Ухвала

від 24.04.2025 по справі 127/7263/25

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 127/7263/25

Провадження 1-кс/127/3211/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

адвоката ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «МВ8», про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що застосовано ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 12.01.2023 (справа № 127/29682/22), в рамках кримінального провадження № 12022025010000617 внесеного до ЄРДР 20.12.2022, за фіксації судового розгляду технічними засобами,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «МВ8», про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що застосовано ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 12.01.2023 (справа № 127/29682/22), в рамках кримінального провадження № 12022025010000617 внесеного до ЄРДР 20.12.2022.

Заявник мотивував клопотання тим, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 12.01.2023 (справа № 127/29682/22), в рамках кримінального провадження № 12022025010000617 внесеного до ЄРДР 20.12.2022, було задоволено клопотання старшого слідчого СВ Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 та накладено арешт на будівлю новобудови, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 36 (згідно паспорту будівельного об`єкту Наказ № ВН 12210701828 від 02.07.2021 року), власником якого є ТОВ «МВ8» 21018 ЄДРПОУ 42670914.

Слідчий суддя дійшов висновку, що доводи слідчого знайшли своє підтвердження, зокрема встановивши наступне.

20.12.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені матеріали кримінального провадження № 12022025010000617 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.

Зокрема, підставою внесення даних матеріалів до Єдиного реєстру досудових розслідувань зазначено, що « ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час проведення будівельних робіт на висоті п`ятого поверху будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 36 випав з будівельної (фасадної) люльки та отримав тілесні ушкодження.

На даний час (на момент ухвалення рішення 12.01.2023) ОСОБА_6 знаходиться у реанімаційному відділенні МКЛ ШМД № 2з діагнозом, згідно виписки МКЛ ШМД № 3701: «Політравма ЧМТ, перелом основи черепа, травма органів черевної порожнини».

Проте, зазначені обставини не відповідають дійсності.

ТОВ «МВ8» є власником земельної ділянки та новобудови: торгово-офісний центр на перехресті вул. Пирогова-Заболотного, житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та по вул. Пирогова, буд. 36.

Щодо залучення товариством до виконання робіт ОСОБА_6 : 1. ОСОБА_6 не перебував та не перебуває у трудових відносинах із ТОВ «МВ8»; 2. ОСОБА_6 до робіт на об`єкті за адресою м. Вінниця, вул. Пирогова, 36 не залучався; 3. Більше того інформація щодо залучення ОСОБА_6 до робіт іншими підрядниками на будівлі не підтверджена. 4. ОСОБА_6 повідомив ТОВ «МВ8» про те, що він на об`єкті за адресою м. Вінниця, вул. Пирогова, 36 не працював та просив закрити кримінальне провадження; 5. ОСОБА_6 ще 12.01.2023 року виписався з лікарні, підстави зазначені «хвороба не пов`язана з виробництвом»; 6. У ОСОБА_6 не має жодних майнових претензій до ТОВ «МВ8»; 7. Орган досудового слідства упродовж 2 років 2 місяців не перевірив зазначених обставин, зокрема не допитав ОСОБА_6 та не встановив обставин.

Також при накладені арешту на майно слідчим суддею враховувались інші обставини.

З дослідженої ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року справа № 120/9014/22, вбачається, що предметом доказування в межах даної адміністративної справи є правомірність реєстрації дозволу № ВН012210701828 від 02.07.2021 року на виконання будівельних робіт «Нове будівництво торгівельно-офісної будівлі по вул. Пирогова, 36, м. Вінниця» на земельних ділянках 0510100000:02:052:0267, 0510100000:02:052:0216, 0510100000:02:052:0217, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «МВВ». Крім цього, на даний час ТОВ «МВВ» здійснює будівельні роботи на межі належної позивачу земельної ділянки з кадастровим номером 0510136600:02:052:0063, шляхом блокування до торгово-офісної будівлі по вулиці Пирогова, 34-в, м. Вінниця.

Даною ухвалою суду зупинено дію дозволу № ВН012210701828 від 02.07.2021 року на виконання будівельних робіт «Нове будівництво торгівельно-офісної будівлі по вул. Пирогова, 36, м. Вінниця» на земельних ділянках 0510100000:02:052:0267, 0510100000:02:052:0216, 0510100000:02:052:0217, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «МВ8» із забороною органам державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності проводити видачу Товариству з обмеженою відповідальністю «МВ8» акту готовності об`єкта до експлуатації та видачу сертифікату на "Нове будівництво торгівельно -офісної будівлі по вул. Пирогова, 36, м. Вінниця" на земельних ділянках 0510100000:02:052:0267, 0510100000:02:052:0216, 0510100000:02:052:0217 до набрання законної сили рішенням у даній справі.

