливих негативних наслідків внаслідок застосування цих заходів, в той час як невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення у разі задоволення позову, тому відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Ухвала суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 367, 375, 382-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Кавійчик Віти Петрівни залишити без задоволення.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 лютого 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 25 квітня 2025 року.

Головуюча Хома М.В.

Судді Костів О.З.

Храпак Н.М.