У подальшому ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 09.05.2023 (справа № 120/9014/22) позивач відмовився від позовної заяви, тобто на даний час підстави арешту на земельну ділянку також відпали.

Зі змісту норм глав 10 та 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Слідчий в клопотанні про арешт майна, взагалі не обґрунтував, яким саме чином вказане майно, має відношення до кримінального провадження, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, з урахуванням того, що товариство придбало земельну ділянку, на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.07.2021 року між Вінницькою міською радою та ТОВ «Агро Дельта Плюс».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 272 КК України, порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов\язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров\ю потерпілого,- карається штрафом до п\ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Частина 2 ст. 272 КК України передбачає, що те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки,- карається обмеженням волі на строк до п\яти років або позбавленням волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Основним безпосереднім об`єктом злочину є безпека виконання робіт з підвищеною небезпекою, а додатковим обов`язковим об`єктом життя та здоров`я особи.

Під безпекою виконання робіт з підвищеною небезпекою слід розуміти такий стан, коли не заподіюється і не може бути заподіяна шкода внаслідок експлуатації, ремонту, реконструкції, спорудження певних об`єктів, обладнання, здійснення іншої виробничої діяльності, пов`язаної з підвищеним ризиком (високою ймовірністю завдання шкоди) як учасникам таких робіт, так і стороннім особам, правоохоронюваним інтересам При цьому має значення не галузь господарства, в якій проводяться певні роботи, а сам характер таких робіт та правил, які порушуються. Ці правила стосуються не загальних правил охорони праці, які поширюються на всі галузі народного господарства та види виробничої діяльності, а лише тих правил, що стосуються окремих видів робіт. Це, зокрема, навантажувальнорозвантажувальні роботи; ремонт та реконструкція транспортних комунікацій в умовах збереження руху транспорту; електромонтажні роботи, що провадяться без знеструмлення обладнання; підземні гірничі роботи; висотні монтажні та інші будівельні роботи; роботи, які проводяться з обладнанням, що експлуатується під тиском, в умовах високих температур чи холоду; роботи з отруйними і сильнодіючими речовинами тощо.

Потерпілими від цього злочину можуть бути будь-які особи як учасники виробничого процесу (робітники і службовці підприємства, де виконуються роботи з підвищеною небезпекою), так і інші особи, включаючи тих, що не мають будь-якого відношення до даного виробництва.

Об`єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням порушенням правил безпеки підчас виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будьякому підприємстві, 2) наслідками у вигляді загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків (ч. 1 ст. 272 КК України) або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 272 КК України); 3) причинним зв`язком між діянням і наслідками. Крім того, обов`язковими ознаками об`єктивної сторони складу цього злочину є обстановка і місце його вчинення.

Порушення правил безпеки може полягати у вчиненні дії, забороненої правилами (чи сукупності таких дій), або бездіяльності невиконанні дій, які особа могла і повинна була вчинити. Для кваліфікації діяння за ст. 272 КК України важливе значення має визначення змісту правил безпеки, які порушено.

Обстановка вчинення злочину полягає у тому, що діяння має місце в ході виконання робіт з підвищеною небезпекою.

Місцем вчинення даного злочину є виробництво або будь-яке підприємство. Під виробництвом слід розуміти місце, де відбувається процес створення матеріальних благ виготовлення промислової продукції, вирощування сільськогосподарських рослин тощо.

Відповідальність за ст. 272 КК України настає за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою як під час масового чи серійного виробництва, так і при виготовленні дослідних чи експериментальних зразків продукції, їх випробуванні.

Реальність загрози визначається з урахуванням наявності чи відсутності людей, матеріальних об`єктів у сфері дії шкідливих факторів, які приводяться до руху порушеннями правил виконання робіт з підвищеною небезпекою; кількістю та ступенем шкідливості певних речовин; тривалості, місця та часу вчинення діяння тощо. Тяжкість ймовірних наслідків визначається залежно від цінності благ, які поставлено під загрозу; кількості осіб, які можуть потерпіти від вибуху, обвалу, дії інших факторів; розміру можливих матеріальних збитків, інших конкретних обставин справи.

Як зазнає у клопотанні адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ "МВ8", у даному випадку відсутні всі ознаки, зокрема відсутні суб`єктивна та об`єктивна сторона злочину.

Крім того, ні власник майна, ні підрядник не мають жодного відношення до вказаного кримінального провадження.

Предметом цього злочину, є «припущення» слідчого про «можливість» того, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час проведення будівельних робіт на висоті п`ятого поверху будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 36 . Стаття 98 КПК України, в свою чергу, підкреслює, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Ані в клопотанні слідчого ані в ухвалі слідчого судді не вказано, які конкретно відомості, сліди містить вищевказана земельна ділянка, а також яким чином може вказане майно бути використане як знаряддя вчинення злочину та бути предметом вчинення злочину.

Жодними доказами, що вказана будівля здобута злочинним шляхом, чи була об`єктом кримінального правопорушення не доведено, а відтак вона не має ознак речового доказу, визначених у ст. 98 КПК України.

На думку заявника, у даному кримінальному провадженні відсутня необхідність у перебуванні майна під арештом, що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України мало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання, однак безпідставно не було зроблено слідчим суддею.

Враховуючи викладене, адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «МВ8» просив слідчого суддю подане клопотання задовольнити.

Адвокат ОСОБА_3 , під час судового розгляду подане клопотання підтримав за обставин викладених у ньому, додатково слідчому судді пояснив, що на даний час кримінальне провадження, в рамках якого було накладено арешт закрито, а тому просив слідчого суддю задовольнити дане клопотання.

Прокурор в судовому засіданні слідчому судді пояснила, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №12022025010000617 внесеного до ЄРДР 20.12.2022, слідчим прийнято рішення про закриття кримінального провадження, постанова про закриття є не скасованою, а тому вона не заперечує проти задоволення клопотання про скасування арешту майна.

Додатково слідчому судді були надані матеріали кримінального провадження №12022025010000617 внесеного до ЄРДР 20.12.2022 для їх дослідження.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за відсутності фіксації судового процесу технічними засобами.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 12.01.2023 (справа № 127/29682/22), в рамках кримінального провадження № 12022025010000617 внесеного до ЄРДР 20.12.2022, було задоволено клопотання старшого слідчого СВ Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 та накладено арешт на будівлю новобудови, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 36 (згідно паспорту будівельного об`єкту Наказ № ВН 12210701828 від 02.07.2021 року), власником якого є ТОВ «МВ8» 21018 ЄДРПОУ 42670914.

Разом з тим, постановою слідчого відділення розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 від 27.01.2025 кримінальне провадження № 12022025010000617 внесеного до ЄРДР 20.12.2022 закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Відповідно доч.1ст.170КПК Україниарештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомкримінального правопорушення,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 КПК України: 1. Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

2. Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

3. Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

4. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Разом із тим, за приписами частини 4, якою доповненост.132КПК Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння»№ 2810-IX від 01 грудня 2022 року(набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4ст.132 КПКє дієвим засобом реалізації положеньст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.

Приписи ч. 4ст. 132 КПКє нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв`язку із положеннями ч. 1ст. 170 цього Кодексускасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.

Імперативні приписи ч. 4ст. 132 КПКвимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб`єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченомуКПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.

Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавленняправа на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.

УРішенні від 3 жовтня 1997 року № 4-зп Конституційний Суд Українивиходив із того, що загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило «lex posterior derogat priori» - «наступний закон скасовує попередній». Таким чином, повноважний орган конституційної юрисдикції визначив порядок подолання правових колізій шляхом застосування принципу, відповідно до якого новий закон скасовує положення закону, прийнятого раніше, якщо обидва ці закони регулюють аналогічні види правовідносин та містять суперечливі між собою положення.

Принцип верховенства права вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori) - «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali) - «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» ( lex posterior generalis non derogat priori speciali ). В Рішенні від 18 червня 2020 року № 5-р(II)/2020 Конституційний Суд України зазначив, що якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права втрачає свою дієвість. Імператив надання дієвості принципові верховенства права вимагає одночасного застосування всіх трьох класичних формул.

Таким чином, у разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченомуКПК, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч. 4ст. 132 КПК.

З вказаним висновком погоджується об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного суду у справі №554/2506/22 від 15 квітня 2025 року.

В даному випадку, кримінальне провадження № 12022025010000617 внесене до ЄРДР 20.12.2022 було закрито у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, і з цього моменту припинила дію ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 12.01.2023 (справа № 127/29682/22) про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12022025010000617 внесеного до ЄРДР 20.12.2022, наслідком чого є скасування арешту як заходу забезпечення кримінального провадження.

З огляду на викладене, враховуючи те, що на даний час арешт накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 12.01.2023 (справа № 127/29682/22) фактично припинив свою дію, а тому слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «МВ8» про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна є необґрунтованим, недоведеним та таким, що задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 169, 170 172, 174 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «МВ8», про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя